Версiя для друку Обговорити в форумi

Обличчя влади

В Україні створено новий орган боротьби з корупцією – Національна рада з антикорупційної політики. Її очолив відомий дисидент, громадський діяч та один із лідерів кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Рада буде займатись імплементацією західного досвіду та виробленням рекомендацій для державних агенцій. Голова Національної ради з антикорупційної політики Мустафа Джемілєв тричі пообіцяв звільнитися, якщо він побачить, що на новій посаді не може нічого зробити з корупцією. 6 жовтня він провів перше засідання новоствореної ради, яке пройшло в Адміністрації Президента України.
За словами М. Джемілєва, який, крім того, обіймає посаду Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, ефективна боротьба з хабарництвом необхідна, у тому числі і для повернення Криму.
«Головною метою решти мого життя буде, напевно, звільнення моєї території, моєї країни, мого народу від окупації та побудови нової автономної республіки в складі України. А я знаю, що це можна реалізувати, лише якщо в нашій країні все буде в порядку. І перш за все, якщо ми звільнимось від нашої головної зарази – корупції», – наголосив М. Джемілєв.
На його думку, головним сьогодні є імплементація західних методів в Україні, а також координація як і з іншими урядовими агенціями, так і з громадським сектором.
Джемілєв визнає, що реальна боротьба із корупцією так і не почалася – він погоджується із більшістю бізнесменів, з якими знайомий. Все залишилося, як при Януковичі, лише деякі держслужбовці почали брати більше за ризик, сумно жартує він. Масштаби корупції в Україні просто колосальні, говорить М. Джемілєв.
Проте, згідно зі статистикою, яка була озвучена Президентом України Петром Порошенком перед першим засіданням Національної ради, за останні два місяці до кримінальної відповідальності за статтями, пов’язаними із корупцією, притягнули понад 500 осіб, 492 з яких засудили, у тому числі до позбавлення волі. Лідерами за кількістю засуджених корупціонерів є Київ, Дніпропетровська, Одеська, Запорізька, Харківська та Закарпатська області.
П. Порошенко також наголосив, що створення нового органу пов’язано, у тому числі, із обов’язками України перед західними партнерами, зокрема, боротьба із корупцією сприятиме прискоренню введення безвізового режиму для українців, які хочуть поїхати до Шенгенської зони. Він також заявив, що Верховна Рада дещо недопрацювала в питаннях протидії корупції.
«Якби Верховна Рада проголосувала мої пропозиції, вже підтримані Конституційним судом та включені в порядок денний, про відміну депутатської недоторканності та недоторканності з суддів, роботу щодо боротьби із корупцією можна було б виконувати ефективніше», – заявив президент. Він також заявив, що чекає від парламенту ухвалення закону, який би забороняв виходити під грошову заставу держслужбовцям, які обґрунтовано підозрюються у хабарництві.
До Національної ради також увійшли представники урядових агенцій, а також таких міжнародних та українських організацій, як Американська торговельна палата в Україні, Група держав Ради Європи проти корупції, Європейська бізнес-асоціація, Всеукраїнська спілка ветеранів АТО та інші. Рада буде займатися не стільки репресивною діяльністю, скільки готувати рекомендації щодо боротьби з корупцією для державних органів та інших структур. Однією з рекомендацій уже стала пропозиція підвищити зарплати для працівників правоохоронних структур.
На думку виконавчого директора Transparency International Україна Олексія Хмари, такого органу і справді не вистачало Україні. Аналог працював ще за часів Януковича, але у ньому майже усіх членів контролював Янукович, а сам орган збирався лише тричі за весь його термін. Із новою радою все по-іншому, впевнений Хмара.
«Завдання цього органу раз на місяць, раз на квартал максимум, збирати за одним столом організації, установи та фахівців для того, щоб звіряти годинник та пульс по тому, чи є антикорупційні зусилля в Україні, чи немає. Створення такої інституції передбачається законом про антикорупційну стратегію, саме такого дорадчого органу фахівців, які на цьому питанні знаються», – зазначив Хмара. За його словами, також Національна рада може взятися за реалізацію деяких ініціатив, які провалив чи відклав на наступний рік уряд, зокрема, моніторинг декларацій та стилю життя чиновників.
Проте виконавчий директор профільної громадської організації «Центр протидії корупції» Дар’я Каленюк нагадує, що при створенні цьому органу не надали конкретних повноважень.
«Це була найпростіша вимога. В ідеалі, якщо президент захоче, ця рада могла б виявляти, що працює, що не працює на практиці стосовно втілення антикорупційних законів. Але все залежить від президента, – якщо він не захоче, щоб це був дієвий орган, люди просто не будуть збиратися», – говорить експерт. Вона також зазначає, що створення подібного дорадчого органу було найпростішою вимогою Євросоюзу в сфері боротьби із корупцією.
Д. Каленюк також вказує, що ця рада – це фактично лише група людей, які мають радити президентові, та називає створення нового органу кроком без чітких повноважень.

Михайло ШТЕКЕЛЬ
www.radiosvoboda.org

ТИМ ЧАСОМ...

ГЕНПРОКУРАТУРА НЕ ЗНАЙШЛА ВИННИХ У ВТЕЧІ КЛЮЄВА

Генпрокуратура України не знайшла винних у втечі народного депутата Сергія Клюєва. Про це йдеться у листі ГПУ у відповідь на звернення народного депутата Сергія Лещенка, який наводить «Українська правда».
«У ході слідства перевіряються обставини втечі Клюєва С.П., у тому числі щодо можливого сприяння йому в цьому певних службових осіб, однак конкретних фактів, які б це підтверджували, не встановлено», — зазначили у відповіді. І додали, що продовжують шукати народного депутата.
Як відомо, 3 червня Верховна Рада дала згоду на арешт Клюєва. Попри те, що було відомо про спроби Клюєва втекти, не було вжито заходів, аби перешкодити йому в цьому. Згодом його оголосили в розшук.

ПОРОШЕНКО ВІДПОВІВ ВІДМОВОЮ НА ПЕТИЦІЮ ПРО ПОКАРАННЯ ДЕРЖСЛУЖБОВЦІВ-ХАБАРНИКІВ 20 РОКАМИ УВ'ЯЗНЕННЯ

Президент України Петро Порошенко виступає проти збільшення міри покарання до 20 років позбавлення волі за хабарництво для державних службовців. Про це йдеться у відповіді Глави держави на відповідну петицію, що розміщена на його сайті.
«Згідно з чинним законодавством України, кримінальна відповідальність за вказаний злочин передбачена статтею 368 «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою» Кримінального кодексу України. Санкція зазначеної статті передбачає міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією», — йдеться у відповіді.
За словами Порошенка, на сьогодні, згідно з чинним кримінальним законодавством України, максимальний строк позбавлення волі становить до 15 років за особливо тяжкий злочин, у тому числі поєднаний з умисним позбавленням життя людини. «Внесення зміни лише до однієї статті Кримінального кодексу України щодо посилення міри покарання державним службовцям до двадцяти років позбавлення волі може не відповідати тяжкості кримінального правопорушення порівняно з іншими злочинами, передбаченими кримінальним законодавством України», — вважає Глава держави.
«На рівень хабарництва більше впливає не суворість, а невідворотність покарання. А тому пріоритетом є проведення судової реформи. З огляду на викладене, зазначене питання не можна розглядати окремо без комплексного підходу до змін у чинне кримінальне законодавство», — додав президент.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #41 за 09.10.2015 > Тема "З перших уст"