Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 20.11.2015
ЧОМУ ЗАМ╤СТЬ ТОГО, ЩОБ КЛЯСТИ ПУТ╤НА, КРИТИКУЮ СВОЮ ВЛАДУ...

Точка зору

«ДИВИСЯ В КОР╤НЬ!» (Козьма Прутков)

На перший погляд, критикувати в╕тчизняну владу у той час, коли на твою кра╖ну вчинено збройну агрес╕ю, зам╕сть того, щоб, згуртувавшись навколо не╖, р╕дно╖, дати добрячого прочухана агресоров╕, ╓ н╕чим ╕ншим, як неприкритою зрадою. Справд╕, в так╕ моменти народ ╕ влада мали б бути, як н╕коли, ╓диними, адже в╕д т╕╓╖ ╓дност╕ залежать дол╕ людей, ╖хн╓ життя, ╕снування само╖ держави, зрештою. На жаль, нараз╕ ╓дност╕ нема. Чому? Причин того досить довго не могли зрозум╕ти наш╕ зах╕дн╕ партнери, особливо з ╢вросоюзу. Цього н╕як не можуть збагнути мо╖ закордонн╕ друз╕, нав╕ть т╕ з них, як╕ донедавна були нашими сус╕дами по комунальн╕й квартир╕, що звалася СРСР. Ще на початку агрес╕╖, в березн╕ 2014-го, тему консол╕дац╕╖ всередин╕ укра╖нського сусп╕льства заторкали на форум╕ м╕жнародного письменницького сайту Authonomy в╕д Harper&Collins. Адже вже тод╕ був пом╕тний роздрай м╕ж д╕ями народу ╕ д╕ями, точн╕ше безд╕яльн╕стю, влади. В той час, коли рядов╕ громадяни як могли п╕дтримували обложен╕ в Криму укра╖нськ╕ гарн╕зони, проводили багатотисячн╕ м╕тинги в намаганн╕ не допустити антиконституц╕йно╖ зм╕ни влади кримським парламентом, не допустити незаконного референдуму, влада не вчинила жодних д╕╓вих крок╕в для запоб╕гання спланованого й п╕дтриманого Рос╕╓ю антидержавного перевороту, а в подальшому — для належно╖ протид╕╖ загарбникам.
П╕д консол╕дац╕╓ю колеги мали на уваз╕ згуртування навколо влади, п╕дтримку ╖╖ д╕й. ╥х можна було зрозум╕ти, адже, за визначенням, саме влада через сво╖ численн╕ органи – службу безпеки, в╕йськове м╕н╕стерство, м╕н╕стерство закордонних справ – ма╓ найповн╕шу ╕нформац╕ю про ситуац╕ю, що склада╓ться на той чи ╕нший момент, ма╓ фах╕вц╕в, як╕ на основ╕ т╕╓╖ ╕нформац╕╖ вчиняють вс╕ належн╕ д╕╖, аби не допустити непоправного. Справд╕, так ╕ мала д╕яти нормальна влада. При тому дуже важко було пояснити канад╕йцям, американцям, британцям, яким нав╕ть у голов╕ не вкладалося, щоб влада – ба нав╕ть непримиренна опозиц╕я! – могли д╕яти всупереч ╕нтересам держави, що безд╕яльн╕сть нашо╖ «революц╕йно╖» влади була зовс╕м не результатом ч╕ткого, вичерпного анал╕зу ситуац╕╖, а продуктом елементарно╖ некомпетентност╕ конкретних ос╕б, що вхопились за владне кермо, ╖хньо╖ неспроможност╕ як державц╕в.
Певно, ще не зовс╕м потьмян╕лий ореол «революц╕йност╕» вв╕в в оману щодо справжньо╖ сутност╕ сьогодн╕шньо╖ укра╖нсько╖ влади ╕ мою ФБ-подругу з Б╕лорус╕ пан╕ Валю Саховську – щиру прихильницю ╓вропейського вибору Укра╖ни, яка силою слова в╕дстою╓ наш╕ ╕нтереси в нав’язан╕й нам ╕нформац╕йн╕й в╕йн╕, причому робить те давн╕ше ╕, як на мене, з огляду на доступний ╖й ресурс значно д╕╓в╕ше за наше ╕нформац╕йне м╕н╕СТЕЦЬтво. Так, вона бачить велику загрозу в нетерплячц╕, в бажанн╕ негайно╖ зм╕ни укра╖нсько╖ влади, яку в╕дкрито пропагують чимало пол╕тичних сил всередин╕ Укра╖ни. «Украинцы! А кого бы вы хотели видеть на месте президента?» — пита╓ вона. — «Себя, любимого? Тогда приготовьтесь: Вас будут проклинать, обмазывать грязью...».
Я дуже добре розум╕ю ╕ пан╕ Саховську, ╕ тих мо╖х сп╕вв╕тчизник╕в, як╕ закликають в╕дкинути нам╕ри достроково╖ зм╕ни влади. Це, справд╕, крайн╕й ╕ дуже небезпечний зах╕д, який може призвести до насл╕дк╕в, прямо протилежних в╕д оч╕куваних, – насл╕дк╕в, катастроф╕чних для кра╖ни. Адже мало в кого ╓ сумн╕в, що тим не спробу╓ скористатися пут╕нська Рос╕я. З ╕ншого боку, я переконаний, що саме розум╕ння вс╕х ризик╕в ще стриму╓ мо╖х сп╕вв╕тчизник╕в в╕д р╕шучих д╕й. Але ж схоже, що саме цей стримуючий фактор розв’язу╓ руки наш╕й влад╕, яка, безсов╕сно користуючись таким сво╓р╕дним статусом недоторканност╕, продовжу╓ спроби нацарювати поб╕льше, перш н╕ж бути зметеною.
Мен╕ важко консол╕дуватися з такою владою. Насправд╕ ж, нав╕ть не фатальн╕ недолугост╕ на початку агрес╕╖ Рос╕╖ ╕ не тягар реформ, який влада традиц╕йно звалю╓ на плеч╕ народу, не загрози в╕д розгорнуто╖ нею «безкомпром╕сно╖» боротьби з корупц╕╓ю, а якраз повна в╕дсутн╕сть т╕╓╖ боротьби, безсоромна ╕м╕тац╕я житт╓во необх╕дних системних реформ виклика╓ ст╕йке несприйняття ц╕╓╖ влади всередин╕ сусп╕льства.
Нам╕ри, об╕цянки, заклики… «По ╖хн╕х плодах ви п╕зна╓те ╖х», — каже Книга (Мф. 7: 16-20). Терплячий укра╖нець не раз вже доводив на д╕л╕ свою готовн╕сть, затягнувши паски, працювати в пот╕ чола, аби зм╕нити сво╓ життя на краще, аби витягти, зрештою, св╕й Край з пр╕рви, до яко╖ завели нездарн╕ поводир╕. Коли наш╕ владц╕, конвертувавши спадок, отриманий в╕д Союзу, в сво╖, тепер вже приватн╕, комб╕нати, банки, в блискучу рухом╕сть та розк╕шну нерухом╕сть, викинули б╕льш╕сть з нас на вулицю, ми сам╕ створили сво╖ маленьк╕ б╕знеси, аби вижити, вистояти в новому св╕т╕. Але ж держава, очолювана суц╕ль корумпованими нездарами, як╕ з чотирьох арифметичних д╕й вм╕ли лише в╕дн╕мати та д╕лити, стала паразитувати ╕ на них. Через те запит на чесн╕, в╕дкрит╕ ╕ незм╕нн╕ правила гри, на закон, який захищав би ╕нтереси громадянина, а не клану чиновних паразит╕в, запит на очищення в╕д тотально╖ корупц╕╖, яка знищувала кра╖ну, був визначальним. Вектор ╓вро╕нтеграц╕╖ був лише уособленням наших прагнень. Входження до ╢вросоюзу розглядалося як гарант╕я того, що наступн╕й укра╖нськ╕й влад╕ доведеться забути про сво╖ шулерськ╕ звички ╕ д╕яти за ╓вропейськими правилами.
Стара-«нова» влада, яка прийшла на тому тренд╕, отримала величезний кредит дов╕ри, на якому можна було гори звернути. Заради зм╕н ми були готов╕ ще туг╕ше затягнути паски ╕, попри рос╕йську агрес╕ю, якомога швидше пройти той непростий шлях зм╕н. Ми усв╕домлювали, що процес забере не один р╕к, ╕ все ж без вагань погоджувались на те.
Паски нам, справд╕, довелося затягнути. Що ж отримали натом╕сть? За винятком к╕лькох справд╕ важливих зм╕н, найпоказов╕шим з яких ╓ в╕дкриття в╕льного доступу до Державного ре╓стру майнових прав на нерухом╕сть та запровадження ново╖ патрульно╖ служби, решта житт╓д╕яльност╕ Краю ╕ нин╕, як ╕ ран╕ше, продовжу╓ барбатися в болот╕ корупц╕╖, яке подекуди стало ще глибшим. Зрештою, нав╕ть те, що вида╓ться за реформи, насправд╕, досить далеке в╕д них.
Так, перебудова ф╕нансового сектора засв╕тилася реф╕нансуванням к╕лькох «важливих» неплатоспроможних банк╕в, як╕ швиденько вивели валюту в офшори, неймов╕рним, на загальному проблемному тл╕, зростанням усп╕шност╕ банк╕в, в╕домих сво╓ю прямою дотичн╕стю до голови НБУ та Президента Укра╖ни (!), участю державного (!) Ощадбанку в виведенн╕ в офшори м╕льйон╕в м╕н╕стра внутр╕шн╕х справ.
Тим часом, на найвищому р╕вн╕ щосили гальму╓ться початок роботи Антикорупц╕йного бюро. На сьогодн╕ ще не призначений так званий антикорупц╕йний прокурор, а вже анонсовано, що нав╕ть з його призначенням бюро не зможе розпочати свою д╕яльн╕сть, оск╕льки необх╕дно на конкурсн╕й основ╕ призначити п╕длеглих йому прокурор╕в.
М╕н╕стерство внутр╕шн╕х справ, як ╕ Генеральна прокуратура Укра╖ни, за висновками М╕жнародно╖ дорадчо╖ групи при Рад╕ ╢вропи, гальмують розсл╕дування вбивств на Майдан╕. Натом╕сть, саме п╕д крилом МВС та СБУ процв╕та╓ контрабанда, мах╕нац╕╖ на митницях.
Генеральна прокуратура Укра╖ни не зробила жодних належних крок╕в для повернення вивезених за меж╕ Укра╖ни м╕льярд╕в клану Януковича, нав╕ть тих, на як╕ у в╕дпов╕дних кра╖нах уже було накладено арешт. Вже трич╕ посол США публ╕чно назива╓ ╖╖ осередком корупц╕╖ в Укра╖н╕.
Перел╕к «усп╕х╕в» сьогодн╕шньо╖ влади можна продовжувати й продовжувати. Як на мене, то на сьогодн╕ нав╕ть не арешт з гарантованою посадкою вбивць майдан╕вц╕в чи повернення вкрадених бюджетних, власне, наших з вами кошт╕в, а терм╕нове очищення судово╖ г╕лки влади ╕ негайна реан╕мац╕я економ╕ки може врятувати нас в╕д колапсу. На жаль, не бачимо жодного поступу на тому шляху. Не сприймати ж фарс з позбавлення статусу судд╕в, що в╕дбувся на минулому тижн╕ в сес╕йному зал╕ ВР, чи в╕дверт╕ «на╖зди» на IT-б╕знес за реальн╕ кроки у тому напрямку!
Зрозум╕ло, що й методи шокотерап╕╖, застосован╕ урядом, не викликають особливо╖ прихильност╕ сусп╕льства. Чи усв╕домлю╓ пан прем’╓р, що так╕ методи можуть бути усп╕шними лише за умови швидкого впровадження реформ? Адже затягування з тим веде до крайнього зубож╕ння народу, до втрати куп╕вельно╖ спроможност╕, до зупинки серця, що зветься ринком.
На жаль, заявлен╕ реформи не впроваджуються належним чином. Натом╕сть ми ╓ св╕дками очевидно╖ ╖хньо╖ ╕м╕тац╕╖ з погано прихованою метою подальшого уможливлення ╕снування схем отримання особисто╖ вигоди, як би вона не звалася – грош╕ чи влада, що за наших реал╕й фактично одне й те саме.
За таких обставин ключову роль мала б в╕д╕грати в╕льна преса, в╕льн╕ мультимед╕а. Недарма ж ╖х називають Четвертою владою! Чи ╓ вони в Укра╖н╕? Певно, що так. Я б не взявся, щоправда, вираховувати в╕дсоток т╕╓╖ «в╕льност╕», але досить ознайомитись з розсл╕дуваннями пан╕ Валентини Самар, Дмитра Гнапа, подивитися програми «Грош╕», «Д╕стало», «Сл╕дство.╤нфо», програми Громадського ТБ, почитати, скаж╕мо, «Дзеркало тижня», «Цензор Нет», в╕дкрити ту ж таки «Св╕тлицю», аби переконатися в тому. А проте ж збоку не все так очевидно. Дехто, як от шановна пан╕ Саховська, нав╕ть ставить п╕д сумн╕в ╕снування в Укра╖н╕ в╕льних засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ назагал. П╕дстава? Все абсолютно об╜рунтовано: не ма╓мо жодних результат╕в в╕д того в╕льного слова у вигляд╕ припинення корупц╕йних схем, не ма╓мо гучних судових процес╕в, урядових в╕дставок, etc. Док╕р ц╕лком слушний, але ж в╕н стосу╓ться не ст╕льки Четверто╖, ск╕льки… Третьо╖ влади.
Насправд╕, для того, щоб ефект в╕д д╕╖ Четверто╖ влади був пом╕тним, в Укра╖н╕ мала б з’явитися нормально функц╕онуюча правова система, найперше, незаангажован╕ суди. Але ж те гальму╓ться владою на вс╕х р╕внях! Чого варта хоч би й ц╕ла арм╕я гарних журнал╕ст╕в, якщо Генеральна прокуратура, яка мала б негайно взяти сл╕д ╕ в найкоротший терм╕н передати вже готову справу до суду, впритул не пом╕ча╓ корупц╕╖, не сприйма╓ ╖╖ за злочин, не розсл╕ду╓ нав╕ть крим╕нальн╕ злочини, як╕ в╕дом╕ всьому св╕ту! Поодинок╕ справи, як╕ п╕д тиском все ж потрапляють до суд╕в, зак╕нчуються пшиком, бо або а) п╕дготовлен╕ в надрах прокуратури так, що ╓ наперед програшними, або ж б) сам╕ судд╕ спускають ╖х на гальмах, виносячи виправдальн╕ ухвали.
Саме в╕дсутн╕сть незалежно╖ судово╖ влади, сл╕па й глуха система юстиц╕╖, зруйнована корупц╕╓ю правоохоронна система сто╖ть на завад╕ житт╓во важливих зм╕н Краю. Причина ж того, що т╕ зм╕ни так важко розпочати, ╓ ц╕лком очевидною. Суть ╖╖ в тому, що корупц╕ю в Укра╖н╕, насправд╕, очолюють не як╕сь нев╕дом╕ злодюги, а найвищ╕ посадов╕ особи держави, в чи╓му п╕дпорядкуванн╕, власне, весь державний апарат.
Очевидно, що влада, яка перетворилась на корупц╕йного спрута, що душить сусп╕льство, ма╓ або негайно реформуватися, або ж бути зм╕неною, адже руйнування, яке вона завда╓ кра╖н╕, ╓ не меншим, якщо не б╕льшим, н╕ж в╕д ворога зовн╕шнього.
Саме тому я критикую не знав╕сн╕лого Пут╕на, не Рос╕ю вивихнутих м╕зк╕в, а мою владу, яка, захопившись пограбуванням власного народу, уможливила анекс╕ю Криму, прих╕д «русского мира» на Донбас, владу, яка сьогодн╕ займа╓ться профанац╕╓ю реформ. Критика моя, проте, стосу╓ться не лише влади, а й нас з вами, товариство, оск╕льки проблеми нашо╖ влади — це наш╕ проблеми. Вони всередин╕ нас самих – у нашому конформ╕зм╕, в наш╕й довготерпеливост╕, в наш╕й звичц╕ котитися проторованою дорогою, не задумуючись, куди вона веде.
Маючи непродажну, профес╕йну, порядну, патр╕отичну владу, для яко╖ поняття чест╕, г╕дност╕ — не пустий звук, чи впали б ми так низько, щоб нав╕ть Зах╕д, який щиро простяга╓ нам сьогодн╕ руку допомоги, мимовол╕ сприймав нас, як ото джентльмен у гарному, випрасуваному костюмчику сприйма╓ нещасного смердючого жебрака, що н╕як не вибарба╓ться з болота? Чи впали б ми так низько, щоб я вислуховував, як такий джентльмен на канал╕ DutscheWelle шпетить президента мо╓╖ кра╖ни за елементарну непорядн╕сть, яка межу╓ з корупц╕╓ю? Чи впали б ми так низько, зрештою, щоб дати прив╕д п╕дступному сус╕дов╕ думати, що нас можна обдурити, п╕дкупити чи завоювати силою?!
Наш╕ проблеми в нас самих, панове. Не зм╕нившись, можемо й дал╕ якийсь час скиглити, жебраючи по св╕ту, набираючи борг╕в на шию онук╕в та правнук╕в. А дал╕ лише один шлях – в уже приготоване ╕мперське ст╕йло «старшого брата». Кажете, мав би ненавид╕ти його? Але ж в╕н, як ╕ всяке зло в цьому св╕т╕, ╓ об’╓ктивною реальн╕стю. Не можу ж я ненавид╕ти чи проклинати зиму, якщо не пошив теплого кожуха, не запас др╕в… Пор╕вняння, може, не дуже й вдале, але суть його ц╕лком зрозум╕ла. В св╕т╕ досить небезпек ╕ вони загрожують найперше слабким ╕ безд╕яльним. Але ╖х можна значною м╕рою уникнути, якщо бути готовим до них, якщо з безвольного прохача субсид╕й знову стати господарем власно╖ дол╕.
Наш╕ проблеми в нас самих, панове. Позбуваймося ╖х. Це — ╓диний шлях ув╕йти в св╕т р╕вними серед р╕вних.

Валентин БУТ
Крим

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16224

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков