Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…


СТАЛЕВ╤ ДУХОМ
Фотовиставка Костянтина Сови «Сталев╕ духом» - це вираження шани б╕йцям ╕ розпов╕дь...


«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 31.07.2015
«ОБАМА — ЧМО!» А САМ ТИ ХТО?

За радянських час╕в мен╕ теж довелося попрацювати на ╕деолог╕чному фронт╕. Але щодо сов╕ст╕, тут проблем я не маю, бо н╕коли не накидала оком на парт╕йний квиток, ╕ як редактор радила молодим л╕тераторам лише те, що вважала лог╕чним ╕ прийнятним. Наведу к╕лька радянських ╕деологем у св╕тл╕ нин╕шнього дня, на як╕ спрямовувалася увага творчо╖ брат╕╖. Це — любов до Батьк╕вщини, соц╕альний оптим╕зм та осп╕вування людини прац╕.
Перша за тепер╕шн╕х умов стала ще актуальн╕шою, бо вже не ╓ абстрактною й ототожню╓ться ╕з ц╕ною кров╕; друга, що в переклад╕ на сучасну мову дорювню╓ впевненост╕ у завтрашньому дн╕, на жаль, б╕льше не актуальна. Нин╕ не сплять спок╕йно нав╕ть господар╕ життя, в╕ддаючи перевагу приказц╕: в╕д тюрми ╕ в╕д суми не зар╕кайся. Щодо людини прац╕, то якщо ран╕ше 80% громадян вважали, що «нынче всякий труд почетен», то тепер приблизно ст╕льки ж вважають «геро╖в трудового фронту» просто лохами, в╕ддаючи симпат╕╖ д╕яльност╕ р╕зноман╕тних посередник╕в. Проста тяжка праця оплачу╓ться м╕зерно, моральне стимулювання теж дор╕вню╓ нулю. Це ран╕ше на очах розбудовувалося м╕сто, люди пере╖жджали ╕з комуналок у хрущовки ╕ вже стояли в черз╕ на комфортн╕ квартири покращеного планування.
Цього року, прим╕ром, у Криму не побудовано ╕ не введено в експлуатац╕ю жодного квадратного метра. А урочист╕ «п╕сн╕» про забезпечення житлом до 70-р╕ччя перемоги у Велик╕й В╕тчизнян╕й в╕йн╕ ╖╖ ветеран╕в, як╕ н╕бито ╓дин╕ в Рос╕╖ з вини Укра╖ни залишилися б╕дувати, в реальност╕ обернулися реальним знущанням над старими. Ц╕ нем╕чн╕ люди мають сам╕ знайти в╕льне житло на вторинному ринку, яке б коштувало не б╕льше 1 м╕льйона 44 тисяч рубл╕в, — таку суму готове перерахувати за квадратн╕ метри м╕н╕стерство прац╕ ╕ соц╕ального захисту. Але в С╕мферопол╕ под╕бних ц╕н просто нема╓, тому ветеран мусить докласти сво╖х, як м╕н╕мум, п╕вм╕льйона або ж погодитися на ру╖ни, що потребують кап╕тального ремонту, який об╕йдеться у не меншу суму. Ось така вона, реальна турбота про тих, з чи╖ми портретами прямують урочист╕ колони 9 травня, бо любити ╖х мертвими значно при╓мн╕ше, н╕ж живими.
Черга на квартиру мого батька, ветерана ВВВ, п╕д╕йшла у 1989 роц╕, на шикарну 3-к╕мнатну квартиру у новому будинку в одному з найпрестижн╕ших на той час район╕в С╕мферополя, де батько мав жити ╕з подружжям сина та маленькою онукою. Але не жив ╕ к╕лькох м╕сяц╕в, його годинник зупинився... Що вже говорити про нин╕шн╕х ветеран╕в, як╕ за 26 рок╕в не стали молодшими й яких нарахову╓ться по всьому Криму в п╕льгов╕й черз╕ всього 128 ос╕б.
╤ мен╕ не соромно, що колись закликала любити ╕ шанувати тих, хто споруджував ц╕ ст╕ни, як ╕ ст╕ни ╕нших будинк╕в, бо працював на благо свого народу. Та чи морально було б говорити щось под╕бне сьогодн╕, коли плодами чи╓╖сь сумл╕нно╖, але невиправдано дешево╖ прац╕ користу╓ться лише купка людей, примножуючи свою нерухом╕сть з багатьма спальнями, ванними, басейнами та спортзалами.
Головний редактор газети «Крымские известия» ╤рина ╤ванченко вважа╓, що морально. Власне, до цих роздум╕в мене ╕ п╕дштовхнула ╖╖ передовиця п╕д назвою «А чем, собственно, плохи стройка или коровник?», де при цьому не наводиться ╕ контраргумент╕в, чим же вони так╕ хорош╕ для перес╕чного громадянина.
У сво╖й статт╕ пан╕ ╤рина в притаманному для не╖ ╕нтимному стил╕ перепов╕да╓ ╕стор╕ю сво╖х знайомих, де хлопчина «вцепился в эту аспирантуру», у той час, як для не╖ прекрасну альтернативу можуть скласти буд╕вництво або кор╕вник. Бо «о кадровых проблемах говорят сегодня руководители республики Владимир Константинов и Сергей Аксенов», а вища осв╕та — це «нелюбимое дело, каторга на всю жизнь». Водночас студент «может занять бюджетное место человека, искренне мечтающего именно об этой профессии».
Нещодавно по телебаченню показували ф╕льм виробництва к╕нця 50-х — початку 60-х рок╕в, де аб╕тур╕╓нт саме з таких м╕ркувань у останн╕й момент в╕дмовився складати ╕спити на користь опанування робочо╖ профес╕╖. Не сумн╕ваюся, що переглядала його ╕ пан╕ ╤рина, бо ╕ в час╕ зб╕глося, й ╕дея аналог╕чна, але зовс╕м ╕нш╕ житт╓в╕ реал╕╖.
╤ добре, якби сам╕й редакторц╕ було 25-35 рок╕в, тод╕ б ╕ нар╕кала на «седеньких профессоров, знающих толк в плановой социалистической экономике, пятилетках за четыре года, но не способных готовить кадры для современной деловой сферы» та мр╕яла про ╖хню в╕дставку. Але ж х╕ба це не вони вивчили пан╕ ╤ванченко такою розумною ╕ незашореною щодо нов╕тн╕х ╕дей, а не лише здатною виконувати п’ятир╕чку за чотири роки? На жаль, сьогодн╕ у вищ╕й школ╕ под╕бних, по-справжньому осв╕чених людей з╕ старого ешелону лишилися х╕ба що одиниц╕. ╤ не варто спод╕ватися, що «эпоха дилетантизма продлится» доти, доки вони не залишать цей св╕т, бо б╕ля керма у вищ╕й школ╕ вже давно зовс╕м ╕нш╕ люди з купленими атестатами ╕ дипломами, аморальн╕ ╕ ниц╕ духом, як╕ готують ╕ випускають у велике життя соб╕ под╕бних.
Цього року в Рос╕╖ сутт╓во знизили прох╕дний бал ╢Д╤ (╢диного державного ╕спиту — ред.) з рос╕йсько╖ мови — як важко досяжний для випускник╕в. Звичайно, готують кадри не для вищо╖ школи, а для буд╕вництва ╕ ферм, бо саме так╕ люди конче потр╕бн╕ Батьк╕вщин╕. Але у сухому залишку все залежатиме в╕д товщини гаманця ╖хн╕х батьк╕в. ╤ не дивуйтеся, якщо завалиться чергова казарма, забравши десятки молодих житт╕в, бо для над╕йного буд╕вництва потр╕бн╕ як знання, так ╕ сов╕сть, що не дозволить заради сво╓╖ тимчасово╖ вигоди п╕ддавати ризику життя ╕нших людей. Скажете, що на вас казарма не впаде? Але ми вс╕ одне в одного у заручниках: когось «покара╓» п’яний вод╕й, когось — л╕нивий комунальник. А в╕д того, що у цьому всьому, як зазвичай, буде винен колишн╕й Радянський Союз або тепер ще й Укра╖на, потерп╕лим не стане легше.
Вже не раз чула як в╕д м╕сцевих л╕кар╕в, так ╕ в╕д осв╕тян, що кримськ╕й науц╕ доводиться не п╕дтягуватися, а опускатися до рос╕йського р╕вня. Про це св╕дчать численн╕ медичн╕ сем╕нари та новац╕╖, що в╕дбуваються у сфер╕ осв╕ти. Ось що розпов╕да╓, наприклад, заступник директора с╕мферопольсько╖ г╕мназ╕╖ № 9 Св╕тлана Тарасенко в статт╕ «Сохранить нельзя потерять» на шпальтах газети «Крымское время».
«За последние 20 лет в Крыму сложились исключительно благоприятные условия для преподавания иностранных языков. Пообщавшись с коллегами из Москвы, Петербурга, Краснодара и других городов, я поняла, что в преподавании иностранных языков учителя Крыма занимают самые передовые позиции. То, что в российской образовательной среде предлагается как инновационная деятельность, давно вошло в ежедневную практику наших учителей».
Пан╕ Св╕тлана розпов╕да╓ про активне сп╕лкування педагог╕в г╕мназ╕╖ з мовними нос╕ями ╕з Британ╕╖ та Америки, профес╕йних та волонтерських орган╕зац╕й, про стажування за кордоном, що були можливими за умови ╕нтересу до Укра╖ни Заходу. Як насл╕док, маленьк╕ кримчани усп╕шно складали ╕спити м╕жнародного р╕вня. Сьогодн╕ все це — п╕д великим питанням.
«Опыт наш может оказаться похороненным под грудой чиновничьих циркуляров, потому что спецшколы выходят на грань вымирания», — пише педагог. А ще тому, що, як об╕цяв колись В. Жириновський, незабаром увесь св╕т буде розмовляти т╕льки рос╕йською мовою, отже, вивчати ╕нш╕ — просто нелог╕чно. Зор╕╓нтована на ╢вропу Укра╖на ╕ ворожа до всього св╕ту Рос╕я бачать потреби сво╖х школяр╕в по-р╕зному. Нав╕ть гостям ╕з Франц╕╖, як╕ прибули до Криму, тут не знайшли чого запропонувати доречн╕шого, н╕ж футболку ╕з написом «Обама — чмо». То чи можна поважно ставитися до мови кра╖ни, яку очолю╓ оте саме «чмо»?
«Сегодня организовать традиционную переводческую практику в школе — значит, нарушить приказ министерства», — пише Св╕тлана Тарасенко майже без над╕╖, що кримське «м╕н╕стерство» осв╕ти виявить гнучк╕сть ╕ хоча б спробу╓ захистити ╕нтереси д╕тей.
Приблизно в цей же час «Крымская газета», що назива╓ себе головною (до реч╕, не вона одна), дала розлоге ╕нтерв’ю з «м╕н╕стром» осв╕ти Криму Натал╕╓ю Гончаровою та ╖╖ портретом б╕льш як на п╕вполоси. Говорили про все: ╕ про кул╕нарн╕ зд╕бност╕ «м╕н╕стра», ╕ про улюблен╕ страви ╖╖ та чолов╕ка, ╕ про манеру ц╕╓╖ пан╕ одягатися та любов пускати на в╕тер грош╕, а ось щодо безпосередн╕х профес╕йних ╕нтерес╕в та обов’язк╕в — тут жодного польоту думки з ╖╖ боку не спостер╕галося, лише неприховане бажання «брати п╕д козирьок». А це означа╓ — налагоджувати конве╓р, що штампуватиме представник╕в робочих профес╕й. Бо ╕ д╕йсно, буд╕вництво й кор╕вник — це ╓ наше «прекрасное» — вже нав╕ть не «далёко», а «сегодня»...
Але чи потр╕бн╕ хорош╕ педагоги в кра╖н╕, де на телев╕з╕йних ток-шоу вс╕ кричать хором, поливають брудом в╕дсутн╕х ╕ затикають рота нос╕ям ╕ншо╖ думки, з допомогою яких ведуч╕ додають сво╖м шоу видимост╕ пол╕тичного запалу. Адже педагоги дарують не т╕льки знання, вони творять ╕ особист╕сть, культурну, виважену, ╕з власною позиц╕╓ю ╕ повагою до ╕нших погляд╕в, толерантну, готову в ╕м’я вищо╖ справедливост╕ поступитися власними ╕нтересами та амб╕ц╕ями. Цим в рос╕йському сусп╕льств╕ ╕ не пахне, а слово толерантн╕сть взагал╕ сприйма╓ться як лайка. «Змусимо, не дозволимо, не допустимо!». В таких ультимативних висловах тут розмовляють з╕ св╕том. Отже, радянськ╕ кадеб╕сти, якщо згадати ╖хню риторику час╕в холодно╖ в╕йни, видаються просто ангелами. Х╕ба ж могли тод╕ називати «чмом» чужого президента? Тож хот╕лося б запитати нин╕шн╕х «колег-╕деолог╕в»: чи не хочеться ╖м п╕сля чергового раунду войовничо╖ аг╕тац╕╖ помитися ╕ прополоскати рота? Бо по ╕нший б╕к екрана — таки хочеться.

Тамара СОЛОВЕЙ
м. С╕мферополь


Кажуть, француз пот╕м виправдовувався, мовляв, не роз╕брав, що там рос╕йською написано на т╕й футболц╕. А кримський «сп╕кер» В. Константинов н╕як не м╕г пригадати, як же «чмо» переклада╓ться французькою...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15656

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков