Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«РАТАЙ УКРА╥НСЬКОГО ЕФ╤РУ»
У Нац╕ональн╕й сп╕лц╕ журнал╕ст╕в Укра╖ни в╕дбулась презентац╕я книги спогад╕в про видатного...


УКРА╥НА ПАМ'ЯТА╢ ╤ ВШАНОВУ╢ СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО
Третього травня нин╕шнього року виповнилось 145 рок╕в з тих п╕р, як перестало битись серце...


У ГОСТ╤ ДО ХУДОЖНИКА
1 червня святкував св╕й 81-й день народження в╕домий кримський художник, граф╕к, живописець,...


ЛЕОН╤Д КАНТЕР, РЕЖИСЕР Ф╤ЛЬМУ «М╤Ф» ПРО ЗАГИБЛОГО В АТО ОПЕРНОГО СП╤ВАКА ВАСИЛЯ СЛ╤ПАКА, ПОК╤НЧИВ ЖИТТЯ САМОГУБСТВОМ
«Чолов╕к мав смертельне поранення в щелепу. Характер поранення та передсмертна записка...


ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В╤РИ РО╥К
25 кв╕тня, у 107-й день народження в╕домо╖ кримсько╖ укра╖нсько╖ майстрин╕-вишивальниц╕, Героя...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2015 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#36 за 04.09.2015
У КАМ’ЯНЦ╤-ПОД╤ЛЬСЬКОМУ В╤ДКРИТО МЕМОР╤АЛЬНУ ДОШКУ ПОЕТОВ╤ Й Л╤КАРЮ СТЕПАНОВ╤ РУДАНСЬКОМУ

Нещодавно в культурному житт╕ древнього й красивого Кам’янця-Под╕льського сталася визначна под╕я: було в╕дкрито мемор╕альну дошку поетов╕ високо╖ нац╕онально╖ св╕домост╕, одному з найкращих л╕кар╕в свого часу Степанов╕ Руданському. В╕домо, що п╕сля зак╕нчення навчання в Шаргородськ╕й духовн╕й бурс╕ в╕н протягом 1849-1855 рр. навчався у Под╕льськ╕й духовн╕й сем╕нар╕╖. Цей навчальний заклад випустив у св╕т плеяду талановитих особистостей. Тут свого часу навчалися видатний композитор, хоровий диригент Микола Леонтович, укра╖нський письменник, громадський д╕яч ╕ фольклорист Анатол╕й Свидницький, кра╓знавець, досл╕дник ╕стор╕╖ Под╕лля ╤ван Шипович, ╕сторик, кра╓знавець Юхим С╕цинський та ще багато ╕нших, як╕ в╕рно й в╕ддано служили Укра╖н╕. Нин╕ в цьому прим╕щенн╕ знаходиться художн╕й в╕дд╕л Кам’янець-Под╕льського ╕сторичного музею-запов╕дника.
Ш╕сть рок╕в життя у пров╕нц╕йному й романтичному Кам’янц╕-Под╕льському були чи не найкращими, як╕ Степанов╕ Руданському подарувала доля: золота пора юност╕, перше кохання, перш╕ спроби на л╕тературн╕й нив╕… У кам’янець-под╕льський пер╕од юнак не лише долучився до естетики романтизму, а й виробив власн╕ ориг╕нальн╕ жанри. Уже на св╕танку сво╓╖ творчост╕ юнак виявив значний поетичний хист, його твори в╕дзначаються мелод╕йн╕стю й п╕сенн╕стю. У 1851 р. с╕мнадцятил╕тн╕й сем╕нарист дебютував баладою «Два трупи», з’являються й ╕нш╕: «Вечорниц╕», «Хрест на гор╕», «Упир», «Розмай», «Люба», як╕ молодий автор назвав небилицями. Вс╕ вони в╕дзначаються високим р╕внем л╕тературно╖ вправност╕. Л╕ричн╕ перлини «Мене забудь», «Ти не моя», написан╕ в цей час, ╕ багато ╕нших стали народними п╕снями. Змалку призвича╓ний до народних традиц╕й, усно╖ народно╖ творчост╕, юнак в╕дв╕дував у Кам’янц╕-Под╕льському народознавчий гурток. Саме тут у 1852 роц╕ С. Руданський упорядкував дв╕ рукописн╕ зб╕рки матер╕ал╕в «Народные малороссийские песни, собранные в Подольской губернии С.В.Р.», зробив переклад з польсько╖ мови романсу «Чорний кол╕р»…
М╕сто пам’ята╓ Степана Руданського й вшанову╓ його пам’ять. Кам’янець-Под╕льське приватне видавництво «Дн╕стер» твори С. Руданського видавало неодноразово: у 1911, 1919, 1920 роках. В часи УНР в Кам’янц╕-Под╕льському ╕снувала Укра╖нська г╕мназ╕я ╕м. Руданського. Зг╕дно з наказом осв╕тнього в╕домства в╕д 5 вересня 1919 р. за № 148, Кам’янець-Под╕льська хлоп’яча г╕мназ╕я об’╓дналася з Укра╖нською г╕мназ╕╓ю ╕м. С. Руданського, таким чином утворився об’╓днаний навчальний заклад «Кам’янець-Под╕льська державна укра╖нська г╕мназ╕я ╕м. С. Руданського». На початку 1921 року г╕мназ╕я була перетворена у Першу ╓дину трудову школу двох ступен╕в. ╤з старших клас╕в г╕мназ╕╖ було засновано Перший соц╕ально-економ╕чний техн╕кум ╕м. С. Руданського. У 1957 роц╕ на карт╕ Кам’янця-Под╕льського з’явилася вулиця Степана Руданського. У Кам’янц╕-Под╕льському кра╓знавець Юхим С╕цинський в╕дшукав м╕ж паперами каменецького прото╕╓рея М. Новицького, вихованця Под╕льсько╖ сем╕нар╕╖ 40-х рок╕в, автограф в╕рша С. Руданського «До дядька Прохора-коваля» та над╕слав його до музею Наукового товариства ╕мен╕ Шевченка у Львов╕, який був надрукований у 1901 роц╕ у Льв╕вському журнал╕ «Л╕тературно-науковий в╕сник». Ц╕каво й те, що одним ╕з домашн╕х учител╕в Юхима С╕цинського в дитинств╕ був двоюр╕дний брат Степана Руданського Олександр. Свого часу в м╕ст╕ навчався та працював л╕тературознавець Володимир Якович Герасименко, який досл╕джував л╕тературну спадщину Степана Руданського. В радянськ╕ часи на будинку колишньо╖ сем╕нар╕╖ була мемор╕альна дошка, яка св╕дчила, що тут навчалися С. Руданський ╕ А. Свидницький. П╕д час реставрац╕╖ будинку дошку зняли, але не повернули на м╕сце, можливо, й тому, що п╕д час демонтажу вона була пошкоджена…
╤ ось як би там не було, а незабутн╕й Степан Руданський повернувся у м╕сто над Смотричем. Цього року в Кам’янц╕-Под╕льському на фасад╕ колишньо╖ духовно╖ сем╕нар╕╖ за адресою: вул. П’ятницька, 11, була в╕дкрита мемор╕альна дошка з барель╓фом поета й л╕каря, великого укра╖нця Степана Руданського. ╤н╕ц╕ювали цю справу Хмельницька крайова орган╕зац╕я Всеукра╖нського л╕карського товариства за сприяння Хмельницького окремого козацького куреня ╕м. Д. Нечая Укра╖нського козацтва та за п╕дтримки Хмельницько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ ВО «Свобода». Мимовол╕ пригадалися рядки з поез╕╖ С. Руданського:
╤ пов╕тря здрижить,
╤ л╕си загудуть,
╤ земля задвижить;
╤ пташки пролетять,
Спогадають тебе,
╤ сп╕вак перейде,
Не забуде тебе!
Зах╕д в╕дкрив заступник м╕ського голови Кам’янця-Под╕льського Дмитро Васильянов. З в╕тальним словом виступив голова правл╕ння Всеукра╖нського л╕карського товариства Микола Тищук. В╕в зах╕д голова Хмельницько╖ крайово╖ орган╕зац╕╖ Всеукра╖нського л╕карського товариства, л╕кар-нейрох╕рург Борис Ткач. «Пройшла двор╕чна епопея виготовлення дошки, – сказав в╕н. – В нас було чимало перешкод, але сьогодн╕ ми дару╓мо ╖╖ кам’янчанам». У його виконанн╕ прозвучали патр╕отичн╕ твори С. Руданського «Гей, браття-козаки» й «До Укра╖ни». Степан Руданський – великий поет, в╕чний супутник укра╖нського народу. Х╕ба не ╓ актуальними рядки з його поез╕╖-заклику:
Не гнути нам ши╖, козацько╖ ши╖,
П╕д тяжким зал╕зним ярмом,
Не нюхати диму нещасного краю,
Що в’╓ться над нами кругом!
Чи в нас не та сила,
 що у батьк╕в була?
Не тая шабелька у нас?
Чи в нас нема коней
 на степах широких
Чи вуголь на люльц╕ погас?
Нехай наш╕ кон╕ на чистому пол╕
Тр╕пнуться ╕ враз за╕ржать!
Нехай наш╕ браття,
 молодц╕-козаки,
На чисте╓ поле б╕жать!
Нехай знову брязне
 шабелька стальная
В козацьких зал╕зних руках!
Нехай знову ляжуть ворогов╕ кост╕
Могилами в наших степах!
В╕дкрив мемор╕альну дошку правнучатий плем╕нник С. Руданського в╕йськовий л╕кар Олекс╕й Боржковський разом ╕з скульптором Романом Албулом. Нащадок С. Руданського розпов╕в про себе, св╕й р╕д. У сво╓му виступ╕ в╕н наголосив: «В основу життя й творчост╕ Степаном Руданським було покладено Нац╕ональну ╕дею – боротьбу за укра╖нську мову як основу ╕снування нац╕╖, держави». П╕дкреслив, що барель╓ф виконав справжн╕й майстер: оч╕ немов жив╕, усм╕хнене обличчя, зда╓ться, що поет ось-ось розтулить уста й промовить до з╕брання… В подарунок кам’янчанам Олекс╕й Боржковський прив╕з теки з доб╕рками матер╕ал╕в про р╕д Боржковських-Руданських-Комарницьких, цибулини тюльпан╕в, вирощених його власними руками.
Кошти для виготовлення мемор╕ально╖ дошки протягом двох рок╕в збирала Хмельницька крайова орган╕зац╕я Всеукра╖нського л╕карського товариства, частково коштами допомогла Хмельницька органiзацiя Нацiонально╖ спiлки письменникiв Укра╖ни. Талановитий скульптор Роман Албул роботу виконав безкоштовно. Мемор╕альна дошка виготовлена ╕з штучного мармуру, тонованого п╕д бронзу, в╕дзнача╓ться високою художньою як╕стю. На мармуров╕й стр╕чц╕, що прикраша╓ дошку, вгор╕ напис: «Степан Руданський» ╕ нижче: «Поет ╕ л╕кар. У цьому будинку в 1849-1855 роках у Под╕льськ╕й духовн╕й сем╕нар╕╖ навчався Степан Руданський, укра╖нський поет ╕ л╕кар»
Микола Сарахан, журнал╕ст ╕ поет-сатирик, лауреат Всеукра╖нсько╖ л╕тературно-мистецько╖ прем╕╖ ╕мен╕ Степана Руданського з В╕нниччини розпов╕в про вшанування поета й л╕каря на його батьк╕вщин╕ в с. Хомутинцях та м. Калин╕вц╕, а також подарував Хмельницьк╕й крайов╕й орган╕зац╕╖ Всеукра╖нського л╕карського товариства зб╕рки власних твор╕в. Взяли участь у заход╕ та виступили з промовами доцент Хмельницького нац╕онального ун╕верситету, член Нац╕онально╖ сп╕лки журнал╕ст╕в та Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни, кандидат ф╕зико-математичних наук В╕тал╕й М╕халевський, журнал╕ст ╕ кра╓знавець Олег Будзей, перший ╕ ╓диний в Укра╖н╕ майстер спорту м╕жнародного класу з бобслею, майстер спорту СРСР з легко╖ атлетики, крайовий хорунжий, полковник Хмельницького куреня ╕мен╕ Данила Нечая Олександр Бортюк, молодший науковий сп╕вроб╕тник Нац╕онального ╕сторико-арх╕тектурного запов╕дника «Кам’янець», член Нац╕онально╖ сп╕лки кра╓знавц╕в Укра╖ни Валентин Пагор, голова Кам’янець-Под╕льсько╖ ОУН Едуард Крилов, президент Хмельницько╖ федерац╕╖ бойового гопака ╤ван Куць.
«В ╕стор╕╖ Укра╖ни було чимало видатних постатей, однак особливою заслугою Степана Руданського ╓ те, що в╕н належав до невелико╖ когорти тих, хто мав мужн╕сть в╕дкрито пропагувати укра╖нську мову та укра╖нську нац╕ональну св╕дом╕сть у найчорн╕ш╕ часи окупац╕йного режиму царсько╖ Рос╕╖ в Х╤Х стол╕тт╕», – зазначив голова Кам’янець-Под╕льсько╖ м╕сько╖ орган╕зац╕╖ ВО «Свобода» Михайло Пос╕тко.
Додали патр╕отизму п╕сн╕ на слова Степана Руданського «Пов╕й, в╕тре, на Вкра╖ну», «Гей, браття-козаки» у виконанн╕ директора Хмельницько╖ музично╖ школи № 1, учасника творчого об’╓днання «Мистецька Под╕льська сотня» Артема Ромасюкова. На завершення вс╕ учасники заходу засп╕вали г╕мн Укра╖ни.

Ольга ЮРЧИШИНА,
головний б╕бл╕отекар ВНМУ ╕м. М. ╤. Пирогова
м. В╕нниця

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #36 за 04.09.2015 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15851

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков