Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 06.11.2015
СВЯТИЙ ДМИТРО ЗАСТЕР╤ГА╢ Д╤ВЧАТ

Дню Святого великомученика Дмитра, якого християни сх╕дного обряду вшановують 8 листопада, переду╓ Переддмитрова субота – перша перед святом. Вона вважа╓ться великою поминальною за усопшими.
Цього дня у церквах неодм╕нно в╕дправлялися ╕ в╕дправляються заупок╕йн╕ богослуж╕ння. Ж╕нки ще напередодн╕ суботи пекли калач╕ ╕ роздавали частунки б╕ля храм╕в убогим, д╕тям-сиротам, кал╕кам, подорожуючим старцям, що пост╕йно в╕дв╕дують свят╕ м╕сця, ╕ просили, аби т╕ молилися за ╖хн╕х померлих родич╕в. Обов’язковим було в╕дв╕дування могил, на яких нер╕дко справляли «гучн╕» трапези, в╕д чого церква застер╕га╓. Бо усопшим потр╕бна, насамперед, молитва.
Про Святого Дмитра в╕домо, що за християнське в╕роспов╕дання в╕н був кинутий до в’язниц╕ у Солун╕ ╕ жорстоко страчений – заколотий списами. Це сталося близько 306 року. Через сто рок╕в його т╕ло в╕днайшли, ╕ воно виявилося нетл╕нним та розповсюджувало пахощ╕, мироточило. У церковн╕й ╕ народн╕й традиц╕ях його день також вважа╓ться поминальним.
Хоча восени вес╕льна пора тривала з╕ свята Покрови (14 жовтня) до Михайла (21 листопада), однак п╕сля Дмитра вона наче йшла на спад. Тому цей святий застер╕гав д╕вчат: «Т╕льки до Дмитра д╕вка хитра (може ще перебирати парубками), бо на Михайла вже п╕де зам╕ж нав╕ть за попихайла».
За фенолог╕чними спостереженнями, Святий Дмитро приносить зиму. Вт╕м, якщо цей день без сн╕гу, то зима не скоро настане. Замерзла земля ╕ дме холодний в╕тер – не чекай сн╕гу до Нового року. Випав сн╕г – увесь листопад буде холодним ╕ морозним.
╤нш╕ народн╕ прогностичн╕ прикмети стверджують:
— Якщо на Дмитра дощ, то на Введення (4 грудня) сн╕гу буде по кол╕на.
— У день Святого Дмитра сн╕г – на Великдень також буде сн╕г; нема сн╕гу – Великдень буде сухий.

ПРЕПОДОБНИЙ НЕСТОР Л╤ТОПИСЕЦЬ
9 листопада – не т╕льки укра╖нськ╕ православн╕ християни, а й ус╕, хто не байдужий до р╕дного слова, вшановують Преподобного Нестора Л╕тописця, творця «Пов╕ст╕ временних л╕т…». Отже, йдеться нав╕ть не про церковний календар. Адже цей святитель, достойник – св╕точ нашо╖ нац╕онально╖ духовно╖ культури, укра╖нсько╖ словесност╕ та ╕стор╕ограф╕╖; в╕н – «позаконфес╕йний».
Преподобний Никон, чернець Ки╓во-Печерського монастиря, народився у Ки╓в╕ 1056 року. Коли йому виповнилося 17 рок╕в, прийняв чернечий постриг, а через деякий час був висвячений на ╕╓родиякона. В╕дзначався ретельним виконанням чернечих об╕тниць, строгим постом, смиренням, багато працював. 1091 року у сан╕ диякона в╕дкрив мощ╕ Преподобного Феодос╕я Печерського.
Безперечно, Нестор Л╕тописець був одним з найосв╕чен╕ших представник╕в свого часу. Кр╕м богословських наук, добре знав ╕стор╕ю та л╕тературу, грецьку мову. Мав неабиякий л╕тературний хист ╕ талант ╕сторика-досл╕дника.
До сьогодн╕ збереглися його описи життя та мучеництва Святих княз╕в-брат╕в Бориса ╕ Гл╕ба, житт╓пис Феодос╕я Печерського. Йому приписують авторство опов╕дань про початки функц╕онування Ки╓во-Печерського монастиря та перших ченц╕в, як╕ проживали ╕ служили Богу в ц╕й обител╕.
Нестора Л╕тописця (попри сп╕рн╕сть питання; наприклад, г╕потеза Михайла Грушевського ╕ к╕лькох ╕нших учених про авторство Никона) вважають автором «Пов╕ст╕ временних л╕т…», над якою в╕н невтомно працював 20 рок╕в, завершивши у 1113 роц╕. Цей тв╕р – надзвичайно ц╕нне ╕сторичне джерело стародавн╕х час╕в. Л╕топис доведено до под╕й 1110 року.
Св╕й зв╕д Нестор укладав на основ╕ ран╕ше створених л╕топис╕в, арх╕вних матер╕ал╕в (хрон╕к), народних переказ╕в та опов╕дань, легенд, додавши опис сучасних йому под╕й та ╖хню власну оц╕нку, використав елементи публ╕цистики, актуал╕зував багато сусп╕льних проблем, зокрема, ╓дност╕ руських земель п╕д началом Ки╓ва, братолюбства.
П╕д час роботи над «Пов╕стю…» Нестор Л╕тописець збирав джерела в р╕зних м╕сцевостях. З ц╕╓ю метою 1097 року побував у Володимир╕-Волинському, у Зимненському Святог╕рському монастир╕, де м╕г переписати Волинський Л╕топис, який ув╕йшов до «Пов╕ст╕…» майже без зм╕н.
Помер Преподобний Нестор Л╕тописець у 1114 роц╕. Т╕ло достойника поховали у Ближн╕х (Антон╕╓вих) печерах Ки╓во-Печерського монастиря.

ПАРАСКЕВА-П’ЯТНИЦЯ
До Свято╖ Великомучениц╕ Параскеви-П’ятниц╕, яку у сх╕дних церквах вшановують 10 листопада, християни моляться, насамперед, за зц╕лення в╕д важких недуг. Вона обер╕га╓ с╕мейне благополуччя ╕ щастя, викону╓ роль Берегин╕. А ще Святу Параскеву-П’ятницю вважають покровителькою води.
Бували випадки, що ╖╖ образ якимось дивом з’являвся над джерелом або колодязем, в╕д чого вода в╕дразу набувала ц╕лющо╖ сили. Тому подекуди ╕кону Свято╖ Параскеви-П’ятниц╕ можна побачити б╕ля джерела чи над криницею. ╤ тепер збереглася назва – Параскевине (Паращине) джерело.
З церковно╖ ╕стор╕╖ в╕домо, що у III стол╕тт╕ в Римськ╕й ╕мпер╕╖ жила одна довол╕ заможна родина. Чолов╕к ╕ дружина були християнами, але в╕дкрито визнавати свою в╕ру вони не могли, бо в часи пересл╕дування християн на них чекала неминуча смерть. С╕м’я часто згадувала ╕стор╕╖ з життя ╤суса Христа, як╕ прочитала в ╢вангел╕ях, а щоп’ятниц╕, в день Його смерт╕, строго постила ╕ весь св╕й в╕льний час присвячувала служ╕нню ближн╕м. П’ятниця стала для них особливим днем у житт╕.
…Минали роки. ╤ ось у подружжя народилася дитина – прекрасна д╕вчинка. Вона з’явилася на св╕т Божий саме у п’ятницю. Тому ╖╖ назвали Параскевою, що в переклад╕ й означа╓ П’ятниця.
З дитинства Параскева прагнула бути доброю християнкою. Вона хот╕ла, щоб якнайб╕льше людей д╕зналося про Спасителя, Його науку ╕ прийняло християнство. Коли ж померли батьки Параскеви, д╕вчина роздала сво╓ майно ╕ кошти убогим, не обд╕лила сир╕т, а сама почала мандрувати кра╓м ╕ пропов╕дувати ╢вангел╕╓.
Тод╕ багато знатних та заможних людей Римсько╖ ╕мпер╕╖, слухаючи Параскеву, ╖╖ пристрасн╕ пропов╕д╕, навернулися до ╤суса Христа ╕ кардинально зм╕нили сво╓ життя, раз по раз позбувалися гр╕ховност╕. Однак це не сподобалося правителю-язичнику. В╕н звел╕в привести Параскеву на суд. Спочатку вмовляннями, а пот╕м погрозами д╕вчину змушували зректися Христа ╕ принести пожертву язичницьким ╕долам. Але Параскева р╕шуче в╕дмовлялася так вчинити ╕ мужньо в╕ддала сво╓ життя за Христову в╕ру. Церковн╕ перекази стверджують, що це сталося саме у п’ятницю.
Колись майже в кожному християнському дом╕ були ╕кони Свято╖ Параскеви-П’ятниц╕. У багатьох м╕стах ╕ селах будували храми на ╖╖ честь. Знахар╕ зверталися до не╖ у молитвах, аби скр╕пити силу ц╕лющого з╕лля.
П╕дготував Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 06.11.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16166

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков