Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.09.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 25.09.2015
А У ХОЛОП╤В — ЧУБИ ТР╤ЩАТЬ...

«Покращення» по-кримськи

Почувши, що кримчанам доведеться розпрощатися з укра╖нськими товарами не з нового року, як передбача╓ться рос╕йськими санкц╕ями, а вже з 20 вересня, д╕йшла висновку, що цей процес прискорили «на замовлення трудящих». ╤ не пов╕рила в те, що ╕н╕ц╕аторами «продуктово╖ блокади» ╓ л╕дери кримськотатарського Меджл╕су, як╕ для Криму стали нев’╖зними, а це, насамперед, Мустафа Джем╕л╓в та Рефат Чубаров.
Не пов╕рила, бо давно переконалася, що кримськ╕ ЗМ╤ можуть вигадати все, що завгодно. Як, наприклад, те, що повернення ╕ облаштування кримських татар завжди проводилося на рос╕йськ╕ грош╕, а Укра╖на тут пальцем об палець не вдарила. А ще тому, що за д╕яльн╕стю М. Джем╕л╓ва та Р. Чубарова стежила з початку 90-х ╕ могла б п╕дписатися п╕д кожним ╖хн╕м словом, хоча ╕ йшлося не про мо╖ власн╕ ╕нтереси чи ╕нтереси мого народу. Це був вищий ╕нтерес – ╕нтерес гуман╕зму ╕ справедливост╕, перед яким тьмян╕ло все ╕нше. Особливо при╓мно дивував як пол╕тик тод╕ ще молодий Рефат Чубаров, ╕ було шкода, що таких браку╓ слов’янському Криму. В╕н завжди був вмотивований ╕ завжди план його д╕й був спрямований якщо не на близький, то на в╕ддалений результат.
Тож тепер, коли вже не лишилося сумн╕в╕в, що цього разу рос╕йськ╕ ЗМ╤ не брешуть, намагаюся зрозум╕ти, задля якого позитиву в к╕нцевому результат╕ стоять б╕ля пункт╕в пропуску к╕лометров╕ колони фур, у яких псуються на сонц╕ овоч╕ ╕ фрукти, що цього л╕та ╕ так для багатьох с╕мей стали недоступними. К╕льк╕сть таких зб╕льшилася вже через добу п╕сля оголошення блокади. При╖хавши на с╕мферопольський ринок «Привоз», переконалася, що оптов╕ ц╕ни тепер дор╕внюють роздр╕бним, вони майже митт╓во виросли, зокрема на фрукти, на 30%. Вже ╕ тут ц╕ни на виноград починаються з╕ 100 рубл╕в за к╕лограм, а ще тиждень тому мен╕ вдалося-таки розгов╕тися ним вперше за л╕то за вдв╕ч╕ дешевшою ц╕ною. Чому я пост╕йно про виноград? Бо для мене – це обличчя ╕ символ Криму, а не Аксьонов та Константинов чи якась ╕нша ╖хнього поля ягода.
До реч╕, вс╕ новинн╕ канали, що цитують сьогодн╕ Константинова, який висловлювався щодо продуктово╖ блокади, подають в еф╕р його слова про те, що кримчанам така блокада не зашкодить, хоча говорив в╕н ╕ про ╕нше: укра╖нськ╕ овоч╕ та фрукти в три-чотири рази дешевш╕ за т╕, що пропону╓ Рос╕я, а отже, д╕йсно, блокада не зашкодить людям, у яких доходи вищ╕ середнього, ╕ для яких сутт╓вий стрибок ц╕н – менше, н╕ж комариний укус. Саме до ц╕╓╖ когорти належать вс╕ кримсько-рос╕йськ╕ пол╕тики та д╕яч╕ «нового» Криму – недарма ж старалися. А крайн╕ми, як завжди, залишаться найнезахищен╕ш╕ – пенс╕онери, ╕нвал╕ди, багатод╕тн╕ с╕м’╖, той пласт населення, що змушений жити на державн╕ подачки ╕ без того ледь зводить к╕нц╕ з к╕нцями. ╤ серед них – значна к╕льк╕сть представник╕в кор╕нного народу. Невже саме проти цих людей ╕ спрямована акц╕я?
Чи, можливо, хтось дума╓, що пан Аксьонов посив╕╓ в╕д переживань через те, що хвор╕тимуть ╕ передчасно лягатимуть в землю нап╕вголодн╕ чуж╕ матер╕? Навряд чи. А про сво╖х родич╕в в╕н вже подбав, прилаштувавши ╖х працювати в урядов╕ структури, де над будь-якою блокадою можна лише посм╕юватися. Як, до реч╕, робить ╕ в╕н сам, заявляючи, що частка укра╖нських товар╕в у кримському продуктовому кошику становить не б╕льше п’яти в╕дсотк╕в. А в його с╕мейному – можливо, ще менше, бо, попри м╕жнародн╕ санкц╕╖, вс╕ рос╕йськ╕ «тузи» продовжують жити за старими стандартами: за кордоном в╕дпочивають ╕ л╕куються (погляньмо на Йосипа Кобзона). Не зм╕нили вони ╕ сво╖х кул╕нарних уподобань. Водночас люди, наближен╕ до торг╕вл╕, говорять вже про 20% укра╖нсько╖ продукц╕╖. А для тих, у кого кожна коп╕йка на рахунку, окр╕м цих товар╕в, ╕ взагал╕ нема╓ н╕чого ╕ншого, бо не п╕дступитися.
╤ чому ж це Америка та ╢вросоюз вводять санкц╕╖ проти окремих ос╕б та структур, зам╕сть того, щоб показати кузьк╕ну мат╕р тим, хто вже й так в╕дкинутий на дно сусп╕льства. Не можу пов╕рити, щоб л╕дери Меджл╕су не розум╕ли, по кому вони завдають удар. Як ╕ те, що це зашкодить ╖хньому рейтингу серед кримськотатарсько╖ сп╕льноти. А народ цей – непростий, в╕н незламний. ╤ що б там не показували по телев╕зору, та як╕ б ╖хн╕ свята не оголошувалися вих╕дними, в╕н чека╓ того моменту, коли можна буде висловити свою волю.
Сутт╓во, що кримськ╕ татари – не так, як ╕нш╕ кримчани п╕ддаються нав╕юванню. Можливо, тому, що мають в╕дм╕нн╕ в╕д слов’ян базов╕ ц╕нност╕ й апр╕ор╕ ставляться до нашого брата з певною недов╕рою. У 1992 роц╕ редакц╕йну к╕мнату видавництва, де пропрацювала 12 рок╕в, було вир╕шено передати п╕д кримськотатарську редакц╕ю. На в╕дм╕ну в╕д нас у них було ф╕нансування, а ще – велика воля до самоствердження. Пам’ятаю, з якими коментарями вони несли з другого поверху соб╕ холодильник, який, на ╖хню думку, був кращим за той, котрим увесь час користувалися ми. Даремно я та╓мно над╕ялася, що мен╕ дозволять мати в редакц╕╖ сво╓ робоче м╕сце, де я могла б з’являтися за необх╕дност╕ хоча б раз на тиждень. Вилет╕ла, як корок, нав╕ть до к╕нця не забравши сво╖ реч╕. ╤ н╕кого не ц╕кавили мо╖ погляди. У цьому новому житт╕ я була ворогом, а вони – мо╖ми жертвами.
Правильно оц╕нила розстановку сил у Криму ╕ рос╕йська влада, хоча за 20 рок╕в багато що зм╕нилося. Кримських татар треба було задобрити, створивши зовн╕шню атрибутику ╖хнього благополуччя. А укра╖нц╕, чим швидше зрозум╕ють, що вони лише «заблудл╕ овечки» з рос╕йського стада, тим для них же краще. Сп╕лкувалася з нашою колишньою укра╖номовною прац╕вницею, донька яко╖ навчалася в Укра╖нськ╕й г╕мназ╕╖. Навча╓ться ╕ сьогодн╕, але вивчення укра╖нсько╖ мови у колишньому укра╖номовному клас╕ лишилося на р╕вн╕ факультативу – дв╕ години на м╕сяць. А якби в Укра╖н╕ щось под╕бне запропонували для рос╕йськомовних, уяв╕ть соб╕ лишень, що б тод╕ зчинилося?
Днями на телев╕з╕йному шоу, де йшлося про те, чому весь св╕т не п╕дтриму╓ д╕╖ Пут╕на щодо Укра╖ни, якщо вони так╕ схвальн╕, ведучий пояснив: але ж на боц╕ свого президента вся Рос╕я. Опонент, ╕ноземний громадянин, здавалося, прийняв таке пояснення, хоча контраргумент був на поверхн╕: якщо устами немовляти глаголить ╕стина, то устами рос╕йського народу – його президент з допомогою розгалужено╖ зомб╕-системи. ╤ справа не в т╕м, що на територ╕╖ Рос╕╖ живуть н╕бито як╕сь особлив╕ люди з «русской душой».
А результати опитувань кажуть сам╕ за себе: лише рос╕яни – 59% опитаних проти 18% у Н╕меччин╕, 20% — в ╤тал╕╖, 11% – в Япон╕╖ – готов╕ воювати за ╕нтереси Батьк╕вщини. 75% п╕дтримують президента та арм╕ю, 79% – уряд, 52% — Держдуму, дотримуючись ╕стинно рос╕йського принципу – «за веру, царя и отечество». ╤ згадан╕ цифри зросли п╕сля анекс╕╖ Рос╕╓ю Криму. Кожен трет╕й рос╕янин пиша╓ться Пут╕ним ╕ кожен четвертий – досягненнями в╕йськово╖ техн╕ки. Цим людям так прекрасно живеться, що понад половина опитаних не вважа╓ нав╕ть за потр╕бне добиватися скасування санкц╕й. ╤ чи не найб╕льше – 83% — не готов╕ брати участь у масових протестах. Але однозначно найб╕льший в╕дсоток – 88% — становлять т╕, хто «узнают» новини по телебаченню. Ось ╕ в╕дпов╕дь на вс╕ запитання. Зв╕дси ╕ так╕ ун╕куми, яким не потр╕бн╕ н╕ робота, н╕ зарплата, н╕ доступне комфортне житло. Все одно пишаються ╕ хочуть ╕ти воювати за ╕нтереси «отечества». А ц╕ ╕нтереси ╓ повсюди – далеко ╕ близько, на вод╕ ╕ на суш╕, практично в кожн╕й точц╕ земно╖ кул╕. Т╕льки-но в Укра╖н╕ трохи прохолонуло, як замерехт╕ла Сир╕я, народ яко╖ теж не проти спокуситися на найсвят╕ше – законно обраного президента. Чому б не захистити хоча б його, якщо вже профукали Януковича? Тим б╕льше, що Сир╕я ╕з кимось там межу╓, ╕ до колишнього кордону СРСР уже рукою подати. А рос╕йськ╕ хлопц╕ тим часом дозр╕вають б╕ля телев╕зора.
Але повернуся-таки до продуктово╖ блокади. Нехай би воно ╕ було, нехай вимкнуть нам св╕тло ╕ не дають води, але це з перспективою виходу на якийсь результат, як╕сь кардинальн╕ зм╕ни. А тако╖ перспективи нема╓. То нав╕що знущатися? Т╕, хто супроводжу╓ вантаж╕, п╕д пекучим сонцем годинами ╕ днями чекають, коли, нарешт╕, вир╕шиться ╖хня доля. Вони не в╕рять, що акц╕я безстрокова. А благодушн╕ побажання розвертати фури ╕ повертатися до родин озиваються болем, бо без зароб╕тку чекають вдома не кожного. ╤ те, що в Криму не в╕длилося кров’ю, в╕длива╓ться тепер потом ╕ сльозами. Але не для тих, хто усе це зат╕яв. Не для тих, хто при цьому лише п╕двищу╓ сво╖ рейтинги. Невже то неправда, що на чужому гор╕ щастя не побуду╓ш?

Тамара ФЕДОРЕНКО
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.09.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15929

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков