Версiя для друку Обговорити в форумi

Заступник генпрокурора Віталій Касько очолює управління, яке займається розслідуванням злочинів високопосадовців, а також відповідає за міжнародне співробітництво. Зокрема, займається поверненням в Україну грошей, арештованих на рахунках членів «сім’ї» Януковича. У відомстві він людина не нова: на керівних посадах встиг попрацювати при вісьмох прокурорах і при цьому тричі звільнитися. Востаннє в ГПУ повернувся у травні 2014 року на запрошення Олега Махніцького. Про його тандем з іншим заступником — Давидом Сакварелідзе українці дізналися після гучного затримання так званих «діамантових прокурорів». В. Касько тоді відповідав за процесуальне керівництво операцією. Невдовзі він заявив: стосовно його прокурорів порушили кримінальні справи. З цього приводу в ГПУ розгорівся скандал, який закінчився відставкою першого заступника генпрокурора Володимира Гузиря. Однак, схоже, суперечності серед керівництва ГПУ на цьому не закінчилися. В інтерв’ю «Укрінформу» Віталій Касько розповів про тиск на його підлеглих, підсумки другого тестування та свої плани щодо подальшої роботи.

— Нещодавно посол США в Україні Джеффрі Пайєтт доволі різко розкритикував роботу Генпрокуратури, яка, за його словами, підриває реформи. На Вашу думку, чи справедливою була критика?
— У посла США в Україні своє бачення певних речей, очевидно воно ґрунтується на висновках і спостереженнях за результатами роботи ГПУ та її публічного іміджу.
— Чи залагодився конфлікт у Генпрокуратурі, який виник після затримання «діамантових прокурорів»?
— Скажімо, ситуація заморозилася, але сама проблема не зникла.
— А кримінальні справи стосовно Ваших підлеглих закрили?
— Ні. Як мінімум дві справи розслідує Військова прокуратура стосовно працівників Генеральної інспекції. Ці абсолютно надумані кримінальні провадження є засобом психологічного тиску на прокурорів і слідчих.
Також одну справу намагаються за певною схемою реанімувати через суд. Вона стосується наших слідчих, прокурорів, працівників СБУ і суддів апеляційного суду. Ця справа була закрита після громадського розголосу на другий день після порушення. Тепер якимось чином постанова про закриття цього провадження опинилася в підозрюваного Володимира Шапакіна, який не має жодного відношення до цієї справи, і оскаржив її в суді. Тобто це така собі «схема» відновити кримінальне провадження щодо наших прокурорів, але вже через суд. Отримав цю постанову захист Шапакіна у Головному слідчому управлінні ГПУ, не маючи до цієї справи жодного відношення і не маючи там жодного процесуального статусу. Про що це говорить? Про те, що вищі службові особи Головного слідчого управління ГПУ як працювали на захист «діамантових прокурорів», так і працюють. Тим самим дається сигнал іншим прокурорам, що проблеми в системі будуть саме в тих, хто бореться з корупцією, а не навпаки.
— Один з «діамантових прокурорів» Корнієць стверджує: продовження слідства з двох до чотирьох місяців свідчить, що справа «сиплеться»...
— Заява Корнійця — маніпуляція. Справу такої категорії направити за два місяці до суду неможливо і безвідповідально. Це якраз би і свідчило про те, що її хочуть чимшвидше закрити. Враховуючи обсяг доказів і матеріалів, які в цій справі треба перевірити, навіть чотири місяці — це не строк. Зараз на завершенні деякі експертизи і процесуальні дії. До суду справу плануємо направити в листопаді.
— Наскільки реалістичним є поновлення Корнійця на посаді через суд, про що він неодноразово заявляв?
— Я нічого не можу виключати, але докази, зібрані в рамках декількох кримінальних проваджень стосовно Корнійця, в будь-якій європейській державі достатні для засудження. Як поведе себе суд — невідомо, адже тільки він може зробити висновок про вину чи невинуватість особи. Тому завдання слідства — надати беззаперечні докази, і нехай суд приймає рішення, а оцінку дає громадськість.
— Скільки у Вашій розробці справ, які можуть стати резонансними?
— Потенційно гучних справ близько двадцяти. Знову ж таки все буде залежати від того, наскільки гарні матеріали у цих провадженнях будуть зібрані, в тому числі спецслужбами.
— Відомо, що після перерозподілу обов’язків Ви займаєтеся слідством, а процесуальним керівництвом — Олег Заліско. Чи існують перешкоди з його боку? Які у вас стосунки?
— У вас вже застаріла інформація. У нас все розвивається дуже швидко. Заліско вже займається іншим напрямком. Тепер у мене в підпорядкуванні слідство по прокурорах, а процесуальне керівництво — у Сакварелідзе. До того було навпаки. Ті люди, яких я відбирав і приймав на роботу, опинилися у Сакварелідзе, а ті, кого приймав він, — у мене. Але Сакварелідзе поєднує посади заступника генпрокурора і керівника прокуратури Одеської області. У разі його відсутності в Києві обов’язки замість нього виконує інший заступник генпрокурора — колишній прокурор Одеської області Роман Говда. Іншими словами, все дуже складно.
— А кому слідчі зобов’язані повідомляти про затримання високопосадовців — Сакварелідзе чи Говді?
— Процесуальні керівники зобов’язані повідомляти Сакварелідзе. Мені просто незрозуміло, як це буде працювати, якщо Сакварелідзе в Одесі. По великому рахунку, ми й там йому можемо повідомити. Але залишається питання з підписом на документах. Побачимо, як воно буде...
— А наскільки правомірним узагалі є призначення п’ятого заступника генерального прокурора?
— Чинний закон «Про прокуратуру» передбачає, що у генпрокурора є перший заступник, чотири заступники, а також заступник генерального прокурора — головний військовий прокурор. Закон не передбачає можливості призначення п’ятого заступника, тому висновки робіть самі.
— Більшість високопосадовців, підозрюваних у корупції, виходять під заставу. Чи підтримуєте ви повне скасування застави для корупціонерів? Президент нещодавно схвалив відповідну петицію, й у парламенті мають підготувати відповідний законопроект...
— Такий підхід прямо суперечитиме практиці Європейського суду з прав людини і відповідно Європейській конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Хіба бажання виглядати добре перед виборцями має переважати над європейськими цінностями, за які люди стояли на Майдані?
— Але корупціонери втікають...
— Але ж це питання можливо вирішити відповідно до європейських стандартів. Для цього треба внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу і включити, наприклад, тяжкі й особливо тяжкі корупційні злочини до переліку тих випадків, коли суддя має право не застосовувати заставу.
— Нещодавно в Харкові на хабарі впіймали двох прокурорів. Перед затриманням один з них складав тести на посаду керівника місцевої прокуратури...
— Справедливості заради маю сказати, що результати тестів цього «кандидата» були досить низькі. Але ми не можемо виключати, що людина, яка добре знає законодавство й має непогане IQ, ці тести здасть і після цього все одно буде брати хабарі. Одним тестуванням проблему не вирішити, це очевидно. Наше завдання — вчасно знімати з цього локомотива людей, які сіли не на той потяг.
— Завершальним етапом конкурсу буде співбесіда. Говорять, тут не уникнути суб’єктивізму і маніпуляцій...
— Кожна комісія складається з чотирьох осіб, визначених генеральним прокурором, та трьох осіб, обраних парламентом. Верховна Рада досі не призначила своїх трьох представників до кожної з п’яти комісій, які будуть проводити співбесіди. Це підняло б рівень довіри громадськості до роботи комісій. Крім того, під час засідань комісії планується присутність як міжнародних спостерігачів, так і відеотрансляція.
— Другий тест відбувся. Чи відомі його результати?
— Так. Я можу сказати по харківському осередку, де я входжу до складу комісії. Тут складали тестування претенденти із Сумської, Полтавської, Луганської і Харківської областей. Результати різні. Мінімальний — 5 балів, менше яких не можна було набрати, максимальний — 88,3. Переважна більшість претендентів тест на ІQ складала десь на рівні від 20 до 45 балів.
У кінці бали за професійний тест і тест на ІQ будуть сумуватися. На цій підставі будуть складатися рейтингові списки. Перші 16 претендентів за рейтинговим списком проходитимуть співбесіди на керівні посади у кожній місцевій прокуратурі. За цей напрямок роботи відповідає Давид Сакварелідзе, його працівники розробляли правила проведення конкурсу.
— Після першого тестування Ви повідомили про кандидата із Сум, який за 20 хвилин набрав 100 балів. Як цей «вундеркінд» показав себе на другому тесті? До речі, як його звуть?
— Хлопець із Сум — Сергій Муха. На тесті загальних знань набрав 41,7 — це середній результат.
— У тестуванні беруть участь як нинішні працівники прокуратури, так і юристи без досвіду роботи в системі. Хто демонструє кращий результат?
— Тут немає загального тренду. Проте найбільше, що мене наразі засмучує, — це брак зовнішніх кандидатів. По харківському осередку я можу сказати, що, на жаль, не так багато юристів без досвіду роботи в системі прокуратури вирішили взяти участь у конкурсі.
— Відомо, що переможці конкурсного відбору пройдуть двомісячні тренінги та практичний курс перед тим, як обіймуть свої посади. Зараз лунає багато скептичних думок з цього приводу. Зокрема, говорять, що неможливо за такий короткий період підготувати повноцінного прокурора...
— Я не бачу в цьому загрози. Зовнішні кандидати не беруть участі у конкурсах на рядові посади у місцеві прокуратури. Туди потраплять колишні працівники. Нікого з них не треба буде довчати. Йдеться про керівників і заступників. Я вважаю, що юристу з 5-річним стажем, який склав на високому рівні тести, буде достатньо пройти короткий, але якісний курс навчання. Інколи, можливо, краще мати погляд зі сторони, ніж зашореного прокурора з багаторічним стажем.
— Коли дійде черга до реформування обласних прокуратур та Генпрокуратури?
— Все залежатиме від того, як пройде пілотний проект реформуваня місцевих прокуратур. Якщо всі учасники процесу дійдуть висновку, що він був успішним, можливо, такий досвід буде перенесений на регіональні прокуратури і центральний апарат відомства.
— Чи правда, що на роботу в Генпрокуратуру потрапляють переважно завдяки зв’язкам?
— Я казав журналістам: пройдіться в Києві по районній прокуратурі, подивіться таблички з іменами, а потім зайдіть у Генпрокуратуру і звірте прізвища. На жаль, ця проблема існує, вона досить серйозна. Звичайно, ми не можемо говорити, що чиїсь діти, онуки автоматично є поганими фахівцями. Але знову ж таки не можна сказати, що вони настільки всі розумні, що чомусь разом опиняються в прокуратурі.
У мене був випадок, коли я намагався звільнити працівника, який, на мою думку, був недостатньо кваліфікованим. З цього приводу кадри дуже сильно обурювалися, розповідали, що так не можна, бо його батька всі поважають, він — генерал прокуратури. В результаті цей підрозділ передали іншому заступнику генпрокурора, а той працівник залишився на своєму місці. У моєму відділі його б не було.
— За яким принципом Ви набираєте людей у свою команду?
— Для того, щоби потрапити до нас у новостворене управління з розслідування високопосадової корупції, треба пройти декілька співбесід. Крім того, я завжди особисто переглядаю особову справу кандидата. Після того, як відібране керівництво підрозділу, — воно вносить пропозиції щодо штату. Я даю можливість керівникам підрозділів самим формувати команду, залишаючи за собою лише «право вето». На сьогодні після ретельного відбору у назване мною слідче управління призначено керівництво та лише шість слідчих. Щоб потрапити в міжнародне управління, обов’язковим має бути володіння однією з іноземних мов. У мене в підпорядкуванні працює не так багато керівників, але я не шкодую, що відібрав саме їх.
— Скільки працівників у Вашій команді?
— У відділі процесуального керівництва слідством щодо працівників прокуратури — начальник і три прокурори. Під час нещодавньої операції затримання за підозрою у хабарництві прокурорів у Харкові вони разом із працівниками управління «К» СБУ виїжджали на місце, затримували, проводили обшуки, здійснювали оперативне керівництво всією операцією.
Проте цієї кількості прокурорів явно недостатньо для того, щоб нормально вести роботу. Місяць тому ми звернулися з рапортом про збільшення працівників. Поки що відповіді немає.
— На днях запрацює Антикорупційне бюро. Як ділитимете з ним справи?
— Ділити не будемо, всі кримінальні провадження, які визначить антикорупційний прокурор, передамо для розслідування до НАБУ.
— Чим тоді будете займатися?
— У мене є управління ювенальної юстиції і міжнародний підрозділ, який буде допомагати слідчим НАБУ отримувати правову допомогу іноземних колег, зокрема, з країн ЄС, особливо в тих справах, де фігурують активи, набуті злочинним шляхом.
— Чи не думали подати заявку на антикорупційного прокурора?
— Я мушу подивитися, які там є гарантії незалежності. Для того, щоб приймати такого роду рішення, потрібно розуміти, чи дадуть тобі можливість працювати. Якщо ці гарантії будуть достатніми, то можна про це думати.
Якщо спеціалізований антикорупційний прокурор буде гвинтиком і відповідно навряд чи зможе щось змінити серйозно в цій системі координат, у такому випадку немає жодного сенсу брати участь у конкурсі.
Зараз існує декілька законопроектів про внесення змін до закону «Про прокуратуру» в частині повноважень антикорупційного прокурора, оскільки нинішній його статус викликає багато запитань з приводу незалежності.
Колись багато колег мені казало, що варто подавати кандидатуру на керівника Національного антикорупційного бюро. Відповідь на це була дуже чітка: я не можу піти керівником НАБУ, не знаючи, хто буде антикорупційним прокурором, оскільки саме він керує кримінальним процесом.
— То Ви не виключаєте таку можливість?
— Ні.
— ЄС у березні зніме санкції з активів екс-високопосадовців. Чи готове до цього слідство?
— У ЄС вважають, що два роки має бути цілком достатньо для органів слідства, аби накласти арешт на активи за рішеннями українських судів та через механізми правової допомоги.
Тут важливо розуміти, що санкції — це політичне рішення органу ЄС, вони жодного відношення до кримінального процесу не мають. А Головному слідчому управлінню ГПУ потрібно в рамках кримінальних проваджень надати докази кожній країні, де знайдені гроші колишніх високопосадовців, про те, що їх треба арештувати згідно з нашим рішенням суду. Потім вони перебуватимуть під арештом, доки їх не конфіскують за вироками українських судів. Поки що, на жаль, це зроблено лише в одиницях кримінальних проваджень.
— В яких?
— Кримінальні провадження щодо колишніх високопосадовців розслідують слідчі Головного слідчого управління, які підпорядковуються заступнику генерального прокурора Юрію Столярчуку. Тому, мабуть, доцільніше йому прокоментувати це питання. Міжнародне управління постійно нагадує слідству, що часу до закінчення строку дії адміністративних санкцій ЄС залишається все менше і менше.
— Чи може допомогти повернути вкрадене законопроект Тетяни Чорновол про спецконфіскацію активів?
— Те, що пропонується у цьому законопроекті, називається, скоріше, експропріацією, як за кращих радянських часів. Але та влада просто довго проіснувала і не було міжнародних механізмів, щоб повернути все назад. Хоча в інших країнах Європи відібрані колись маєтки повертають і донині.
Зараз все буде набагато складніше. Запровадження такого механізму призведе до розкручування ситуації назад через Європейський суд з прав людини. У підсумку Україну зобов’яжуть повернути не тільки те, що було відібрано, а й заплатити інфляційні витрати, відшкодування за моральну шкоду, упущену вигоду, якщо це бізнес. Дуже не хотілося б, щоб наші діти й онуки були змушені через роки це все виплачувати Януковичу і членам так званої «сім’ї».
— Ви якийсь час керували Департаментом нагляду за дотриманням законності в пенітенціарній системі. Правозахисники скаржаться, що ГПУ належним чином не розслідує брутальне поводження керівництва колоній з в’язнями. У чому проблема?
— Я керував цим напрямком кілька місяців, підібрав хороший колектив. У нас було багато ідей і розпочали ми саме з подолання жорстокого поводження із засудженими. Одним з перших був затриманий за підозрою у катуваннях керівник Жовтоводської виправної колонії, його було взято під варту з нашої ініціативи. Потім цей напрямок у мене забрали. Тоді прокурор Дніпропетровської області мені особисто казав, що для нього справа честі довести це кримінальне провадження до суду... Коли б такі провадження справді доводились до суду і начальники колоній сиділи довго і щасливо, то, мабуть, таких випадків, про які говорить правозахисник Євген Захаров, було б набагато менше. Але якщо кримінальні справи закінчуються нічим, то це породжує безкарність.
— А хто зараз є куратором цього напрямку в ГПУ?
— Після мене його віддали Баганцю, зараз цим займається Заліско (Олег Заліско, заступник генпрокурора, — ред.).
— Але Вам залишили злочинність неповнолітніх. Яка там ситуація?
— Зараз спільно з ЮНІСЕФ розвиваємо новий проект з медіації. Це намагання в рамках чинного законодавства по максимуму гуманізувати кримінальний процес для неповнолітніх.
Ми плануємо через медіаторів, які будуть фінансуватися західними партнерами, здійснювати примирення між неповнолітніми і потерпілими. Є думки зробити так, аби скоєні неповнолітніми вперше нетяжкі злочини не тягли за собою судимість. Ми хочемо впровадити це в одній з областей, а потім поширити досвід по всій Україні. Перемовини про це ведемо з ЮНІСЕФ вже кілька місяців і, думаю, проект з Нового року запрацює.

Алла ШЕРШЕНЬ

ТИМ ЧАСОМ...

ШОКІН ПРОПОНУЄ ЗАЛУЧИТИ ФАХІВЦІВ США ДО РОЗСЛІДУВАННЯ СПРАВИ «ДІАМАНТОВИХ ПРОКУРОРІВ»

Генеральний прокурор України Віктор Шокін запропонував залучити фахівців США до розслідування кримінального провадження стосовно «діамантових прокурорів» В. Шапакіна та О. Корнійця. Таку пропозицію Шокін висловив під час зустрічі з послом США в Україні Джеффрі Пайєттом, повідомили в прес-службі ГПУ.
Учасники зустрічі також обговорили стан розслідування кримінального провадження щодо зазначених колишніх працівників прокуратури. Шокін висловився за те, що ця справа повинна бути направлена до суду у можливо стислі строки. У свою чергу, посол США наголосив, що ця справа має розслідуватись без зовнішнього тиску та впливу, згідно з принципами верховенства права, але водночас із забезпеченням максимальної незалежності працівників, які її розслідують.
Як повідомляв УНІАН, 16 липня Шокін звільнив з органів прокуратури підозрюваних у хабарництві першого заступника начальника Головного слідчого управління ГПУ Шапакіна та заступника прокурора Київської області Корнійця. Їх обох було затримано в результаті спільної спецоперації ГПУ та СБУ 5 липня. За даними прес-центру СБУ, в затриманих вилучено близько 500 тис. доларів та коштовності. «Встановлено, що вони вступили в корупційну змову та отримали хабар у розмірі 3 млн. 150 тис. грн.», — заявили в СБУ. Під час обшуків у Шапакіна було вилучено 400 тис. дол., а в Корнійця — значну кількість ювелірних виробів, 65 діамантів та автомат Калашникова. Обом затриманим повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 (одержання хабара) Кримінального кодексу України. Печерський райсуд Києва обрав Корнійцю запобіжний захід у вигляді арешту з правом внесення застави у розмірі 3,2 млн. грн. 31 липня Корнієць вийшов із СІЗО після внесення застави.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #41 за 09.10.2015 > Тема "З перших уст"