Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 20.11.2015
ЖОДНИМ ЛИХОЛ╤ТТЯМ НЕ ЗДОЛАТИ НАШ НАРОД

Пам’ять

У Вашингтон╕ 7 листопада в╕дбулася церемон╕я в╕дкриття Мемор╕алу жертвам Голодомору-геноциду 1932-1933 рок╕в в Укра╖н╕. Про це пов╕домля╓ прес-служба Президента Укра╖ни.
Участь у в╕дкритт╕ мемор╕алу взяла дружина президента Марина Порошенко, американськ╕ чиновники, представники дипломатичного корпусу, а також тисяч╕ укра╖нц╕в та американц╕в укра╖нського походження з р╕зних штат╕в.
У в╕тальному слов╕ Марина Порошенко п╕дкреслила: «Сьогодн╕ у Вашингтон╕ ми не просто в╕дкрива╓мо Мемор╕ал жертвам Голодомору 1932-1933 рок╕в в Укра╖н╕, ми помина╓мо кожну душу, кожну жертву, кожного мученика. Цей пам’ятник — воскрес╕ння нашо╖ нац╕онально╖ пам’ят╕. ╤ мен╕ б дуже хот╕лося, щоб цей постамент був застереженням злочин╕в проти людства ╕ людяност╕ у всьому св╕т╕».
Автором ╕де╖ мемор╕алу ╕ його арх╕тектором ╓ американка укра╖нського походження Лариса Курилас. Вона створила пам’ятник у вигляд╕ масивного бронзового поля колоск╕в. Мемор╕ал встановлений неподал╕к в╕д будинку Конгресу, поруч з центральним вокзалом Вашингтона, через який в американську столицю щор╕чно потрапляють м╕льйони людей.

У сво╓му в╕деозверненн╕ Президент Укра╖ни Петро Порошенко назвав в╕дкриття у Вашингтон╕ Мемор╕алу жертвам Голодомору в Укра╖н╕ 1932-1933 рок╕в ╕сторичною под╕╓ю, яка ╓ справжн╕м св╕дченням перемоги правди над брехнею, добра — над злом.
«Прямо тут ╕ саме зараз, сп╕льними зусиллями укра╖нсько╖ громади Америки та Укра╖нсько╖ держави, у Вашингтон╕, в╕дкрива╓ться мемор╕ал, який стане черговим доказом того, що жодним лихол╕ттям, жодним злочинним нам╕рам недруг╕в не здолати наш народ, який прагне правди, свободи, демократ╕╖ та миру на сво╖й земл╕ та у сво╖й держав╕», — зазначив Петро Порошенко.
Президент назвав символ╕чним той факт, що величний монумент поста╓ в р╕чницю б╕льшовицького перевороту 1917 року минулого стол╕ття та водночас — у перший р╕к д╕╖ закон╕в незалежно╖ Укра╖ни про декомун╕зац╕ю та про державне визнання геро╖в нац╕онально-визвольних змагань. А також у дн╕, коли укра╖нц╕ знову боронять свою суверенн╕сть ╕ незалежн╕сть.
«Мемор╕ал у Вашингтон╕ в╕дкрива╓ться у той час, коли Укра╖на в╕дстою╓ свою незалежн╕сть, долаючи перешкоди ╕ даючи в╕дс╕ч агрес╕╖ Рос╕╖. Кремль знову, як ╕ в часи Голодомору, намага╓ться стерти Укра╖ну з карти св╕ту. Смерть знову приходить з╕ Сходу», — сказав в╕н.
Президент наголосив, що Голодомор був найжахлив╕шим злочином проти людства у мирний час, спробою поставити укра╖нц╕в на кол╕на, в╕д╕брати у них г╕дн╕сть, знищити нац╕ональну ╕дентичн╕сть, умертвити над╕ю на право творити власну долю на власн╕й земл╕.
«У такий спос╕б ╕мпер╕я намагалася зруйнувати сам╕ основи волелюбно╖ укра╖нсько╖ нац╕╖, п╕д╕рвати нашу духовну культуру та етн╕чну самобутн╕сть. Та я глибоко переконаний у тому, що, як ╕ понад 80 рок╕в тому, жодна зла московська сила не здатна поставити укра╖нц╕в на кол╕на, змусити нас в╕дмовитися в╕д Свободи, Незалежност╕, Г╕дност╕ та Соборност╕», — заявив Глава держави.
Петро Порошенко особливо в╕дзначив ус╕х тих, чия праця сприяла початку д╕яльност╕ Ком╕с╕╖ США ╕з досл╕дження Укра╖нського Голоду 1932-1933 рок╕в, а пот╕м ╕ визнанню Голодомору геноцидом укра╖нського народу парламентами багатьох кра╖н, у тому числ╕ й Конгресом Сполучених Штат╕в.
«Голодомор намагалися забрехати, замовчати. Хот╕ли знищити нав╕ть рештки пам’ят╕ про нього. ╤ н╕чого у них не вийшло! На початку 80-х рок╕в минулого стол╕ття тисяч╕ американц╕в укра╖нського походження об’╓днались у поширенн╕ правди про Голодомор, який у Кремл╕ тод╕ вже вважали над╕йно викресленим з ╕стор╕╖. Сьогодн╕ чудова нагода, аби подякувати ус╕м, хто був причетний до створення та д╕яльност╕ Ком╕с╕╖», — сказав президент.
В╕н особливо в╕дзначив виконавчого директора Ком╕с╕╖, яка постала з ╕н╕ц╕ативи укра╖нсько╖ громади в Америц╕, Джеймса Мейса. «В╕н, великий американець ╕ великий укра╖нець, один ╕з найв╕дом╕ших досл╕дник╕в Голодомору, був одним з тих, кого ми назива╓мо людьми правди… Невтомний лицар ╕стини пов╕дав г╕рку правду про под╕╖ 30-х рок╕в в Укра╖н╕ всьому св╕тов╕, ╕, до реч╕, значною м╕рою – сам╕й Укра╖н╕», — зазначив Петро Порошенко.
Згадав президент ╕ працю Роберта Конквеста «Жнива скорботи», яка «силою факт╕в поклала край фальсиф╕кац╕ям радянсько-рос╕йського режиму про Голодомор».
Глава держави висловив вдячн╕сть Президенту ╕ Уряду США, всьому дружньому американському народов╕ за сол╕дарн╕сть з укра╖нцями, а укра╖нськ╕й громад╕ Сполучених Штат╕в – за п╕дтримку ╕сторично╖ Батьк╕вщини.
Дов╕дково. 13 жовтня 2006 року Конгрес США ухвалив ╕ президент Дж. Буш п╕дписав Закон США «Про надання дозволу Уряду Укра╖ни встановити на федеральн╕й земл╕ Округу Колумб╕я Мемор╕ал жертвам Голодомору в Укра╖н╕ 1932-1933 рок╕в». Пам’ятник розташований у Вашингтон╕, Округ Колумб╕я, м╕ж вулицями F, п╕вн╕чний зах╕д, Massachusetts Avenue та вулицею North Capitol.
У липн╕ 2012 р. на в╕дкритому зас╕данн╕ Ком╕с╕╖ США з образотворчого мистецтва було схвалено остаточний дизайн пам’ятника за проектом американки укра╖нського походження Лариси Курилас «Поле пшениц╕», а у вересн╕ того ж року в╕н був схвалений Нац╕ональною ком╕с╕╓ю США з планування столиц╕. Проект ф╕нансувався неприбутковими орган╕зац╕ями.
З початку 2014 р. генеральний п╕дрядник проекту — буд╕вельна компан╕я «Forrester» та ливарня «Laran Bronze» приступили до роботи з реал╕зац╕╖ проекту — буд╕вельних роб╕т на майданчику та виготовлення скульптури пам’ятника. Протягом усього часу арх╕текторський супров╕д проекту зд╕йснювала арх╕текторська компан╕я «Hartman-Cox Architects».
Пам’ятник встановлено неподал╕к в╕д будинку Конгресу, поруч ╕з центральним вокзалом Вашингтона, через який до американсько╖ столиц╕ щороку потрапляють м╕льйони людей. Отже, велика к╕льк╕сть людей отрима╓ нагоду зупинитися б╕ля Мемор╕алу й прочитати, – що присвячений в╕н м╕льйонам укра╖нц╕в, замордованих голодом у «цив╕л╕зованому» ХХ стол╕тт╕.

Б╤ЛИЙ Д╤М ПРО ГОЛОДОМОР: ДУХ УКРА╥НЦ╤В – НЕЗЛАМНИЙ

Злочини СРСР та Стал╕на проти укра╖нц╕в не зламали ╖хн╕й дух, а незалежна Укра╖на демонстру╓ тверду в╕ддан╕сть людськ╕й г╕дност╕. Про це йдеться в оф╕ц╕йн╕й заяв╕ Б╕лого дому з нагоди в╕дкриття у столиц╕ США мемор╕алу Голодомору.
«Ми при╓дну╓мося до укра╖нц╕в тут, в Америц╕, та ц╕лому св╕т╕, щоб пригадати катастрофу Голодомору та м╕льйони невинних укра╖нц╕в, як╕ загинули в╕д голоду понад 80 рок╕в тому внасл╕док брутально╖ пол╕тики режиму Йосипа Стал╕на. Саме умисна конф╕скац╕я радянським режимом укра╖нського врожаю та в╕дмова надавати продовольчу допомогу перетворили житницю ╢вропи на м╕сце безм╕рного людського страждання», – йдеться у заяв╕, поширен╕й прес-службою Б╕лого дому.
Попри десятир╕ччя в лабетах тотал╕тарного режиму, укра╖нц╕ в╕дмовились полишити сво╓ прагнення до свободи та незалежност╕. ╤ зараз, у час, коли укра╖нц╕ стикаються з новими загрозами сво╖й земл╕ та добробуту, вони знову демонструють тверду в╕ддан╕сть людськ╕й г╕дност╕. Сучасна боротьба Укра╖ни за свободу та демократ╕ю св╕дчить про незламний дух ╖╖ народу та в╕дда╓ шану пам’ят╕ тих людей, яких вбив брутальний режим Стал╕на.
На нас лежить обов’язок пам’ятати жахи минулого ╕ не допустити зв╕рських злочин╕в у майбутньому. Завдяки невтомним зусиллям сп╕льноти американц╕в укра╖нського походження та друз╕в укра╖нського народу, у серц╕ столиц╕ США тепер постав мемор╕ал, який дасть американцям можлив╕сть вшановувати пам’ять про Голодомор та замислюватись над нашим сп╕льним прагненням побудувати кращий св╕т.
«Голос Америки»


 З МЕРЕЖ╤:
Andrii Klymenko
Был сегодня повод вспомнить о генеалогии. Я — не исключение, вся страна такая. 80% (Клименки) умерли зимой 1933-го от голода, богатейшая Винничина, Гайсин. Могил нет. Двое выжили, а потом после Голодомора: 1-й — 3 года фашистского плена, 4 побега, гестапо, шахты Донбасса в голодном 1946-м, чтоб не попасть в сибирские лагеря НКВД, открытый туберкулез, «враг народа» — это отец, Василий Иванович, упокоился в оккупированном Крыму, за 15 лет до оккупации; 2-й — Гражданская и Отечественная, кавалерист, военврач, майор медслужбы, окопы, медсанбат, осколок в позвоночнике, 1-я группа инвалидности — это дед, Иван Ефимович, в Одессе лежит.
Еще 15% — Ленинград, 1942 г., двоюродные, от голода, могил нет. Ну, и я тут, в 5%. Вторая ветвь, что ни на есть русская, тверская, Шёлковы (через ё), нищая до сих пор деревня подо Ржевом: 100% раскулачены — грамотный дед, унтер-офицер Первой мировой, Георгиевский кавалер, сельский писарь, выселены, первый из дядьев, дядя Саша, в 16 лет на рытье противотанковых рвов под Москвой в 1941 г. взят в плен, бежал, пуля под лопатку, «враг народа», после войны — спился. Дети и внуки — московские ватники... Второй — дядя Валя, стрелок-радист на Ил-2 — сбит под Ленинградом, месяц полз из плена с пулей в ноге. Я мальчишкой трогал эту пулю в ноге, помню на ощупь. Выполз. Снова летал. Куча медалей. После войны — спился (массовое явление после Победы у победителей). Детей не было. Из-за ранения. Меня баловал как сына. И это не когда-то, это почти вчера, я их помню живыми.
А памятник Голодомору на Михайловской — это матери и братьям-сестрам моего отца. Ему (и мне) повезло — дед приехал из Конной армии (с «басмачами» воевали в Средней Азии) и успел вытащить последнего живого.
К чему это? А к тому, что не перебили хребет украинскому народу. Выжили. Выживем. И победим:))

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2015 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16230

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков