Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#31 за 31.07.2015
В РОС╤╥ НЕ СПРИЙМАЮТЬ ФАКТ, ЩО СОФ╤Ю БУДУВАВ ВОЛОДИМИР

У собор╕ Соф╕я Ки╖вська днями в╕дкрилася виставка «Володимир Великий — творець Укра╖нсько╖ держави», присвячена 1000-р╕ччю кончини Святого р╕вноапостольного князя Володимира.
Саме ця виставка п╕двела сво╓р╕дну риску п╕д давньою суперечкою академ╕чних (радянських) учених та нов╕тн╕х досл╕дник╕в Соф╕╖ про те, хто був засновником найвеличн╕шого собору на територ╕╖ Сх╕дно╖ ╢вропи.
Нагадаю, що оф╕ц╕йна ╕стор╕ограф╕я наполяга╓ на верс╕╖, що буд╕вничим Соф╕╖ був князь Ярослав, оперуючи при цьому л╕тописними датами 1017 ╕ 1037 роки, а багатор╕чн╕ досл╕дники Соф╕╖ надали досл╕дження, що засновником Соф╕╖ був князь Володимир та показували як аргумент результати досл╕джень наст╕нного розпису ╕ напис╕в-граф╕т╕, в яких були ч╕тко викарбуван╕ дати 1018 та 1019 роки. Тобто вже в 1018 роц╕ ст╕ни собору стояли розписан╕ фресками, на яких написали ц╕ дати. Нам шкода, що народження ново╖ г╕потези й ╕снування двох концепц╕й викликало не науковий дискурс, громадський ╕нтерес, який завжди да╓ стимул до додаткових ╕сторичних знань, а к╕лькар╕чн╕ зовс╕м не╕нтел╕гентн╕ сварки, вигнання в часи Януковича з Соф╕╖ ╖╖ головного багатор╕чного досл╕дника Над╕╖ Н╕к╕тенко. Представники старо╖ концепц╕╖ просто чомусь орган╕чно не сприймали ан╕ ц╕ десять-одинадцять рок╕в, ан╕ припущення, що Соф╕я була п╕сля Десятинно╖ церкви другим загальнодержавним собором велико╖ програми храмового буд╕вництва Святого Володимира.
Признаюся, я дос╕ не маю остаточно╖ думки про те, хто був справжн╕м буд╕вничим. За багато рок╕в я звикла до «хрестомат╕йного» постулату, що «батько» собору — князь Ярослав, а так виходить, що в╕н був просто завершувачем Соф╕╖ та кращим «п╕арщиком» привласнено╖ соб╕ заслуги батька? Незвично якось...
Але я пом╕тила, що на в╕дкриття виставки Святому р╕вноапостольному Володимиру на лекц╕ю-екскурс╕ю Над╕╖ Н╕к╕тенко прийшли вчен╕, меценати, митц╕, сп╕вроб╕тники М╕н╕стерства культури, як╕, судячи з усього, свою думку про це склали. Принаймн╕, обн╕маючи Над╕ю Н╕к╕тенко, ╖╖ в╕тали ╕з поверненням у Соф╕ю укра╖нсько╖ науки та в╕дновленням створено╖ нею ново╖ науково╖ школи.
Ми послухали екскурс╕ю доктора ╕сторичних наук, професора Над╕╖ Никитенко та поставили ╖й к╕лька запитань.

— Над╕╓ Микола╖вно, ви колись казали, що найб╕льш ц╕каву ╕стор╕ю про р╕вноапостольного Володимира розпов╕да╓ Соф╕я Ки╖вська. Що ви мали на уваз╕?
— У наших фондах нема╓ тако╖ велико╖ к╕лькост╕ артефакт╕в, як в ╤сторичному музе╖, нема╓ тако╖ к╕лькост╕ ╕кон, як у художн╕х музеях. Але у нас ╓ монументальний живопис, моза╖ки, фрески, як╕ розпов╕дають про епоху Володимира краще, н╕ж розпов╕дають сьогодн╕ ╕сторики. Найб╕льш достов╕рно, найб╕льш ц╕каво розпов╕да╓ Соф╕я Ки╖вська. Володимир та Соф╕я — ран╕ше нав╕ть так не ставилося питання. Вс╕ звикли до асоц╕ац╕╖: Володимир ╕ Десятинна церква. Але в Соф╕╖ образ Володимира простежу╓ться ╕ в арх╕тектур╕, ╕ в монументальному живопис╕.
— Коли ж собор був побудований?
— У собор╕ був напис, який виник за митрополита Петра Могили. П╕д куполом в╕д 1634 р. збер╕гався напис Петра Могили: «Нача здатися сей Премудрост╕ Божо╖ храм л╕та 1011...». Зауважимо — 1011-й р╕к. Могила прямо написав про те, що Собор почав будуватися в 1011 роц╕. Але це часи княж╕ння Володимира! Бо помер Володимир у 1015 роц╕. Коли у наш час ми почали досл╕дження моза╖к, фресок, напис╕в-граф╕т╕, то виявилося, що весь розпис буквально сп╕ва╓ славу Володимиру й Анн╕, а не Ярославу. А в т╕ часи твори мистецтва, арх╕тектури прославляли сво╖х замовник╕в. Великим аргументом на користь цього ╓ давньоруськ╕ написи граф╕т╕ з датами, як╕ знайден╕ на ст╕нах Соф╕йського собору. Л╕тописи називають нам дв╕ дати заснування Соф╕╖, Новгородський л╕топис — 1017-й р╕к та «Пов╕сть временних л╕т» — 1037-й р╕к. ╤ зазвичай вчен╕ дискутують, чи 1017-й, чи 1037-й. Вт╕м, уяв╕ть соб╕, на ст╕нах Соф╕╖ виявлено одинадцять напис╕в, давн╕ших за класичний або, як кажуть, «хрестомат╕йний» 1037-й р╕к. Найдавн╕ш╕ ж написи мають дати 1018-й ╕ 1019-й р╕к. А це ж друге десятир╕ччя Х╤ ст.! Отже, собор у той час уже стояв, якщо були фрески, значить, ╕ був розписаний.
— Я знаю, що ╕снують дв╕ дати традиц╕йно, коли освячують м╕сце п╕д буд╕вництво, хрест або фундамент та, власне, дату завершення буд╕вництва.
— Абсолютно в╕рно. Ми пор╕вняли дв╕ найдавн╕ш╕ наст╕нн╕ дати, та т╕, як╕ згадуються у Святцях, — освячення Соф╕╖ Ки╖всько╖, а це 4 листопада ╕ 11 травня. Освячували храми у нед╕лю. 4 листопада припало на нед╕лю у 1011 роц╕, а 11 травня — у 1018 роц╕. Я припускаю, що фундамент, м╕сце п╕д Соф╕йський собор, було освячено у 1011 роц╕ за Володимира, а завершилося буд╕вництво ╕ в╕дбулося освячення в╕втаря у 1018 роц╕ за Ярослава. Ось чому Ки╖вський митрополит ╤лар╕он, перший митрополит-русин, який був сучасником буд╕вництва Соф╕╖, у сво╓му «Слов╕ про Закон ╕ Благодать» говорить, що так само, як б╕бл╕йний цар Соломон завершив справу свого батька Давида, створюючи ╢русалимський храм, так само ╕ Ярослав завершив справу батька Володимира, створюючи храм Свято╖ Соф╕╖ Ки╖всько╖.
— Як╕ ще аргументи на користь вашо╖ дати?
— Те, що Соф╕я була побудована за Володимира, розказують нам моза╖ки ╕ фрески. Зв╕сно, в рел╕г╕йному ст╕нопис╕ це в╕дбува╓ться через символ╕чн╕ прообрази, як було заведено в т╕ часи. Наприклад, знаменита в╕втарна моза╖ка собору «Святительський чин». Розпочина╓ цю моза╖ку образ святого ╢п╕фан╕я К╕прського, на день пам’ят╕ якого було освячено Десятинну церкву. Чому на день пам’ят╕? Тому що саме 12 травня 996 р. було освячено Десятинну церкву. Образ ╢п╕фан╕я К╕прського досить незвичний для святительського чину в╕втар╕в ╕нших храм╕в, а тут в╕н розпочина╓ собою «Святительський чин». Поруч з ним образ Климента Римського. Мощ╕ Климента Римського стали загальнонац╕ональною святинею Рус╕. Цей святий — покровитель новонавернених народ╕в. Коли Володимир охрестився в Корсун╕ (в╕зант╕йському Херсон╕), то в╕н прин╕с зв╕дти главу Папи Римського Климента, ╕ вона, як святиня, була покладена у церкв╕ Богородиц╕ Десятинн╕й, яку Володимир побудував у 989-996 роках. У центр╕ ц╕╓╖ моза╖ки образ Святого Васил╕я Великого. Васил╕й — це хрестильне ╕м’я Володимира, а поруч з цим образом — образ святого ╤оанна Золотоустого, також не випадково поруч з╕ святим Васил╕╓м. Р╕ч у т╕м, що ╕м’я ╤оанн — це ╕м’я того митрополита, який разом з Володимиром будував Соф╕йський собор, його згадують джерела вже в другому десятир╕чч╕ Х╤ стол╕ття.
— Ви кажете, що в╕дома фреска — княжий груповий портрет — це портрет родини Володимира. Але ж там цього не роз╕брати, я вдивлялася в цю фреску, видно, що зображен╕ як╕сь ф╕гури, як╕ йдуть одна за одною. Зв╕дки п╕дтвердження, що це родина Володимира?
— Д╕ти князя зображен╕ тут дорослими. А в 1018 р., коли виникла фреска, д╕ти Ярослава ще нав╕ть не народилися. Тобто то д╕ти Володимира, то його родина. Фреска збереглася не повн╕стю. Але ми ма╓мо досить повне уявлення про той портрет завдяки тому, що його замалював голландський художник Абрагам ван Вестерфельд, який в╕дв╕дав Соф╕йський собор у 1651 роц╕.
— Тобто цей голландець бачив триста п’ятдесят рок╕в тому ще збережен╕ фрески?
— Так. В╕н зобразив одинадцять постатей ╕ серед цих постатей ╓ постать князя з моделлю храму ╕ постать його княгин╕, вони були в центральн╕й, втрачен╕й частин╕ фрески. На малюнку Вестерфельда князь ╕ княгиня у царських шатах, з коронами на головах. А ми зна╓мо, що царський сан мав лише Володимир, недарма в╕н на сво╖х монетах зображений у царському вбранн╕. Так само й Анна, його дружина, ╕мену╓ться в джерелах царицею, бо вона за традиц╕╓ю була коронована при заручинах з Володимиром. Ярослав же на ╓диному його прижитт╓вому зображенн╕ на сво╖й печатц╕ поста╓ в княж╕й шапц╕, тому що царськ╕ шати м╕г носити т╕льки той, кому в╕зант╕йц╕ дарували царський сан. П╕дкреслю: Володимир трима╓ в руц╕ макет не тринадцятикупольного, а п’ятикупольного храму, який виявля╓ вс╕ ознаки Десятинно╖ церкви — це рел╕квар╕й-╓русалим, символ охрещено╖ Рус╕, який Володимир несе на престол Соф╕╖. ╤ зна╓те, це далеко не вс╕ аргументи, якщо анал╕зувати св╕тськ╕ розписи сходових веж, вони також дають п╕дтвердження, ╓ й ╕нш╕ докази.
— На виставц╕ ╓ л╕тограф╕╖ малюнк╕в Вестерфельда. Ц╕ малюнки теж були доступн╕ рос╕йськ╕й та радянськ╕й науц╕, чому вони сам╕ не переглянули дату?
— ╢ своя ╕нерц╕я мислення. Ми ╕ сьогодн╕, попри очевидн╕ докази, зустр╕ча╓мо чималий спротив з боку оф╕ц╕йно╖ застар╕ло╖ радянсько╖ науки. Тому що дуже важко ламати стереотипи. Особливо так╕ стереотипи, як╕ стосуються священних дат. 1037-й р╕к — це ж класика. ╤ раптом виявля╓ться, що сам собор говорить нам дещо ╕нше. Я хочу сказати, що заснування собору за Володимира, а не за Ярослава ма╓ колосальне значення для ╕стор╕╖ Укра╖ни. Тому що Соф╕я — це образ державност╕. Наша держава не просто виникла за Володимира як могутня Ки╖вська Русь, а вона досягла вже за його правл╕ння, а не за правл╕ння Ярослава зен╕ту свого розвитку. В Рос╕╖ також запропоновану нами дату не визнають, не терплять, тому що звично сприймають Ки╖вську Русь як «колиску трьох братн╕х народ╕в», культура яких начебто розвивалася синхронно. ╤ цей процес буц╕мто маркують три Соф╕йськ╕ собори, як так╕, що, мовляв, виникли одночасно в середин╕ Х╤ стол╕ття: Соф╕я Ки╖вська, Соф╕я Новгородська, Соф╕я Полоцька. Але, як виявля╓ться, Соф╕я Ки╖вська виникла ран╕ше — це друге десятир╕ччя Х╤ стол╕ття. ╤ зв╕дси християнство п╕шло вс╕╓ю землею русич╕в, вс╕ма сх╕днослов’янськими теренами.
— Що б ви ще сказали про Святого Володимира?
— Володимир — це особист╕сть г╕гантського, вселенського масштабу. ╤стор╕я назвала його — Великим, церква — Святим, а народ — Красним Сонечком, ласкавим князем Володимиром. Нема╓ в наш╕й ╕стор╕╖ ╕ншо╖ тако╖ особистост╕, яка б завоювала таку любов народу, яка б залишила по соб╕ таку довгу пам’ять. Володимир був ╕ великим державцем, об’╓днав сх╕днослов’янськ╕ племена, створив могутню Ки╖вську Русь, яку тр╕умфально вив╕в на м╕жнародну арену. Вона ув╕йшла до кола держав В╕зант╕йсько╖ сп╕вдружност╕, культурно-╕деолог╕чно╖ рел╕г╕йно╖ сп╕льноти, очолювано╖ в╕зант╕йськими василевсами, тобто ╕мператорами. Ки╖вська Русь пос╕ла в ц╕й сп╕вдружност╕ один з найвищих щабл╕в п╕сля В╕зант╕╖. Володимир за нормами тих час╕в був визнаний «братом» божественного василевса. Тому що в╕н справд╕ став братом не т╕льки в переносному, а й у прямому смисл╕. В╕н одружився з в╕зант╕йською цар╕вною Анною, р╕дною сестрою могутнього василевса.
— Я бачила на виставц╕ портрети дружини Володимира Анни — фрески ╕ м╕н╕атюри.
— Ми ставимо ╖╖ поруч з Володимиром, акценту╓мо, так би мовити, гендерний аспект, — посм╕ха╓ться досл╕дниця. — Його дружина, в╕зант╕йська цар╕вна Анна, — то незаслужено забута особист╕сть нашо╖ ╕стор╕╖. Але ж вона разом ╕з Володимиром хрестила Русь ╕ заслугову╓, як ╕ в╕н, на славу р╕вноапостольно╖. У мене ╓ така мр╕я, що колись-таки наша Церква долучить ╖╖ до лику святих, ╕ вона постане поруч ╕з Володимиром. Ольга — то предтеча ки╖вського християнства, а Володимир ╕ Анна — р╕вноапостольн╕ хрестител╕ Рус╕.
— Нагадайте цю ╕стор╕ю...
— Володимир, говорять нам джерела, хот╕в, коли прибула Анна до нього у Корсунь, «сотворити безв╕р’я», тобто в╕дмовитися в╕д прийняття християнства. Одначе за промислом Божим розхвор╕вся очима, ╕ дуже тужив. ╤ тод╕ Анна звернулася до нього: «Хрестись, тод╕ прозр╕╓ш». Коли ╓пископ корсунський возложив на нього руку, то в╕н чудесно прозр╕в. «Тепер п╕знав я ╕стинного Бога», — вигукнув Володимир. Побачивши це чудо, охрестилася ╕ його дружина. Коли Володимир прибув до Ки╓ва, в╕н охрестив сво╖х дванадцять син╕в, охрестив киян ╕ почав будувати першу кам’яну загальнодержавну Десятинну церкву. Вона була присвячена Богородиц╕. Володимир дав на не╖ десяту частину сво╖х прибутк╕в, зв╕дси ╖╖ назва — Десятинна. Заслугу Анни згаду╓ й сучасник Володимира, н╕мецький хрон╕ст Т╕тмар Мерзебурзький, який говорить, що Володимир прийняв святу християнську в╕ру за наполяганням Анни. А арабський хрон╕ст Х╤ ст. Ях’я Ант╕ох╕йський пов╕домля╓, що Анна «побудувала багато церков у кра╖н╕ рус╕в». Вона дала значн╕ пожертви на Десятинну церкву — це засв╕дчу╓ Устав Володимира. За зах╕дно╓вропейськими Ламберт╕нськими анналами Анна самост╕йно приймала ╕ноземних посл╕в, тобто в╕д╕гравала неабияку роль у державному житт╕. Та ц╕ заслуги Анни практично забут╕, згадки про них поодинок╕. ╤ лише ст╕нопис Соф╕╖ Ки╖всько╖ збер╕г ун╕кальн╕ св╕дчення про д╕яльн╕сть ╕ прославлення Анни ╖╖ сучасниками.
— Над╕╓ Микола╖вно, але ви бачите, що б╕льш рання дата заснування Соф╕╖ р╕вно, як ╕ зм╕на засновника, не заважа╓ сус╕дн╕й держав╕ накласти руку на нашу ╕стор╕ю. Наприклад, Крим вони окупували (одна з причин), бо там хрестився ки╖вський князь, Володимиру вони встановлюють пам’ятник. Дата заснування н╕чого не зм╕ню╓, коли ╓ експанс╕он╕стськ╕ плани. Як цьому мають протистояти ╕сторики?
— Вони мають шукати ╕стину ╕ доносити ╖╖ сусп╕льству, а не мислити стереотипами ╕ нав’язувати ╖х людям. Бо намагання накласти руку на нашу ╕стор╕ю живляться саме стереотипами, як╕, на жаль, дехто культиву╓ ╕ в Укра╖н╕.

Лана САМОХВАЛОВА
(«Укр╕нформ»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #31 за 31.07.2015 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15665

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков