Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 06.11.2015
Я – АЕРОБУС «КОГАЛИМАВ╤А»…

«Покращення» по-кримськи

Те, що сталося в неб╕ над Синайським п╕востровом 31 жовтня, важко назвати ╕накше як Божою карою. ╤, справд╕, причин трагед╕╖, що сп╕ткала рос╕йський ав╕алайнер, забравши 224 людськ╕ життя, здавалося б, нема╓ ╕ не може бути. Л╕так – один з найнад╕йн╕ших, у прекрасному техн╕чному стан╕, з досв╕дченим п╕лотом, який нал╕тав на л╕таках такого типу 40 тисяч годин, а всього 120 тисяч, який просто не м╕г помилитися, та ╕ будь-яка помилка не коштувала б так дорого. Верс╕ю щодо стороннього втручання теж в╕дм╕тають фах╕вц╕, хоч пол╕т ╕ в╕дбувався над небезпечною територ╕╓ю з пост╕йними збройними сутичками за участ╕ угруповань ╤сламсько╖ держави. Кажуть, т╕ не мають належно╖ збро╖, що вражала б на в╕дстан╕ понад 8 тисяч к╕лометр╕в. А те, що представники цих угруповань вже спробували взяти на себе в╕дпов╕дальн╕сть за трагед╕ю, називають порожн╕м блефом.
Це дуже нагаду╓ ситуац╕ю, що сталася з малайз╕йським Бо╖нгом над територ╕╓ю сепаратистського Донбасу. У так званих ополченц╕в теж н╕бито не було небезпечно╖ для пасажирського л╕така збро╖. Та й яка взагал╕ зброя у шахтар╕в ╕ землероб╕в – така сама, як у мене, мо╖х сус╕д╕в ╕ знайомих, жодно╖ гармати чи м╕номета.
Але все це ╕ нав╕ть те, чому ми не зна╓мо назви, рухалося мимо двору родички по чолов╕ку мо╓╖ двоюр╕дно╖ сестри в ╤ловайську. У велик╕й к╕лькост╕ йшли до л╕н╕╖ протистояння й озбро╓н╕ рос╕йськ╕ солдати у форм╕, яких теж, за верс╕╓ю Рос╕╖, там не було. ╤ ж╕нка, до реч╕, не бачить у цьому н╕чого обурливого, вс╕ ╖╖ над╕╖ – на кра╖ну-агресора. А ось син та нев╕стка – на боц╕ Укра╖ни, можливо, тому й не посп╕шають ф╕нансувати найближчу родичку, яка працю╓ сан╕таркою у пол╕кл╕н╕ц╕ ╕ м╕сяцями сидить без зарплати ╕ пенс╕╖. А що ж нова мати-Рос╕я? Вже п╕вроку, як ╤ловайськ перейшов на рос╕йськ╕ грош╕, вс╕ виплати почали вестися ними, але за нереальним курсом – один до двох. Можливо, воно було б ╕ терпимо, якби збереглися укра╖нськ╕ ц╕ни. Та разом з рублями прийшли ╕ ц╕ни, под╕бн╕ до кримських, а деяк╕ випередили й наш╕. Для прикладу, часник продають по 400 рубл╕в за к╕лограм, ╕ ус╕╓╖ м╕сячно╖ пенс╕╖ пан╕ з ╤ловайська вистачило б всього на 6 к╕лограм╕в. Ось вона ╕ прибула до мо╓╖ сестри по матер╕альну допомогу.
Каже, нав╕ть цей м╕зер Рос╕я з жовтня виплачувати припинила «з техн╕чних причин». Що то за причини – неважко здогадатися. Сьогодн╕ рос╕йська економ╕ка перебува╓ не в найкращому стан╕, а Донбас поступово випада╓ з кола ╕нтерес╕в ц╕╓╖ держави. Лише заскорузл╕ кримськ╕ ЗМ╤ продовжують говорити про якусь там м╕ф╕чну Новорос╕ю, а Москва, схоже, в╕дклала цю ╕дею в довгий ящик.
По рос╕йськ╕й столиц╕ прокотилася вже друга хвиля скорочення зарплат ╕ пенс╕й, а статт╕ в центральн╕й прес╕ все част╕ше виходять ╕з загрозливими назвами, як, наприклад, в «Итогах недели» — «Резервов в России осталось на год». Журнал╕сти ╕ експерти розм╕рковують, як же «сохранить часть резервов и избежать еще большего урезания бюджета». Хтось пропону╓ випустити держобл╕гац╕╖, а хтось… без особливих зусиль знаходить грош╕ й на покриття бюджетного деф╕циту, ╕ для подальшого зростання економ╕ки.
Економ╕ст Владислав ╤ноземцев з╕ шпальт «Комсомольской правды» безстрашно звинувачу╓: «У государства имущества на 100 триллионов, а оно залезает в карман пенсионеров». У статт╕ п╕д такою назвою в╕н заклика╓, по-перше, до «экономии на бессмысленных тратах» (м╕сток на Сахал╕н, зал╕зниця на Чукотку тощо). По-друге, радить скоротити витрати на держапарат, а по-трет╓, «заз╕ха╓» на нац╕ональну оборону ╕ безпеку Рос╕╖, що потребують у к╕лька раз╕в б╕льшо╖ суми, н╕ж держава витрача╓ на медицину й осв╕ту разом. «Конечно, нужно спасать рядового Асада, но может сократить эти траты хотя бы на 10 процентов», — розм╕ркову╓ експерт. ╤ дал╕: «Вот уж как минимум триллион, и можно было бы найти еще, если бы… наш бюджет не был засекречен, как в военное время. 4,2 триллиона рублей, или больше четверти общих расходов, распределены по закрытым статьям». Закритим в╕д кого – в╕д платник╕в податк╕в? Волод╕╓ Рос╕я ╕ чималими активами – б╕льш як на 100 трильйон╕в рубл╕в. Тим не менше, шука╓ грош╕ у пенс╕йному фонд╕ та кишен╕ тих, хто добува╓ нафту. А улюблен╕ ╕грашки рос╕йського президента ч╕пати н╕хто не збира╓ться. Бо це святе! А гра╓ться той не у Барб╕ ╕ Кена, а у в╕йнушку, розв╕дник╕в – це рос╕йськ╕, ╕ шпигун╕в – це американськ╕, та ╕нш╕ дуже дорог╕ ╕гри. Як ╕ б╕льш╕сть невисоких на зр╕ст людей, президент прагне бути великим ╕ гр╕зним. Та що там великим – найб╕льшим! Тож готовий на все, аби п╕д╕рвати-таки авторитет Америки ╕ пок╕нчити з «однополярним» св╕том. Разом з ним стара╓ться ╕ преса, бо крапля кам╕нь руйну╓. Так, у статт╕ «Об исключительности американской нации» («Итоги недели») чита╓мо, що в Америц╕ найб╕льше людей ╕з зайвою вагою, ╕ д╕тей зокрема, ╕ к╕льк╕сть таких дедал╕ зроста╓. До цього можна додати, що ╕ товстих кот╕в в Америц╕ найб╕льше, для яких нав╕ть будують спец╕альн╕ тренажери, а також зауважити, що це краще, н╕ж пухнути в╕д голоду. Написано ╕ про антидепресанти, ╕ про позашлюбних д╕тей, ╕ про те, що б╕льш╕сть американц╕в не в╕дкладають грошей на чорний день. Це останн╓, виявля╓ться, теж дуже погано, хоч, швидше за все, до цього просто не спонука╓ життя. А рос╕яни, хто непитущий, в╕дкладають нав╕ть коп╕йки, бо, не приведи Господи, захвор╕ти, в аптеках до л╕к╕в не п╕дступитися, ╕ це за безкоштовно╖ медицини. Щойно скаржився м╕й знайомий: його дружина, ╕нвал╕д друго╖ групи, п╕сля травми голови знепритомн╕ла на вулиц╕, впала ╕ дуже розбилася. Вже два тижн╕ не може повернутися, болять ребра, а на рентген ╖╖ записали лише на грудень.
Та президента життя людей не хвилю╓. ╤нша справа – польоти в космос, найсучасн╕ше озбро╓ння, р╕зноман╕тн╕ ол╕мп╕ади. ╤ недарма експерт згаду╓ «рядового Асада», збереження влади якого для Пут╕на виявля╓ться в м╕льярди раз╕в дорожчим за життя будь-якого рос╕янина. Нав╕ть якщо йтиметься про 224 життя пасажир╕в аеробуса, яких оплаку╓ увесь св╕т, у пол╕тиц╕ на Близькому Сход╕ н╕чого не зм╕ниться.
На фронтах ╤Д╤Л сьогодн╕ воюють ╕ кримчани, чи╖сь ╕мена широко в╕дом╕, а хтось, з╕ сл╕в кримських татар, просто поверта╓ться додому у трунах. Ск╕льки б не говорили, що в кримському сусп╕льств╕ пану╓ суц╕льна гармон╕я, та, швидше за все, це гармон╕я м╕цно стиснуто╖ пружини. Сьогодн╕ зустр╕ла в магазин╕ свого колишнього колегу, з яким ми сп╕лкувалися укра╖нською мовою. На нас озиралися, а пот╕м мене наздогнала ж╕нка, яка з╕ сльозами на очах почала розпитувати, хто я ╕ зв╕дки. А х╕ба це нормально? Адже укра╖нська громада за чисельн╕стю у Криму на другому м╕сц╕, а укра╖нського слова не почути н╕ за яких обставин, хоча деклару╓ться, н╕бито наша мова – одна ╕з державних на п╕востров╕.
Нав╕ть у св╕тл╕ трагед╕╖, що сталася з аеробусом «Когалимав╕а», «Крымская правда» не об╕йшла «увагою» Укра╖ну, де «нашлись люди, которые не побоялись фашистской власти, пришли с цветами, свечками и детскими игрушками к российскому посольству». Це ж як треба ненавид╕ти сус╕д╕в, щоб виставляти ╖х г╕ршими за лютих зв╕р╕в, що не дозволять в╕ддати шану загиблим, серед яких, до реч╕, четверо громадян Укра╖ни. А якщо з’ясу╓ться, що люди загинули внасл╕док так званого «зовн╕шнього втручання» з боку ╤Д╤Л, яка оголосила Рос╕╖ в╕йну, теж Укра╖на буде крайньою? Не суди — ╕ не судимим будеш. Не убий – ╕, дасть Бог, не уб’ють ╕ тебе. Стався до людей так, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе. Невже ц╕ прописн╕ ╕стини сьогодн╕ для рос╕йсько╖ влади порожн╕й звук?
╤ в╕дпуст╕ть нещасну ж╕нку – Наталю Шар╕ну, директора Укра╖нсько╖ б╕бл╕отеки в Москв╕, яка перебува╓ до суду п╕д домашн╕м арештом. Бо це ви сам╕ власними д╕ями, а не вона з допомогою заборонено╖ вами л╕тератури (до всього – ще й п╕дкинуто╖ в б╕бл╕отеку) ведете антирос╕йську пропаганду. Досить вже ненавист╕, помсти ╕ страху! Х╕ба не бачите, чого варте людське життя? Мить – ╕ в╕д нього лишилася т╕льки згадка. Я – аеробус «Когалимав╕а»… Ц╕ слова могли б сказати багато людей у ц╕лому св╕т╕, переживаючи чужу трагед╕ю, як власну. Важливо й те, щоб ус╕ ми гостро усв╕домили, як же треба це життя ц╕нувати ╕ берегти, ╕ н╕кого, даруйте за пут╕нськ╕ перли, не «мочили» н╕ в неб╕, н╕ в сортир╕…

Тамара ФЕДОРЕНКО
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16149

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков