"Кримська Свiтлиця" > #40 за 02.10.2015 > Тема "Душі криниця"
#40 за 02.10.2015
«ХОЧЕТЬСЯ ЗРОБИТИ СВ╤Т ЯСКРАВ╤ШИМ»
«Це — кримськотатарська керам╕ка ручно╖ роботи. ╥╖ робить моя мама – Марина Курукчи – одна з кращих майстр╕в. Ми при╖хали з Криму р╕к тому ╕ в╕дновлю╓мо кримськотатарську культуру». Так на одному з укра╖нських фестивал╕в 14-р╕чний Ам╕р ознайомлю╓ гостей ╕з розписними виробами. Марина Курукчи – художник-керам╕ст. ╥╖ роботи можна зустр╕ти на виставках ╕ фестивалях, де вона в кримськотатарському костюм╕ розпов╕да╓ про орнамент ╕ ознайомлю╓ в╕дв╕дувач╕в ╕з гончарним кругом. П╕сля анекс╕╖ п╕вострова родина Курукчи оселилась п╕д Ки╓вом. Тут вони поступово налагоджують побут: облаштовують майстерню, додають нац╕ональн╕ елементи в будинок. Для «Крим.Реал╕╖» Марина розпов╕ла про особливост╕ роботи керам╕ста ╕ про те, як кримськотатарська культура прижива╓ться на материку.
Про роботу керам╕ста
Ми вс╕╓ю родиною займа╓мось керам╕кою. Чолов╕к глину готу╓ – я викручую, пот╕м чолов╕к лощить – я розписую, мама займа╓ться виготовленням ╕грашки кримськотатарсько╖ народно╖. Старший син прода╓ – в╕н дуже добре зна╓ орнамент, молодший теж ╕нод╕ п╕дключа╓ться – в╕н робить гудзички. Весь наш робочий день п╕дпорядкований глин╕. Вона сама дикту╓ ритми. Якщо я зробила один етап роботи, маю робити ╕нший, ╕накше все це п╕де у брак. Якщо я вранц╕ викручую вир╕б, то за певну к╕льк╕сть часу маю його робити дал╕: приклеювати ручки, вир╕зати денце. ╤нод╕ можна ╕ н╕ч не спати. Прогавиш момент – не вийде вир╕б.
Про орнамент
Вивчаючи орнамент будь-якого народу, дуже легко зрозум╕ти образ його думки. Орнамент – це такий зб╕рний образ. У ньому з╕брано все, що ма╓ найб╕льший сенс для народу. Кримськотатарський орнамент д╕литься на дв╕ схеми: родове древо – це найголовн╕ше, ╕ егр╕дал – гнучка г╕лка – це ж╕ноч╕ знаки. Зв╕дси можна зробити висновок, що найголовн╕ше в народу, найважлив╕ше – р╕д, родина, продовження роду. Ц╕кавий також в╕н тим, що в ньому нема╓ оберег╕в, тут увесь орнамент спрямований на майбутн╓. По сут╕, за допомогою орнаменту ти можеш тр╕шечки вплинути на майбутн╓ сво╓. Можливо, це якась маг╕я.
Про пере╖зд ╕з Криму
Морально пере╖хати було дуже складно, але там ╕снувати було ще складн╕ше. Мен╕ як художнику дивитись на те, що там в╕дбувалось у той час (п╕д час анекс╕╖ Криму – «КР»), було просто неможливо. Ма╓ бути ╕нша атмосфера. Художник взагал╕ ма╓ бути поза пол╕тикою. Художник ма╓ займатись питаннями мистецтва, культури, збер╕гати традиц╕╖, показувати, вчити чомусь.
«Роботи стали яскрав╕шими»
Я намагаюсь не впускати негатив. Ц╕ вироби неможливо зробити з поганими почуттями. Якщо ти с╕да╓ш за гончарний круг ╕ ти хвилю╓шся або пережива╓ш, – у тебе просто н╕чого не вийде. Мо╖ роботи – вони вс╕ з гарними почуттями зроблен╕. Я не роблю сувен╕ри. У мене весь посуд – для повсякденного користування. Я люблю, коли люди користуються ним ╕ рад╕ють, це таке сп╕лкування щоденне: ви берете в руки р╕ч – ╕ в╕дчува╓те ╖╖ енергетику. Роботи стали яскрав╕шими, мабуть. Тому що хочеться зробити св╕т яскрав╕шим, при╓мн╕шим. Хочеться, щоб люди не лише в негатив╕ жили, а й якась була в╕ддушина. Людина взяла в руки – ╕ забула про все. Може, це якось ╕ зм╕ню╓ св╕т. Ми не зм╕нились. Ми в╕дкрит╕ до ╕ншо╖ культури, але намага╓мося зберегти ╕ те, з чим ми при╖хали. Нам при╓мно показувати те, що ми зна╓мо, те, що ми вм╕╓мо, те, чим ми в╕др╕зня╓мося. Це об’╓дну╓, коли люди д╕знаються одне одного краще. Це неправильно, насправд╕, коли кримськотатарськ╕ майстри роблять сво╖ вироби тут. Це добре, коли ти привозиш, показу╓ш ╕ чека╓ш людей у гост╕ на сво╖й земл╕. Але це — краще з двох зол. На кожному фестивал╕, коли продаю свою керам╕ку, я розмовляю з людьми ╕ розпов╕даю ╖м про орнамент – уже така начебто др╕бниця да╓ якусь ╕нформац╕ю про народ. Думаю, якщо кожен щось робитиме, може, ╕ життя зм╕ниться.
╤рина КЛАЧЕК
ШАНОВН╤ ЧИТАЧ╤! Оск╕льки жодних оф╕ц╕йних наказ╕в або розпоряджень, що стосуються зм╕ни формату випуску «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з моменту окупац╕╖ Криму ми не отримували (а зг╕дно з укра╖нським законодавством, так╕ р╕шення узгоджено приймаються лише сп╕взасновниками засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ або судом), продовжу╓мо готувати до друку щотижнев╕ номери газети ╕ направляти ╖х до ки╖всько╖ друкарн╕. Як ╕ ран╕ше, починаючи з 2002 року, на редакц╕йному сайт╕ щоп’ятниц╕ виставля╓ться електронна верс╕я тижневика, зокрема у pdf-формат╕. Розм╕щену нижче ╕нформац╕ю про умови передплати «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та ╕нших культуролог╕чних видань продовжу╓мо публ╕кувати як нагадування «борцям» за ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни про ╖хн╕ держслужбов╕ зобов’язання перед читачами ╕ державою. Редакц╕я «КС»
ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 02.10.2015 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15997
|