"Кримська Свiтлиця" > #34 за 21.08.2015 > Тема "Урок української"
#34 за 21.08.2015
УКРА╥НО, ТИ МОЯ МОЛИТВА, ТИ МОЯ РОЗПУКА В╤КОВА… ГРИМОТИТЬ НАД СВ╤ТОМ ЛЮТА БИТВА ЗА ТВО╢ ЖИТТЯ, ТВО╥ ПРАВА...
Василь СИМОНЕНКО
Укра╖но, п’ю тво╖ з╕ниц╕ Голуб╕ й тривожн╕, н╕би рань. Крешуть з них червон╕ блискавиц╕ Революц╕й, бунт╕в ╕ повстань. Укра╖но! Ти для мене диво! ╤ нехай пливе за роком р╕к, Буду, мамо горда ╕ вродлива, З тебе дивуватися пов╕к. Ради тебе перли в душ╕ с╕ю, Ради тебе мислю ╕ творю — Хай мовчать Америки й Рос╕╖, Коли я з тобою говорю! Од╕йд╕те, недруги лукав╕! Друз╕, зачекайте на пут╕! Маю я святе син╕вське право З мат╕р’ю побуть на самот╕. Р╕дко, нене, згадую про тебе, Дн╕ занадто куц╕ та мал╕, Ще не вс╕ чорти втекли на небо, Ходить ╖х до б╕са по земл╕. Бачиш: з ними щогодини б’юся, Чу╓ш — битви споконв╕чний грюк! Як же я без друз╕в об╕йдуся, Без думок ╖х, без очей ╕ рук? Укра╖но, ти моя молитва, Ти моя розпука в╕кова… Гримотить над св╕том люта битва За тво╓ життя, тво╖ права. Хай палають хмари буряков╕, Хай сичать образи — все одно Я проллюся крапелькою кров╕ На тво╓ священне знамено. 26.XII.1961
"Кримська Свiтлиця" > #34 за 21.08.2015 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15745
|