"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2015 > Тема "Резонанс"
#43 за 23.10.2015
РЕКОРДИ, ЯКИМ НЕ ЗАЗДРЯТЬ
«Покращення» по-кримськи
«Выезжая за пределы Крыма, все должны понимать, что там стоит кучка негодяев, которые могут применить насилие. Советую только в случае крайней необходимости выезжать на Украину, а в общем, пока эти подонки оттуда не уйдут, оставаться на территории республики или заезжать в Крым со стороны Ростовской области». Чи╖ це слова, занесен╕ до «цитатника» «Московского комсомольца в Крыму», здогадатися не важко за стилем ╕ зм╕стом. Колись у кримському видавництв╕ «Тавр╕я», де я тод╕ працювала, побачила св╕т книга ж╕нки-науковця «Заговори, чтоб я тебя увидел». Ось ╕ заговорив, ╕ ви побачили людину ╕з сол╕дним «кер╕вним» минулим. Починав у 90-т╕ роки ╕з посади «смотрящего» — й дор╕с до «глави» Криму. ╤ якщо Микит╕ Хрущову достатньо було для втрати авторитету пооб╕цяти комусь там показати «кузькину мать», то цей чолов╕к частенько у сво╖й лексиц╕ наближа╓ться до меж╕, за якою йдеться вже про ╕ншу мат╕р – ту саму, що ви й подумали. Гримуча сум╕ш крим╕нального елементу й учорашн╕х партноменклатурщик╕в з часом облагородилася ╕ зн╕велювалася. Одн╕ в ╕нших навчилися «ладно» говорити, а т╕ навза╓м – в╕дважно красти. Крим же живе сьогодн╕ за нестандартним сценар╕╓м: при влад╕ знову клани – знайом╕, родич╕, а то ╕ просто в╕дчайдухи, як╕ не знають, що творять, а н╕як не т╕, хто здобув це право в умовах чесно╖ конкуренц╕╖. Якось ЗМ╤ розпов╕дали про призначення головного прокурора Криму – «Няш╕». Невже на цю посаду не знайшлося тут людини б╕льш п╕дготовлено╖, досв╕дчено╖, авторитетно╖, ╕з сол╕дним послужним списком, що вже встигла себе г╕дно зарекомендувати? Аж таки не знайшлося. Хтось в╕дмовився, злякався, когось дружина не пустила, когось – сов╕сть, ╕ тод╕ настав з╕рковий час Поклонсько╖. Хоча щоб народжувалися з хистом прокурора, як з╕ сп╕вочим талантом чи талантом художника, поки що не чутно. За п╕втора року зм╕нилося 4 м╕н╕стри охорони здоров’я, чимало чиновник╕в найвищого рангу перебувають п╕д сл╕дством, котрих, ╕мов╕рно, «глава» Криму в╕дшукав у найближчому оточенн╕. Все це негативно вплинуло ╕ на власний рейтинг Аксьонова, що, зг╕дно ╕з досл╕дженнями Фонду розвитку громадянського сусп╕льства, останн╕м часом знизився на 5 пункт╕в. Бо коли пан Аксьонов скаржиться на кадровий голод, а йдеться про 500 ваканс╕й лише в республ╕канських органах влади, тут не кожному прийде на розум посп╕вчувати «глав╕», що не ма╓ в необх╕дн╕й к╕лькост╕ н╕ родич╕в, н╕ попл╕чник╕в. Хочеться сказати ╕нше: якщо ти в кадров╕й пол╕тиц╕ нуль, то звертайся до братнього китайського народу: там крад╕ям в╕друбували руки, ╕, можливо, людей хоча б в╕дучили не брати чуже. З ╕ншого боку, здавалося б, нав╕що бризкати отрутою: нехай соб╕ керують т╕, кому керу╓ться, нас це, б╕лих ╕ пухнастих, не обходить. Тож якби в╕д цих людей не залежало життя кожного ╕з нас, але ж залежить, ╕ не т╕льки життя. Статистика св╕дчить, що за темпами зростання смертност╕ Крим сьогодн╕ – безумовний л╕дер по ус╕й Рос╕йськ╕й Федерац╕╖. А у нас же – н╕ лютих мороз╕в, н╕ атомних станц╕й, н╕ шк╕дливих виробництв – лише сонце, пов╕тря, вода та курортники, як╕ з’╖жджаються сюди за здоров’ям. Сьогодн╕ в Криму вже створено робочу групу, покликану досл╕дити ╕ виправити ситуац╕ю. Зв╕сно, премудрим кримським чиновникам подовжити людям життя – як дурню з гори покотитися. Тим не менше, факти невт╕шн╕: за перший квартал поточного року, пор╕вняно з аналог╕чним пер╕одом минулого, смертн╕сть виросла на 4,6%. На другому м╕сц╕ – далеко не св╕товий курорт – Уральський федеральний округ. Загалом же по Рос╕╖ померло б╕льше людей на 2,8%, а баланс пом╕ж народженими ╕ померлими становить уже не 0,4% на користь останн╕х, а 0,8%. Тож за п╕вроку п╕шло ╕з життя майже м╕льйон рос╕ян. М╕н╕стерство охорони здоров’я РФ гр╕шить на грип та алкоголь, хоча все було у штатному режим╕: н╕ яко╖сь там еболи, н╕ дешево╖ гор╕лки не з’являлося. Кримчани ж гинуть переважно в╕д хвороб системи кровооб╕гу, ╕ тут головною причиною ╓ стрес та хрон╕чна нервова напруга, що мають здеб╕льшого соц╕альне п╕д╜рунтя. Та х╕ба ж таке можливо у щасливому рос╕йському Криму? В Севастопол╕, щоб запудрити людям м╕зки, нав╕ть народили свою теор╕ю: смертн╕сть виросла значною м╕рою за рахунок укра╖нських м╕грант╕в – це мешканц╕ Донеччини ╕ Луганщини при╖хали помирати до Криму, хоча мали таку можлив╕сть ╕ вдома. 17 жовтня не стало мо╓╖ сус╕дки, з якою ми жили поряд понад 50 рок╕в. На день ми к╕лька раз╕в сп╕лкувалися по телефону, говорили про ц╕ни, про те, що н╕чим топити. А ще вона поскаржилася, що за останн╕й м╕сяць п╕шло ╕з життя багато ╖╖ знайомих, «╖х просто викосило». Через к╕лька годин п╕сля останньо╖ розмови Н╕на Васил╕вна с╕ла пити чай, який так ╕ залишився на стол╕. За минул╕ 10-15 рок╕в вона поховала зятя, двох онук╕в, яким не було ╕ 30-ти, ╕ третього, 42-р╕чного, та його зовс╕м юну дружину. До реч╕, смертн╕сть у працездатному в╕ц╕ – явище, притаманне, насамперед, Рос╕╖. За цим показником вона пос╕да╓ перше м╕сце в ╢вроп╕. Рос╕йськ╕ чиновники, под╕бно до кримських, теж виявляють з цього приводу показушну стурбован╕сть. Показушну, зважаючи на те, якими засобами збираються з цим боротися. Зокрема, було прийняте р╕шення раз у три роки вид╕ляти працююч╕й людин╕ один в╕льний день на диспансеризац╕ю. За 8 робочих годин вона ма╓ побувати у вс╕х пров╕дних фах╕вц╕в, пройти обстеження, здати анал╕зи, одержати результати. ╤ це у той час, коли нав╕ть чергу на елементарний рентген треба чекати м╕сяцями. См╕шно ╕ г╕рко, бо схоже на знущання. Щодо кримських рекорд╕в – то ╓ й ╕нш╕. 17 жовтня газета «Крымская правда» на перш╕й полос╕ подала статтю п╕д назвою «Печальное лидерство» з п╕дзаголовком «Крымский федеральный округ впереди всей России по росту цен». Стаття суто д╕лова, з цифрами ╕ граф╕ком. З нього видно, що пор╕вняно з груднем минулого року ц╕ни на товари ╕ послуги в Криму виросли на 122,6%, а в Севастопол╕ – на 117,7%. При цьому продовольч╕ товари подорожчали в Криму на 146,2%. В л╕дерах – яловичина, що подорожчала на 152,5%, овоч╕ ╕ фрукти, ц╕ни на як╕ зросли на 175,1%, риба – на 153,3%, ол╕я – на 151,9%. ╤ тут, як не дивно, «КП» звинувачу╓ не Укра╖ну та ╖╖ «наследие», а м╕сцевих перекупщик╕в. Це ж як треба допекти головну антиукра╖нську газету вс╕х час╕в ╕ народ╕в, щоб почала писати правду! Найпрудк╕ше женуться за Кримом Кабардино-Балкар╕я ╕ Москва, в╕д яких Крим все одно в╕дрива╓ться за р╕внем зростання ц╕н б╕льш н╕ж на 10%. А в╕д низки рег╕он╕в – ╕ взагал╕ на 20. Водночас за р╕внем зарплат ми поки що в к╕нц╕ «турн╕рно╖ таблиц╕». Але в рос╕йськ╕й служб╕ статистики проблеми в цьому не бачать, кажуть, Крим ще не наздогнав рос╕йськ╕ ц╕ни. Хоча м╕сцев╕ журнал╕сти, як╕ вже мандрували Рос╕╓ю вл╕тку, на ток-шоу заявили: ми ╕ тут перш╕! Днями сп╕лкувалася з╕ знайомою учителькою молодших клас╕в. Як вона колись рад╕ла «Кримськ╕й весн╕» — в╕рн╕ше, тому, що вчител╕ тепер п╕дн╕муться з кол╕н, ╕ зарплата з 2015 року становитиме 25 тисяч рубл╕в. Але влада вир╕шила, що Натал╕ буде досить ╕ двадцяти тисяч, вона ж не б╕знесмен ╕ не в╕йськовий. А за вересень молода вчителька одержала всього 15 тисяч, от ╕ розм╕ркову╓ тепер, як жити дал╕. Прикусили язики ╕ пенс╕онери. А т╕, хто стежить за ╕нформац╕╓ю, взагал╕ засумували. У зв’язку з ╕нфляц╕╓ю наступного року оч╕ку╓ться зб╕льшення пенс╕й всього на 4%, а це означа╓, що середня пенс╕я зросте менш н╕ж на 500 рубл╕в. Працюючих пенс╕онер╕в ╕ндексац╕я не торкнеться взагал╕. Ймов╕рно, омине вона й низку ╕нших категор╕й, бо тор╕шня ╕нфляц╕я торкнулася лише третини пенс╕онер╕в, переважно тих, кому за 80 рок╕в… А ще недавно п╕двищити пенс╕╖ об╕цяли на 5,5%, у той час, як за законом цей в╕дсоток ма╓ в╕дпов╕дати р╕вню фактично╖ ╕нфляц╕╖, отже, кримчани мусили б одержати пенс╕╖ на 22,6% б╕льшими. Попри об╕цянки, незм╕нною залиша╓ться ╕ сума материнського кап╕талу. Але ╓ для рос╕ян ╕ при╓мна зв╕стка: наступного року пенс╕йний в╕к ╕ще не зазна╓ зм╕н. Хот╕лося б до цього ще традиц╕йно додати: спасиб╕ Пут╕ну за мирне небо, але воно вже не мирне. Тому спасиб╕, що трава зелена, а сн╕г б╕лий, ╕ ми не ходимо догори ногами...
Тамара ФЕДОРЕНКО м. С╕мферополь
У КРИМ ПОВЕРНУТЬСЯ ВИТВЕРЕЗНИКИ
У Криму планують в╕дновити роботу витверезник╕в, заявля╓ так званий «перший в╕це-прем’╓р» Криму Михайло Шеремет. «Д╕йсно, така проблема ╕сну╓ у нас. Б╕льше 50% правопорушень вчиняються у стан╕ алкогольного або наркотичного сп’ян╕ння. Ком╕с╕я буде розробляти законопроекти ╕ поправки, буде звертатися на ╕м’я глави республ╕ки, у федеральн╕ органи влади з метою в╕дновлення роботи витверезник╕в. Дуже важливо хоча б частково в╕дновити роботу цих установ. Я думаю, що це дасть великий ефект у частин╕ збереження життя ╕ здоров’я людей, скорочення правопорушень ╕ збереження с╕мей», — заявив Шеремет. Ран╕ше кримськ╕ медики звернулися до м╕сцевих «властей» з проханням в╕дновити службу витверезник╕в, що ╕снувала на п╕востров╕ до 1992 року. (УН╤АН)
НЕДОСТАТНЬО ПАЛИВА ДЛЯ Л╤КАРЕНЬ
У Криму запас╕в вуг╕лля ╕ мазуту недостатньо для опалення л╕карень та ╕нших соц╕альних установ, заявив на зас╕данн╕ ком╕тету Державно╖ ради Криму з буд╕вництва та житлово-комунального господарства заступник м╕н╕стра ЖКГ Якуб Зейтула╓в. За його словами, у м╕сцевих бюджетах кошти на придбання палива закладен╕ т╕льки до 1 с╕чня. Враховуючи терм╕ни тендерних процедур, наступну закуп╕влю мун╕ципал╕тети зможуть провести не ран╕ше березня, що ставить п╕д загрозу проведення опалювального сезону, сказав Зейтула╓в, пов╕домля╓ сайт «Крыминформ». У Криму з╕ 105 л╕карень опалення вв╕мкнули в 39 установах, що становить 37%. Таку ╕нформац╕ю заступник м╕н╕стра ЖКГ Якуб Зейтула╓в пов╕домив 20 жовтня на зас╕данн╕ ком╕тету Держради Криму з буд╕вництва та житлово-комунального господарства.
ТЮРМУ ПРИР╤ВНЯЮТЬ ДО СЛУЖБИ?
Член ком╕тету Держдуми Олекс╕й Д╕денко (ЛДПР) готу╓ проект закону про внесення зм╕н до Крим╕нального кодексу РФ ╕ ФЗ «Про в╕йськовий обов’язок ╕ в╕йськову службу», передають «Известия». Цим законопроектом передбача╓ться введення ново╖ виховно╖ м╕ри для ос╕б, як╕ ско╖ли ненасильницьк╕ злочини невелико╖ та середньо╖ тяжкост╕. Зокрема, за под╕бн╕ злочини, ско╓н╕ вперше чолов╕ками в╕ком в╕д 18 до 45 рок╕в, законодавець пропону╓ як альтернативу крим╕нальному покаранню, в тому числ╕ позбавленню вол╕, обов’язок проходження в╕йськово╖ служби в Збройних силах Рос╕╖. На думку Д╕денка, це нововведення дозволить б╕льш гуманно п╕дходити до питання перевиховання громадян, вперше засуджених за незначн╕ злочини, а також певною м╕рою вир╕шить питання з переповнен╕стю м╕сць позбавлення вол╕. У ход╕ п╕дготовки законопроект буде детал╕зуватися в частин╕ визначення статей, в яких зможе застосовуватися нова виховна м╕ра. Терм╕н служби в арм╕╖ буде дор╕внювати терм╕ну позбавлення вол╕, вказаному у цих статтях. Проте нова норма не буде поширюватися на ос╕б, як╕ ско╖ли насильницьк╕, тяжк╕ та особливо тяжк╕ злочини.
ПОНАД 20 ТИСЯЧ ЗЛОЧИН╤В...
Переважно це злочини в╕йськовослужбовц╕в, як╕ залишилися в Криму. Про це розпов╕в Головний в╕йськовий прокурор Укра╖ни Анатол╕й Мат╕ос в ╕нтерв’ю «Новому часу». «Основн╕ з цих злочин╕в — це р╕зн╕ види ухилення в╕д в╕йськово╖ служби. Дезертирство, невиконання наказ╕в ╕ т. д. Б╕льше 20 тисяч. Велика ╖хня частина — це злочини в╕йськових, як╕ залишилися на територ╕╖ Криму», — пов╕домив Анатол╕й Мат╕ос. «У 80% випадках цих проваджень виконан╕ вс╕ сл╕дч╕ д╕╖, людям оголошен╕ п╕дозри, ╕ направлен╕ документи в розшук. Якщо ╖х зможуть заарештувати, то т╕, хто перейшов служити в рос╕йську арм╕ю, отримають найжорстк╕ш╕ покарання. В╕д 5 до 12 рок╕в. У в╕йськових злочин╕в строк╕в давност╕ не ╕сну╓. Якщо людина перебува╓ в розшуку, то вс╕ ╖╖ дан╕ направлен╕ в Прикордонну службу. ╥х можуть затримати при будь-як╕й спроб╕ в’╖зду в Укра╖ну. У тому числ╕ ╕ при перетин╕ л╕н╕╖ розмежування з окупованою територ╕╓ю Криму. Вони зм╕нили долю не т╕льки свою, а й сво╖х р╕дних, коли зрадили Батьк╕вщину. Крим все одно повернеться в Укра╖ну рано чи п╕зно. Це точно в╕дбудеться», — п╕дсумував в╕йськовий прокурор. (УН╤АН)
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2015 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16085
|