ДЕРЖКОМТЕЛЕРАД╤О ОГОЛОСИВ ЛАУРЕАТ╤В ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ ╤ВАНА ФРАНКА В ГАЛУЗ╤ ╤НФОРМАЦ╤ЙНО╥ Д╤ЯЛЬНОСТ╤
Спочатку було Слово...
Ком╕тет з прем╕╖ ╕м. ╤вана Франка у галуз╕ ╕нформац╕йно╖ д╕яльност╕, до якого ув╕йшли кер╕вники структурних п╕дрозд╕л╕в Держкомтелерад╕о, М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки та М╕н╕стерства культури Укра╖ни, творчих сп╕лок та громадських орган╕зац╕й, визначив цьогор╕чних лауреат╕в прем╕╖. Про це пов╕домля╓ прес-служба Держкомтелерад╕о. Лауреатом прем╕╖ 2015 року у ном╕нац╕╖ «За кращу публ╕кац╕ю у друкованих ЗМ╤» визнано документальну пов╕сть Серг╕я Сай-Боднара ╕ Петера Хоманна «Любов ╕ смерть Магди Хоманн». «У книз╕ розпов╕да╓ться про долю мешканки Н╕меччини, яка, закохавшись у в╕йськовополоненого з Укра╖ни п╕д час Першо╖ св╕тово╖ в╕йни, при╖хала з ним на Под╕лля, де п╕знала випробування колектив╕зац╕╓ю, Голодомором, в╕йною. ╥╖ д╕ти воювали проти ╖╖ брат╕в ╕ плем╕нник╕в. Св╕ча Магди Хоманн згасла у стал╕нських таборах ГУЛАГу. Де саме, нев╕домо й понин╕», — зазнача╓ прес-служба. Укра╖нський журнал╕ст Серг╕й Сай-Боднар та н╕мецький кра╓знавець, досл╕дник, публ╕цист видань Winsener Anzeiger та MarchQHeide Петер Хоманн ╓ нащадками Магди Хоманн. У ном╕нац╕╖ «За кращий тв╕р у телев╕з╕йн╕й сфер╕» перемогу здобув документальний ф╕льм Олександра Домбровського (ДТРК «Культура») «Дмитро Дорошенко. Мо╖ спомини про недавн╓ минуле. (1914-1920)». Ф╕льм ╓ екран╕зац╕╓ю однойменно╖ книги громадського д╕яча та нащадка гетьмана Петра Дорошенка. Найкращим рад╕отвором визнано програму журнал╕ста Сумсько╖ ОДТРК Олександра Бабурова «Засв╕т встали козаченьки», присвячену його землякам-оф╕церам, як╕ загинули п╕д час виконання бойових завдань у ход╕ АТО. У ном╕нац╕╖ «За кращу наукову роботу в ╕нформац╕йн╕й сфер╕» перемогла книга упорядник╕в Миколи Ротмана, ╢вгена Ф╕ля, Олександра Гуцалова «Тарас Шевченко у пам’ят╕ покол╕нь», видана ПП «Л╕дер» (Терноп╕ль). Голова Держкомтелерад╕о Олег Наливайко, який в╕в зас╕дання з нагоди оголошення переможц╕в, пов╕домив, що на здобуття прем╕╖ було висунуто 24 роботи з 12 областей Укра╖ни. «Менше, н╕ж минулого року, на жаль, було представлено твор╕в у ном╕нац╕╖ на кращу наукову роботу в ╕нформац╕йн╕й сфер╕. Хот╕лося, щоб б╕льш активно брали участь у конкурс╕ на здобуття прем╕╖ журнал╕сти-рад╕йники. Водночас практично ус╕ висунут╕ твори в╕дпов╕дають високим вимогам прем╕╖», — зазначив в╕н. Нагада╓мо, прем╕ю ╕м. ╤вана Франка в галуз╕ ╕нформац╕йно╖ д╕яльност╕ було засновано 2004 року. Нею в╕дзначаються автори нових ориг╕нальних публ╕цистичних твор╕в, що сприяють утвердженню ╕сторично╖ пам’ят╕ народу, його нац╕онально╖ св╕домост╕ та самобутност╕, спрямован╕ на державотворення ╕ демократизац╕ю укра╖нського сусп╕льства. Твори на здобуття прем╕╖ ╕м. ╤. Франка подаються щор╕чно до 1 травня. Твори мають бути опубл╕кован╕ (оприлюднен╕) у завершеному вигляд╕ протягом останн╕х трьох рок╕в, але не п╕зн╕ше, як за п╕вроку до ╖хнього висунення на здобуття прем╕╖. Прем╕я присуджу╓ться щор╕чно до дня народження ╤вана Франка — 27 серпня — у розм╕р╕ 2 тис. грн. кожна за рахунок кошт╕в, передбачених на цю мету в державному бюджет╕, ╕ розпод╕ля╓ться Державним ком╕тетом телебачення ╕ рад╕омовлення Укра╖ни в чотирьох ном╕нац╕ях. Свого часу лауреатами прем╕╖ ╕м. ╤. Франка стали автори телев╕з╕йних програм: Андр╕й Цапл╕╓нко, ╢гор Бенкендорф, Галина Устенко-Гайдай, Костянтин Стогн╕й, Леон╕д Мужук, автори рад╕опрограм: Св╕тлана Короненко, Володимир Р╕зун, Юр╕й Шаповал, Василь Бирзул, автори публ╕кац╕й у друкованих ЗМ╤: Серг╕й Шевченко, Олександр Балабко, автори наукових праць: Анатол╕й Марущак, ╤ван Мащенко та ╕нш╕. Як писала «Телекритика», минулого року прем╕ю ╕м. ╤вана Франка у галуз╕ ╕нформац╕йно╖ д╕яльност╕ у ном╕нац╕╖ присудили Павлу Усенку за нарис «На Шевченков╕й орб╕т╕: Зигмунт С╓раковський», колективу Нац╕онально╖ телекомпан╕╖ Укра╖ни (автор сценар╕ю Володимир Качур, режисер Сн╕жана Потапчук, оператор Степан Юрченко) за документальний ф╕льм «УГС. Укра╖нська гельс╕нська сп╕лка. Вектор визначено» та Тетян╕ Дзюб╕ за монограф╕ю «Спрага народу ╕ спрага В╕тчизни. Публ╕цистика друго╖ половини Х╤Х — першо╖ третини ХХ ст.: модель нац╕онально╖ ╕дентичност╕». «Телекритика»