Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БОЛ╤СН╤ КОРЕН╤ ПРОБЛЕМИ: ЯК ╥Х ВИТЯГТИ?
Ш╕стдесят восьмий день голодування Володимира Балуха, дванадцятий – Олега Сенцова…...


РОЗДУМИ НА ТЕМАТ ДЕПОРТАЦ╤╥ ╤ НАШИХ КРИМСЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ
Сьогодн╕, в день пам’ят╕ жертв депортац╕╖ 1944 року, ми згаду╓мо те пекло, у яке...


ВИКУВАТИ ГОЛКУ ДЛЯ КОЩ╤Я
перше, що ма╓мо зробити – це в╕дновити дов╕ру до влади.


ПРО ДУРНОГО ЯСЬКА, МИРШАВИХ КРИМСЬКИХ ОВЕЦЬ ╤ КРЕЙСЕР «УКРА╥НА»
Туп-туп, туп-туп, туп-туп – ╕де товариство. Дол╕ шука╓. Омр╕яно╖. Щастям в╕нчано╖. Тихою...


ХТО В╤ДСТОЮ╢ УКРА╥НСЬКИЙ КРИМ
А що ж моя влада? Спершу, застосувавши сумнов╕домий ще з Майдану лозунг «Стояти ╕ не...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 04.09.2015
ПРОВОКАЦ╤Я

Под╕╖ минулого понед╕лка стали серйозним потряс╕нням для багатьох ╕ багатьох укра╖нц╕в. Найб╕льш╕ ╕нформагенц╕╖ св╕ту, не кажучи вже про в╕тчизнян╕ мас- мед╕а, не проминули ╖х, намагаючись донести до сво╖х користувач╕в максимум фактажу для анал╕зу й усв╕домлення, а що ж, власне, сталося. Спробуймо замислитись над тим ╕ ми.
Об’╓ктивно, укра╖нським парламентом зроблено передостанн╕й крок до внесення зм╕н до Конституц╕╖ Укра╖ни, як╕ мають на мет╕ децентрал╕зац╕ю влади ун╕тарно╖ держави Укра╖на. Крок, безсумн╕вно, необх╕дний, але зм╕ни, як╕ в╕н передбача╓, наст╕льки серйозн╕, м╕стять в соб╕ ст╕льки очевидних загроз, не кажучи вже про п╕дводне кам╕ння, про яке лише можемо здогадуватись, що може мати найнепередбачуван╕ш╕ насл╕дки. Особливо, з огляду на те, ким ╕ в який спос╕б все те запроваджу╓ться. Особливо, коли одне лише попередн╓ голосування за т╕ зм╕ни призводить до трагед╕╖. На жаль, це сталося. Загинули люди. Чи╖сь сини, брати. Загинули в самому серц╕ столиц╕, далеко в╕д л╕н╕╖ фронту, серед б╕лого дня. Загинули не в╕д необережност╕, не в╕д дорожньо╖ кол╕з╕╖, – загинули в результат╕ чи╖хось зловмисних д╕й. Чи╖х?
Якщо усв╕домити, що н╕чого в св╕т╕ не трапля╓ться саме собою, то варто задуматись, а хто ж серед укра╖нського пол╕тикуму був би зац╕кавлений у такому поворот╕ под╕й? На перший погляд, все просто: певн╕ пол╕тичн╕ сили намагаються завадити поступу реформ, як╕ проводить революц╕йна влада, приведена Майданом. Н╕де вам не тисне цей костюмчик, читачу? Грубувато зшитий, кажете? Отож… Насправд╕, тертий наш обиватель дуже добре в╕дчува╓ фальш. Особливо фальш, спродуковану владою. Якщо нав╕ть облишити революц╕йн╕сть революц╕онер╕в, яким ╕ куля в лоб╕ не завада, якщо не згадувати т╕ широк╕ реформи, якими вони вивели корупц╕ю, в╕дродили економ╕ку, то все одно, запитань до влади залиша╓ться багато. Чи в╕дчувала влада невдоволення сусп╕льства ╖╖ намаганням пом╕няти Конституц╕ю держави? Безсумн╕вно. Чи спробувала переконати народ у необх╕дност╕ зм╕н до основного закону шляхом широкого обговорення, чи спробувала д╕знатися його думку, призначивши референдум? Н╕, кажете? А чому? Чи не тому, що в╕дчувала несприйняття сусп╕льством тих неоднозначних зм╕н?
Якщо полишити роздуми над тим «чому?» на розсуд читача, то можна тим часом застановити, що влада заповзялася будь-що протиснути т╕ зм╕ни до Конституц╕╖. Чи знала вона про те, що чимало пол╕тичних сил буде опонувати ╖й у день голосування за т╕ зм╕ни не лише в парламент╕, а й поза його межами, що деяк╕ парт╕╖ виведуть сво╖х прихильник╕в п╕д ст╕ни Ради? Безсумн╕вно, бо ╕накше, – яка ж то влада? Власне, вишикуван╕ в к╕лька ряд╕в в╕д самого ранку поп╕д ст╕нами парламенту нацгвард╕йц╕, якими влада намагалася в╕дгородитися в╕д народу, св╕дчили саме про те. А якщо знала й готувалася, то яким чином, з ус╕ма сво╖ми спецслужбами, допустила п╕д ст╕ни парламенту нев╕домих у балаклавах, дозволила пронести гранати, дозволила зд╕йснити теракт?
У цьому сенс╕ дещо насторожу╓ «оперативн╕сть» пана м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ, який, оминувши так╕ «несутт╓в╕» реч╕, як сл╕дство ╕ суд, вже за к╕лька годин дов╕в до в╕дома всього св╕ту, що бойову гранату було кинуто з боку «свобод╕вц╕в» та «╕нших людей». Так, з боку «свобод╕вц╕в» чи з боку «╕нших людей», хочеться спитати? Але за хвилину пан Аваков уже впевнено ╕дентиф╕ку╓ терориста як «свобод╕вця» з добровольчого батальйону «С╕ч» (ох, вже ц╕ нелюб╕ влад╕ добровольч╕ батальйони!) – з того самого бойового батальйону, який зовс╕м недавно… звинувачував у крим╕нальних злочинах ╕ самого пана м╕н╕стра (https://www.youtube.com/watch?v=GOR-5NTMXpM
&feature=youtu.be&app=desktop). Чи випадково, що такий нелюбий м╕н╕стру батальйон якось так зручно п╕дставився? Нав╕ть чеку в╕д гранати «обстр╕ляний бо╓ць-терорист» не викинув – прибер╕г як речовий доказ для пана Авакова.
Серед «свобод╕вц╕в», зв╕сно, ╓ чимало гарячих гол╕в, але щоб кинути гранату в натовп людей… Х╕ба ж не «свобод╕вц╕» стояли в листопад╕ 2013-го там же, п╕д парламентом, стримуючи сво╖ми рядами натовп, що тис на «беркут╕в»? Поза тим, «свобод╕вець» той бомб╕ст чи н╕, але якщо йому вдалося реал╕зувати св╕й задум, то в╕домство пана Авакова дурно ╖сть хл╕б. Чи, може, ми помиля╓мось, вважаючи пана м╕н╕стра звичайним н╕кчемою, адже деяк╕ вищенаведен╕ моменти породжують велик╕ сумн╕ви щодо того, чи був то, власне, замисел самого бомб╕ста?
Знаючи велику любов нашо╖ влади, пана Авакова зокрема, до добровольчих батальйон╕в, до «Свободи», до «ПС», дуже хот╕лося б, аби цього разу доказ╕в вини ВО «Свобода» було б╕льше, ан╕ж у випадку з Музичком Олександром ╤вановичем. Адже ╕накше все буде виглядати так, наче то була зумисно п╕дготовлена провокац╕я з боку… А справд╕: Qui prodest? – хто зац╕кавлений, кому виг╕дно? Як не дивно, сьогодн╕шн╓ кровопролиття, окр╕м зовн╕шнього ворога, не будемо згадувати його ╕м’я проти ноч╕, виг╕дно… наш╕й революц╕йн╕й влад╕. Хто вгада╓, чому?
Тепер поверн╕мось на хвилину до намагань влади зм╕нити Конституц╕ю Укра╖ни. Тут важливо наголосити на певних моментах. Найперше, Конституц╕ю не зм╕нюють так часто, як те робимо ми, тим б╕льше, з суто тактичних м╕ркувань, тим б╕льше, на догоду вороже налаштованому сус╕дов╕, ╕ в жодному раз╕ не роблять того, коли той сус╕да намага╓ться протиснути т╕ зм╕ни збройною рукою, розпочавши в╕йну. Саме тому пункт 18 ст. 144, попри непереконливе словоблудство сьогодн╕шньо╖ влади, вигляда╓ достатньо двозначним, адже: 1) не визнача╓ ч╕тко територ╕й, яких в╕н стосу╓ться, а отже, може бути застосований до вс╕╓╖ територ╕╖ Донецько╖ та Лугансько╖ областей, на чому, власне, ╕ наполяга╓ Рос╕я вустами л╕дер╕в сво╖х мар╕онеткових утворень в тих рег╕онах; 2) у раз╕ в╕дновлення в Укра╖н╕ пророс╕йськи налаштовано╖ влади, вона може легко (╕ на ц╕лком законних п╕дставах) де-факто в╕д╕рвати обидва т╕ рег╕они в╕д Укра╖ни за допомогою окремого закону про м╕сцеве самоврядування, д╕ю якого забезпечу╓ цей пункт. Та нав╕ть якщо такого не станеться, окремий закон про м╕сцеве самоврядування дозволя╓ лег╕тим╕зувати сьогодн╕шню не ст╕льки сепаратистську, ск╕льки окупац╕йну владу т.зв. лнр-днр, нада╓ окупантам законн╕ ╕ майже необмежен╕ повноваження на тих територ╕ях, приживлю╓ до т╕ла Укра╖ни ракову пухлину, метастази яко╖ будуть поширюватись на всю укра╖нську територ╕ю. Чи ж це не мета пут╕нсько╖ Рос╕╖, яка в╕д самого початку наполяга╓ на федерал╕зац╕╖ Укра╖ни? Невже ми наст╕льки сл╕п╕, що не бачимо, не розум╕╓мо, для чого ╖й те потр╕бно?!
В╕дверто не подоба╓ться ╕ посп╕х, з яким влада намага╓ться запровадити зм╕ни до Конституц╕╖. Посилаючись на строки, зазначен╕ в М╕нських угодах (хто ж ╖х ухвалював!), т╕ зм╕ни силкуються пропхати чимшвидше. В цьому сенс╕ дуже показовими ╓ наперсточництво з╕ спробою обпертися на висновок Венец╕йсько╖ ком╕с╕╖ (див. ╕нтерв’ю з заступником Голови ВР пан╕ Оксаною Сиро╖д: http://www.rbc.ua/ukr/interview/oksana-syroed-venetsianskuyu-komissiyu-razveli-1438612277.html), неймов╕рно швидкий висновок Конституц╕йного «щопанбажа╓» суду та безсоромно-брудне «проламування» законопроекту зм╕н через парламент. Власне, формули «за скороченою процедурою» та «без обговорення» вже стали в╕зит╕вкою парламенту цього скликання. Недодержання процедур, перманентн╕ порушення регламенту ВР не лише з боку парламентар╕в, багато з яких мають неймов╕рно розпливчаст╕ уявлення про право, а й (╕ в основному!) з боку Голови ВР, ╓ безпрецедентними, такими, як╕ ставлять п╕д великий сумн╕в не лише як╕сть ухвалених закон╕в, а й ╖хню лег╕тимн╕сть, на загал. ╤ це при тому, що той посп╕х далеко не завжди спричинявся браком часу, ситуац╕╓ю цейтноту. Ми добре пам’ята╓мо величезну к╕льк╕сть парламентських годин, бездарно витрачених на ухвалення закон╕в про «ознаменування р╕чниц╕» та «ув╕чнення пам’ят╕», на ритуальн╕ кв╕топокладання та розр╕зання жовто-блакитних стр╕чечок, на галаслив╕ п╕вникування п╕д куполом, не кажучи вже про зимов╕ та л╕тн╕ кан╕кули, п╕д час яких частина депутат╕в в╕дпочивала в╕д праведних труд╕в у н╕ццах та дубаях, а ╕нша ╖здила на ц╕лком безпечн╕ фотосес╕╖ до зони так званого АТО. В╕д того д╕йства склада╓ться ст╕йке враження, що влада просто не бажа╓ широкого обговорення важливих закон╕в, анонсованих зм╕н до Конституц╕╖ Укра╖ни зокрема. Чи ж дивно, що «темний» народ ставиться з великою п╕дозрою до кота в м╕шку, спродукованого в надрах борисо-ложк╕ного Секретар╕ату АП?
Найб╕льшою ж перешкодою до ухвалення зм╕н до Конституц╕╖ Укра╖ни ╓ неможлив╕сть ╖хнього ухвалення внасл╕док фактичного перебування Укра╖ни у стан╕ в╕йни, адже застереження щодо цього заф╕ксовано в ч. 2 ст. 159 чинно╖ Конституц╕╖ Укра╖ни. Те, що влада лицем╕рно ╕мену╓ В╕тчизняну в╕йну укра╖нського народу антитерористичною операц╕╓ю, не зм╕ню╓ сут╕ справи, б╕льше того, ╓ ще одним ╖╖ злочином, адже не дозволя╓ нав╕ть застосовувати в╕дпов╕дн╕ м╕жнародн╕ закони, скаж╕мо, пакет Женевських конвенц╕й про захист жертв в╕йни (1. Конвенц╕ю про пол╕пшення дол╕ поранених ╕ хворих у регулярних арм╕ях; 3. Конвенц╕ю про поводження з в╕йськовополоненими; 4. Конвенц╕ю про захист цив╕льного населення п╕д час в╕йни).
На мо╓ глибоке переконання, б╕льшост╕ зазначених проблем можна було б уникнути, якби влада твердо дотримувалася об╕цянок, що так легко текли з ╖╖ медових вуст на Майдан╕, була б профес╕йною, патр╕отичною, порядною. Саме тотальний брак тих трьох «П», а зовс╕м не п╕дступи позаштатних провокатор╕в-терорист╕в спричиня╓ сьогодн╕ напруження в сусп╕льств╕, виклика╓ вельми об╜рунтовану недов╕ру до не╖. Серед явних прикмет т╕╓╖ недов╕ри ╓ ╕ небажання останн╕м часом (на в╕дм╕ну в╕д минулого року) рекрутуватися до в╕йська, ╕ несприйняття зм╕н до Конституц╕╖, ╕ траг╕чн╕ под╕╖ минулого понед╕лка, як╕, як не крути, сприймаються не як провокац╕я проти влади, а як провокац╕я проти невдоволеного владою народу. Безсумн╕вно, влада в╕дчува╓ те напруження. От лишень, чи зробить вона належн╕ висновки, чи й дал╕ намагатиметься нацарювати, ск╕льки встигне, ховаючись в╕д народу за спинами хлопчик╕в з Нац╕онально╖ гвард╕╖?

Валентин БУТ
Крим
1.09.2015

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15825

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков