Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 14.08.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#33 за 14.08.2015
«ЦЕ – РОБОТА НА ДЕСЯТИЛ╤ТТЯ»

╤СТОРИК РУСЛАН ЗАБ╤ЛИЙ ПРО РОЗСЕКРЕЧЕН╤ АРХ╤ВИ

П╕сля того, як Президент Укра╖ни Петро  Порошенко п╕дписав пакет закон╕в про декомун╕зац╕ю Укра╖ни, що передбача╓, зокрема, в╕льний доступ громадян до арх╕в╕в СБУ та МВС, десятки досл╕дник╕в, ╕сторик╕в та просто зац╕кавлених уже скористалися можлив╕стю отримати доступ до ран╕ше засекречених документ╕в. Серед них – Руслан Заб╕лий (на фото), директор льв╕вського музею «Тюрма на Лонцького». У буд╕вл╕ музею до в╕йни була в’язниця НКВС, з 1941 до 1944 року – сл╕дча в’язниця гестапо, а з 1944-го до 1991-го – сл╕дчий ╕золятор МДБ-КДБ СРСР. Ще нещодавно, в 2011 роц╕, за В╕ктора Януковича, Служба безпеки Укра╖ни обшукувала музей, вилучала в ньому документи ╕ заарештовувала сп╕вроб╕тник╕в за п╕дозрою в «розголошенн╕ державно╖ та╓мниц╕». Тепер усе зм╕нилося, ╕ Руслан Заб╕лий може сам приходити до арх╕ву СБУ ╕ вивчати документи, що св╕дчать про злочини як нацистських, так ╕ радянських каральних орган╕в.
В ╕нтерв’ю Рад╕о «Свобода» Руслан Заб╕лий розпов╕да╓ про червоноарм╕йського командира, завербованого гестапо, який очолив таб╕рну пол╕ц╕ю, а пот╕м повернувся до лав Червоно╖ арм╕╖; про член╕в монарх╕чного руху, як╕ сид╕ли в тюрмах НКВС ╕ КДБ аж до середини минулого стол╕ття, а також про методи ф╕зичного впливу, що застосовувалися до ув’язнених у п╕зньорадянський пер╕од:
– Ще починаючи з 2010 року я ╕ мо╖ колеги багато робили для того, щоб арх╕ви були в╕дкрит╕. ╤ сьогодн╕ ми ма╓мо результат: можемо працювати ц╕лком спок╕йно не т╕льки в арх╕в╕ СБУ, а й в арх╕в╕ МВС, в арх╕в╕ Служби зовн╕шньо╖ розв╕дки, М╕н╕стерства оборони та в ╕нших арх╕вах.
Але нараз╕ найкраща ситуац╕я з роботою в арх╕вах саме в арх╕в╕ СБУ. У них б╕льший досв╕д розсекречення, досв╕д роботи з ╕сториками, в╕дпов╕дний штат у цьому арх╕в╕ – якщо пор╕внювати арх╕в СБУ ╕ арх╕в МВС, де справ удв╕ч╕ б╕льше, але в штат╕ лише близько 10 арх╕в╕ст╕в. Звичайно, ╓ проблеми, ╓ труднощ╕, як╕ потр╕бно вир╕шувати на державному р╕вн╕, але цей процес не т╕льки трива╓, а й буде б╕льш ефективним.
– Як╕ категор╕╖ документ╕в уже доступн╕, а як╕ ще н╕?
– Зараз доступно буквально все! Це й агентурн╕ справи, ╕ наглядов╕ справи, справи з╕ спецоперац╕й КДБ, МДБ. Наприклад, нас дуже ц╕кавили справи щодо концтабору «Шталаг 328» – це по сус╕дству з нами, з нашим музе╓м. Льв╕в – ╓дине, напевно, м╕сто в ╢вроп╕, в самому центр╕ якого був в╕йськовий концтаб╕р. Ми щодо нього мали дуже обмежену ╕нформац╕ю, але зараз, наприклад, ми можемо вивчати л╕терну справу щодо цього концтабору. Ми можемо вивчати справу, ╕ вона у нас вже ╓, щодо д╕яльност╕ колишнього оф╕цера Червоно╖ арм╕╖ Андр╕я Якушева, який був у цьому концтабор╕ начальником пол╕ц╕╖. Це понад 30 том╕в. Лейтенант, командир кулеметно╖ роти, який став раптом начальником пол╕ц╕╖ в концтабор╕ для в╕йськовополонених. Його ╕стор╕я дуже ц╕кава, в певному розум╕нн╕ показова. В╕н був завербований як агент гестапо, який займався розробкою трамвайного депо, де працювали роб╕тники, ╕ там могли бути як╕сь антинацистськ╕ настро╖. В╕н виконував завдання з розробки польського п╕дп╕лля, Арм╕╖ Крайово╖, в╕н виконував завдання з розробки п╕дп╕лля Орган╕зац╕╖ укра╖нських нац╕онал╕ст╕в (ОУН). Це був дуже жорстокий чолов╕к, який н╕кого не милував, в╕н робив усп╕шну кар’╓ру не т╕льки начальника пол╕ц╕╖ в концтабор╕, а й агента гестапо. Як колишн╕й в╕йськовополонений, в╕н у 1944 роц╕ знову опинився в Червон╕й арм╕╖, воював нав╕ть проти Япон╕╖, але зг╕дно з нововиявленими матер╕алами – напевно, прац╕вники СМЕРШу ознайомилися з трофейними документами, як╕ були в 1944 роц╕ захоплен╕ у Львов╕, – в╕н був засуджений на 10 рок╕в в’язниц╕ в 1946 роц╕. А на початку 70-х рок╕в один з колишн╕х в╕йськовополонених цього концтабору його вп╕знав у Ростов╕-на-Дону, було порушено нову справу, яка розсл╕дувалася вже щодо його д╕яльност╕ як начальника пол╕ц╕╖. У результат╕ в╕н був засуджений до вищо╖ м╕ри покарання – розстр╕лу.
У цих справах розкрива╓ться дуже багато ц╕кавих факт╕в про те, в яких умовах жили в╕йськовополонен╕, яких нац╕ональностей були в╕йськовополонен╕ в цьому концтабор╕. Я хот╕в би сказати, що там були не т╕льки укра╖нц╕, рос╕яни чи ╓вре╖, там були й аварц╕, ╕ французи, й ╕тал╕йц╕ тощо. Зараз це м╕сце у Львов╕ приверта╓ увагу, там встановлено пам’ятний хрест, присвячений жертвам цього концтабору. В╕н розташовувався на територ╕╖ колишньо╖ цитадел╕, це — оборонна споруда, фортеця, побудована в к╕нц╕ XIX стол╕ття. У такому фактично первозданному стан╕ вона – ╓дина з╕ збережених у ╢вроп╕. Так╕ фортец╕ будувалися за ╓диним проектом в ус╕й колишн╕й Австро-Угорськ╕й ╕мпер╕╖. Але десь залишилися окрем╕, грубо кажучи, детал╕ – веж╕ чи окрем╕ цитадел╕, чи казарми. Тут у нас повний комплекс, який становить величезний ╕нтерес ╕ для ╕сторик╕в, ╕ для турист╕в.
– ╤з 1944 року в тюрм╕ на вулиц╕ Лонцького розм╕щувався сл╕дчий в╕дд╕л ╕ сл╕дчий ╕золятор НКВС. Як╕ ╕стор╕╖ з цього пер╕оду часу Вам вдалося знайти в арх╕вах?
– Р╕зн╕ ╕стор╕╖. ╥х наст╕льки багато, що нам, якщо в╕дверто говорити, потр╕бно сид╕ти в арх╕в╕ не по к╕лька тижн╕в, а може, по к╕лька м╕сяц╕в ╕ рок╕в, не вилазячи зв╕дти. Тому що дуже багато ╓ та╓мниць, питань, як╕ нас ц╕кавлять, ╕ щодо режиму, щодо функц╕онального призначення ц╕╓╖ в’язниц╕, ╕, звичайно ж, головне – це дол╕ людей, як╕ тут перебували. Люди дуже р╕зн╕, р╕зного соц╕ального походження, в╕д звичайних с╕льських жител╕в до ╕нтел╕генц╕╖, представник╕в церкви.
Остання ╕нформац╕я, яка нас зац╕кавила, ми ще будемо шукати додаткову ╕нформац╕ю в арх╕вах, це те, що тут були нав╕ть представники рос╕йського монарх╕чного руху. Наприклад, сюди, до тюрми, потрапила дочка колишнього оф╕цера б╕ло╖ гвард╕╖, яка в умовах ╕снування радянсько╖ юридично╖ системи просто не могла не потрапити до в’язниц╕ НКВС. Нас ця ╕стор╕я теж дуже ц╕кавить.
– Чи ╓ в арх╕вах документи б╕льш п╕знього пер╕оду – пер╕оду МДБ ╕ КДБ?
– Так, ╓ чимало документ╕в, але в╕дносно багато – потр╕бно розум╕ти, що в 1991 роц╕ в систем╕ КДБ, коли Союз розвалювався, насамперед знищувалися документи, скаж╕мо так, б╕льш п╕знього пер╕оду ╕снування КДБ, тобто пер╕оду 60-х, 70-х, 80-х, особливо 80-х рок╕в. Ц╕ документи знищувалися, тому що вони могли бути п╕дставою для порушення справ з пересл╕дування прац╕вник╕в КДБ. Деяк╕ документи збереглися. Наприклад, у 2009 роц╕ я був у Литв╕, ╕ там я отримав коп╕ю розм╕ром у понад 200 стор╕нок наказу КДБ № 180 «Про регламентац╕ю д╕яльност╕ в’язниць» у систем╕ КДБ. Цей наказ у деталях розпов╕да╓, як утримувати ув’язнених, який повинен бути режим ╕ так дал╕.
У 2010 роц╕, коли Служба безпеки мене заарештувала, коп╕я цього наказу була конф╕скована в музе╖, адже вони вважали, що на той час цей наказ не був розсекречений Службою безпеки, що це теж п╕дстава звинуватити мене в розголошенн╕ державно╖ та╓мниц╕. Зараз я отримав доступ до цих наказ╕в, ╕ той же наказ № 180 1972 року я знайшов в арх╕в╕ СБУ. Ба б╕льше, це – екземпляр, який безпосередньо використовувався для роботи в наш╕й в’язниц╕, тобто в╕н ма╓ для нас як для музею ще й значення мемор╕ального характеру. У цьому наказ╕ розкрива╓ться внутр╕шня кухня роботи ╕золятор╕в КДБ, це те, про що ран╕ше ми могли д╕знатися т╕льки з╕ спогад╕в колишн╕х ув’язнених. Зараз ми ма╓мо в руках документ, який детал╕зу╓ все це, наприклад, розпов╕да╓ в деталях, як повинно було зд╕йснюватися примусове годування ув’язнених. Колишн╕ ув’язнен╕ не завжди хочуть розпов╕дати про детал╕ ц╕╓╖ процедури, тому що вона м╕стить деяк╕ п╕кантн╕ питання з ф╕з╕олог╕╖ людини, але в цьому наказ╕ все детально розписано по пунктах – як виробляти примусове годування ув’язненого, якщо в╕н раптом вир╕шив оголосити голодування.
– Як╕ ще методи тиску на ув’язнених, якщо судити з цих документ╕в, використовувалися або могли використовуватися у в’язницях КДБ-МДБ в Укра╖н╕?
– У цьому ж документ╕, звичайно, прямим текстом не говориться про ф╕зичний вплив на ув’язнених. Але я вважаю, що повинн╕ були бути як╕сь усн╕ вказ╕вки, повинн╕ були бути як╕сь ще супутн╕ накази, тому що, наприклад, у в’язниц╕ ╕стор╕╖ КДБ у В╕льнюс╕ збереглися так зван╕ «м’як╕ камери». Ц╕ камери для тих ув’язнених, як╕ порушували режим, яких фактично били, але пом╕тних зовн╕шн╕х ознак того, що ╖х б’ють, не залишалося, бо ст╕ни цих камер були м’якими, обтягнутими дерматином, п╕д дерматином був або товстий шар поролону, або тюремн╕ матраци. Так, у таких ув’язнених були пошкодження внутр╕шн╕х орган╕в, але це ще потр╕бно було доводити. Тобто були подв╕йн╕ стандарти, з одного боку, н╕би збереження соц╕ал╕стично╖ законност╕, а з ╕ншого боку, з час╕в НКВС не дуже багато зм╕нювалося, х╕ба що камуфлювалось якимось чином. Звичайно ж, нас ц╕кавлять документи про порушення законност╕, що ми шука╓мо ╕, я думаю, знайдемо. Тод╕ картина стане б╕льш повною й ясною.
– Чи працю╓те Ви з людьми, як╕ втратили сво╖х р╕дних ╕ ╖хн╕ сл╕ди в цих в’язницях?
– Ми пост╕йно проводимо таку роботу. Щоб ви зрозум╕ли масштаб, у Льв╕вському обласному арх╕в╕ СБУ зараз збер╕га╓ться 80 тисяч справ на ув’язнених, як╕ проходили через тюрму на Лонцького. Якщо ми будемо враховувати те, що деяк╕ справи були на групу ос╕б, то це число може зрости, скаж╕мо, до 100 тисяч. Можете соб╕ уявити масштаб роботи, яку нам ще належить провести. Це – робота на десятил╕ття насправд╕, до того ж я говорив т╕льки про справи, пов’язан╕ з ув’язненими, але закрита ╕нформац╕я збер╕галася ╕ в ╕нших справах, як╕ ми шука╓мо. Це — контрольно-наглядов╕ справи, це — справи оперативних розробок, не кажучи вже про агентурн╕ справи, яких збереглося, на жаль, дуже мало, бо майже вс╕ вони були знищен╕. Фактично, якщо говорити про глибоке вивчення арх╕ву не т╕льки СБУ, а й ╕нших, ми т╕льки почина╓мо роботу. Для нас, наприклад, зараз дуже ц╕кавим ╓ арх╕в МВС, тому що в цьому арх╕в╕ збер╕га╓ться фонд тюремно-адм╕н╕стративного управл╕ння. Ми ще не бачили цих документ╕в ╕ не зна╓мо, що там збер╕га╓ться ╕ як╕ та╓мниц╕ ми можемо в╕дкрити.

Марк КРУТОВ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #33 за 14.08.2015 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15736

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков