Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 18.09.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#38 за 18.09.2015
«Т╤Н╤ ЗАБУТИХ ПРЕДК╤В» — ЯК МР╤Я УКРА╥НСЬКОГО К╤НЕМАТОГРАФА

НА ПОЧАТКУ ВЕРЕСНЯ ВИПОВНИЛОСЯ 50 РОК╤В ╤З ДНЯ ПРЕЗЕНТАЦ╤╥ Ф╤ЛЬМУ «Т╤Н╤ ЗАБУТИХ ПРЕДК╤В». В╤ДРЕСТАВРОВАНУ СТР╤ЧКУ ПОКАЗАЛИ У ВС╤Х ВЕЛИКИХ М╤СТАХ УКРА╥НИ. Ф╤ЛЬМ ДЕМОНСТРУВАЛИ НА ВЕЛИКИХ ЕКРАНАХ ПРОСТО НЕБА.

Юв╕ле╖ культурних под╕й ╕ великих битв ╕снують т╕льки для одн╕╓╖ мети, — щоб згадати те, що справд╕ було важливим. Напередодн╕ 50-р╕ччя першого показу ф╕льму «Т╕н╕ забутих предк╕в» я включила Ютуб, щоб переглянути окрем╕ сцени ф╕льму, який дивилася досить давно, ╕... пропала. Пов╕рте, у цей св╕т Параджанова-Миколайчука-Кадочниково╖ та само╖ Гуцульщини, що заворожу╓, варто потрапляти част╕ше.
Що таке «Т╕н╕» (так називають ф╕льм критики та глядач╕)? Свого часу стр╕чку презентували як укра╖нське поетичне к╕но. Про те, що воно стало класикою св╕тового к╕нематографа, св╕дчать цифри рейтингу на к╕нопошуку, цифри перегляд╕в та позиц╕╖ у списку двадцятки кращих ф╕льм╕в св╕ту. Через 50 рок╕в п╕сля виходу укра╖нське к╕но продовжу╓ ц╕кавити та закохувати у себе нав╕ть молодих, занурених у спецефекти, комп’ютерну граф╕ку, суперзвук та голл╕вудськ╕ обличчя, глядач╕в. Я думаю, що «Т╕н╕» треба дивитися вперше, коли хочеш, рок╕в у 14, пот╕м у 20 ╕ обов’язково — п╕сля сорока.
Поставивши на паузу сцену в церкв╕ («╤ване, а чи будемо ми в пар╕?»), я запитую себе: «Ну як? Як це стало можливим: у 60-т╕ на укра╖нськ╕й обмежен╕й у грошах та засобах вираження (бо ж радянщина) к╕нематографа студ╕╖ народилася картина, достойна за сво╓ю видовищн╕стю, глибиною та ф╕лософ╕╓ю св╕тових к╕новз╕рц╕в.
К╕но, в якому кожен ╕з з╕ркових актор╕в не перетягу╓ ковдру на себе, бо це к╕но про гори, про кохання, про Укра╖ну, про т╕н╕ забутих предк╕в.
«Т╕н╕» ув╕брали в себе дуже багато ╕стор╕й. Цей ф╕льм трима╓ться не лише на талант╕ одн╕╓╖ персони, ти жад╕бно слуха╓ш цю партитуру, дивишся наб╕р кадр╕в ╕ план╕в, в╕днайдених Параджановим та ╤лл╓нком у горах та карпатських селах (ф╕льм зн╕мався у к╕лькох селах, у Верховин╕, Сокол╕вц╕, в Бистрец╕, Рибниц╕, Кривор╕вн╕, у деяких з них ╕ще не була проведена електрика, за окремими кадрами ви╖жджали з десяток раз╕в). Ти слуха╓ш закадров╕ голоси справжн╕х гуцул╕в – гов╕рка ╖хня вида╓ться такою музичною, такою емоц╕йною, у н╕й важлив╕ ╕ слова, ╕ дихання, й емоц╕╖.
Ви не «переварите» за один перегляд ус╕ пункти ф╕льму, все, за що в╕н здобув близько трьох десятк╕в м╕жнародних прем╕й. Але можна розбити соб╕ ф╕льм на власн╕ опов╕дки ╕ дивитися, залежно в╕д настрою, к╕лька р╕зних «Т╕ней».

«Т╤Н╤» — ЦЕ ╤ВАН МИКОЛАЙЧУК

Я казала, що акторське суз╕р’я, наш╕ велик╕ майстри н╕бито тримаються в т╕н╕ «Т╕ней», не заважаючи нам побачити Гуцульщину. Але талант та харизму не схова╓ш. ╤ не схова╓шся в╕д усв╕домлення, що без кожного з них «Т╕н╕» б не стали шедевром. Отже, «Т╕н╕» — це ╤ван Миколайчук. Цей ладний, з ╕деальною зовн╕шн╕стю чолов╕к, для то╖ епохи — символ всього укра╖нського. Ц╕каво, що ще в 1963 роц╕ в одному з ╕нтерв’ю укра╖нському виданню в╕н сказав, що в╕рить у Бога, не в╕рить у комун╕зм, найб╕льш перспективним вважа╓ народ Укра╖ни, а найб╕льше шкоду╓, що в╕н нев╕льний.
У найпрост╕ш╕й трактовц╕ ╤ван гра╓ в ф╕льм╕ гуцульського Ромео, який утратив свою кохану Мар╕йку (Мар╕я загинула п╕д час повен╕). Але цей драматизм ╕ надрив для сина Гуцульщини тут значить б╕льше. Таке враження, що у «Т╕нях» в╕н осв╕дчу╓ться у любов╕ до власного краю, що тужить за власною кра╖ною. Ц╕каво, що у житт╕ ╤ван ╕ його дружина пост╕йно купували лотерейн╕ квитки, щоб виграти машину ╕ мати змогу показувати друзям Карпати. Машина йому була потр╕бна лише для того. Не знаю, чи варто бачити ╕ вкладати у цю гру б╕льше, н╕ж написано у сценар╕╖. Але це був час в╕длиги, дисидентства, а студенту Миколайчуку ц╕ ╕де╖ були близькими. Чи промовляв потужний талант Миколайчука лише до Мар╕╖: «Солодашко моя, йду на полонину, а ти чекай, до зими повернуся», чи тужив в╕н за тим, що в╕н нев╕льний ╕ нев╕льна його кра╖на. Ут╕м, про це дума╓ш уже пот╕м, а п╕д час ф╕льму плачеш ╕з цим гуцулом, який ш╕сть рок╕в по смерт╕ кохано╖, як ведм╕дь, ходить по горах, ховаючись в╕д горя, пере одяг у р╕чц╕, н╕чого не ╖сть днями. «Чу╓ш, бо так в╕н себе зв╕в, а ти н╕ц н╕кому про це не кажи, бо таке воно — любов», — переш╕птуються гуцули. У ф╕льм╕ п╕сля смерт╕ Мар╕╖ ╤ван був щасливий т╕льки один раз. Коли в╕н читав молитву перед Р╕здвом, «запрошуючи душ╕ померлих, потоплених». Язичництво насправд╕. Але це — Карпати. Це — ╕стор╕я про пристрасний талант ╤вана Миколайчука ╕ про в╕рн╕сть. У к╕нц╕ ф╕льму герой ╤ван гине. А актор Миколайчук загине п╕зн╕ше. В╕н ще встигне розпов╕сти св╕тов╕ про полонину ╕ засв╕дчити йому факт появи укра╖нського високого к╕но.

«Т╤Н╤» — ЦЕ СЕРГ╤Й ПАРАДЖАНОВ

Режисер ф╕льму — Серг╕й Параджанов — удача для нас ус╕х. Удача тому, що полюбив тв╕р Коцюбинського «Т╕н╕ забутих предк╕в», що закохався в Карпати ╕ створив ф╕льм, з яким його прив╕тали Куросава та Фелл╕н╕. Удача ╕ тому, що зум╕в з╕брати найкращих укра╖нських актор╕в, як╕ на╖здили сотн╕ к╕лометр╕в на к╕ношному «раф╕ку». Задля зйомок в╕н р╕к жив у гуцульськ╕й родин╕, жад╕бно вбираючи слова та звича╖ краю. ╤ удача, що в╕н, коли вже мав затвердженого на роль ╤вана рос╕йського актора, п╕сля проб без вагань узяв зам╕сть нього ╤вана Миколайчука. Нав╕ть у радянськ╕ часи Параджанов дозволяв соб╕ найкраще. Параджанов не посп╕шав.
Йому виписували догану за пов╕льн╕ зйомки. Деяк╕ кадри, як сцена прощання ╤вана та Мар╕╖, зн╕мали к╕лька раз╕в, хоча ╖хати туди було дуже далеко.
«Народ я любив завжди, а натовпу н╕коли», — колись казав Параджанов. У масовц╕ ф╕льму зн╕малися гуцули, вони ж при╖жджали на озвучку до столиц╕, де жили в квартир╕ Параджанова. Хтось ╕з критик╕в написав, що звуковий ряд ф╕льму — голос самого народу. Це варто послухати. Що було прост╕ше, — виховувати задля потр╕бно╖ озвучки столичних актор╕в чи п╕дготувати гуцул╕в? Параджанов обрав друге ╕... виграв. Закадров╕ голоси-припов╕дки простих селянок ╕з Карпат заворожують. Кажуть, що п╕сля завершення Параджанов кожн╕й ╕з них прив╕з у село кв╕тчасту хустку. Але якщо про к╕но: ця ╕стор╕я — майстерно зшит╕ новели, кожна з яких варта того, щоб ╖╖ переглядати ╕ переглядати. До того ж у ф╕льм╕ ╓ неймов╕рна дел╕катн╕сть у сценах любов╕, дел╕катн╕сть у житт╕, дел╕катн╕сть у тому, як показана смерть.

«Т╤Н╤» — ЦЕ ╤ЛЛ╢НКО, КАДОЧНИКОВА ТА ГУЦУЛЬЩИНА

Такою незабутньою ╓ сцена загибел╕ Мар╕йки, яку грала Лариса Кадочникова, у пов╕нь. Перед тим, як полет╕ти в р╕чку, вона показана ╕з дитячою усм╕шкою недов╕ри на обличч╕ (н╕би запиту╓: невже це в╕дбува╓ться з╕ мною?) та овечкою на руках, яку намагалася врятувати. Ц╕каво, що пот╕м, коли через ш╕сть рок╕в п╕сля смерт╕ Мар╕чки ╤ван одружиться, найб╕льше в╕н займатиметься маржинкою.
ЗМ╤ багато писали про з╕рковий склад актор╕в ╕ творц╕в ф╕льму. Кр╕м уже згаданих, стовпами ф╕льму були художник Георг╕й Якутович, який обожнював Карпати, оператор Юр╕й ╤лл╓нко, який знав гори ╕ приск╕пливо обирав м╕сця для кожного еп╕зоду ф╕льму.
╤ ще один актор, колективний, зб╕рний, — гуцули. Кр╕м головних виконавц╕в, ус╕ актори були гуцулами. Вони не лише консультували Параджанова, гуцули зн╕малися в масовках, голосили на похоронах, щедро д╕лилися ╕з не менш щедрим до них Параджановим сво╖м життям, звича╓м, ╕стор╕ями. Параджанов казав, що здатен етнограф╕чний матер╕ал перетворити на повсякденний. Думаю, що «Т╕н╕» дали серйозний ╕мпульс для етнограф╕чних розв╕док у Карпатах. Ну, наприклад, дошлюбн╕ стосунки в карпатських селах, як╕ уживаються ╕з побутовою рел╕г╕йн╕стю, похоронн╕ обряди, як╕ майже переходять у орг╕стичн╕ забави, колоритний мольфар та повсякденне в╕тання: «Сла Йсу» («Слава ╤сусу Христу»), язичництво тут т╕сно межу╓ ╕з християнством.

«Т╤Н╤» — ЦЕ МР╤Я ПРО УКРА╥НСЬКЕ К╤НО

Я не могла б перепов╕сти про вс╕ складов╕ усп╕ху ф╕льму. Може, це музика? Т╕льки яка? Звук флояри, соп╕лки чи тремб╕ти? А може, колядки чи голос╕ння? Чи музика композитора Мирослава Скорика, якого Параджанов, перебравши вс╕х композитор╕в, в╕дшукав у Львов╕. Може, приворожу╓ краса актор╕в? Бо ж що не кажи, — ╕ кохана, ╕ некохана ж╕нки ╤вана були дуже гарними. Може, костюми чи кольори? Ну добре, про╖здивши десятки с╕л, Параджанов зум╕в знайти ун╕кальн╕ прикраси та розк╕шн╕ костюми, а дал╕ — справа художника. Але зв╕дки в радянських художник╕в-постановник╕в узялася червона геометр╕я розпис╕в корчми на б╕лому тл╕? Або червона парасолька Палагни? А може, так приворожують полонина з╕ смереками, г╕рськ╕ р╕чки чи процес╕╖ гуцул╕в? Чи, може, н╕чна зоря — символ кохання Мар╕йки й ╤вана?
Це неможливо розбити чи виокремити. Кохання аж до смерт╕, звуки та образи картини — кожен елемент був ╕деально спланований ╕ народжений Параджановим та його блискучою командою. Колись я подумала, що ф╕льм «Т╕н╕» також став йому у нагод╕. П╕сля того, як Параджанова посадили, розгорнулася м╕жнародна кампан╕я за його зв╕льнення. ╤ зважуся сказати, в╕н виплекав ф╕льм, але ф╕льм розпов╕в про нього всьому св╕тов╕.
Напевно, цими днями з приводу 50-р╕ччя ф╕льму звучатиме багато правильних сл╕в про в╕дродженння нового к╕но, про необх╕дн╕сть державно╖ п╕дтримки. Все це так. Але «Т╕н╕», небюджетн╕ «Т╕н╕» пробилися кр╕зь ус╕ перепони радянсько╖ зал╕зно╖ зав╕си, взяли тридцятку м╕жнародних нагород, серед яких ╕ 24 Гран-пр╕, ╕ дос╕ вперто стоять на п’╓дестал╕. Напевно, не варто шукати причин ╕ пояснень в╕дсутност╕ ф╕льм╕в, а треба просто вчитися ╕ просто зн╕мати?

Олена М╤ГАЧОВА
http://www.ukrinform.ua

╤ван Миколайчук у ф╕льм╕ «Т╕н╕ забутих предк╕в»

ШАНОВН╤ ЧИТАЧ╤!
Оск╕льки жодних оф╕ц╕йних наказ╕в або розпоряджень, що стосуються зм╕ни формату випуску «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з моменту окупац╕╖ Криму ми не отримували (а зг╕дно з укра╖нським законодавством, так╕ р╕шення узгоджено приймаються лише сп╕взасновниками засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ або судом), продовжу╓мо готувати до друку щотижнев╕ номери газети ╕ направляти ╖х до ки╖всько╖ друкарн╕. Як ╕ ран╕ше, починаючи з 2002 року, на редакц╕йному сайт╕ щоп’ятниц╕ виставля╓ться електронна верс╕я тижневика, зокрема у pdf-формат╕. Розм╕щену нижче ╕нформац╕ю про умови передплати «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та ╕нших культуролог╕чних видань продовжу╓мо публ╕кувати як нагадування «борцям» за ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни про ╖хн╕ держслужбов╕ зобов’язання перед читачами ╕ державою.
Редакц╕я «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою -
http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту.
Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail:
nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #38 за 18.09.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15926

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков