Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2841)
З потоку життя (5993)
Душі криниця (3337)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1450)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1640)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЩЕДР╤ БОРИС ╤ ГЛ╤Б
Наш╕ традиц╕╖


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ, або З МИРУ ПО НИТЦ╤ – НА ╤НТЕРНЕТ «СВ╤ТЛИЦ╤»!
Наближа╓ться черговий щор╕чний «момент ╕стини» - необх╕дно терм╕ново з╕брати 3-4 тис....


Поетична Св╕тлиця. ПОЕЗ╤Я ОКСАНИ ШПИРКО
Сьогодн╕шня поетична стор╕нка «КС» пропону╓ сво╓му читачев╕ продут╕ степовими...


«П╤СН╤, ГАПТОВАН╤ НИТКАМИ»
Нещодавно у С╕мферопол╕, в конференц-зал╕ Кримського ╕нженерно-педагог╕чного ун╕верситету,...


ВТРИЧ╤ Б╤ЛЬШЕ, Н╤Ж ВИВ╤В МОСКОВСЬКИЙ ПАТР╤АРХАТ: У КИ╢В╤ ХРЕСНИЙ Х╤Д ЗА УКРА╥НСЬКУ ЦЕРКВУ З╤БРАВ 65 ТИСЯЧ В╤РЯН
Ранок суботи, центр столиц╕ заполонили автобуси з в╕рянами з ус╕х усюд. Укра╖нц╕ при╖хали на...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 04.09.2015
КОЗАК МАМАЙ ╢ДНА╢ УКРА╥НУ

Джерела

Напевно, н╕хто ╕з досл╕дник╕в точно не зможе сказати, в╕дколи на укра╖нських народних картинах з’явився в╕н – козак Мамай. Зрештою, це не так ╕ сутт╓во. Важливо, що ця постать козака, який сидить ╕з бандурою, схрестивши ноги, стала сво╓р╕дною в╕зит╕вкою нашо╖ нац╕онально╖ культури.
Тема козака Мамая пост╕йно присутня в укра╖нському культурному простор╕. До не╖ часто звертаються музиканти, к╕норежисери й художники. Одним ╕з яскравих приклад╕в цього ╓ духовна акц╕я заслуженого д╕яча мистецтв, в╕домого льв╕вського художника Ореста Скопа, який уже тридцять трет╕й р╕к працю╓ над живописним в╕дтворенням образу Мамая. Разом ╕з паном Орестом ╕ кандидатом ╕сторичних наук, директором Музею ╕стор╕╖ Дн╕продзержинська Натал╕╓ю Булановою кореспондент «Укр╕нформу» зустр╕вся у льв╕вському Палац╕ мистецтв. Саме там в╕дбулася презентац╕я розпочато╖ в Укра╖н╕ мистецько╖ акц╕╖ «Мамай ╓дна╓ Укра╖ну».

СПОКОНВ╤ЧНИЙ ДУХ МАМАЯ

– Пане Оресте, ваша сер╕я про козака Мамая – ун╕кальне мистецьке явище. Чому ви вир╕шили звернутися саме до цього образу?
– Ви розум╕╓те, саме слово Мамай – це певна енергетика, асоц╕ац╕я з певним образом. Промовля╓те – «Мамай» ╕ вже щось р╕дне, перш╕ склади – ма-ма, згаду╓ться мама, ╖╖ тепло, ласка...
А п╕сля того, як прочитав про 300 сл╕пих кобзар╕в, страчених стал╕нським режимом у 1934 роц╕ п╕д Харковом, дав соб╕ об╕тницю створити цикл картин, присвячених пам’ят╕ кожно╖ душ╕ кобзаря.
Водночас хот╕в таким чином повернути Укра╖н╕ та св╕тов╕ образ одного з найяскрав╕ших, духовно незалежних укра╖нських народних геро╖в – козака Мамая.
У чому суть такого задуму? Ми говоримо про ╓дн╕сть Укра╖ни, про те, що ╖╖ зм╕цню╓ ╕ ма╓ ╓днати. Двадцять п’ять рок╕в про це кажемо, щось шука╓мо. Але не треба шукати. Воно ╓. ╢ прекрасний образ козака Мамая. Образ героя, якого не ма╓ жодна кра╖на.
— ╤ то, мабуть, один ╕з небагатьох образ╕в, який потужно ув╕йшов у культурне середовище укра╖нц╕в, починаючи з побутового, народного р╕вня?
— Це, д╕йсно, так. А чому так сталося? Бо саме уявлення про козака Мамая виникло саме з глибини народно╖. Воно не нав’язано штучно, ззовн╕. Це ╓ наше, автентичне. Ми можемо сперечатися, чи це профес╕йно, чи непрофес╕йно, але воно ╓, воно було споконв╕ку. То ╓ наш, укра╖нський дух.
— ╤ кожен уявля╓ соб╕ той образ по-сво╓му?
— А ╕накше ╕ не може бути. Так, козака Мамая кожен бачить по-сво╓му, ╕ це законом╕рно. Ск╕льки людей, художник╕в стол╕ттями його зображували! Розум╕╓те, колись у кожн╕й хат╕ вис╕ли ╕кони Матер╕ Божо╖, ╤суса Христа, був Святий Миколай ╕ козак Мамай. Це був незм╕нний духовний атрибут укра╖нсько╖ родини.
— Це той козак, якого ате╖стичний режим боявся так само, як ╕ образ╕в святих. А чому?
— Запиту╓те, чому ж ╖х, отих Мама╖в, винищували? Здавалося б, звичайна народна картина. Влада ╖х ненавид╕ла ╕ нищила тому, що це, ще раз повторюю, – укра╖нський дух, якого комун╕стична влада боялася.
— А ц╕каво, ск╕льки козак╕в Мама╖в ╓ нин╕ на картинах, що збер╕гаються в ус╕х музеях Укра╖ни?
— Ви не пов╕рите – всього-на-всього близько 160! Це те, що збереглося. Я не кажу про приватн╕ колекц╕╖. Це все винищували. ╤ те ще раз св╕дчить, який це сильний укра╖нський образ, духовний кор╕нь, що його так хот╕ли знищити р╕зн╕ завойовники, окупанти та зайди.

МАМАЯ – У КОЖНУ ХАТУ

Орест Скоп одержимий ╕де╓ю популяризац╕╖ образу козака Мамая в Укра╖н╕ та св╕т╕. ╤ в╕н це робить невтомно. Вража╓ творча фантаз╕я художника. Мамай у його картинах завжди особливий, з╕ сво╖м характером, ╕ на жодн╕й ╕з понад 200 авторських картин, де зображений цей легендарний козак, не повторю╓ться.
— Пане Оресте, козак Мамай на ваших полотнах р╕зноликий: ╕ на кон╕, ╕ без нього, то з оселедцем на голов╕, то з чуприною. То ма╓ довг╕ вуса, то – коротк╕. А ще ╓ Мама╖ з бойовою амун╕ц╕╓ю або лише з кобзою, з люлькою ╕ без не╖, на фон╕ укра╖нського села ╕ товарних вагон╕в, колючого дроту, сокири ╕ пилки – атрибут╕в стал╕нських табор╕в...
— Таким чином намагався зобразити Мамая у простор╕ й час╕. Хот╕в в╕д╕йти в╕д певних стереотип╕в про цей образ. Головне, щоб у цьому «мама╓вому багатоголосс╕» людина в╕дчула щось сво╓, р╕дне, близьке для не╖, ╖╖ родини. Тому вс╕ма силами п╕дтримую рух «Мамая – у кожну укра╖нську хату», щоб там був цей укра╖нський обер╕г. ╤ ще одне, хот╕лося б, щоб з в╕дродженням образу Мамая народжувалась нова нац╕я. Переконаний, коли дитина народжу╓ться, а б╕ля ╖╖ колиски висить картина ╕з Мама╓м, ╕ батьки п╕зн╕ше про це розкажуть, то дитина це пам’ятатиме, що це – ╖╖ образ, п╕д яким вона народилася. ╤ який супроводжуватиме ╖╖ усе життя. Це – ╖╖ обер╕г.
— Тобто йдеться про сво╓р╕дну об’╓днуючу укра╖нську ╕дею, яку ви намага╓тесь активно просувати?
— Саме так. Бо що ж виходить: от внук мене пита╓, хто сильн╕ший – людина-павук чи н╕ндзя-черепашки? А чому не говорить про козака Мамая? Чому цього нема╓ в ╕грах, мультф╕льмах, дитячих книжках, оц╕╓╖ нашо╖, козацько╖ теми? Нам нав’язують «Сказочную Русь» та «Машу и Медведя». Щоб дивилися на тих агресивних ╕ часто дурнуватих персонаж╕в. Це ж робиться св╕домо для того, щоб формувати певн╕ психолог╕чн╕ установки у головах д╕тей.
— Йдеться про необх╕дн╕сть присутност╕ образу Мамая в укра╖нських родинах?
— Так. Ма╓ побутувати думка, що Мамай – то невмирущий образ. Його палили, страчували, знищували, а в╕н – ожива╓. Нам же весь час хочуть нав’язати, що Мамай – то не наш образ, що то чуже, скоп╕йоване. Та послухайте, у мене ╓ одна картина, де Мамай сидить ╕з Буддою в одному човн╕. Вони пливуть разом. ╤ пок╕йний Борис Возницький мене запитував, Ореcте, чому ти це так намалював? А я йому кажу, от п╕дн╕ма╓ чару козак Мамай ╕ каже до ╕ншого в човн╕ – будеш пити? А той в╕дпов╕да╓ – буду, буду! Отак ╕ виник буддизм. Це, звичайно, жарт. Але йдеться про те, що ми повинн╕ нав╕ть таким чином, жартуючи, п╕дтримувати ╕ п╕дн╕мати св╕й символ.

ПРО МУЗЕЙ МАМА╥В ╤ «МАМА╥ВСЬКИЙ РУХ»

Серед ╕дей Ореста Скопа, що стосуються популяризац╕╖ образу козака Мамая, – створення музею легендарного укра╖нського героя у Дн╕продзержинську.
— Коли я там побував, то подав ╕дею про створення музею Мама╖в. Розписав концепц╕ю. ╤ вже сьомий р╕к музей цим займа╓ться. У нов╕й книз╕ надруковано усю колекц╕ю Мама╖в, як╕ там вже ╓. Подарував ╖м чотири велик╕ картини. Задум був такий, щоб вони замовляли створення коп╕й Мама╖в, як╕ ╓ на старих картинах в ус╕х музеях Укра╖ни.
— Це ж хто створюватиме так╕ картини?
— Залучили для цього студент╕в Льв╕вського державного коледжу декоративного й ужиткового мистецтва мен╕ ╤вана Труша, як╕ вже рок╕в зо п’ять в╕дтворюють картини з укра╖нських музе╖в. ╤ таким чином було створено до 40 полотен ╕ передано ╖х у музей в Дн╕продзержинськ, чи то пак – у Кам’янське, мен╕ так краще вимовляти цю назву, яку колись мало це м╕сто ╕, спод╕ваюсь, матиме знову. Кр╕м цього, вже понад 10 роб╕т ╕нш╕ митц╕ подарували музе╓в╕. От минулого року льв╕вськ╕ художники передали туди ц╕лу колекц╕ю. Пот╕м я запропонував, щоб кожна область презентувала музею одну картину козака Мамая.
— На ваш заклик в╕дгукнулася ╕ Терноп╕льщина: терноп╕льський митець, заслужений художник Укра╖ни Богдан Ткачик не т╕льки сам створив к╕лька полотен з Мамаями на тл╕ Терноп╕льщини, а й залучив до цього сво╖х колег. Тепер 18 «терноп╕льських Мама╖в» презентують кожен район краю ╕ окремо Терноп╕льську область.
— Так, я дякую Богдану Ткачику ╕ терноп╕льським митцям за п╕дтримку нашого задуму. Це просто феноменально! Вони написали картини, а в╕домий на Терноп╕лл╕ художник та дизайнер Олег К╕наль виготовив ориг╕нальний презентац╕йний плакат ╕ карту краю ╕з Мамаями. Тож радий, що мене Терноп╕льщина першою в Укра╖н╕ так п╕дтримала сво╖ми Мамаями. А льв╕вськ╕ митц╕ вже подарували 20 образ╕в Мама╖в – у картинах, скульптурах.
— До проекту залучатимуться художники з ╕нших рег╕он╕в?
— Обов’язково. От маю задум, що, наприклад, ╤вано-Франк╕вщина образ Мамая створюватиме не в картинах, а у розписаних скринях, як колись гуцули р╕зьбили, ╕ таким чином розкриють образ Мамая. Ця тема – безмежна. Головне, що вона – не нудна, не сумна.
— Тож у перспектив╕ музей на Дн╕пропетровщин╕ буде ╓диним в Укра╖н╕ та св╕т╕, де ст╕льки з╕брано Мама╖в у р╕зних ╕постасях?
— Це буде обов’язково. ╤ я т╕шуся, що в серц╕ Укра╖ни, в Дн╕пропетровськ╕й област╕, створю╓ться такий музей ╕, зрештою, шириться такий патр╕отичний рух. Це вимальову╓ться ун╕кальний музей. Я вже казав пан╕ Натал╕╖ Буланов╕й, що такого музею нема ╕ не може бути в жодн╕й кра╖н╕. Бо козак Мамай ╓ т╕льки у нас, в Укра╖н╕. ╤ коли музей сформу╓ться, це буде м╕сце, куди ╖здитимуть тисяч╕ людей з усього св╕ту, ╕ це все нас як нац╕ю п╕дноситиме, утверджуватиме, духовно ╓днатиме. Б╕льше того, зараз ╕з групою однодумц╕в працю╓мо над тим, щоб образ Мамая внести у спадщину ЮНЕСКО як видатне культурне явище, як укра╖нський символ. Тод╕ весь св╕т знатиме, що Мамай уособлю╓ Укра╖ну. Та якби такий образ мали поляки, французи чи н╕мц╕, то вони б на весь св╕т це озвучували ╕ гордилися.
— Але ж ╕ в ╕нших кра╖нах ╓ сво╖ ориг╕нальн╕ музе╖, що осп╕вують геро╖в народного епосу?
— Не заперечую. Так, ╓ р╕зн╕ музе╖, що розпов╕дають про нац╕ональних геро╖в, ╓ ╕ курйозн╕ музейн╕ зали, скаж╕мо, в Прибалтиц╕ нав╕ть ╓ музей отого рогатого, не хочу його називати. Ну, ╕ нехай мають. А ми пропону╓мо св╕й чистий символ, що упродовж стол╕ть живе з нами.
— На м╕й погляд, процес в╕дродження теми Мамая не повинен повторити помилки минулого, коли у кожн╕й школ╕, в╕йськов╕й частин╕, завод╕ була «лен╕нська к╕мната», куток чи щось под╕бне.
— Безумовно, це все треба робити не до свят, не до яко╖сь дати, а осмислено, безперервно ╕ ненав’язливо. От був я в жур╕ на виставц╕ дитячих твор╕в. Там тро╓ д╕тей намалювали козак╕в Мама╖в. ╤ я з т╕╓╖ виставки попросив д╕тей подарувати ╖хн╕ роботи для майбутнього музею у Кам’янському. ╤ розум╕╓те, ц╕ д╕ти ╕з сво╖ми картинами потрапили в мистецький каталог, ╕ це вже – ╕стор╕я. Дитина виросте ╕, можливо, стане митцем, – а початком ╖╖ творчост╕ був Мамай, ╖╖ перша робота, яка ув╕йшла до музейно╖ зб╕рки.
А те, що я вже понад 30 рок╕в роблю справу, яка комусь не подоба╓ться, то н╕чого. Завжди так було. См╕ялися з мене, «мама╖стом» називали, але був же «стахан╕вський» рух, а ми з панею Натал╕╓ю започаткували «мама╖вський» рух.

В╤Д «МАМАЙ-FESTу» — ДО «МУЗЕЮ МАМА╥В»

У мо╖х руках — прекрасно виданий альбом «Козак Мамай. Колекц╕я образотворчого мистецтва майбутнього музею Мама╖в», виданий Дн╕продзержинською м╕ською радою та Музе╓м ╕стор╕╖ Дн╕продзержинська. Майже сто стор╕нок видання розпов╕дають про багатющу мистецьку зб╕рку блискучих роб╕т сучасних художник╕в, як╕ передали для майбутнього музею сво╖ роботи.
— З чого ж усе починалося? — звертаюся до кандидата ╕сторичних наук, директора Музею ╕стор╕╖ Дн╕продзержинська Натал╕╖ Буланово╖.
— В╕с╕м рок╕в тому ми започаткували ╕сторико-культуролог╕чний фестиваль «Мамай-fest», присвячений козаку Мамаю.

Коли ми починали, то ще не розум╕ли, що з цього проекту буде. Але, започаткувавши фестиваль, переконалися, що образ козака Мамая дуже поширений у наш╕й культур╕. Фактично, в╕н не залиша╓ байдужим жодного митця. У фестивальн╕й програм╕ у нас вже традиц╕йно д╕╓ дв╕ виставки — «Укра╖на у знаках ╕ символах» ╕ друга — персональна або колективна. ╤ от, минулого року ми створили виставку «Мамай ╓дна╓ Укра╖ну».
— У чому ╖╖ суть?
— Це була велика мапа Укра╖ни, на як╕й майже кожна область презентувала свого Мамая, написаного на полотн╕. Серед ╕нших, були Мама╖ з Донеччини ╕ Луганщини. До реч╕, заслужений художник Укра╖ни В╕ктор Скубак створив образ, який залишився на територ╕╖ окуповано╖ Луганщини. Я цю картину запам’ятала: там козак Мамай, стомлений, спить б╕ля гармати. А на сам╕й гармат╕ чату╓ бабак, який трима╓ шаблю ╕ готовий захищати св╕й край, коли Мамай спить. В╕ктор Скубак тод╕ сказав, що полотно присвячу╓ться Луганщин╕, яка дос╕ ще спить. Коли ми робили виставку, то коп╕ювали фото, надсилали во╖нам АТО, ╕ цьогор╕чний фестиваль буде присвячуватися б╕йцям, як╕ воюють на сход╕, бо не можемо закривати оч╕ на те, що робиться там.
— Поверн╕мось до «Музею Мама╖в», що створю╓ться у вашому м╕ст╕. У ньому переважно будуть живописн╕ твори на тему Мамая?
— Не т╕льки. В╕дразу ж п╕сля першого «Мамай-festу» у фондах Музею ╕стор╕╖ нашого м╕ста з’явився блакитноокий Мамай, намальований на старожитн╕й полтавськ╕й скрин╕ середини XVIII стол╕ття. Пот╕м, коли укра╖нському художнику Оресту Скопу прийшла ╕дея про сер╕ю в╕дтворень народно╖ картини «Козак Мамай», колекц╕я почала поповнюватися живописними роботами. Ма╓мо ╕ скульптурки Мамая, ц╕л╕ скульптурн╕ композиц╕╖.
— Ви спод╕валися, що таку ╕дею п╕дтримають у р╕зних куточках Укра╖ни?
— Ми в це в╕рили з Орестом Скопом. Бо образ Мамая ╕ сьогодн╕, як колись, вабить сво╓ю химерн╕стю, загадков╕стю, невловим╕стю, що да╓ прост╕р для творчо╖ уяви ╕ розма╖ття трактувань. Тому такою багатою ╓ творча пал╕тра способ╕в ╕нтерпретац╕╖ картини «Козак Мамай» сучасними художниками. А ╖х, цих способ╕в, — в╕д станково-монументальних полотен до комп’ютерно╖ граф╕ки. ╤ кожним автором у р╕зних техн╕ках ╕ стилях вт╕лено його власне бачення кольорово╖ гами, елемент╕в сюжету, портретних рис народного героя, якого так любили ╕ люблять у р╕зних куточках Укра╖ни.
— Отож, пан╕ Наталю, козак Мамай нин╕, завдяки таким ентуз╕астам, як ви, як Орест Скоп з╕ Львова, як Богдан Ткачик з Тернополя, зрештою, завдяки ╕ншим посл╕довникам, кроку╓ Укра╖ною й ╓дна╓ ╖╖?
— Це так. Бо цей образ ма╓ багатогранну сутн╕сть ╕ ╓ вт╕ленням характерних рис ╕ ознак укра╖нсько╖ нац╕╖ з притаманними ╖й талантами, з мужн╕стю ╕ рефлекс╕ями, терп╕нням ╕ самозаглиблен╕стю, ╕ндив╕дуал╕змом ╕ волелюбн╕стю. Фактично, цей образ ╓ та╓мним знаком, кодованим посланням, адресованим укра╖нцям, що сприйма╓ться на глибокому генетичному р╕вн╕ лише тим, кому воно адресоване. ╤накше просто неможливо пояснити секрет феноменально╖ популярност╕ ц╕╓╖ картини в Укра╖н╕, ╖╖ неп╕двладност╕ часов╕. Тож образ козака Мамая продовжу╓ жити ╕ в третьому тисячол╕тт╕, засв╕дчуючи самобутню культуру укра╖нц╕в у добу глобал╕зац╕╖.
Свого часу св╕тло╖ пам’ят╕ укра╖нський скульптор Володимир Наконечний, який створив низку об’╓мних трим╕рних образ╕в козака Мамая, сказав так: «...Б╕ля виток╕в укра╖нсько╖ та вс╕╓╖ ╕ндо╓вропейсько╖ культури сто╖ть ведичний образ першопредка Мамая. Бо Мамай — чолов╕че в╕ддзеркалення Мами, матер╕, берегин╕. Це — во╖н, батько роду. Степов╕, курганн╕ стату╖ в народ╕ називалися Мамаями. В╕домий нам запорозький козак Мамай — це лише довол╕ п╕зн╕й ╕ канон╕зований образ. Насправд╕ в╕н прийшов до нас з ╕сторично╖ далечини, з арха╖чно╖ давнини, ╕ л╕т йому багато тисяч. В╕н — н╕хто, ╕ в╕н — усе. Тотем, богатир-першопредок, вояк-жрець, рахман, волхв, киян, кобзар, характерник, козак-запорожець. Це в╕н збер╕га╓ дерево Роду. Страж ╕ охоронець, Спаситель ╕ мандр╕вний самотн╕й лицар. В╕н в╕чний. Дохристиянська традиц╕я не переривалась у православному, зокрема козацькому, середовищ╕, не повинна вона перерватися й нин╕».
В╕римо, що так ╕ буде. Бо звертання до давньо╖ укра╖нсько╖ образотворчо╖ традиц╕╖, до козака Мамая як ун╕кального образу, що ув╕брав ╕стор╕ю Укра╖нсько╖ держави к╕лькох стол╕ть, — сво╓р╕дний ключ ╕ мова, якою в╕н розмовля╓ ╕з нами. ╤ в╕н, Мамай, чи не ╓дино можливий символ наших далеких предк╕в, символ, канон╕зований давн╕м укра╖нським фольклором ╕ на╖вним малярством, що йшло в╕д глибин душ╕.
Тож повертаймо Укра╖н╕ козака Мамая. Повертаймо його Укра╖н╕ та св╕тов╕, цей образ одного з найяскрав╕ших, духовно незалежних укра╖нських народних геро╖в.

Олег СН╤ТОВСЬКИЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15846

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков