"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2015 > Тема "З потоку життя"
#46 за 13.11.2015
«ТЕЛЕБАЧЕННЯ ДЕРЖАВНЕ МА╢ БУТИ Т╤ЛЬКИ УКРА╥НОМОВНИМ!»
Спочатку було Слово...
«ЗАМ╤СТЬ ТОГО, ЩОБ ЗМ╤ЦНИТИ МОВНИЙ КОРДОН З РОС╤╢Ю, МИ БАЧИМО ПРОТИЛЕЖНЕ – ПОСИЛЕННЯ РУСИФ╤КАЦ╤╥...»
Коли дв╕ мови конкурують в одн╕й кра╖н╕, перемага╓ та, яко╖ б╕льше у сфер╕ комун╕кац╕й, каже мовознавець Лариса Масенко. Вона переконана, що п╕сля Революц╕╖ г╕дност╕ укра╖нська так ╕ не стала по-справжньому державною, оск╕льки влада не зд╕йсню╓ мовну пол╕тику. Сво╖м поглядом на мовн╕ зм╕ни в кра╖н╕ у День укра╖нсько╖ писемност╕ та мови професор Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖ Лариса Масенко под╕лилась ╕з Рад╕о «Свобода».
– П╕д час Помаранчево╖ революц╕╖ Ки╖в, зокрема, р╕зко заговорив укра╖нською. Коли спало це пол╕тичне натхнення, менше стало й укра╖нсько╖ мови. Два роки тому в кра╖н╕ в╕дбувся набагато серйозн╕ший злам: Майдан ╕ в╕йна. Як це все зм╕нило становище державно╖ мови? – П╕д час другого Майдану ми вже втратили людей, це був Майдан ╕з жертвами, ╕ п╕сля перемоги Революц╕╖ г╕дност╕ укра╖нц╕ чекали на те, що укра╖нська мова здобуде те м╕сце, яке ╖й належить, тобто що вона нарешт╕ стане державною мовою. Надзвичайно прикро, що цього не сталося. Зараз фактично пропагу╓ться укра╖нсько-рос╕йська двомовн╕сть. Уже зараз, перед т╕╓ю загрозою, що постала перед нашою кра╖ною, коли Рос╕я в╕дверто показала, яка це «братня» кра╖на, зам╕сть того, щоб зм╕цнити мовний кордон ╕з Рос╕╓ю, ми бачимо, на жаль, протилежне – бачимо посилення русиф╕кац╕╖. ╤ запущена ця «мантра» про рос╕йськомовного патр╕ота, рос╕йськомовного захисника В╕тчизни – так, начебто т╕ хлопц╕, як╕ захищають Укра╖ну, захищають рос╕йську мову, тобто мову, яка стала вже ╕ мовою ворога. – Ви вважа╓те, що влада стала менш укра╖номовною? – На мою думку, так. Ну, пор╕вняно з Януковичем, може, н╕, а ось пор╕вняно з попередн╕ми пер╕одами, нав╕ть ╕з пер╕одом Кучми, мен╕ зда╓ться, менш укра╖номовна. Я нав╕ть можу пояснити тези про рос╕йськомовних патр╕от╕в тим, що, можливо, ╕ президент, ╕ його оточення хочуть уникнути конфл╕кту – вони розглядають так, що у нас поширена укра╖нська ╕ рос╕йська, то нехай так ╕ буде. Але це абсолютно хибна позиц╕я, ╕ в╕домо з соц╕ол╕нгв╕стики, зокрема, що в таких ситуац╕ях конкуренц╕╖ двох мов в одн╕й кра╖н╕ перемага╓ та, яко╖ б╕льше у сфер╕ комун╕кац╕╖. Тому основним завданням мовно╖ пол╕тики мала б бути зм╕на ситуац╕╖ на дом╕нування укра╖нсько╖ мови в засобах масово╖ ╕нформац╕╖. – Ви сказали, що Вам не подоба╓ться «мантра» про рос╕йськомовного патр╕ота, але ж це факт, що зараз дуже багато рос╕йськомовних укра╖нц╕в доводять св╕й патр╕отизм на д╕л╕. Потр╕бно ╖х укра╖н╕зувати? – Н╕, я так не вважаю – ц╕ люди доросл╕. Р╕ч у т╕м, що тут справд╕ ╓ певн╕ труднощ╕. Складно те, що з людей старшого чи середнього в╕ку далеко не кожен може зм╕нити мову сп╕лкування – так перейти, власне, одразу. Але основна увага держави ма╓ бути спрямована на молодь. Два основн╕ фактори – це осв╕та ╕ культура, особливо масова, телев╕з╕йна. А що стосу╓ться наших в╕йськових, тих, хто захища╓ (╕ на Майдан╕, безперечно, частина людей була рос╕йськомовна), то ви зна╓те, частина з них все-таки переходить на укра╖нську мову. Сам факт, що Рос╕я виявля╓ агрес╕ю, виклика╓ спротив. ╤ я знаю приклад, коли рос╕йськомовний хлопець, киянин, переходить на укра╖нську, ╕ вже дуже посл╕довно. Я не вважаю, що треба примушувати людей говорити укра╖нською – влада ма╓ створити умови для того, щоб люди поступово оволод╕вали – т╕, хто хоче оволод╕ти укра╖нською мовою, щоб вони мали можлив╕сть оволод╕ти. – На Вашу думку, як╕ три перш╕ кроки, щоб ц╕ умови створити? Те, що держава може р╕зко, швидко вт╕лити. – В адм╕н╕страц╕╖ – обов’язково. Державн╕ службовц╕ обов’язково мають волод╕ти укра╖нською. Тобто коли приймають державного службовця, м╕н╕стра на роботу, в╕н ма╓ волод╕ти, скласти ╕спит або, якщо не волод╕╓, значить, давати якийсь терм╕н на оволод╕ння. Телебачення державне ма╓ бути т╕льки укра╖номовним. Укра╖нська мова не лиша╓ться сам на сам – весь час вона разом ╕з рос╕йською, ╕ рос╕йська дом╕ну╓. – Але коли ста╓ б╕льше рос╕йсько╖ мови в комун╕кац╕╖, то це пояснюють часто потребою об’╓днання, порозум╕ння з т╕╓ю частиною людей на сход╕, як╕ налаштован╕ антиукра╖нськи, йдеться про те, щоб надати ╖м б╕льше свободи, зокрема й мовно╖. – Я думаю, вони мають. А що, вони не мають ц╕╓╖ свободи? Що, ╖х примушу╓ хтось силом╕ць говорити укра╖нською? Р╕ч у т╕м, що коли туди ╖дуть оч╕льники або звертаються до них – чому вони не звертаються до них укра╖нською мовою? Хай ц╕ люди рос╕йськомовн╕ говорять рос╕йською, але ж у нас вс╕ розум╕ють укра╖нською. Для чого до них пристосовуватись? Вони вс╕-вс╕ розум╕ють, ╕, до реч╕, частина з них, може, й хоче чути укра╖нську. Це ж втрача╓ться самий символ Укра╖ни. Укра╖нська мова – це символ держави. А, кр╕м усього, там треба п╕дтримувати тих людей, як╕ дуже активно зараз працюють на поширення укра╖нсько╖ мови серед молод╕, на виховання д╕тей. Я не можу, правда, говорити, що ╓ лише негатив – ╓ й позитиви, ось зараз, у День укра╖нсько╖ писемност╕ та мови, в╕дбувся Всеукра╖нський рад╕одиктант. Це — акц╕я, яка п╕дносить престиж укра╖нсько╖ мови. Також зараз у Полтав╕ в╕дкрився конкурс ╕мен╕ Петра Яцика – це теж акц╕я, дуже важлива для поширення укра╖нсько╖ мови серед молод╕. Що ще, який позитив, – що все ж таки за ц╕ 25 рок╕в у нас сформувалась частина св╕домо╖ молод╕, яка вже орган╕зову╓ться у громадськ╕ орган╕зац╕╖ ╕ вимага╓ свого права, щоб у сво╖й кра╖н╕ був укра╖номовний прост╕р.
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2015 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16191
|