"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2015 > Тема "Крим - наш дім"
#42 за 16.10.2015
ПОГЛЯД ╤З КРИМУ: ЧИМ ЗАГРОЖУ╢ КОРДОН У ГОЛОВАХ
Блокада п╕вострова Меджл╕сом ╕ актив╕стами, як╕ до нього при╓дналися, знову повернула Крим у топи новинних стр╕чок. Потр╕бно це чи н╕, чи не витрачено даремно час ╕ чого в╕д тако╖ акц╕╖ б╕льше – корист╕ або шкоди – буде видно згодом. Дискус╕╖ на ц╕ теми все ще спалахують у соц╕альних мережах, але громадська думка першочергово на боц╕ актив╕ст╕в – правильно, давно треба було! Незаперечний факт: громадськ╕ санкц╕╖ принесли чимало клопоту нин╕шн╕м господарям п╕вострова ╕ не т╕льки. Але навздог╕н ╕н╕ц╕атив╕ кримських татар уже звучать заклики заблокувати Крим повн╕стю – перекрити не т╕льки доставку вантаж╕в, а й всяке ╕нше сполучення. Мало того, поруч ╕з прикордонними КПП на новостворених блокпостах представники «Правого сектора» вже щосили потрошать легков╕ автомоб╕л╕ та особист╕ реч╕ тих, хто перетина╓ адм╕нкордон. За словами очевидц╕в, обшукують кожен закуток, вивертають сумки ╕ нав╕ть кишен╕, в╕дбирають усе: чи то палиця ковбаси, чи к╕лограм цукерок. Нав╕що? За яким правом? Чи розум╕ють ц╕ люди, що таким чином перетворюють економ╕чну блокаду в акт в╕дплати щодо решти укра╖нц╕в у Криму? Щодо «укра╖нц╕в», хоч ╕ в широкому сенс╕ цього слова, бо цей кордон найчаст╕ше перетинають саме т╕, хто збер╕г майнов╕, родинн╕, дружн╕ та ╕нш╕ зв’язки з материком. Можливо, для когось це стане в╕дкриттям, але на територ╕╖ п╕вострова тих, хто «за Укра╖ну», залишилося багато. Як би не малювала ситуац╕ю кремл╕вська пропаганда, як би не вип’ячували свою б╕льш╕сть «кримнаш╕» – така реальн╕сть. Кримськ╕ «укра╖нц╕» – а це не т╕льки представники етносу, а й рос╕яни, ╕ кримськ╕ татари, й особи ╕нших нац╕ональностей – не ходять там у вишиванках ╕ не демонструють свою позиц╕ю на кожному кроц╕, але всякий ╕з них зробив св╕й цив╕л╕зац╕йний виб╕р – у багатом╕сячних «кухонних» батал╕ях, суперечках ╕з колегами та друзями, битвах у соцмережах, ╕нод╕ через с╕мейн╕ драми, розлучення ╕ розрив в╕дносин ╕з учора ще р╕дними та близькими людьми. Ось т╕льки на материков╕й Укра╖н╕ про це мають слабке уявлення, ╕ чим дал╕, тим складн╕ше жителям воюючо╖ кра╖ни в╕докремити у сво╖й св╕домост╕ цих кримчан в╕д загально╖ пророс╕йсько╖ маси. В укра╖нському сусп╕льств╕ зроста╓ образа ╕ нав╕ть зл╕сть на тих, хто залишився у Криму, адже в розум╕нн╕ б╕льшост╕ — «хто хот╕в, той по╖хав». ╤ поодинок╕ заклики не вважати вс╕х жител╕в п╕вострова ворогами, зм╕цнювати з ними зв’язки або хоча б зберегти ╖х на колишньому р╕вн╕, губляться п╕д натиском охочих помститися ╕ покарати. Таке ставлення швидко зб╕льшу╓ пр╕рву м╕ж нами ╕ робить це краще, н╕ж рос╕йське телебачення. Для укра╖нських кримчан — це хворобливе п╕дтвердження того, що кра╖на, яку вони вважають сво╓ю батьк╕вщиною, поставила на них хрест. Так чому ж з Криму ви╖хали не вс╕? Тому що ╖хати ╖м н╕куди ╕ нема за що. Тому що у розорено╖ злод╕йством ╕ в╕йною Укра╖ни нема╓ н╕ кошт╕в, н╕ бажання займатися не т╕льки б╕женцями з Криму, а й нав╕ть з╕ зруйнованого Донбасу. Тому що перетнути укра╖нський кордон з нажитим за сво╓ життя майном набагато важче, н╕ж рос╕йський, а кинути все – означа╓ приректи себе ╕ свою с╕м’ю на злидн╕. Це до Польщ╕ пустили високопоставленого сепаратиста, а у кримчанина, який продав свою квартиру ╕ хоче пере╖хати в Укра╖ну, укра╖нськ╕ ж прикордонники в╕д╕брали все до коп╕йки ╕ з горд╕стю про це рапортують. Такий порядок, кажуть, т╕льки, може, його давно пора зм╕нити? Може, 20-30% лояльних до Укра╖ни кримчан – це краще, н╕ж к╕лька сотень тисяч позбавлених статусу ╕ нормально╖ роботи переселенц╕в? Далеким у вс╕х сенсах в╕д Перекопу патр╕отам треба зрозум╕ти, що б╕льш╕сть кримських укра╖нц╕в не п╕дуть з╕ збро╓ю в руках на барикади ╕ в партизанському п╕дп╕лл╕ брати участь не будуть. Т╕, хто оч╕кував чогось ╕ншого, н╕чого не знають про населення Криму ╕ його настро╖. Нав╕ть кримськ╕ татари, як╕ славляться сво╓ю згуртован╕стю ╕ орган╕зован╕стю, при╖хали на свою ╕сторичну батьк╕вщину, щоб жити, а не воювати. Звинувачувати ╖х у тому, що вони вважали за краще залишитися в сво╖х будинках, а не п╕ти разом ╕з кра╖ною, яка ╖х кинула, – жорстоко ╕ несправедливо. Та й нема╓ в цьому н╕чого дивного, враховуючи, що майже 60% жител╕в Укра╖ни, за даними недавнього досл╕дження Ки╖вського м╕жнародного ╕нституту соц╕олог╕╖, не готов╕ брати участь в активному опор╕. Так, у Криму смердить в╕д рос╕йського патр╕отичного чаду ╕ важко дихати звикл╕й до свободи людин╕, але тут наш д╕м, кинути який не у вс╕х п╕дн╕ма╓ться рука. Вас, що живуть на материков╕й Укра╖н╕, що стоять на КПП або сидять у високих каб╕нетах, ми просимо про одне: зрозум╕ти, що боротьба за Крим ╕ боротьба з кримчанами – це не одне ╕ те ж.
В╕тал╕й ОНИЩУК, кримчанин ua.krymr.com
С╕мферополь, м╕тинг пам'ят╕ Тараса Шевченка. 9 березня 2015 року
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2015 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16045
|