Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ ОПУБЛ╤КУВАВ ДЛЯ КРИМЧАН ПАМ'ЯТКУ З РЕКОМЕНДАЦ╤ЯМИ, ЯК ПОВОДИТИСЯ П╤Д ЧАС ЗАТРИМАННЯ ТА ОБШУК╤В
Голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав кримчан пост╕йно тримати при...


УКРА╥Н╤ СЛ╤Д ПРИПИНИТИ ЗАЛ╤ЗНИЧНЕ СПОЛУЧЕННЯ З РФ
Це потр╕бно для м╕н╕м╕зац╕╖ к╕лькост╕ потенц╕йних бранц╕в в Рос╕╖, пише Борис Баб╕н у статт╕ в...


ПОСОЛ УКРА╥НИ НАГАДАВ АВСТР╤ЙЦЯМ, ЯК╤ В╤ДВ╤ДАЛИ КРИМ, ПРО КАТУВАННЯ АКТИВ╤СТА
Посол Укра╖ни в Австр╕╖ Олександр Щерба розкритикував автр╕йських пол╕тик╕в, як╕ в╕дв╕дали...


КОМ╤ТЕТ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН УХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО КРИМУ
Президент Петро Порошенко прив╕тав ухвалення оновлено╖ резолюц╕╖.


РАДА ПРИЙНЯЛА В ПЕРШОМУ ЧИТАНН╤ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВИБОРИ З В╤ДКРИТИМИ СПИСКАМИ
П╕д час виступ╕в перед початком голосування л╕дери фракц╕й та народн╕ депутати висловили думку,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2015 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 06.11.2015
ГЛУХ╤В БУВ НАШ НА 80 В╤ДСОТК╤В

М╕шель ТЕРЕЩЕНКО, нащадок династ╕╖ меценат╕в Терещенк╕в, обраний м╕ським головою Глухова

Справжн╕й фурор в Укра╖н╕ зчинила зв╕стка про те, що на виборах мера Глухова Сумсько╖ област╕ впевнено перемага╓ укра╖нський «француз», нащадок в╕домого в ╢вроп╕ роду промисловц╕в ╕ меценат╕в, 60-р╕чний уродженець Парижа М╕шель Терещенко, який отримав укра╖нське громадянство лише п╕вроку тому.
Соцмереж╕ рясн╕ють р╕зними коментарями. Автори одних, в╕таючи М╕шеля з обранням м╕ським головою, висловлюють спод╕вання, що вже незабаром пров╕нц╕йний Глух╕в матиме ╓вропейське обличчя ╕ слугуватиме для ╕нших м╕ст вз╕рцем абсолютно нових п╕дход╕в до його розвитку. ╤нш╕ питають: чому знову варяги? Х╕ба наших не знайшлося?
Ми зустр╕лися з М╕шелем Терещенком у Глух╕вському ╕нститут╕ луб’яних культур, де на першому поверс╕ знаходиться оф╕с засновано╖ ним компан╕╖ «Л╕нен оф Десна» — одного з найб╕льших п╕дпри╓мств Укра╖ни, що працю╓ за повним циклом виробництва, починаючи з вирощування льону, його первинно╖ переробки ╕ зак╕нчуючи виготовленням натурального лляного шпагату та мотузки. Розмова точиться про х╕д та результати вибор╕в, бачення майбутн╕м мером шлях╕в розвитку м╕ста, його перших крок╕в на нов╕й посад╕...

— Пане М╕шелю, спочатку розкаж╕ть тр╕шки про себе, зокрема, те, за яких обставин ви вперше опинилися в Укра╖н╕?
— Волею дол╕. Коли в 90-т╕ роки з’явилася можлив╕сть в╕дв╕дати батьк╕вщину предк╕в, м╕й батько, Петро Михайлович, в╕дразу ж з╕брався в по╖здку. Але перед самим в╕д’╖здом в╕н неспод╕вано захвор╕в, ╕ л╕кар╕ не наважилися в╕дпустити його одного. Я по╖хав супроводжувати батька. ╤ був п╕дкорений повагою укра╖нських людей до нашо╖ с╕м’╖. Для мене це незвичайна земля, тут мо╓ кор╕ння.
— ╤ тут похован╕ ваш╕ прапрад╕ди...
— Так, вони спочивають у Глухов╕, в Трьох-Анастас╕╖вському храм╕. У 2003 роц╕ я був присутн╕й при ексгумац╕╖ т╕ла Миколи Артемовича Терещенка, який запов╕дав, щоб його поховали у цьому м╕ст╕. Коли в╕дкрили гробницю, я побачив — не пов╕рите! — ц╕лком нетл╕нне т╕ло прапрад╕да. Виглядало воно так, н╕би в╕н помер учора, а не 100 рок╕в тому. Це було якесь диво. Я можу пояснити його т╕льки тим, що м╕й прапрад╕д все життя займався благод╕йн╕стю. На його грош╕ створювалися безкоштовн╕ л╕карн╕ для б╕дних, н╕чл╕жки, осв╕тн╕ установи, музе╖. Але це не ╓дине диво. У 1943 роц╕, п╕д час в╕йни, в храм, де перебував саркофаг ╕з т╕лом, потрапила величезна 300-к╕лограмова ав╕абомба ╕... не вибухнула. Коли я вийшов ╕з храму, то раптом зрозум╕в, що повинен жити ╕ працювати тут, на земл╕ мо╖х предк╕в.
— З якими проблемами довелося з╕ткнутися при пере╖зд╕?
— У Ки╓в╕ я живу на Оболон╕, це не ╕сторичний центр. Це б╕льше схоже на Америку, н╕ж на ╕сторичний Париж. ╤ там все ╓ — нав╕ть б╕льше, н╕ж у Париж╕. Об 11-12 годин╕ ноч╕ я можу купити дел╕катеси, ╓ стоянка для машини з охороною. Видно Дн╕про, в╕н дуже красивий. Тут дуже як╕сне життя, все ╓. Я не можу сказати, що тут г╕рше, н╕ж у Париж╕. Нав╕ть навпаки, тут краще, а тим б╕льше — дешевше.
— У вас тро╓ д╕тей: донька ╕ два сини. Як вони поставилися до такого р╕шення?
— Схвально. Вони поважають м╕й виб╕р.
— Ви пристойно розмовля╓те рос╕йською, а як щодо опанування укра╖нсько╖?
— Коли вперше при╖хав в Укра╖ну, я сп╕лкувався французькою, англ╕йською, ╕ для сп╕лкування тут мен╕ був потр╕бен перекладач. За час перебування на земл╕ предк╕в вивчив рос╕йську, хоча бачите, розмовляю з акцентом. А за три м╕сяц╕ до вибор╕в почав вивчати ╕з репетитором укра╖нську. Щоправда, через завантажен╕сть довелося зробити перерву, однак зараз знову повернусь до цього процесу. Мер укра╖нського м╕ста повинен знати мову сво╖х виборц╕в.
— У Франц╕╖ часто бува╓те?
— 3-4 рази на р╕к, коли випада╓ нагода, на свята. Сп╕лкуюся з д╕тьми, з онуками, як це прийнято в кожн╕й родин╕...
— Тепер поверн╕мося до поточного моменту — вибор╕в, а також того, що ╖м передувало. Ви вже тривалий час живете в Укра╖н╕, знайом╕ з ╖╖ реал╕ями. Чи були для вас як╕сь нов╕ в╕дкриття п╕д час нин╕шньо╖ виборчо╖ кампан╕╖, оч╕кували, що в н╕й буде ст╕льки бруду та негативу?
— Я не оч╕кував тако╖ навали «чорного» п╕ару, що проти мене використовуватимуть ╕ всю держструктуру, ╕ брудн╕ пол╕ттехнолог╕╖, яких п╕сля Майдану, я думав, уже не може бути. Не спод╕вався, що буде так сприйняте прохання до мене глух╕вчан ╕ти на вибори.
— Це йшло з боку основного конкурента, д╕ючого мера Юр╕я Бурлаки, який балотувався в╕д «Вол╕ народу»?
— Глух╕вчани знають, що ╖хн╓ м╕сто — це вотчина нардепа Андр╕я Деркача, який ╕ «замовля╓» тут музику. Хто б не приходив на посаду президента, Деркач пост╕йно на «плаву», у парламент╕. Нехай працю╓, якби т╕льки т╕, хто його обира╓, не жили у злиднях, якби були робоч╕ м╕сця, не процв╕тала б корупц╕я. ╤ коли д╕юча система в╕дчула, що ╖╖ хочуть зм╕нити, вона почала робити все можливе, аби не допустити цього.
Прокуратура в╕дкрила проти мене в╕дразу п╕сля ре╓страц╕╖ кандидатури 4 крим╕нальн╕ провадження, як╕ я вважаю пол╕тично мотивованими. ╤ у нас кошти обмежен╕, щоб ми використовували половину часу т╕льки на в╕дпов╕д╕ на запитання за порушеними справами, щоб захищати нашу ф╕рму, наших людей в╕д тиску, який на них чинився.
— Що вам закидають?
— Маячню всяку. ╤нкрим╕нують, начебто я не плачу за оренду прим╕щення в ╤нститут╕ луб’яних культур, в якому знаходиться м╕й оф╕с, хоча у нас ╓ угода з Академ╕╓ю аграрних наук, ╕ ми справно розрахову╓мося за користування прим╕щенням. Пот╕м звинувачували у тому, що неправильно платимо ПДВ, що порушили митн╕ правила п╕д час закуп╕вл╕ обладнання у Бельг╕╖ та Франц╕╖, що умови прац╕ для людей загрожують ╖хньому життю... Прокурор зна╓, що це маячня, але справи дос╕ залишаються в╕дкритими. З цього приводу телефонував губернатору, але його телефон не в╕дпов╕дав...
— Чому ви, усп╕шна в б╕знес╕ людина, вир╕шили балотуватися у мери?
— Це було бажання глух╕вчан. Я — не пол╕тична людина. Але на п╕вноч╕ Сумсько╖ област╕ склалася така ситуац╕я, що тут все помира╓, бо вже 18 останн╕х рок╕в тут при влад╕ кер╕вники, яким виг╕дно, аби люди були б╕дними ╕ без роботи. Для них це краще, оск╕льки у такому випадку вони можуть контролювати вибори, купувати вс╕х задешево ╕ з╕брати для себе весь адм╕нресурс. У результат╕ цього протягом останн╕х десяти рок╕в у Глухов╕ втрачено 10 тисяч робочих м╕сць. Я можу говорити, що ситуац╕я в м╕ст╕ катастроф╕чна.
Але на приклад╕ мого п╕дпри╓мства, яке ╕нвестувало грош╕ ╕ врятувало ╤нститут луб’яних культур, в╕дродило пенькозавод ╕ дало робоч╕ м╕сця п╕втори сотн╕ м╕сцевих жител╕в, ми показали, що, нехай ╕ не такими темпами, як того б хот╕лося, можна забезпечувати людей роботою. Але рухатися у цьому напрямку заважа╓ корупц╕я. Було к╕лька ╕нвестор╕в, як╕ хот╕ли в╕дкрити тут маленьк╕ виробництва, але зробити цього не могли, бо в╕дразу у них вимагали хабара, не давали землю...
У Глухов╕ люди завжди були патр╕отичними, ╕ п╕сля Майдану вони хочуть жити по-новому. Однак як це зробити в умовах економ╕чно╖ кризи, йде в╕йна, в╕дсутн╕ перспективи, а влада не м╕ня╓ться? Зм╕нювалися х╕ба що парт╕йн╕ етикетки, але суть залишалася та ж сама. Директор школи, директор ун╕верситету, головний л╕кар — це все рег╕онали, вони все контролюють. Корупц╕я залиша╓ться на тому ж р╕вн╕, а може, й зросла.
Були парламентськ╕ вибори, народний депутат в╕д Глухова залишився той самий — Андр╕й Деркач. П╕д час Майдану голова райдержадм╕н╕страц╕╖ в╕дправляв до Ки╓ва сотн╕ «т╕тушок» розганяти актив╕ст╕в, а Деркач п╕сля цього говорить, що в╕н — непогана людина, ╕ зам╕сть люстрац╕╖ його знову беруть на роботу.
Тому нин╕шн╕ м╕сцев╕ вибори — це шанс щось зм╕нити на краще, ╕ люди попросили мене йти на мера.
— ╤ продовжити справу сво╖х предк╕в, як╕ свого часу теж керували Глуховом...
— Так. М╕й прапрапрад╕д Артем╕й Терещенко був бургом╕стром Глухова з 1842 до 1845 року. Його син Н╕кола — також був бургом╕стром та мером м╕ста з 1851 до 1872 року. Незважаючи на важк╕ часи, вони зробили Глух╕в красивим та усп╕шним м╕стом. У т╕ часи вони збудували у Глухов╕ 10 прекрасних буд╕вель, як╕ дос╕ служать жителям м╕ста: м╕сцевий педагог╕чний ун╕верситет, притулок для сир╕т, дв╕ л╕карн╕, ж╕ночу та чолов╕чу г╕мназ╕╖, Трьох-Анастас╕╖вську церкву, рем╕сниче училище, банк та родинну резиденц╕ю, в як╕й ми зараз перебува╓мо.
Глух╕вчани це не забули, тож мен╕ запропонували йти на вибори. Це було перед Новим роком, ╕ я, прийнявши для себе р╕шення, звернувся до президента з проханням надати мен╕ укра╖нське громадянство, в╕дмовившись в╕д французького.
— Чи оч╕кували ви, що наберете майже 66% голос╕в?
— За нашими даними, м╕сто було нашим на 80%. Але було дек╕лька фальсиф╕кац╕й, як╕ не дали можливост╕ вийти на цю цифру. Було дек╕лька каруселей, у людей купували паспорти на добу за 500 гривень, о 2 годин╕ ноч╕ вони спробували зм╕нити протокол, були «т╕тушки».
Але ми швидко реагували на кожне протиправне д╕яння, що стало сюрпризом для наших опонент╕в. У нас були моб╕льн╕ бригади для охорони м╕ста, в останн╕й день нам допомагали прац╕вники обласно╖ м╕л╕ц╕╖ та СБУ.
Неспод╕ванкою для мене на цих виборах стало те, що мо╖ми основними аг╕таторами стали люди середнього та похилого в╕ку. Я думав, що мен╕ допомагатиме молодь, тому що я — ╓вропейська людина, пропоную ╓вропейськ╕ перспективи, робоч╕ м╕сця, ╕ для стареньких це буде не так ц╕каво. Однак неспод╕вано в╕дчув з боку бабусь фантастичну п╕дтримку. Ми сп╕лкувалися з ними на вулиц╕, бо мен╕ не дали жодного б╕лборду, жодного прим╕щення, включаючи й т╕, що будували мо╖ предки, для зустр╕ч╕ з виборцями. ╤ п╕сля цього вони йшли до сво╖х сус╕д╕в ╕ перепов╕дали сказане мною. Для мене бабус╕ були найкращими аг╕таторами, сво╓р╕дним фан-клубом.
— Чи буде у вас б╕льш╕сть у м╕ськрад╕, аби почати задекларован╕ зм╕ни?
— Нараз╕ до м╕ськради проходять 19 кандидат╕в в╕д «Парт╕╖ простих людей», «Самопомоч╕», «За Укра╖ну», «УКРОПу», «Батьк╕вщини» ╕ «Радикально╖ парт╕╖», як╕ п╕дтримували мене на виборах. У «Вол╕ народу», в╕д яко╖ йшов на вибори Юр╕й Бурлака, 13 кандидат╕в. Ще 2 депутати представлятимуть БПП «Сол╕дарн╕сть», ╕ я спод╕ваюся, що в м╕ськрад╕ вони задекларують свою п╕дтримку д╕ючого президента.
Наш пр╕оритет зараз — показати, як швидко, ефективно ╕ р╕шуче ми можемо проводити зм╕ни. Я розум╕ю, що в даний момент ми будемо н╕би п╕д м╕кроскопом: уся Укра╖на дивитиметься на Глух╕в ╕ чекатиме зв╕дти новин. Для мене, як для укра╖нського ╓вропейця й ╓вропейського укра╖нця, важливо показати людям, що нав╕ть маленьке м╕сто в Укра╖н╕ може жити як в ╢вроп╕. ╤ якщо я не зможу очистити м╕сто в╕д корупц╕╖, залучити ╕нвестиц╕╖ ╕ запропонувати перспективу, це буде означати, що цього не зможе зробити н╕хто. Це буде сигнал вс╕й Укра╖н╕, а головне — мо╖м виборцям, як╕ можуть повн╕стю втратити над╕ю на зм╕ни.
Тому я хочу заручитися особистою п╕дтримкою президента ╕ проситиму надати нам допомогу виконавчо╖ вертикал╕ влади, аби очистити м╕сто й область в╕д людей, як╕ заважають рухатися вперед.
Не виключаю, що будуть спроби купувати депутат╕в, але я знаю, що зараз у нас сильна народна п╕дтримка, ╕ н╕хто не захоче у це гратися.
— Ваш╕ перш╕ кроки на посад╕ мера?
— Аудит. Треба з’ясувати, хто що вкрав за 18 рок╕в ╕ судити за це. Зараз, наприклад, глух╕вчани повинн╕ платити 5 тисяч гривень за право використовувати кладовище, яке приватизоване. При цьому для облаштування приватизованого кладовища з м╕ського бюджету було вид╕лено 800 тисяч гривень. За це треба в╕дпов╕дати. Але для цього треба провести кадров╕ зм╕ни — ╕ у виконавчих, ╕ у правоохоронних, ╕ в судових органах, ╕ в митниц╕. У нас за 12 к╕лометр╕в почина╓ться кордон з Рос╕╓ю. А ми н╕чого не контролю╓мо. Поки ╓ санкц╕╖ проти Рос╕╖, французький сир ╕де в Москву через Глух╕в. А що везуть у зворотному напрямку — н╕хто не зна╓. Але митниця — це не компетенц╕я мера. ╤ коли я говорю, що мен╕ потр╕бна допомога державних структур, то це означа╓, що мен╕ потр╕бна допомога президента.
— До реч╕, що буде з вашим б╕знесом?
— Вже на наступний п╕сля вибор╕в день я написав заяву про складання ╕з себе повноважень генерального менеджера «Л╕нен оф Десна», його функц╕╖ зараз викону╓ ╕нша людина. Я зараз буду займатися розвитком м╕ста. Звичайно, ф╕рма «Л╕нен оф Десна» ╕ дал╕ перебуватиме у мо╓му пол╕ зору, але вона буде лише в числ╕ ╕нших п╕дпри╓мств та ╕нвестор╕в, яким я допомагатиму як м╕ський голова.
— Як╕ саме проекти розвитку Глухова ╓ для вас пр╕оритетними?
— Насамперед, намагатимемося в╕дродити виробництво. Потр╕бно реан╕мувати суконну фабрику. Там ╓ 47 верстат╕в, вони зараз стоять, не працюють б╕льше двох рок╕в, ╓ колектив, ╓ директор, який все збер╕г. Фабрика може виготовляти той же брезент, який потр╕бен укра╖нськ╕й арм╕╖, ╕ який вона ╕мпорту╓, зна╓те зв╕дки? З Рос╕╖. Також у планах налагодити виробництво продукт╕в харчування. У нас зараз багато яблук, як╕ важко реал╕зувати. М╕ж тим, з них можна робити сидр, ╓ попит на натуральн╕ соки б╕овиробництва.
Потр╕бно в╕дродити св╕й хл╕бозавод, м’ясний, молочний заводи. Це додатков╕ 50-100 робочих м╕сць. Може, й невелика цифра, але й вона буде виграшною в нин╕шн╕х умовах, коли ми не можемо розраховувати на ╕нвестор╕в, як╕ б вклали у виробництво на кордон╕ з Рос╕╓ю кошти ╕ створили, скаж╕мо, в╕дразу п╕втори тисяч╕ робочих м╕сць.
Ще один важливий напрямок — розвиток туризму. Треба зробити ╕сторичну центральну площу Глухова такою, якою вона була за час╕в мо╖х предк╕в: з фонтанами, кафе. Ми можемо побудувати тут з моделей м╕н╕атюрне м╕стечко ╕ показати, якою ран╕ше була столиця Гетьманщини. На м╕сц╕ пам’ятника Лен╕ну, а в╕н обов’язково в цив╕л╕зованому порядку буде прибраний, встановимо справжню ялинку, ╕ тут в╕дзначатимемо р╕зноман╕тн╕ свята, влаштовуватимемо ярмарки. Це — невелик╕ ╕нвестиц╕╖, але ╖хн╓ вкладання дозволить залучити до Глухова, хай нав╕ть з урахуванням в╕дсутност╕ пристойного готелю, на один день, велику к╕льк╕сть гостей. А це ще 150-200 додаткових робочих м╕сць.
— Судячи з пов╕домлень у соцмереж╕, вас з обранням мером прив╕тали сотн╕ людей, в тому числ╕ ╕ з-за кордону.
— Перший дзв╕нок був ╕з Чикаго в╕д укра╖нсько╖ д╕аспори, пот╕м посипалися пов╕домлення у Фейсбук. Одна з поважних французьких газет пом╕стила на сво╖х шпальтах мо╓ фото з ╕нформац╕╓ю про обрання. Щодня я прибираю по 200 пов╕домлень, щоб не «забити» стор╕нку. Дякую вс╕м, хто в╕рить у мене, у мою команду. Це дода╓ наснаги ╕ водночас — в╕дпов╕дальност╕: перед собою, перед виборцями, перед Укра╖ною.

Дов╕дково: М╕шель Терещенко, нащадок цукрозаводчик╕в, меценат╕в, народився 1954 року в Париж╕. Зак╕нчив вищу школу економ╕ки та б╕знесу ESSES. Служив оф╕цером-танк╕стом французько╖ арм╕╖.
З 1981 до 2001 року займався буд╕вництвом обладнання для п╕дводних досл╕джень в р╕зних кра╖нах. У 2002 роц╕ вперше в╕дв╕дав Глух╕в ╕ незабаром пере╖хав в Укра╖ну.
У Глухов╕ займався вирощуванням та переробкою льону та конопл╕. На його п╕дпри╓мствах працевлаштован╕ 153 глух╕вчанина. В 2013 роц╕ була в╕дновлена робота колишнього Глух╕вського пенькозаводу.
В 2010 роц╕ М╕шель Терещенко заснував Фундац╕ю спадщини Терещенк╕в, завданням яко╖ ╓ п╕дтримка поточно╖ д╕яльност╕ в буд╕влях, побудованих Терещенками в Ки╓в╕ та Глухов╕ б╕льше 100 рок╕в тому.
21 березня Президент Укра╖ни Петро Порошенко вручив М╕шелю Терещенку паспорт громадянина Укра╖ни як особ╕, прийняття яко╖ до громадянства Укра╖ни становить державний ╕нтерес.
Це дозволило йому згодом балотуватися на пост Глух╕вського м╕ського голови, боротьба за який з його опонентами наробила великого розголосу не т╕льки на Сумщин╕, а й за ╖╖ межами.

Серг╕й ХАН╤Н
(«Укр╕нформ»)
Суми

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2015 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16151

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков