Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 13.11.2015
Рос╕йський журнал╕ст Аркад╕й Бабченко: «М╤Й НАРОД ХОЧЕ В╤ЙНИ...»

За що ж нам «брат» такий?!

В╕домий рос╕йський журнал╕ст, автор проекту «Журнал╕стика без посередник╕в» Аркад╕й Бабченко (на фото) у профес╕ю прийшов п╕сля служби в рос╕йськ╕й арм╕╖, брав участь у перш╕й ╕ друг╕й чеченських кампан╕ях. Будучи репортером, побував у багатьох гарячих точках, у тому числ╕ в Укра╖н╕. За незгоду з оф╕ц╕йною позиц╕╓ю рос╕йсько╖ влади записаний пут╕нським режимом у «нац╕онал-зрадники». На сво╖й стор╕нц╕ у Фейсбуц╕ Аркад╕й з╕брав багатотисячну аудитор╕ю, як╕й позаздрять чимало повноц╕нних редакц╕й.
В ╕нтерв’ю УН╤АН Аркад╕й Бабченко розпов╕в про те, чому рос╕яни хочуть в╕йни, чому з натхненням ╖дуть воювати на Донбас, за що не люблять укра╖нц╕в...

Рос╕йський журнал╕ст Аркад╕й Бабченко: «М╤Й НАРОД ХОЧЕ В╤ЙНИ...»

— Аркад╕ю, зараз на Донбас╕ настало перемир’я, ╓ вс╕ шанси, що масштабних бойових д╕й уже не буде. Як╕ п╕дсумки першо╖ рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни ╕ чи не рано ╖х п╕дбивати?
— За мо╖ми в╕дчуттями, перша сер╕я в╕йни зак╕нчилася. Дал╕ буде приблизно, як зараз. Тобто провокац╕╖, обстр╕ли можлив╕. Тут треба розум╕ти, що поки ╓ Володимир Пут╕н, у Рос╕╖ в╕йна буде завжди. Жодних ╕нших ╕нструмент╕в утримання ситуац╕╖ в кра╖н╕ та утримання впливу на сусп╕льство, кр╕м в╕йни, у нього не залишилося. Зараз в╕йна перенесена в Сир╕ю ╕ на к╕лька рок╕в в╕йськовий порядок забезпечений. Якщо там щось п╕де не так, я не виключаю перенесення театру во╓нних д╕й назад на Донбас. Це ц╕лком можливо.
Я бачу абсолютн╕ паралел╕ конфл╕кту на Донбас╕ з першою чеченською в╕йною. Рос╕я ув╕йшла в цей конфл╕кт у 1994 роц╕ точно в такому ж стан╕, як Укра╖на у в╕йну на Донбас╕ – нульова економ╕ка, практично повн╕стю зруйнован╕ ╕нститути держави, в╕дсутн╕сть бо╓здатно╖ арм╕╖. Звичайно, Укра╖на – не Рос╕я, але я все одно бачу передумови до того, щоб ваша кра╖на розвивалася за схожим сценар╕╓м. Якщо пор╕внювати, то м╕ж першою та другою чеченськими в╕йнами у Рос╕╖ минуло близько 5 рок╕в. Я думаю, що приблизно такий же терм╕н чека╓ нас до початку друго╖ сер╕╖ на Донбас╕. Це в╕дбудеться, коли низька ц╕на на нафту дуже сильно вдарить по рос╕йськ╕й економ╕ц╕ ╕ Рос╕╖ буде зовс╕м не до Донбасу, коли випливуть назовн╕ внутр╕шн╕ проблеми. Укра╖на за цей час б╕льш-менш вир╕шить сво╖ проблеми з економ╕кою, арм╕╓ю ╕ наважиться захищати свою територ╕ю – д╕йде до кордону. В╕йна буде зак╕нчена лише тод╕, коли на кордон╕, на пунктах пропуску буде майор╕ти укра╖нський прапор.
— Ви навмисно н╕чого не говорите про Крим ╕ виносите цю частину Укра╖ни за дужки?
— ╤стор╕я Криму – це окрема розмова. Треба ч╕тко розум╕ти, що за Крим Рос╕я буде битися до останнього. Кремль не ма╓ нам╕ру воювати за Донбас (правда, це не виключа╓ постачання туди збро╖ ╕ бо╓припас╕в), оск╕льки нових проблем ╕ нових труп╕в кер╕вництво РФ не хоче.
В Укра╖ни ╕ св╕тово╖ сп╕льноти зараз нема╓ жодних можливостей ╕ сил повернути дово╓нний статус-кво, тому що Рос╕я все-таки ядерна держава ╕ н╕чого з цим не поробиш. ╤ на чол╕ ц╕╓╖ ядерно╖ держави сто╖ть людина, яка живе в сво╓му власному св╕т╕ ╕ в питанн╕ Криму, в частин╕ «Кримнаш», користу╓ться п╕дтримкою 86% населення. В╕дверто кажучи, на самому п╕востров╕ сьогодн╕ велика частина хоче Рос╕╖. Дайте людям насолодитися сво╓ю мр╕╓ю, не ч╕пайте зараз Крим – залиште його на п’ять рок╕в, хай зрозум╕ють, що таке Рос╕я. Якщо зараз вир╕шувати цю проблему, то Укра╖н╕ доведеться в’╖жджати туди на танках. Не забувайте, рос╕йське телебачення н╕хто не закрив ╕ образ «фашистського вторгнення» буде зл╕плений на 100%. В результат╕ Укра╖на отрима╓ нову в╕йну. Це треба? До цього ви перекривали постачання продукт╕в, зараз зупин╕ть постачання електрики… ╤ нехай кримчани, як╕ п╕дтримують анекс╕ю, поживуть у Рос╕╖, я за загальну осв╕ту, людей треба вчити, хай вчаться.
— Для укра╖нц╕в участь рос╕йських в╕йськових у бойових д╕ях на Донбас╕ – незаперечний факт. Чи розум╕ють це рос╕яни, чи ╖м достатньо оф╕ц╕йних заяв – «наших там нема╓»?
— Звичайно, вс╕ все розум╕ють, але проблема не в цьому. Громадська думка в Рос╕╖ – це те, що показу╓ телев╕зор. Вчора громадська думка в╕дображала картинку ТБ «жидобандер╕вц╕ розпинають рос╕йських хлопчик╕в», сьогодн╕ – «треба воювати в Сир╕╖». Якщо завтра буде сказано по ТБ, що укра╖нц╕ — наш╕ найкращ╕ брати, ╕ Порошенко — наш найкращий друг, то так з громадською думкою ╕ буде, а те, що ми воювали на Донбас╕ ╕ повбивали тисяч╕ людей, буде забуте. Пам’ять тут, як у золото╖ рибки, – три години.
╤ншими словами, рос╕яни знають про участь арм╕╖ РФ у в╕йн╕ на Донбас╕, але це не ╓ проблемою, ╕ вважають: «Правильно, дави хохлов, наши там есть, и чо?!». Н╕кому н╕чого розпов╕дати не треба. Вс╕ все знають.
— Чому рос╕йськ╕ телеканали показують участь рос╕ян у в╕йнах як легку прогулянку? Сама можлив╕сть загибел╕ або поранення рос╕йських солдат╕в виключа╓ться. Невже життя громадянина ц╕╓╖ кра╖ни для ЗМ╤ неважливе?
— В╕дпов╕дь проста: зомбоящик, пропаганда, зомбування ╕ деб╕л╕зац╕я населення виявилися на диво потужними. Нав╕ть я такого не м╕г уявити, не думав, що з людьми можна зробити таке ╕ на повному серйоз╕ змусити «з’╖сти св╕й мозок», перетворити на справжн╕х зомб╕. П’ять рок╕в тому була неможливою поява в Рос╕╖ анекдоту: «Петре, а Ваньку нашого на Донбас╕ вбили! Мовчи, дурепо, не було у нас н╕якого Ваньки». Зараз це – реальн╕сть. Я всього чекаю в╕д ц╕╓╖ кра╖ни, але в╕д думки, у що вони перетворили людей, мен╕ ста╓ страшно. Вони ж продають пам’ять сво╖х загиблих чолов╕к╕в, син╕в. Влада да╓ ╖м як╕сь грош╕ ╕ люди мовчать, в╕дмовляються в╕д них, реально ховають сво╖х родич╕в п╕д номерними табличками. Я не розум╕ю, як це можна було зробити, але ╖м вдалося. У цьому влада — молодець, н╕чого не скажеш.
— Оф╕ц╕йна позиц╕я Москви в╕дома: кадрових в╕йськових нема╓, але «ми н╕коли не приховували участь рос╕йських добровольц╕в». Хтось веде п╕драхунок втрат серед громадян Рос╕╖ у ц╕й в╕йн╕, незалежно в╕д ╖хнього юридичного статусу?
— Тут н╕хто н╕коли солдат╕в не рахував. Ми не зна╓мо дос╕, ск╕льки у нас солдат╕в у Чечн╕ загинуло. А цих взагал╕ н╕хто рахувати ╕ не збира╓ться. Точно╖ цифри загиблих рос╕йських громадян на Донбас╕, нав╕ть якщо називати ╖х «добровольцями», не буде н╕коли. Це можна т╕льки припускати.
— Що чека╓ ветеран╕в цього конфл╕кту, з обох стор╕н?
— Це — окрема велика тема. На тему статусу ветерана я можу говорити довго. В Укра╖н╕ у цьому план╕ все буде легше, але, безумовно, синдром пост-комбатанта ви отрима╓те. Без цього синдрому ще жодна в╕йна не обходилася. Для мене було дивно, але Укра╖на не так сильно втягнулася в цю в╕йну, як мен╕ здавалося ран╕ше. Коли по вс╕х каналах йде «на нас напала Рос╕я», а в арм╕ю насилу збирають 50 тисяч чолов╕к в сорокам╕льйонн╕й кра╖н╕ – це якось дивно. Люди, повертаючись з в╕йни, будуть ставити сво╖м знайомим запитання: а ти де був? Под╕л сусп╕льства у будь-якому випадку в╕дбудеться, ╕ держав╕ ц╕╓ю проблемою потр╕бно займатися вже зараз. У будь-якому раз╕, в Укра╖н╕ це буде легше – для вас ця в╕йна справедлива ╕ ви вигра╓те. Перемога на в╕йн╕ завжди налаштову╓ на перемогу в мирному житт╕. Поразка на в╕йн╕ завжди налаштову╓ на поразку в мирному житт╕.
Громадяни Рос╕╖, можемо називати ╖х «добровольцями», як╕ повернуться з Донбасу, опиняться в повн╕й ╕золяц╕╖. Це буде найсильн╕ший синдром пост-комбатанта, вони будуть н╕кому не потр╕бн╕, сусп╕льство стр╕мко б╕дн╕тиме ╕ йому буде не до них ╕ не до Укра╖ни. Ц╕ ветерани не отримають н╕ статусу, н╕ п╕льг, н╕ медалей, н╕ грошей. Через три роки, коли громадська думка зм╕ниться ╕ ╖м будуть говорити: вас туди н╕хто не посилав ╕ ви взагал╕ дурн╕, подив╕ться, що ви нако╖ли, – 90% цього прошарку з╕п’╓ться, ╕ на цьому все зак╕нчиться.
— В╕дкрийте та╓мницю рос╕йського характеру, чи хочуть рос╕яни в╕йни?
— Хочуть. Рос╕яни хочуть в╕йни, ╕ це абсолютно точно. Зараз я можу сказати про мою кра╖ну – м╕й народ хоче в╕йни. Зв╕дки це береться — з зомбоящика! Нав╕ть у Союз╕ не робили ╕з сусп╕льством того, що робиться зараз, нав╕ть в «совку», де проголошувався класом-гегемоном пролетар╕ат, ставку робили на академ╕к╕в, космонавт╕в, ╕нженер╕в, ф╕зик╕в – трудову ╕нтел╕генц╕ю. А цей режим робить ставку не просто на люмпен╕в, а на гопник╕в, агресивних ╕ озбро╓них. ╥х виховують десятил╕ттями. Те, що зараз робить Дмитро Кисельов, погрожуючи США перетворити в ядерний поп╕л, – це верх╕вка айсберга. Нац╕ю деб╕л╕зують останн╕ рок╕в двадцять. Почалося це з Рег╕ни Дубовицько╖ ╕ «Дому-2». Нос╕╖в м╕зк╕в ╕ гену в╕льнодумства вичавлювали з кра╖ни, а з самого низу в людях залишалися наймерзенн╕ш╕ якост╕. Все це зробив телев╕зор, в╕д цього н╕куди не д╕тися. Люди зм╕нюються на очах, з тими, хто 5-10 рок╕в були кращими друзями, стало неможливо розмовляти.
— Все одно не зрозум╕ло, нав╕ть якщо це ╕ так, Рос╕я – г╕гантська кра╖на ╕ в н╕й можна знайти соб╕ застосування, окр╕м як б╕гати з автоматом в ╕нших державах…
— ╢ когн╕тивний дисонанс – вс╕ чудово розум╕ють, що кра╖на у нас не багата, не велика ╕ не св╕товий л╕дер, що це – лише зовн╕шня картинка. Про це т╕льки говорити вголос непри╓мно, але п╕дсв╕домо це в╕дчувають. Не можна жити в кра╖н╕, яка застрягла в середин╕ ХХ стол╕ття, ╕ на повному серйоз╕ думати, що ти – л╕дер XXI стол╕ття. Реальн╕сть все одно ув╕йде в суперечност╕ з уявним св╕том. При тому, що в середин╕ ХХ стол╕ття живуть т╕льки велик╕ м╕ста. Якщо за╖хати у Верхн╕й Волочок – це 300 км в╕д Москви – там середина XIX стол╕ття, туалет на вулиц╕ ╕ п╕чне опалення.
В результат╕ людина, яка народилася в якому-небудь Верхньому Волочку, розум╕╓, що у не╖ нема╓ жодних перспектив. Усе життя на роздор╕жж╕ – або в 40 рок╕в в╕д цирозу, або в 25 рок╕в у в’язниц╕ в╕д туберкульозу. Ось весь житт╓вий план, ╕нших вар╕ант╕в нема╓. ╤ тут раптом по ТБ показують Укра╖ну, як бандер╕вц╕ вбивають рос╕ян. Мужик, побачивши таке, бере автомат ╕ ╖де захищати рос╕йських людей. Це на Донбас╕ хтось прозр╕ва╓, почина╓ розум╕ти брехлив╕сть пропаганди – ╕ то не вс╕. Другий момент: ╓ така лог╕ка – «хоч по╖хати хохлов постр╕ляти, св╕т подивитися, хоч якось вирватися зв╕дси». Повторюся, вдома – жодних перспектив. Дума╓те, що вони, вирушаючи до вас, переконан╕, що в╕йна – це жах, смерть? Н╕чого под╕бного, в╕йна для них – найкраща пригода в ╖хньому житт╕, ╕ншого у них взагал╕ н╕чого не буде. Вони повернуться в св╕й умовний «Запупинськ» ╕ все одно помруть в╕д цирозу, зате в╕н хоч би десь був, св╕т побачив, щось зробив. У нього була мета, це не просто «п╕дпарканний алконавт».
Так ось кра╖на, що живе в середин╕ Х╤Х стол╕ття, але яка вола╓ по телев╕зору, що ми – л╕дери XXI стол╕ття, в головах сво╖х громадян виробля╓ г╕гантськ╕ обсяги шизофрен╕╖. Для нас це н╕чим хорошим не зак╕нчиться.
— Чому в Рос╕╖ переключили рубильник, ╕ антиукра╖нсько╖ пропаганди стало в рази менше, в одну мить забули про Донбас?
— Так, рубильник, д╕йсно, переключили. Тепер у нас нова тема – Сир╕я.
— Так у чому причина? Невже укра╖нська тема стала нец╕кавою для влади РФ?
— Пут╕ну треба йти з Донбасу, й еф╕р потр╕бно забити новою темою. Це робиться з допомогою Сир╕╖. Повторюся, що пам’ять у масового телеглядача тут, як у золото╖ рибки, – три години. Рос╕йський обиватель вмика╓ телев╕зор не для того, щоб д╕знатися факти ╕ новини. В╕н сприйма╓ ╕нтонац╕ю ╕ ненависть. На якому нос╕╖ йому будуть подавати цю ненависть: на Укра╖н╕, на геях, на «чурках», на м╕грантах, на сир╕йцях – йому байдуже. За останн╕ п’ять рок╕в у нас було багато р╕зних ворог╕в. Спочатку Рос╕╖ не давали спок╕йно жити естонськ╕ ╕ латв╕йськ╕ фашисти, пот╕м бандер╕вц╕, чеченц╕, ваххаб╕ти, тероризм в ц╕лому. Дал╕ були при╖ждж╕, грузини, таджики, ге╖, л╕берали, жидобандер╕вц╕ ╕ так дал╕. На цей нос╕й, об’╓кт щоразу прикр╕плю╓ться потр╕бний шматок ненавист╕ ╕ пода╓ться телеглядачу, щоб в╕н його вживав. Рубильник можна перемикати як завгодно ╕ з будь-якою швидк╕стю, вс╕ будуть «хавати» без розбору.
— Так чому укра╖нська тема стала не виг╕дна для Кремля?
— Ми не уявля╓мо, як╕ механ╕зми прийняття р╕шень. Якби Пут╕н не сказав, що р╕шення про анекс╕ю Криму приймали п’ять ос╕б, ми б про це н╕коли не д╕зналися. Як вони приймають р╕шення, я не знаю, але, мабуть, тиск д╕йшов до тако╖ стад╕╖, що його оточення сказало: «Володимире Володимировичу, так, як ми розраховували, не вийшло, все це дуже дорого кошту╓ ╕ несе нам проблеми, ми втрача╓мо сво╖ палаци ╕ бабло, давай зав’язувати ╕ йти». Мабуть, було так, але це можна т╕льки припускати.
— Для основно╖ маси укра╖нц╕в Рос╕я — кра╖на-агресор, а Укра╖на — для рос╕ян зараз це що?
— Перша думка: Укра╖на – це хохли, але не в ненависному значенн╕, а в значенн╕ «окра╖на нашо╖ велико╖ ╕мпер╕╖», як╕ сильно «вийожуються», не хочуть з нами дружити, за що ми ╖х ╕ покара╓мо. Приблизно так сприйма╓ться Укра╖на в масов╕й рос╕йськ╕й св╕домост╕.
— А як же гасло про братн╕ народи?
— Н╕як╕ ми не братськ╕. Укра╖нець для рос╕янина був завжди «братн╕м», але на сходинку нижчим. Рос╕янин завжди знав, що метропол╕я – Рос╕я, а Укра╖на – колон╕я. ╤ б╕сить зараз саме те, що укра╖нц╕ «вийожуються», хочуть стати незалежними, сам╕ стати метропол╕╓ю ╕ в╕дкинути статус колон╕╖.
— Та нам нец╕кавий статус метропол╕╖. Ми незалежност╕ хочемо, в укра╖нц╕в нема╓ ╕мперських амб╕ц╕й. До реч╕, ви – автор книги «В╕йна» про под╕╖ в Чечн╕, про в╕йну, названу владою «в╕дновленням конституц╕йного порядку», чеченц╕ ж вважали свою в╕йну визвольною. Що повинн╕ знати укра╖нц╕ про цей траг╕чний в╕др╕зок ╕стор╕╖?
— Багато що мен╕ не варто говорити, щоб не потрапити до прокурора… Впевнений, що ваш╕ солдати знають, що потр╕бно робити, коли перетина╓шся з ворогом. Хочу сказати, що проблема Укра╖ни в тому, що ви не стежили за Чечнею. Якби це було не так, Укра╖на б╕льше знала б, що таке Рос╕я ╕ в╕йна, не було б таких шок╕в ╕ таких г╕гантських помилок. Якщо б у вас в Генштаб╕ вивчали досв╕д ведення бойових д╕й в м╕стах, не було б Волновахи, Дебальцевого, ╤ловайська. Чечня в цьому сенс╕ – в╕дкритий п╕дручник. Все вже написано кров’ю. Бери ╕ дивись.
Щодо братн╕х народ╕в розпов╕м таку ╕стор╕ю. Я коли повертався з Чечн╕, тод╕ по╖зд йшов транзитом через Укра╖ну, до мене причепилися укра╖нськ╕ прикордонники – я в╕з ╕з собою ножа, ╕ вони почали мене «розкручувати» на грош╕, мовляв, це перетин кордону з холодною збро╓ю. Звичайн╕ прикордонники, звичайна ╕стор╕я. Кажу ╖м: «Я з в╕йни ╖ду». В╕дпов╕дь була: «Нам ваша в╕йна до одного м╕сця, це — ваша в╕йна, а не наша». Так-от, таке загальне ставлення було даремним. Маючи поруч такого сус╕да, як Рос╕я, треба завжди бути напоготов╕. Як╕сь сусп╕льн╕ та державн╕ ╕нститути я б порадив Укра╖н╕ заснувати…
— Тим не менше, п╕д час чеченських во╓н Укра╖на сп╕вчувала рос╕янам. При цьому н╕хто не заперечував участь на чеченськ╕й сторон╕ б╕йц╕в, наприклад, з УНА-УНСО. Будучи в Чечн╕, ви чули або, може, бачили таких б╕йц╕в?
— Чули про укра╖нц╕в багато, таких байок ходило вагон. Думаю, що 99% з цих байок – вигадка. Я так розум╕ю, укра╖нц╕в у в╕йн╕ брало участь ос╕б 100, а то й менше. Я особисто не бачив ╕ з ними не перетинався. Я зустр╕чався з ╕ншими укра╖нцями – в мене у взвод╕ було дво╓ укра╖нц╕в ╕ один б╕лорус, як╕ воювали в Чечн╕ в склад╕ рос╕йсько╖ арм╕╖, вони з паспортами Укра╖ни та Б╕лорус╕ прийшли до в╕йськкомату, уклали контракт ╕ по╖хали воювати в Чечню.
— Тобто нашого прем’╓р-м╕н╕стра ви в Чечн╕ теж не зустр╕чали?
— Наш╕ так зван╕ сл╕дч╕ н╕чого не можуть зробити нормально. Маючи на руках ╕нформац╕ю про те, що в Чечн╕ 31 грудня 1994 року була в╕йна ╕, можливо, у боях в Грозному брали участь на боц╕ бойовик╕в як╕сь укра╖нц╕, можна було зробити ╕ подати все красиво. Але проблема в тому, що 31 грудня 1994 року площа «Минутка» була одним з небагатьох м╕сць, де бо╖в тод╕ не було. Штурм Грозного 31 грудня 1994 року в╕дновлено похвилинно. В╕домо, де п╕дбита кожна машина, де були бо╖. Н╕хто на «Минутке» у рос╕йських солдат╕в не стр╕ляв, не вбивав ╕ не катував! Сл╕дч╕ не можуть зл╕пити нормальну пропаганду, нав╕ть маючи всю ╕нформац╕ю…
— Останн╓ запитання: за минул╕ п╕втора року ворогами РФ були Укра╖на, тепер ╤Д╤Л в Сир╕╖, хто наступний?
— Без вар╕ант╕в – у числ╕ ворог╕в залишаться американц╕, радикальний ╕сламський тероризм, внутр╕шн╕й ворог – нац╕онал-зрадники. Хто дал╕ – не знаю...

(У переклад╕ з рос╕йсько╖.
Ориг╕нал публ╕кац╕╖ — за посиланням: http://www.unian.net/politics/1159254-rossiyskiy-jurnalist-arkadiy-babchenko-russkie-hotyat-voynyi-i-eto-sovershenno-tochno-moy-narod-hochet-voynyi.html)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 13.11.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16196

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков