Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 16.10.2015
П╤Д ЗНАКОМ ХРЕСТА

Джерела

Найголовн╕ший символ християнства. Ск╕льки ╖х на просторах Укра╖ни ╓ — кам╕нних хрест╕в — величних пам’яток, н╕мих св╕дк╕в минувшини?
До сьогодн╕ на П’ятницькому козацькому цвинтар╕ у м╕стечку Кременець на Терноп╕льщин╕ збер╕гся ╓диний в Укра╖н╕ пантеон козацько╖ слави. Поряд ╕з козацькими хрестами, витесаними з вапняку вже у наш╕ часи, встановлено хрест ╕з символ╕чною ф╕гурою козака.
Чимало ╕стор╕й, що переплелися з легендами, може розпов╕сти ╕сторик, археолог з Тернополя Василь ╤льчишин, який працю╓ у Терноп╕льськ╕й обласн╕й ╕нспекц╕╖ з охорони пам’яток ╕стор╕╖ та культури. ╢ у Василя одна справа, яка хоч ╕ пов’язана з його основною роботою, та все ж виходить за ╖╖ рамки, бо перетворилася у справжн╓ захоплення. Василь ╤льчишин — ╓диний на Терноп╕льщин╕ власник колекц╕╖ старовинних хрест╕в. Уточню одразу, колекц╕я — в╕ртуальна, бо хрести, як╕ знаходить ╕ вивча╓ колекц╕онер-досл╕дник, розкидан╕ по вс╕х куточках Терноп╕лля. Зрозум╕ло, що н╕кому не спаде на думку з╕брати ╖х в одному м╕сц╕, ╖х можна лише сфотографувати — оц╕ кам’ян╕ пам’ятки нашо╖ ╕стор╕╖, символи християнсько╖ в╕ри, обереги душ наших..

— Василю, ви — людина молода, ╕ ось раптом — захоплення старовиною — хрестами. Це вплив профес╕╖ ╕сторика чи щось ╕нше?
— Скажу в╕дверто, неодноразово, ще до навчання на ╕сторичному факультет╕, десь ще у школ╕, часто задумувався над походженням хреста, що ╓ символом християнства вже понад дв╕ тисяч╕ рок╕в. Особливо ц╕кавили хрести, як╕ люди встановлювали на похованнях як знак про т╕ чи ╕нш╕ под╕╖. А вже працюючи в ╕нспекц╕╖ з охорони пам’яток ╕стор╕╖ та культури, отримав можлив╕сть побувати у р╕зних куточках област╕. П╕д час таких по╖здок ╕ почала створюватися оця, як ви кажете, в╕ртуальна колекц╕я хрест╕в.
— Яку ж ╖хню к╕льк╕сть у нас, на Терноп╕льщин╕, вам довелося досл╕дити?
— Поки що близько двох сотень. У нашому кра╖ перш╕ хрести з’являються десь у Х╤╤╤ стол╕тт╕, тобто через деякий час п╕сля хрещення Рус╕-Укра╖ни. Звичайно, до цього переважно були дерев’ян╕ хрести, як╕, зрозум╕ло, не збереглися. А взагал╕-то, хрест, цей найв╕дом╕ший знак в ╕стор╕╖ людства, з’явився давно, ще у кам’яному в╕ц╕. ╤з цим сакральним знаком були пов’язан╕ р╕зн╕ обряди, язичницьк╕ м╕фи, р╕зноман╕тн╕ легенди, пов╕р’я, ритуали.
— До реч╕, знаю, що у нас, на Терноп╕лл╕, б╕ля села Монастирок Борщ╕вського району на високому урвищ╕ збер╕гся давн╕й язичницький кам╕нь, на якому витесано хрест, — для зд╕йснення жертвоприношення.
— Так, це досить ц╕кава пам’ятка нашо╖ ╕стор╕╖, що п╕дтверджу╓ сказане ╕ потребу╓ детальн╕шого досл╕дження. Скажу, що в Укра╖н╕ свого часу було знайдено об’╓мно-монументальний хрест, що належав до Трип╕льсько╖ культури, тобто ще п’ять тисяч рок╕в тому люди обрали соб╕ отой символ сонця, вогню, чотирьох стор╕н земл╕ й неба. Хтозна, можливо, вже тод╕ хрест був для наших пращур╕в оберегом.
— Поверн╕мось до вашо╖ «в╕ртуально╖ колекц╕╖». Як╕ хрести у н╕й ╓?
— Передус╕м, у нас, на Терноп╕льщин╕, перш╕ л╕тописн╕ згадки про хрести почали з’являтися у Х стол╕тт╕. Але, повторюю, збереглися, як ми припуска╓мо, хрести, починаючи ╕з Х╤╤╤ стол╕ття. Серед них ╓ три у Шумському район╕. Вони — ╕дентичн╕ хрестам ╕з Пересопниц╕, що на Волин╕. Ц╕кавий хрест ╓ м╕ж селами Кобилля та ╤ванчани. За переказами м╕сцевих жител╕в, тут була церква, яку зруйнували татари. Але це типов╕ легенди. Бо люди, звичайно, не завжди пам’ятають, на честь яко╖ под╕╖ були встановлен╕ так╕ пам’ятки, то кажуть, що це козацьк╕ хрести, м╕сце колишнього храму чи спаленого села.
— З якого стол╕ття найб╕льше збереглося давн╕х хрест╕в?
— Багато у нас хрест╕в, датованих XV-XVII стол╕ттями. Найдавн╕ш╕ з них — у Кременецькому район╕. Одн╕ мають арха╖чну форму, ╕нш╕ — класичн╕, вибит╕ на кам’яних плитах. Б╕ля Вишгородка, на залишках старого цвинтаря, збереглися хрести так званого «латинського типу», яким триста-чотириста рок╕в.
Взагал╕, ц╕каво спостер╕гати, як видозм╕нюються хрести з плином часу, як заокруглюються ╖хн╕ «рамена», як з’являються, вже у пер╕од козаччини, хрести на зразок «мальт╕йських», як╕ ще називають «козацькими».
— Серед досл╕джених вами хрест╕в ╓, напевно, особливо ориг╕нальн╕, якщо можна так сказати про хрест?
— Розум╕╓те, кожен хрест ориг╕нальний по-сво╓му, адже його робила людина, яка вкладала сво╖ емоц╕╖, переживання. ╤ трапляються м╕сця, де на невеличк╕й цвинтарн╕й територ╕╖ збереглися р╕зн╕ типи хрест╕в. Наприклад, у Гусятинському район╕ б╕ля церкви села Сухостав мен╕ довелося бачити хрест-«краслет», або «тевтонський», як на нього ще кажуть. У ньому по кутках — чотири хрестики, як символи ╢вангел╕я. Там же виявив хрест ╕з заокругленими раменами ╕ трилистий хрест — символи в╕ри, Свято╖ Тр╕йц╕. На дуже ц╕кавий хрест натрапив у сел╕ Шманьк╕вчики Чортк╕вського району — в╕н теж трилистий, але всередин╕ ма╓ готичний вигляд. У ньому в╕дбилось злиття двох культур, двох рел╕г╕й — католицько╖ та православно╖. Укра╖нц╕ й поляки жили разом, в одних селах, що в╕дбилося ╕ в сакральн╕й культур╕. Або ж хрест б╕ля села П╕дгора. Його ╕стор╕я нев╕дома, але люди кажуть, що його п╕дняли з р╕чки ╕ встановили на висок╕й гор╕, б╕ля монастиря. В╕н ма╓ дуже ориг╕нальну форму, р╕зьблення хреста ╕з трьома листочками конюшини. А б╕ля п╕дн╕жжя хреста — сходинки, що символ╕зують Голгофу...
— Василю, ц╕каво, як╕ в╕дчуття залишаються п╕сля кожних ваших зустр╕чей ╕з хрестами, п╕сля тих фотографувань, обм╕рювань, досл╕джень?
— Кожен хрест, як будь-який сакральний знак, несе певну енергетику. Скажу в╕дверто, коли торка╓шся отих св╕дк╕в нашо╖ ╕стор╕╖ ╕ рел╕г╕╖, отриму╓ш р╕зн╕ в╕дчуття. ╢ так╕ хрести й м╕сця, де вони знаходяться, куди хочеться ще раз повернутися, просто побути там. А ╓ й так╕, б╕ля яких в╕дчува╓ш певний неспок╕й, якась така насторожен╕сть виника╓, занепоко╓н╕сть, щось таке потойб╕чне. Хоча я п╕дходжу до цих знах╕док як науковець, бачу, передус╕м, у хрестах сво╓р╕дний «ключ», за допомогою якого певною м╕рою можна реконструювати под╕╖, що були багато стол╕ть тому.
— Але, напевно, не кожен хрест дозволя╓ зробити це?
— Звичайно. Переважно той, хто виготовляв хрест, не залиша╓ на ньому сво╓ пр╕звище, так само нема в╕домостей, де виготовлявся цей хрест, за допомогою яких ╕нструмент╕в ╕ ск╕льки часу. Зрештою, саме час н╕велю╓ можливу в╕дпов╕дь на ц╕ запитання. Та й люди у р╕зн╕ ╕сторичн╕ под╕╖ докладалися до цього. Хрести розбивали, вони служили нав╕ть за м╕шен╕... ╢ багато й таких, як╕ просто знищен╕ нев╕гласами. ╤нод╕ в селах хрести заб╕люють, намагаючись кам’яним хрестам надати «святковост╕». Але це, якщо можна так сказати, смерть для хреста. Вапно швидко руйну╓ кам╕нь, особливо вапняк. Стираються написи, орнаменти, щезають назавжди...
...Василь ╤льчишин ще ╕ ще раз на екран╕ свого комп’ютера у слайдовому режим╕ демонстру╓ мен╕ фрагменти сво╓╖ багатющо╖ колекц╕╖. Досл╕дник хоче з часом систематизувати ц╕ зразки сакрального народного мистецтва, доповнити ╖х новими даними, коментарями, легендами-переказами.
Вдивляюся в екран ╕ бачиться мен╕ майбутня книга про найголовн╕ший символ християнства. Подумалось: може, вже пора робити те, що почав Василь ╤льчишин ╕ в ╕нших областях Укра╖ни? Щоб сп╕льно створити таку книгу ╕ в╕дкрити та╓мниц╕ ╕стор╕╖ хреста. Хреста, на якому Син Божий пролив свою кров. ╤ зробив його потужним символом найвищо╖ чест╕ й слави, символом благодат╕, порятунку й в╕чного життя, спас╕ння ╕ воскрес╕ння.
Тому й присутн╕й в╕н, хрест, ╕з нами — в╕д народження й до останнього земного дня. А пот╕м довершу╓ м╕сце в╕чного спочинку...
То ж коли ви, хрести, заговорите сво╖м багатов╕ковим р╕зноголоссям? Коли в╕дкри╓те сво╖ та╓мниц╕, ви, знищен╕, але незнищенн╕ обереги нашого життя, що проходить п╕д знаком хреста?..
...╥х несли на раменах козаки-побратими ╕ в журб╕ клали на землю, що ще дихала недавн╕м бо╓м. ╤ вкривали полеглих червоними китайками, йшли знову назад, на затихле поле бою, аби п╕дняти т╕ла й перенести ╖х до м╕сця в╕чного спочинку. Та не встигли до заходу сонця поховати побратим╕в, бо було ╖х дуже багато... А над ранок, коли мешканц╕ Кременця глянули на гору Черчу, то побачили, що вона ус╕яна козацькими хрестами ╕ надгробними плитами у вигляд╕ бандур. Бо полягли у тому страшному герц╕ й козаки-бандуристи, кобзар╕, що словом-п╕снею допомагали сво╖м побратимам долати ворога...
...Нин╕ тут — ╓диний в Укра╖н╕ пантеон козацько╖ слави...

Олег СН╤ТОВСЬКИЙ
(«Укр╕нформ»)
Фото: oko.kiev.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 16.10.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16061

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков