Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 30.10.2015
АКТУАЛЬН╤ ПРОБЛЕМИ НАЦ╤ОНАЛЬНО╥ БЕЗПЕКИ

Тримаймо порох сухим!

6 жовтня за сприяння Всеукра╖нсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «Сп╕лка оф╕цер╕в Укра╖ни» та Громадського ╕нституту стратег╕чних досл╕джень «Перспектива» у Ки╓в╕ в╕дбулась науково-практична конференц╕я на тему: «Актуальн╕ проблеми нац╕онально╖ безпеки» — як реакц╕я на реальн╕ небезпеки, виклики ╕ проблеми, що виникли в сусп╕льному житт╕ п╕сля Революц╕╖ г╕дност╕ та збройно╖ агрес╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ проти держави Укра╖на.
Метою проведення конференц╕╖ було: обговорити основн╕ питання нац╕онально╖ безпеки в сучасних умовах, що склалися; на основ╕ документ╕в ╕ факт╕в довести шк╕длив╕сть впливу радянських державних м╕ф╕в та застар╕ло╖ терм╕нолог╕╖ на функц╕онування системи нац╕онально╖ безпеки; довести необх╕дн╕сть введення на державному р╕вн╕ нового, сучасного розум╕ння сутност╕ нац╕онально╖ безпеки та акцентувати увагу на вир╕шенн╕ найб╕льш актуальних ╖╖ проблем.
Для обговорення на конференц╕╖ були винесен╕ так╕ основн╕ питання:
1. Нац╕я ╕ держава. Сутн╕сть Укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ╕де╖.
2. Принципи ╕ проблеми побудови сучасно╖ системи нац╕онально╖ безпеки.
3. Конституц╕я, закони, В╕йськова доктрина Укра╖ни про нац╕ональну безпеку.
4. Нов╕ методолог╕чн╕ засади побудови системи нац╕онально╖ безпеки.
5. Система м╕жнародно╖ колективно╖ безпеки в контекст╕ нац╕онально╖ безпеки.
У робот╕ конференц╕╖ взяли участь представники ВГО «Сп╕лка оф╕цер╕в Укра╖ни»; Громадського ╕нституту стратег╕чних досл╕джень «Перспектива»; Товариства в╕йськових ╕сторик╕в при Всеукра╖нському благод╕йному фонд╕ «Укра╖на — ЮНЕСКО»; Всеукра╖нсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «За рух Укра╖ни в НАТО»; Громадсько╖ ради при М╕н╕стерств╕ оборони Укра╖ни та Товариства укра╖нських оф╕цер╕в; Нац╕онально╖ академ╕╖ державного управл╕ння при Президентов╕ Укра╖ни; ╤нституту журнал╕стики Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Тараса Шевченка; Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни та державних силових орган╕в.

З прив╕танням до учасник╕в конференц╕╖ звернувся голова ВГО «Сп╕лка оф╕цер╕в Укра╖ни», екс-кер╕вник в╕йськово╖ розв╕дки Укра╖ни, генерал-лейтенант Олександр Ск╕пальський, який наголосив, що актуальн╕сть теми конференц╕╖ п╕дказало саме життя, яке в Укра╖н╕ жорстко поставило перед ус╕ма нами головне запитання: «Як нам ус╕м жити дал╕ — за науковими досягненнями чи продовжувати життя на основ╕ старо╖ радянсько╖ державно╖ м╕фолог╕╖ та терм╕нолог╕╖?». Саме ця застар╕ла державна м╕фолог╕я ╕ терм╕нолог╕я в руках рос╕йських ╕мпер╕ал╕ст╕в ╕ Пут╕на стала головною ╕нформац╕йною збро╓ю та ╖хн╕м виправданням перед св╕товою сп╕льнотою за розв’язування в╕йни проти Укра╖ни, за ско╓ння ними злочин╕в проти людства та людяност╕ у Криму та на Донбас╕. Ми пам’ята╓мо, як у Кремл╕ першого законно обраного Президента Укра╖ни Леон╕да Макаровича Кравчука називали бандер╕вцем-фашистом; як Рос╕йська Федерац╕я ш╕сть рок╕в «по-братськи» д╕лила Чорноморський флот, який за вс╕ма нормами м╕жнародного права був власн╕стю Укра╖ни, ╕ спромоглась за допомогою сво╓╖ п’ято╖ колони в державному кер╕вництв╕ Укра╖ни отримати у свою власн╕сть майже всю к╕льк╕сть бойових ╕ допом╕жних корабл╕в, головну в╕йськово-морську базу в Севастопол╕ з ус╕╓ю береговою ╕нфраструктурою та об’╓ктами морсько╖ нав╕гац╕╖, поставивши Укра╖ну у свою повну залежн╕сть. Пам’ята╓мо ядерне роззбро╓ння Укра╖ни на основ╕ Будапештського меморандуму, за яким Укра╖на передала Рос╕╖ весь наявний потенц╕ал ядерно╖ збро╖, а натом╕сть не отримала гарант╕╖ м╕жнародно╖ безпеки ╕ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ з боку ядерних держав-п╕дписант╕в США, Велико╖ Британ╕╖ та Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, бо саме Рос╕йська Федерац╕я, колишн╕й стратег╕чний партнер Укра╖ни, через ╕мперськ╕ амб╕ц╕╖ Кремля, спонсоруючи м╕жнародний тероризм, брутально порушила Будапештський меморандум ╕ поставила св╕т перед новою загрозою ядерно╖ в╕йни. Саме п╕д гаслами захисту так званого «русского мира» ╕ боротьби з бандер╕вцями-фашистами та укра╖нськими нац╕онал╕стами, як╕ н╕бито захопили владу в Ки╓в╕ ╕ знущаються над рос╕йськомовним населенням, Рос╕йська Федерац╕я грубо порушила не лише Будапештський меморандум, а й ус╕ пово╓нн╕ домовленост╕ про непорушн╕сть державних кордон╕в в ╢вроп╕, розв’язала в╕йну проти суверенно╖ держави Укра╖на, захопила ╖╖ територ╕ю — Крим ╕ Донбас, влаштувала на окупованих територ╕ях криваву б╕йню та винищення укра╖нських громадян. У ц╕й в╕йн╕ ми втратили тисяч╕ житт╕в наших громадян-геро╖в, що зупинили ворога, та тисяч╕ житт╕в наших мирних громадян, у тому числ╕ ж╕нок, д╕тей ╕ л╕тн╕х людей. Цей сумний результат ми отримали через в╕дсутн╕сть в Укра╖н╕ протягом двох останн╕х десятил╕ть ц╕л╕сно╖ системи нац╕онально╖ безпеки, яка могла б докор╕нно зм╕нити ситуац╕ю ще в перш╕ роки державно╖ незалежност╕. Саме обговорення цього найактуальн╕шого питання ╓ метою нашо╖ конференц╕╖.

Дал╕ слово було надано в╕домому письменнику ╕ правозахиснику, Герою Укра╖ни Левку Григоровичу Лук’яненку, народному депутату Верховно╖ Ради Укра╖ни дек╕лькох попередн╕х скликань, члену презид╕╖ Всеукра╖нсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «За рух Укра╖ни в НАТО». У сво╖й допов╕д╕ «Нац╕я ╕ держава» Левко Лук’яненко дав ч╕тке визначення таким терм╕нам:
— «нац╕я» — це сукупн╕сть людей, що живуть на одн╕й територ╕╖, об’╓днан╕ сп╕льною мовою, культурою ╕ традиц╕ями;
— «етн╕чна нац╕я» — це нац╕я, що сформувалася з об’╓днання спор╕днених племен, за вир╕шальний чинник ╖╖ формування беруть сп╕льн╕сть по кров╕, тобто походження в╕д сп╕льних предк╕в, що пов’язу╓ться з ╕стор╕╓ю етногенезу нац╕╖;
— «пол╕тична нац╕я» — це нац╕я сучасного розум╕ння ╖╖ розвитку, що врахову╓ приплив до т╕ла етн╕чно╖ нац╕╖ представник╕в етногруп ╕нших нац╕й та ╖хню асим╕ляц╕ю;
— «укра╖нець» — це людина, яка св╕домо вважа╓ себе укра╖нцем;
— «сусп╕льство» — це нац╕я, що сформована не за етн╕чним принципом, а за видами д╕яльност╕ у сферах виробництва, тому ма╓ под╕л на верстви й прошарки людей за ╖хн╕м матер╕альним станом, культурними та духовними уподобаннями;
— «держава» — це штучно утворена нац╕╓ю пол╕тична орган╕зац╕я сусп╕льства, що призначена для захисту житт╓вого простору нац╕╖, забезпечення умов ╖╖ життя ╕ розмноження, з ╕мперативною (державною) владою та збройними структурами.
Левко Лук’яненко наголосив, що особлив╕сть держави, як штучно утворено╖ структури, — в над╕ленн╕ ╖╖ владними ╕ регуляторними функц╕ями, яких не мають ╕нш╕ структури, ╕ це п╕дносить державу над ус╕м сусп╕льством та виклика╓ суперечн╕сть: сусп╕льство для себе створю╓ державу, а держава ста╓ над сусп╕льством, що створю╓ небезпеку перетворення держави ╕з служниц╕ нац╕╖ на диктатора в сусп╕льств╕! Таке перетворення держави залежить в╕д пол╕тичних традиц╕й сусп╕льства ╕ пол╕тично╖ вол╕ народу ц╕╓╖ держави. Царська ╕мпер╕я 200 рок╕в боролася проти укра╖нсько╖ мови й культури, перейменувала нас у малорос╕в та ╕деолог╕чними, адм╕н╕стративними й судовими карами намагалася перетворити укра╖нц╕в у великорос╕в. Рос╕йська комун╕стична ╕мпер╕я 70 рок╕в тотальною цензурою ╕ геноцидом убивала патр╕отичн╕ настро╖ ╕ перетворювала укра╖нц╕в на рос╕ян-гомосовет╕кус╕в. Ус╕ 24 роки незалежност╕ не стали для укра╖нц╕в роками в╕дродження та планового державного спростування антиукра╖нсько╖ московсько╖ ╕деолог╕╖. Навпаки, власники телев╕з╕йних канал╕в продовжують постачати в ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни московську ╕дейну отруту, що роз’╓дну╓ укра╖нц╕в, тому частина укра╖нц╕в п╕вденно-сх╕дних областей п╕дтримала наступ Пут╕на проти Укра╖ни, анекс╕ю Криму ╕ загарбання територ╕й Укра╖ни на Донбас╕.
П╕дсумовуючи сказане, Левко Лук’яненко запропонував звернутися до Президента Укра╖ни, як в╕дпов╕дального за безпеку держави, з вимогою: створити укра╖нський нац╕ональний ╕нформац╕йний прост╕р, почати ╕нформац╕йну в╕йну проти Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ – держави-агресора; розпочати укра╖н╕зац╕ю сусп╕льства, для чого: виконати вимоги статт╕ 11 Конституц╕╖ Укра╖ни; перевести на укра╖нську мову науку ╕ 80% навчальних заклад╕в; зб╕льшити к╕льк╕сть годин на вивчення ╕стор╕╖ Укра╖ни ╕ нац╕онально-визвольно╖ боротьби; перевести на укра╖нське мовлення 80% телев╕з╕йних ╕ рад╕оканал╕в, ╤нтернет ╕ друкован╕ пер╕одичн╕ видання засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖; у сферах осв╕ти, культури й ╕нформац╕╖ зам╕нити кер╕вних ос╕б, що зневажають укра╖нство, на патр╕отичних фах╕вц╕в.

За╓ць ╤ван Олександрович, сп╕вголова Всеукра╖нсько╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ «За рух Укра╖ни в НАТО», народний депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни попередн╕х скликань, у допов╕д╕ «Укра╖нськ╕ прагнення до НАТО» звернув увагу на наполеглив╕ потуги зовн╕шн╕х та внутр╕шн╕х ворог╕в зупинити рух Укра╖ни до ╢вропи. З ц╕╓ю метою колишн╕й стратег╕чний партнер Укра╖ни Рос╕йська Федерац╕я надала притулок ус╕м державним злочинцям з оточення В╕ктора Януковича ╕ ╖хн╕м сп╕льникам та, порушуючи Будапештський меморандум, розв’язала в╕йну проти Укра╖ни... Допов╕дач, засуджуючи агресивну ╕мперську пол╕тику Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, наголосив, що для забезпечення нац╕онально╖ безпеки альтернативи вступу Укра╖ни до ╢вропейського Союзу ╕ до НАТО не ╕сну╓, та закликав учасник╕в конференц╕╖ звернутися до кер╕вництва держави Укра╖на вжити вс╕х необх╕дних заход╕в для прискорення при╓днання Укра╖ни до НАТО, як ╓дино╖ на сьогодн╕ системи м╕жнародно╖ безпеки, що об’╓дну╓ майже вс╕ держави ╢вропи ╕ П╕вн╕чно╖ Америки, здатно╖ вгамувати ╕мперськ╕ амб╕ц╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та забезпечити Укра╖н╕ м╕жнародну безпеку ╕ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть. Також ╤ван За╓ць запропонував звернутися до сп╕вв╕тчизник╕в ╕з закликом проявити свою любов до Укра╖ни, п╕дтримавши рух Укра╖ни в НАТО з метою посилення нашо╖ сп╕льно╖ безпеки заради щасливого майбутнього наших д╕тей ╕ онук╕в та нашо╖ сп╕льно╖ батьк╕вщини.

Генерал-лейтенант Ск╕пальський Олександр Олександрович, голова ВГО «Сп╕лка оф╕цер╕в Укра╖ни», народний депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни ╤╤ скликання, екс-кер╕вник в╕йськово╖ розв╕дки Укра╖ни, у сво╖й допов╕д╕ «В╕йськова доктрина Укра╖ни в контекст╕ нац╕онально╖ безпеки» дав глибокий анал╕з В╕йськово╖ доктрини Укра╖ни та вказав на наявн╕сть слабких м╕сць деяких ╖╖ положень, як╕ не забезпечують нац╕онально╖ безпеки. Зокрема, допов╕дач наголосив, що основними вадами В╕йськово╖ доктрини ╕ Стратег╕╖ нац╕онально╖ безпеки ╓:
1. Порушення пр╕оритет╕в ╕ ╕╓рарх╕╖ документ╕в стратег╕чного планування, що становлять концептуальн╕ засади розвитку сектора безпеки й оборони, та порушення посл╕довност╕ у ╖хн╕й розробц╕. Спочатку ма╓ бути Концепц╕я, пот╕м Доктрина, пот╕м Стратег╕я, а в оф╕ц╕йних документах усе навпаки, тому в них в╕дсутн╕ ╕ головна ╕дея (задум), ╕ настанови з таких ключових питань: яка ж головна внутр╕шня причина слабкост╕ Укра╖ни, що дозволила Рос╕╖ зважитись на напад; як усунути цю головну внутр╕шню причину руйнац╕╖ кра╖ни; якою ма╓ бути стратег╕я утримання Рос╕╖ в╕д нам╕р╕в нападу на пер╕од до вступу Укра╖ни в НАТО ╕ подальш╕ часи. На думку допов╕дача, це ма╓ бути стратег╕я неядерно╖, але гарантовано╖ в╕дплати збро╓ю, створеною на нових ф╕зичних принципах плюс при╓днання до м╕жнародних систем безпеки... Ми ма╓мо ч╕тко визначити: яким чином можна завдати ворогу адресне критичне ураження, м╕н╕м╕зувати втрати серед укра╖нських во╖н╕в ╕ мирного населення та не спровокувати Третю св╕тову в╕йну. Це може бути реал╕зовано проведенням та╓мних операц╕й не╕дентиф╕кованими ╕ррегулярними формуваннями, що використовують креативну несер╕йну зброю точкового ураження. Яким чином будуть знайден╕ ╕ покаран╕ вс╕, хто вбивав укра╖нц╕в, катував ╖х, забирав майно, нищив промислов╕сть та ╕нфраструктуру? З урахуванням реал╕й Укра╖ни, це можна виконати методами В╕домства розв╕дки ╕ спец╕альних завдань ╤зра╖лю – МОССАД, сили ╕ тактика яких в╕др╕зняються в╕д величезних Сил стратег╕чно╖ оборони США ╕ Рос╕╖. Як зберегти й об’╓днати головний укра╖нський ресурс – ╕нтелектуальну молодь – в╕д м╕грац╕╖ та як створити сплав досв╕ду патр╕от╕в 90-х з енерг╕╓ю юност╕ ХХ╤ стол╕ття. В╕дпов╕д╕ на ц╕ запитання в оф╕ц╕йних документах ми не знайдемо!
Щодо введення во╓нного стану, на думку допов╕дача, треба законодавчо ввести систему р╕вн╕в терористичних загроз ╕ в╕дпов╕дних протокол╕в для вс╕х адм╕н╕страц╕й. Проте за п╕втора року ведення АТО система р╕вн╕в загроз не введена, хоча Укра╖на оголосила ун╕ф╕кац╕ю документ╕в ╕ д╕й з НАТО ╕ США. Всупереч цьому, Турчинов доручив розробити таку систему з трьох р╕вн╕в, як у Рос╕╖, а не з п’яти, як у США та ╢вроп╕. Не вдосконален╕ закони про боротьбу ╕з екстрем╕змом, тероризмом, а також закон про цив╕льну оборону. Це створю╓ стан хаосу в Укра╖н╕.
2. Порушення методолог╕чних основ розробки документ╕в, використання оф╕ц╕йно невизнаних терм╕н╕в, понять, визначень. Некоректна сама подв╕йна назва — «В╕йськова доктрина Укра╖ни (Стратег╕я в╕йськово╖ безпеки Укра╖ни)», — це не в╕дпов╕да╓ зм╕сту цього документа: доктрина та стратег╕я не можуть бути однаковими за зм╕стом. Допов╕дач зауважив, що ст. 4 Закону Укра╖ни «Про орган╕зац╕ю оборонного планування» наголошу╓, що «основоположними документами оборонного планування ╓ Стратег╕я в╕йськово╖ безпеки та В╕йськова доктрина Укра╖ни, а зм╕ст запропонованого проекту «доктрино-стратег╕╖» ╓ м╕ксом окремих положень, притаманних двом сутт╓во в╕дм╕нним за призначенням, характером та стил╕стикою документам – В╕йськов╕й доктрин╕ ╕ Стратег╕╖ в╕йськово╖ безпеки (http://www.defense-ua.com/rus/hotnews/?id=45794). Друга некоректн╕сть – це введення в текст В╕йськово╖ доктрини Укра╖ни поняття «збройний конфл╕кт», запозичене з тексту рос╕йсько╖ доктрини без подальшого розвитку понят╕йно╖ бази: якщо в╕йн╕ в╕дпов╕да╓ во╓нний стан, то який стан в╕дпов╕да╓ збройному конфл╕кту, не зрозум╕ло! Так╕ вади, на жаль, ╓ в ус╕х документах стратег╕чного планування у сфер╕ безпеки й оборони.
3. Не врахован╕ особливост╕ в╕йн ХХ╤ стол╕ття, а саме — жорстка кореляц╕я сфер протиборства у нав’язуванн╕/в╕дстоюванн╕ геопол╕тичних ц╕лей (в╕дпов╕дно) кра╖нами-агресорами ╕ кра╖нами-жертвами. У сучасних доктринах пров╕дних кра╖н св╕ту наголошу╓ться про розмит╕сть кордону м╕ж миром ╕ в╕йною. Стан в╕дносин визнача╓ться як миро-в╕йна, в як╕й 80% геопол╕тичних ц╕лей досяга╓ться у нево╓нний спос╕б, а збройн╕ сили застосовуються на останньому етап╕, при цьому перевага нада╓ться дистанц╕йним дуелям ╕ д╕ям РДГ з опором на п’яту колону, крим╕нал, ╕нсургент╕в. Так в╕дбулося ╕ в Укра╖н╕: Рос╕я через залежних укра╖нських ол╕гарх╕в, корумповану ел╕ту, бандит╕в ╕ продажних чиновник╕в зд╕йсню╓ ╕деолог╕чну, енергетичну, торгову в╕йну, зомбування св╕домост╕, перехоплення ╕ руйнац╕ю актив╕в.
Тому В╕йськова доктрина Укра╖ни, з урахуванням сфер протистояння, ма╓ бути опрацьована у кореляц╕╖ ╕з аналог╕чними документами у таких сферах: пол╕тична безпека, ф╕нансово-економ╕чна безпека, науково-технолог╕чна безпека, еколог╕чна безпека, безпека у соц╕альн╕й, духовн╕й, ментальн╕й сферах ╕ т. д., як╕ мають бути ╕нтегрован╕ одне в одного (http://vpk-news.ru/articles/26506).
Практичним результатом конференц╕╖, на думку О. Ск╕пальського, ма╓ бути п╕дтримка ╕н╕ц╕ативи ВГО «СОУ» щодо створення Громадсько╖ ради ц╕л╕сност╕ ╕ безпеки Укра╖ни як майданчика для залучення ╕нтелекту, шляхетност╕ ╕ вол╕ найкращих представник╕в нац╕╖ для розстановки пр╕оритет╕в ╕ розробки необх╕дних реальних документ╕в у сфер╕ нац╕онально╖ безпеки й оборони.

Професор Афон╕н Едуард Андр╕йович, доктор соц╕олог╕чних наук, заслужений д╕яч науки ╕ техн╕ки Укра╖ни, професор кафедри державно╖ пол╕тики та сусп╕льного розвитку Нац╕онально╖ академ╕╖ державного управл╕ння при Президентов╕ Укра╖ни, у сво╖й допов╕д╕ «Законом╕рност╕ та особливост╕ укра╖нсько╖ трансформац╕╖», виходячи з пор╕вняльного анал╕зу соц╕╓тальних властивостей ╕сторичних епох модерну ╕ постмодерну та на основ╕ даних мон╕торингу соц╕╓тальних зм╕н, розкрив зм╕ст модус╕в соц╕ально╖ та соц╕╓тально╖ ╕дентичност╕, законом╕рностей ╕ особливостей сусп╕льно╖ трансформац╕╖ в Укра╖н╕. На його думку, нин╕шн╕ сусп╕льно-трансформац╕йн╕ процеси ╕ модерн╕зац╕я сусп╕льства призводять до появи нових соц╕ально-економ╕чних ╕ сусп╕льно-пол╕тичних форм орган╕зац╕╖ сусп╕льства, як╕ щ╕льно пов’язан╕ з соц╕окультурними особливостями життя ╕ д╕яльност╕ людей, а основою його сталого розвитку виступа╓ духовн╕сть. Тому непорушн╕сть духовних кордон╕в людини, сусп╕льства ╕ цив╕л╕зац╕╖ ма╓ стати головним принципом побудови сучасного св╕тового порядку. В контекст╕ задекларованого новою укра╖нською владою курсу на системн╕ реформи гостро поста╓ питання щодо спроможност╕ оновлено╖ пол╕тико-управл╕нсько╖ ел╕ти забезпечувати ефективну пол╕тику та д╕╖ з розв’язання виклик╕в сьогодення, оск╕льки сталий розвиток сусп╕льства нерозд╕льний з процесами утворення соц╕ально╖ структури – глибинним шаром, що визнача╓ сутн╕сть, механ╕зми та закони розвитку соц╕ально╖ реальност╕. На думку Едуарда Афон╕на, традиц╕йне для модерну уявлення про соц╕ально-демограф╕чн╕, соц╕ально-економ╕чн╕ чи соц╕ально-пол╕тичн╕ детерм╕нанти утворення соц╕ально╖ структури потребу╓ сутт╓вого перегляду для постмодерного сусп╕льства. Бо якщо в колишньому (модерному) сусп╕льств╕ системоутворюючим ╓ соц╕ально-матер╕альний чинник, то в сучасному сусп╕льств╕ (постмодерному) саме психосоц╕окультура визнача╓ особлив╕сть й усп╕шн╕сть модерн╕зац╕╖ та в ц╕лому розвиток соц╕альних, у тому числ╕ державних, ╕нституц╕й, д╕яльн╕сть економ╕чних та пол╕тичних суб’╓кт╕в. Пошук усталеного балансу нац╕онально-державного розвитку за нових сусп╕льно-╕сторичних умов у зв’язку з державною пол╕тикою управл╕нських ел╕т поставив перед ними питання про особливост╕ психосоц╕ально╖ культури нац╕онально-державних утворень. Очевидно, що ╕сторичних зм╕н зазна╓ ╕ людська ╕дентичн╕сть, яка ╓ ключовим елементом суб’╓ктивно╖ реальност╕ ╕ перебува╓ в д╕алектичному вза╓мозв’язку ╕з сусп╕льством та його ╕нституц╕ями.
Досл╕дження трансформац╕йних процес╕в в укра╖нському сусп╕льств╕ переконують, що саме психосоц╕альн╕ властивост╕ та ╖хн╕ к╕льк╕сн╕ показники в╕днин╕ становитимуть кв╕нтесенц╕ю сусп╕льного розвитку. Тому гострою проблемою залиша╓ться забезпечення балансу ╕нтерес╕в р╕зних груп населення, оск╕льки дисбаланс цих ╕нтерес╕в у б╕к ол╕гарх╕в робить «нерентабельними» зусилля решти суб’╓кт╕в господарювання ╕ бюджетних прац╕вник╕в, а умови ведення б╕знесу та ╕нвестиц╕йний кл╕мат потерпають в╕д негативного впливу низки перешкод та негативних фактор╕в (корупц╕я, непрозор╕ податки, особливо податок на додану варт╕сть, митн╕ процедури, в╕дсутн╕сть незалежно╖ судово╖ системи та правового середовища, що заслугову╓ на дов╕ру). Комплексна присутн╕сть цих фактор╕в збурила в Укра╖н╕ глибоку економ╕чну кризу, зм╕ст яко╖ складають «стар╕ модел╕» бюджетно╖, податково╖, митно╖, структурно╖ й ╕нших систем держави, ╖╖ внутр╕шньо╖ та зовн╕шньо╖ економ╕чно╖ пол╕тики, як╕ вже вичерпали св╕й ресурс...
Серед найголовн╕ших сусп╕льних ц╕нностей духовного в╕дродження Укра╖ни можна назвати повне очищення в╕д корупц╕╖, створення таких «правил гри» у вигляд╕ стало╖ законодавчо╖ бази, що сприя╓ дет╕н╕зац╕╖ та швидкому розвитку виробництва, наголосив Едуард Афон╕н.

Вежель Л╕на Михайл╕вна, кандидат ф╕лолог╕чних наук, доцент кафедри реклами та зв’язк╕в з громадськ╕стю ╤нституту журнал╕стики Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Тараса Шевченка, у допов╕д╕ «Комун╕кац╕йно-контентна безпека Укра╖ни» розкрила проблеми ╕нформац╕йно╖ в╕йни, яку вела ╕ веде Рос╕йська Федерац╕я проти укра╖нсько╖ нац╕╖ ╕ незалежно╖ держави Укра╖на, ╕ наголосила, що прояв перманентних г╕бридно-мес╕анських агрес╕й пут╕нсько╖ Рос╕╖ в парадигм╕ сучасного глобального потокового г╕бридного тероризму вимага╓ в╕д держави Укра╖на формування не т╕льки над╕йного захисту укра╖нського ╕нформац╕йного простору, а й створення ефективного системного технолого-координац╕йного комплексу комун╕кац╕йно-контентно╖ безпеки Укра╖ни, здатного гнучко реагувати на вс╕ виклики ворожо╖ ╕нформац╕йно╖ агрес╕╖ ╕ створювати проти ╖╖ впливу ╕нформац╕йний ╕мун╕тет укра╖нського ╕нформац╕йного простору на основ╕ партнерсько╖ сп╕впрац╕ в╕йськових журнал╕ст╕в та анал╕тик╕в, соц╕олог╕в-стратег╕в, менеджер╕в комун╕кац╕йного дискурсу, програм╕ст╕в-дизайнер╕в недетерм╕нованих соц╕ально-пол╕тичних процес╕в. Л╕на Вежель запропонувала учасникам конференц╕╖ звернутися до Президента Укра╖ни з проханням доручити Рад╕ нац╕онально╖ безпеки й оборони ╕н╕ц╕ювати створення на баз╕ Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Тараса Шевченка в╕дпов╕дного науково-виробничого центру (лаборатор╕╖) для досл╕дження комун╕кац╕йно-контентно╖ безпеки Укра╖ни та удосконалення технолого-координац╕йного комплексу, розробленого укра╖нськими вченими, що сприятиме захисту ╕ розвитку ╕нформац╕йного простору Укра╖ни.

Кап╕тан 1 рангу Грищук Анатол╕й Володимирович, сп╕вроб╕тник Громадського ╕нституту стратег╕чних досл╕джень, голова Товариства в╕йськових ╕сторик╕в Укра╖ни, автор В╕йськово-пол╕тичного енциклопедичного словника у 2-х томах, у 1993-2010 роках — заступник начальника Ки╖вського вищого в╕йськово-морського училища, заступник начальника факультету Нац╕онально╖ академ╕╖ оборони Укра╖ни, пом╕чник м╕н╕стра оборони Укра╖ни, у сво╖й допов╕д╕ «Сутн╕сть нац╕онально╖ ╕де╖» п╕дкреслив, що реальне життя укра╖нського народу супроводжу╓ться ╕деолог╕чними м╕фами, б╕льш╕сть з яких нав’язу╓ пол╕тична ел╕та з метою збереження себе у державн╕й влад╕, а народ марну╓ час ╕ ресурси на подолання проблем, як╕ створю╓ ця влада. Тому важливо стимулювати самоусв╕домлення укра╖нського народу як нац╕╖. Саме таке самоусв╕домлення народу нац╕╓ю ╓ вищим щаблем демократичного ╓днання всього населення Укра╖ни для створення власно╖ нац╕онально╖ держави як ╕нструмента, що створю╓ ус╕ необх╕дн╕ умови для ╖╖ в╕льного розвитку. У цьому ╕ поляга╓ суть укра╖нсько╖ нац╕онально╖ ╕де╖, яка не втратила сенс ╕ сьогодн╕, незважаючи на 24 роки ╕снування незалежно╖ держави Укра╖на, — наголосив допов╕дач. Та, на жаль, н╕хто з Президент╕в Укра╖ни не спром╕гся змусити державу працювати на укра╖нську нац╕ю, а ол╕гархи для утримання контрольованого ними порядку на вс╕х р╕внях державно╖ влади ╕ сусп╕льного життя спонукають л╕дер╕в сво╖х пол╕тичних парт╕й виборювати ключов╕ м╕сця в державн╕й влад╕ вс╕х р╕вн╕в з метою законодавчого забезпечення сво╓╖ власно╖ безпеки та гарантованого захисту ╖хн╕х власних кап╕тал╕в... Це треба виправити, бо не буде жодного розвитку укра╖нсько╖ нац╕╖ без налагоджених механ╕зм╕в задоволення нац╕ональних ╕нтерес╕в та при робот╕ у ручному режим╕ управл╕ння структур безпеки, утворених державою, лише на задоволення потреб владних ол╕гарх╕чних клан╕в. Така держава ╓ несправедливою, в╕д лукавого, а тому не повинна ╕снувати, ╕ нац╕я ма╓ ╖╖ негайно пом╕няти – це головний принцип нац╕онально╖ безпеки, наголосив Анатол╕й Грищук.

Кап╕тан 1 рангу Оксюта В’ячеслав Олександрович, в╕йськовий експерт, сп╕вроб╕тник Громадського ╕нституту стратег╕чних досл╕джень, член презид╕╖ ВГО «Товариство укра╖нських оф╕цер╕в», у допов╕д╕ «Конституц╕я Укра╖ни ╕ нац╕ональна безпека» наголосив, що державна влада пост╕йно порушу╓ чинн╕ норми Конституц╕╖ Укра╖ни, перешкоджаючи розвитку укра╖нсько╖ нац╕╖, яка утворила державу Укра╖на, а Закони Укра╖ни «Про основи нац╕онально╖ безпеки Укра╖ни», «Про Раду нац╕онально╖ безпеки й оборони Укра╖ни» не в╕дпов╕дають зм╕сту терм╕н╕в «нац╕я», «нац╕ональн╕ ╕нтереси», «нац╕ональна безпека». Так, преамбула Конституц╕╖ Укра╖ни св╕дчить, що Верховна Рада Укра╖ни зразка 1996 року привласнила нац╕ональну ╕дею, яка поляга╓ в утворенн╕ Укра╖нсько╖ держави, ╕ проголосила, що прийма╓ Конституц╕ю Укра╖ни, д╕ючи в╕д ╕мен╕ укра╖нського народу, а ця помилка (бо лише нац╕я ма╓ право на самовизначення ╕ створення держави) потягнула за собою системн╕ помилки в текст╕ Конституц╕╖ Укра╖ни, оск╕льки не йдеться, що держава Укра╖на створю╓ться для задоволення ╕нтерес╕в укра╖нсько╖ нац╕╖. Через те, хоча створена у 1991 роц╕ держава ╕ стала суб’╓ктом м╕жнародного права, вона не стала пох╕дною в╕д укра╖нсько╖ нац╕╖. Тому в Укра╖н╕ часом виникають абсурдн╕ питання, що роз’╓днують укра╖нський народ ╕ шкодять нац╕ональн╕й безпец╕, як, наприклад, питання про державну мову. Ще й дос╕ спрацьову╓ пострадянський синдром боязн╕ поняття «нац╕я», бо Рос╕я заляку╓ рос╕йськомовне населення вигаданим ще в НКВС укра╖нським нац╕онал╕змом, бандер╕вцями-фашистами. Саме Конституц╕я Укра╖ни мала б пок╕нчити з цим ╕ ч╕тко задекларувати укра╖нську нац╕ю вищим пр╕оритетом в Укра╖н╕, ╕ тод╕ було б лог╕чним ╕ юридично в╕рним вживати поняття «нац╕я», «нац╕ональн╕ ╕нтереси», «нац╕ональна економ╕ка», «нац╕ональна безпека» тощо.
Допущен╕ законодавцем помилки в Конституц╕╖ Укра╖ни треба виправити на основ╕ наукового п╕дходу до п╕дготовки проекту зм╕н до Конституц╕╖ Укра╖ни ╕з залученням науковц╕в — фах╕вц╕в права, представник╕в пол╕тичних парт╕й, громадських орган╕зац╕й. Тому допов╕дач запропонував звернутися до Президента Укра╖ни з такими пропозиц╕ями:
1. П╕дготувати Концепц╕ю ╕ Державну програму створення системи нац╕онально╖ безпеки в Укра╖н╕ та внести на затвердження до Верховно╖ Ради Укра╖ни.
2. Внести зм╕ни до чинно╖ нормативно-правово╖ бази в сфер╕ нац╕онально╖ безпеки з огляду на очевидну недосконал╕сть терм╕нолог╕╖ ╕ зм╕сту закон╕в чинного законодавства та п╕дготувати пропозиц╕╖ щодо створення словника терм╕н╕в нац╕онально╖ безпеки.
3. Звести все законодавство в сфер╕ нац╕онально╖ безпеки й оборони в ╓диний Кодекс закон╕в нац╕онально╖ безпеки Укра╖ни.

Полковник Кривобок Володимир ╤ванович, пом╕чник координатора Товариства в╕йськових ╕сторик╕в при Всеукра╖нському благод╕йному фонд╕ «Укра╖на — ЮНЕСКО», член ВГО «Сп╕лка оф╕цер╕в Укра╖ни», нагадав, що колишн╕й Прем’╓р-м╕н╕стр Укра╖ни Азаров завдав збитк╕в держав╕ в особливо великих розм╕рах введенням у д╕ю Розпорядження Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни № 503 в╕д 3 липня 2013 року «Про передачу буд╕вель Вищому спец╕ал╕зованому суду Укра╖ни з розгляду цив╕льних ╕ крим╕нальних справ» без попереднього об╜рунтування, погодження та висновку в╕дпов╕дних фах╕вц╕в ╕ громадсько╖ експертизи. За оц╕нкою фах╕вц╕в, передача буд╕вль № 1, 25, 28, 59, 80 ╕ 82 в╕йськового м╕стечка № 63 ╕з сфери управл╕ння М╕н╕стерства оборони Вищому спец╕ал╕зованому суду Укра╖ни з розгляду цив╕льних ╕ крим╕нальних справ завдало прямих збитк╕в в╕д передислокац╕╖ академ╕╖ в сум╕ понад 43 м╕льйони гривень ╕ призвело до втрати центру мовно╖ п╕дготовки Збройних Сил Укра╖ни ╕з найсучасн╕шим обладнанням, придбаним ╕ змонтованим за рахунок допомоги уряд╕в США, Велико╖ Британ╕╖, П╕вн╕чно╖ ╤рланд╕╖, Французько╖ Республ╕ки та Турецько╖ Республ╕ки; втрати ун╕кального центру ╕м╕тац╕йного моделювання варт╕стю у 23 м╕льйони долар╕в, що був створений за рахунок допомоги уряду США ╕ використовувався для навчальних занять слухач╕в ун╕верситету та проведення щор╕чних м╕жнародних навчань, а також втрати лаборатор╕╖ з сучасними зразками озбро╓ння ╕ в╕йськово╖ техн╕ки, що використовувались для практичних занять слухач╕в ун╕верситету. П╕д час реал╕зац╕╖ цього розпорядження зникли експонати ╕ музей Нац╕онально╖ академ╕╖ оборони Укра╖ни, наукова та художня б╕бл╕отеки, що пог╕ршило п╕дготовку вищого оф╕церського складу Збройних Сил Укра╖ни, ╕нших в╕йськових формувань Укра╖ни; п╕дготовку держави до оборони та готовн╕сть ус╕х ланок во╓нно╖ орган╕зац╕╖ Укра╖ни до л╕кв╕дац╕╖ збройного конфл╕кту. Володимир Кривобок запропонував звернутися до президента з вимогою скасувати це Розпорядження Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни № 503 в╕д 3 липня 2013 року та повернути вказан╕ буд╕вл╕ до сфери управл╕ння М╕н╕стерства оборони Укра╖ни. Також в╕н запропонував в╕дновити д╕ю статт╕ Закону Укра╖ни «Про загальний в╕йськовий обов’язок ╕ в╕йськову службу в Укра╖н╕», де йдеться про загальний призов ус╕х громадян Укра╖ни для проходження в╕йськово╖ служби.

Полковник Лазорк╕н В╕тал╕й ╤лл╕ч, директор Громадського ╕нституту стратег╕чних досл╕джень, народний депутат Льв╕всько╖ обласно╖ ради ╤ демократичного скликання, один ╕з засновник╕в Збройних Сил Укра╖ни, член ВГО «Сп╕лка оф╕цер╕в Укра╖ни», у сво╖й допов╕д╕ «Принципи побудови системи нац╕онально╖ безпеки» наголосив, що ще не вс╕ пол╕тики розум╕ють, що кра╖на Укра╖на ╕ держава Укра╖на – це р╕зн╕ за зм╕стом категор╕╖ з р╕зними власними ╕нтересами, що кра╖на Укра╖на — природне територ╕альне утворення, на теренах якого прожива╓ ╕ розвива╓ться нац╕я, яка для зручност╕ забезпечення сво╖х власних ╕нтерес╕в утворю╓ державу Укра╖на, яка ста╓ складовою системи нац╕онально╖ безпеки. Допов╕дач зупинився на проблем╕ в╕дсутност╕ розум╕ння державними д╕ячами пол╕тичного й економ╕чного зм╕сту таких терм╕н╕в, як «небезпека» ╕ «загроза», що ╓ одн╕╓ю з причин неефективност╕ функц╕онування системи державно╖ безпеки. Держав╕ дешевше об╕йдеться протид╕я перетворенню небезпеки у загрозу, н╕ж боротьба ╕з загрозою, на що п╕дуть максимальн╕ витрати кошт╕в ╕ ресурс╕в. Тому система нац╕онально╖ безпеки ма╓ функц╕онувати з дотриманням принципу запоб╕гання виникненню загроз, тобто на випередження перетворення небезпек у загрози.
Допов╕дач наголосив, що небезпеку для сусп╕льства несе у соб╕ те коло ос╕б, яке прагне потрапити до влади та узурпувати ╖╖ для використання можливостей держави на сво╓ власне збагачення, а не на задоволення нац╕ональних ╕нтерес╕в. Це спостер╕галось протягом 20 останн╕х рок╕в ╕стор╕╖ Укра╖ни. Тому для контролю за д╕яльн╕стю влади ╕ держави сусп╕льство ма╓ створити ефективне громадянське сусп╕льство на вс╕х р╕внях державного ╕ м╕сцевого р╕вня. В╕тал╕й Лазорк╕н запропонував учасникам конференц╕╖ звернутися до вс╕х патр╕отичних сил Укра╖ни з таким: «З метою створення над╕йного сусп╕льного контролю за д╕яльн╕стю влади в держав╕ Укра╖на ╕ спрямування д╕яльност╕ держави, як складово╖ системи нац╕онально╖ безпеки, на запоб╕гання небезпекам у процесах задоволення нац╕ональних ╕нтерес╕в пропону╓мо на основ╕ ╓днання ус╕х патр╕отичних громадських об’╓днань ╕ орган╕зац╕й Укра╖ни створити Нац╕ональну раду Укра╖ни, як загальнонац╕ональний виразник нагальних потреб нац╕╖, для ведення пост╕йного ╕ стаб╕льного д╕алогу м╕ж нац╕╓ю ╕ владою в держав╕ Укра╖на та упорядкування вза╓мов╕дносин м╕ж нац╕╓ю ╕ державою з визначенням нац╕╖ як замовника на послуги держави, а державу — як виконавця цих послуг. До складу Нац╕онально╖ ради делегувати ос╕б, як╕ мають беззаперечний моральний авторитет ╕ дов╕ру укра╖нського народу.

Полковник Чепець Володимир ╤ванович, в╕йськовий експерт, голова ком╕тету Громадсько╖ ради при М╕н╕стерств╕ оборони Укра╖ни, звернув увагу учасник╕в конференц╕╖ на заходи, що проводить кер╕вництво держави щодо в╕дновлення бо╓здатност╕ Збройних Сил Укра╖ни, зокрема, на створення контрактно╖ профес╕йно╖ арм╕╖. Володимир Чепець пов╕домив, що Громадська рада при М╕н╕стерств╕ оборони Укра╖ни сприя╓ вир╕шенню проблем очищення командного складу в╕д прихованих корупц╕онер╕в ╕ саботажник╕в, як╕ завдають шкоди м╕н╕стерству й оновленню Збройних Сил. На посади, що вив╕льняються, призначаються оф╕цери, як╕ брали участь у бойових д╕ях на Донбас╕, серед них т╕, хто був поранений. М╕н╕стерство оборони Укра╖ни доклада╓ зусиль щодо придбання житла для в╕йськовослужбовц╕в, як╕ поставлен╕ на чергу в органах обл╕ку безквартирних у в╕йськових гарн╕зонах.
На завершення роботи конференц╕╖ на основ╕ пропозиц╕й, висловлених ╖╖ учасниками, були прийнят╕ в╕дпов╕дн╕ заяви ╕ звернення до Верховно╖ Ради Укра╖ни, Президента Укра╖ни та до укра╖нсько╖ громадськост╕.

ТИМ ЧАСОМ...

В УКРА╥Н╤ СТВОРЕНО ЦЕНТР ДОСЛ╤ДЖЕНЬ ПРОБЛЕМ РОС╤ЙСЬКО╥ ФЕДЕРАЦ╤╥

Президент Укра╖ни Петро Порошенко п╕дписав Указ «Про Центр досл╕джень проблем Рос╕йсько╖ Федерац╕╖». Як пов╕домля╓ прес-служба Глави держави, зг╕дно з Указом № 605 в╕д 23 жовтня Центр утворю╓ться у склад╕ Нац╕онального ╕нституту стратег╕чних досл╕джень як самост╕йний структурний п╕дрозд╕л з метою системного анал╕зу проблемних питань у в╕дносинах з Рос╕йською Федерац╕╓ю, вироблення пропозиц╕й щодо забезпечення нац╕ональних ╕нтерес╕в Укра╖ни.
Зг╕дно з документом кер╕вник центру призначатиметься на посаду директором Нац╕онального ╕нституту стратег╕чних досл╕джень.
Коментуючи створення зазначеного центру, заступник Глави Адм╕н╕страц╕╖ Президента Укра╖ни Костянтин ╢лис╓╓в зазначив, що головною метою д╕яльност╕ центру стануть науково-анал╕тичн╕ розробки та прикладн╕ досл╕дження актуальних проблем вза╓мод╕╖ з РФ, передус╕м, у контекст╕ в╕дпов╕дного забезпечення д╕яльност╕ Президента Укра╖ни.
«В╕йськова агрес╕я Рос╕╖ проти Укра╖ни, зокрема анекс╕я Криму та г╕бридна в╕йна на Донбас╕, тривожн╕ внутр╕шн╕ процеси всередин╕ рос╕йського сусп╕льства, останн╕ д╕╖ РФ на м╕жнародн╕й арен╕, як╕ викликають глибоку стурбован╕сть усього цив╕л╕зованого св╕ту, перспективи та прогнози щодо економ╕чного розвитку Рос╕╖, шляхи сприяння демократичним тенденц╕ям в кра╖н╕, забезпечення ╕нтерес╕в укра╖нц╕в у Рос╕╖ – вс╕ ц╕ питання потребують ретельного фахового анал╕зу та перебуватимуть у фокус╕ д╕яльност╕ Центру з проблематики Рос╕йсько╖ Федерац╕╖», – сказав ╢лис╓╓в.
До основних завдань центру належатиме також розробка практичних рекомендац╕й при формуванн╕ та зд╕йсненн╕ державно╖ пол╕тики Укра╖ни щодо Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Центр досл╕джень проблем Рос╕╖ функц╕онуватиме як самост╕йний структурний п╕дрозд╕л у склад╕ Нац╕онального ╕нституту стратег╕чних досл╕джень з ч╕ткою спец╕ал╕зац╕╓ю, як це передбачено Статутом Н╤СД.
 (УН╤АН)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16117

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков