Як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш - такою варіативністю свого майбутнього ми обнадіюємо себе здавна, оскільки це значною мірою в наших руках - влаштувати собі свято, що стане запорукою численних щасливих незвичайних днів в прийдешньому році. Про таке передноворічне свято для своїх товаришів та викладачів Кримського державного медичного університету ім. С. Георгієвського подбала і студентська молодь (звичайно ж, не без сприяння старших), запросивши всіх бажаючих на демонстрацію краси і талантів в Будинок культури медуніверситету, де авторитетне журі мало визначити, хто ж з учасників конкурсу гідний одержати звання "міс" та "містер" університету 2003 року. В змаганні, яке проходило за чотирма номінаціями: вітання-знайомство, показ талантів, виступи в купальних та вечірніх костюмах, - взяли участь вісім дівчат і шестеро юнаків. Й не біда, що студенту міжнародного факультету Шиву Сахає бракувало російських слів навіть для конкурсу-привітання, - він приворожував галантністю, винахідливістю, чудовим сильним голосом, що переповнив залу звуками пісні, яка прилинула з його далекої батьківщини. І добре, що журі подбало, аби здібності кожного були гідно поціновані. Шив, який мріє стати сексопатологом або ж педіатром, став поки що "містером неординарність" і був цілком вдоволений цим своїм статусом. Улюбленцем публіки з числа юнаків виявився Марлен Алімов - за підсумками конкурсу "віце-містер" - володар призу глядацьких симпатій, що привітався з присутніми рідною кримськотатарською мовою. А ось україномовний виступ Дениса Лісницького, який вийшов на сцену в українському національному костюмі, дехто сприйняв прохолодно. "Він - не наш", - зазначили дівчата, що сиділи поруч зі мною. Але це не завадило стати юнакові "містером чарівність". Однією з умов першої номінації була присутність в одязі конкурсантів національних елементів. Щоправда, дехто її проігнорував, а у декого вона зазнала певної трансформації. Скажімо, Тетяна Спіріна представилася просто євпаторійкою, дитиною моря і вітру, що притаманні для цього міста. А Світлана Чижова, пригадавши, що в її крові є трохи й вірменської, запропонувала "на суд" журі приготовлені власноруч вірменські солодощі. Хоча звання "міс ніжність", яке вона одержала, навряд чи було пов'язане з кулінарними здібностями дівчини. Та особливо високо поцінувало журі вітальне слово тих студентів, які приділили в ньому увагу своїй майбутній професії і говорили з цього приводу натхненно, подібно "золотій призерці" конкурсу Євгенії Кузовлєвій. - Ім'я Євгенія означає благородна. Я вдячна батькам, що дали мені саме таке ім'я. Воно зобов'язало мене обрати найблагороднішу з професій. Лікар в моєму сприйнятті - це чарівник, що позбавляє людину від страждань, - говорила дівчина. А закінчила виступ взагалі афористично: хто частіше зустрічається з красивим, той рідше зустрічається з бідою. Женя виявилася не лише розумницею, але й здібною співачкою, артистичною, витонченою. Оцінка її виступів з боку журі співпала з глядацькою - дівчина стала володаркою ще й призу глядацьких симпатій. Але особисто я вболівала за Емілію Анузаме - вона іноземка, і не в себе вдома їй важче. Смаглява, з нетутешньою зачіскою, екзотична Емілія була не лише красивою й оригінальною, але й надзвичайно жвавою, рухливою. Мов вихор, кружляла вона по сцені в танці "Розбиті серця", вражаючи темпераментом і, певне, розбиваючи серця юнакам в залі. Ця незвичайна дівчина, майбутній стоматолог, причарувала і журі, що визнало її "віце-міс" університету. Свої вміння і таланти демонстрували на сцені майбутні хірурги, нейрохірурги (така мрія у Марлена Алімова), акушери-гінекологи. Серед конкурсантів був навіть завідувач кафедри рентгенології (ну, звичайно ж, поки що у планах на перспективу). А на підступах до майбутньої посади Георгій Шараєв довів, що "пасти задніх" - не в його правилах. Він показав себе не лише вишуканим і галантним кавалером-красенем, але й людиною, що професійно володіє мистецтвом бального танцю. Тож і став "містером" медуніверситету 2003 року. Та на конкурсі гідно цінувалися не лише краса і довершеність. Ті, хто не співав, не грав і не танцював (а, окрім Емілії, танцювали ще й Тетяна Спіріна - російський танець, Світлана Чижова - бальний, Юлія Селіванова - танок зі стільцем), могли розважити присутніх веселими сценками з медичного життя. Так, Антон Шалдибін у сценці-пантомімі змоделював поведінку студента-двієчника в операційній, який (такому лише довір!) під час операції забувся "покласти на місце" серце пацієнта. Тож, відштовхуючись від негативу, юнак показав у гротескній формі, від яких звичок слід відмовитися тому, хто обрав цей відповідальний фах. Зрештою, ті звання, які дісталися конкурсантам, були досить умовними. Насправді ж всі виявилися просто молодцями. І не меншими - спонсори цього заходу, у тому числі й ректор медуніверситету Анатолій Бабанін, які дозволили всім присутнім на святі весело провести старий рік, конкурсантам - показати багатогранність своєї особистості, а решті студентів - відчути потяг до досконалості.