Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БАЙДЕН П╤ДПИСАВ ЗАКОН ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤
В╕н п╕дкреслив, що це посилить безпеку Америки ╕ св╕ту, а також п╕дтвердить глобальне л╕дерство...


СЕНАТ США УХВАЛИВ ЗАКОНОПРО╢КТ ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤, ╤ЗРА╥ЛЮ Й ТАЙВАНЮ
Документ п╕дтримала переважна б╕льш╕сть американських законодавц╕в…


ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 13.11.2015
НАЦ╤ОНАЛЬНА ╤ДЕЯ ПО-РОС╤ЙСЬКИ

«Покращення» по-кримськи

Розмова тележурнал╕ста ╕з псих╕атром в╕дбувалася в рамках теми: «Вс╕ хвороби в╕д нерв╕в». Фах╕вець назвав к╕лька психоемоц╕йних тип╕в людей ╕ притаманн╕ ╖м хвороби, що виникають на р╕вн╕ психосоматики. А оск╕льки найпоширен╕ш╕ ╕ найнебезпечн╕ш╕ ╕з них це серцево-судинн╕, то ╕ найб╕льше уваги д╕сталося людям амб╕ц╕йним, агресивним, як╕ у всьому бажають бути першими, важко переживають чужий усп╕х ╕ завжди почуваються оточеними ворогами. П╕сля цих сл╕в л╕каря я не могла не провести певну паралель. Здалося нав╕ть, що в╕н езоповою мовою натякав на одну дуже знайому нам державу, що не терпить чужого л╕дерства ╕ робить все, аби пост╕йно тримати св╕й народ у б╕йц╕вськ╕й ст╕йц╕, бо всюди чужий, ╕ всюди ворог, готовий атакувати.
Л╕кар-псих╕атр порадив таким особам, аби зберегти здоров’я, намагатися сприймати ус╕х навкруги як хороших людей, а рос╕йський пол╕тик Борис Над╓жд╕н без будь-якого зв’язку з╕ сказаним п╕д час ток-шоу «По╓динок» закликав натом╕сть, щоб пост╕йно нарощувати озбро╓ння (на в╕йськов╕ ц╕л╕ ╕ так витрача╓ться 5% ВВП), просто налагодити добр╕ стосунки з ╕ншими державами, у тому числ╕ й з Укра╖ною.
То чи може ц╕ла держава належати до якогось ц╕кавого для псих╕атр╕в психотипу, ╕ чи може окрема людина, ╖╖ л╕дер, нав’язати особливост╕ свого характеру ╕ повед╕нки майже 150-м╕льйонному народов╕? Виходить, що так. Позиц╕ю Бориса Над╓жд╕на под╕ляло у в╕с╕м раз╕в менше телеглядач╕в, н╕ж його суперника по дискус╕╖. Хоча л╕берал Над╓жд╕н ╕ виступав проти в╕йни ╕ проти зубож╕ння населення, ц╕лком за народн╕ ╕нтереси.
Але рос╕яни хот╕ли воювати, хот╕ли вбивати, хот╕ли скреготати зубами в╕д ненавист╕ до «жандарма ╢вропи» Америки та «бывшей» Укра╖ни, хот╕ли затягувати паски в ╕м’я якихось м╕ф╕чних нац╕ональних ╕нтерес╕в. Чим не психоз?
Та не все п╕шло по плану. Ком╕с╕я ╕з розсл╕дування ав╕акатастрофи на 90% схиля╓ться до верс╕╖, що рос╕йський л╕так з ек╕пажем та 117-ма пасажирами на борту загинув унасл╕док теракту. Про це саме заявило одне з угруповань ╤Д╤Л, похвалившись, що загубило людськ╕ душ╕ на честь р╕чниц╕ входження до ц╕╓╖ орган╕зац╕╖.
╤ як би не противилось ц╕й верс╕╖ кер╕вництво РФ, стверджуючи, що вона ╓ пол╕тичною, спрямованою на п╕дрив авторитету Рос╕╖ та п╕ддання сумн╕ву щодо ╖╖ усп╕х╕в у во╓нних д╕ях у Сир╕╖, сл╕дом за ╓вропейськими державами Рос╕я теж була змушена скасувати ав╕арейси до Шарм-ель-Шейху. Бо тут же не в╕дбудешся казочками про «печенюшки» В╕ктор╕╖ Нуланд, як╕ н╕бито служать доказом того, що ╢вромайдан ф╕нансувався Америкою. Виправдатися у раз╕ ще одн╕╓╖ катастрофи буде неможливо. З ╕ншого боку, оф╕ц╕йна верс╕я – теракт – одразу ж змусить рос╕ян усв╕домити, чого ╖м може коштувати в╕йна в Сир╕╖ ╕ замислитися, чи готов╕ вони платити таку високу ц╕ну. ╤ чим б╕льш╕ масштаби жалобних заход╕в, тим в╕рог╕дн╕ше, що пам’ять цих под╕й спонукатиме людей уже не сприймати в╕йну як щось абстрактне «во славу русского оружия» ╕ не рад╕ти газетним заголовкам типу «мы реально бьем игиловцев», а замислитися про зворотний б╕к медал╕.
Як один ╕з аргумент╕в, що теракту таки не було, Рос╕я наводить той факт, що лихо сталося саме з ╖хн╕м л╕таком, а не з американським, хоча Америка вою╓ з ╤Д╤Л не один м╕сяць, а чотири роки. Так це ж ╕ ╓ доказом ваших в╕йськових усп╕х╕в, сам╕ ж трубите на кожному кроц╕, що вбили людей ╕ зруйнували об’╓кт╕в б╕льше, н╕ж Америка за тривалий час.
У Рос╕╖, як, до реч╕, ╕ в Укра╖н╕, люблять поговорити про нац╕ональну ╕дею як об’╓днавчий фактор. ╤, насправд╕, колись людей об’╓днувала побудова соц╕ал╕зму, заради чого багато хто йшов на св╕дом╕ велик╕ жертви. Страшним випробуванням стала в╕йна, яка фактично не лишала вибору – люди об’╓днались навколо захисту сво╓╖ В╕тчизни ╕ власних житт╕в. Пот╕м треба було в╕дбудовувати свою державу, переселятися ╕з комуналок у хрущовки, мр╕ючи про справжн╕ повногабаритн╕ квартири. Нин╕шн╓ рос╕йське сьогодення не об╕ця╓ жодних перспектив. А те, чи стане Рос╕я гегемоном св╕ту, мало кого по-справжньому хвилю╓. Але на шляху до ц╕╓╖ гегемон╕╖ знов-таки потр╕бн╕ трудовий п╕дйом ╕ жертовн╕сть народу, бо вони не зрадять, як можуть зрадити вуглеводн╕.
╤ рос╕йськ╕ горе-мислител╕ не знайшли н╕чого кращого, як спробувати об’╓днати людей сп╕льною ненавистю, а об’╓кт╕в для цього чимало – обирай на власний смак. Окр╕м майже ц╕лого св╕ту, це й л╕берали, й екстрем╕сти, й нац╕онал╕сти, гомосексуал╕сти та ╕нш╕. Щирий рос╕янин ма╓ невдоволено морщитися нав╕ть при ворожому слов╕ «толерантн╕сть», яка могла б обмежити свободу ображати, принижувати ╕ закривати рота кожному, хто у чомусь не згоден з «генеральной линией партии».
Не знаю, як кому, а кримчанам ця ╕дея припала до душ╕. Послуха╓мо т╕ ╕нтерв’ю, як╕ вони дають телеканалам ╕ прес╕. Чи треба в╕ддавати борги укра╖нським банкам? Звичайно, н╕. Бо «Украины больше нет», або ж «нас это не касается, поскольку мы живем в совсем другом государстве», а ще «они эти деньги потратят, чтобы убивать русских людей на Донбассе».
Останн╓ для Рос╕╖ звучить досить переконливо, ╕ не лише на побутовому р╕вн╕. Нин╕ порушено карну справу проти колишнього власника телеканалу «АТР» Ленура ╤слямова, який ви╖хав в Укра╖ну ╕ ╓ одним ╕з орган╕затор╕в народно╖ продовольчо╖ блокади Криму. На мет╕ «у законний спос╕б» в╕джати б╕знес ╤слямова: «Джаст-банк» ╕ транспортну компан╕ю «С╕мС╕т╕Транс». Оф╕ц╕йний прив╕д для сл╕дства – ╕нтерв’ю, яке дав ╤слямов журналу «Новое время». «Украина нас может хоть плеткой по спинам хлестать, но украинца мы не будем воспринимать как врага, а россиянина, даже если он будет кормить нас пряником с утра до ночи, мы не сможем воспринимать как друга». «У нас есть пословица: «Если ты имеешь русского друга, знай, что за спиной у тебя должен быть топор». Щодо подальшо╖ дол╕ його б╕знесу, тут одразу знайшлося безл╕ч формальних причин, аби його нац╕онал╕зувати, а для журнал╕ст╕в головна причина в тому, що ╤слямов неналежним чином витрача╓ сво╖ грош╕.
Але якщо висловлювання ╤слямова п╕дпадають п╕д статтю «Розпалювання м╕жнац╕онально╖ ворожнеч╕», то як же бути з кримською пресою, що, власне, пост╕йно цим займа╓ться. Т╕льки-но сталася трагед╕я в неб╕ над Сина╓м, як «Крымская правда» почала стравлювати кримчан з укра╖нцями, для яких ав╕акатастрофа н╕бито стала рад╕сною зв╕сткою. ╤ того ж дня я мала нагоду спостер╕гати, як влучив цей ╕нформац╕йний постр╕л у саме серце молодого чолов╕ка. Той ус╕м присутн╕м в магазин╕ передавав прочитане: «А мы же жили с ними в одном государстве, с этими дикарями и варварами. Украина хуже, чем ИГИЛ».
Але при чому тут Укра╖на, якщо хтось ╕ дозволив соб╕ некоректне висловлювання в соц╕альн╕й мереж╕, та й де гарант╕я, що це був не провокатор ╕з яко╖сь там «Крымской правды».
Ви ж не звинувачу╓те Франц╕ю через те, що журнал «Charlie Hebdo» оприлюднив карикатури на трагед╕ю, що сталася, хоча це, д╕йсно, за межами будь-яко╖ морал╕. ╤ под╕бно╖ думки не лише я. Редактор в╕дд╕лу «С╕м’я» газети «Московский комсомолец» ╤рина Сел╕верстова в статт╕ «Вакханалия на костях» зауважу╓: «Гораздо хуже те, кто тщательно выискивает в сети всякие мерзкие высказывания и начинает распространять их, сопровождая комментариями, полными праведного гнева». Йдеться, передус╕м, про укра╖нц╕в. «Многократно повторенные высказывания украинских сумасшедших, которые радуются гибели россиян». Авторка статт╕ обурю╓ться тими, хто ототожню╓ «отдельных уродов со всем народом Украины», ╕ хто використову╓ трагед╕ю, щоб «пнуть идеологических оппонентов».
А у нас же в Криму все на тому побудовано. Скаж╕мо, такий чисто мирний зах╕д побутового характеру, як ярмарок. Розмови про нього тривали близько м╕сяця. Ярмарок переносився з дати на дату, коли буде гарна погода. Оч╕кування у населення були в╕дпов╕дн╕. Але т╕, хто, недоспавши у вих╕дний, прийшов скуплятися з м╕шками ╕ кошиками, розраховуючи на об╕цян╕ знижки у 15-20%, одразу ж змогли переконатися, що цей зах╕д проводиться не для кримчан, а для орган╕затор╕в народно╖ продовольчо╖ блокади. Нехай Укра╖на зна╓ наших! У нас тут море продукт╕в, бери не хочу! Насправд╕ ж, орган╕затори ярмарку не ст╕льки втерли носа укра╖нцям, ск╕льки власним громадянам. Ц╕ни на переважний продуктовий асортимент були вищими за середньоринков╕. Не знайшла жодного продукту за ц╕ною оптового ринку, де навмисно побувала напередодн╕. Люди почувалися ошуканими ╕ розгубленими, тож пригадалася приказка: «Вот тебе, бабушка, и Юрьев день». Вт╕м, кримчани уже потроху починають звикати, що ╖х мають за дурн╕в, але оск╕льки вс╕ хвороби в╕д нерв╕в, намагаються ставитися до цього ф╕лософськи.

Тамара ФЕДОРЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16188

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков