Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 20.11.2015
ЧОМУ КОЗАК В╤ДМОВИВСЯ В╤Д БОРЩУ

Слово – зброя!

Нещодавно, зайшовши в Луцьку у кафе-бар «Савана», що на проспект╕ Грушевського, я запитав у оф╕ц╕анта:
— Чи можна у вас швиденько перекусити?
— Так, звичайно, – вв╕чливо в╕дпов╕в юнак. – Зараз об╕дня перерва, тож можете скористатись комплексним об╕дом, який виберете.
Переглянувши запропонован╕ вар╕анти, я зупинився на другому комплекс╕ ╕ п╕шов мити руки.
Уже сидячи за столом, почав оглядати ╕нтер’╓р бару. Попри прив╕тн╕сть персоналу та сучасний дизайн залу, враження псувала московська попса, що линула ╕з гучномовця. Репертуар «поющих трусов» почав мене дратувати, ╕ я чемно попросив оф╕ц╕анта перемкнути на укра╖нський канал або поставити диск з укра╖нськими мелод╕ями.
— Не можна, – р╕зко в╕дпов╕в молодик. – У нас програма така.
— Ну тод╕ вимкн╕ть ╖╖ зовс╕м, – пропоную ╕нший вих╕д.
— Не можна, – вперто стояв на сво╓му оф╕ц╕ант. – Шеф наказав, щоб музика грала пост╕йно.
— Послухайте, я не можу спок╕йно реагувати на цю попсу московську, у мене на сход╕ загинув друг-козак 35-ти рок╕в, – пробую пояснити свою позиц╕ю. – Вимкн╕ть ╖╖ або поставте щось укра╖нське.
— Не можна! – категорично в╕др╕зав кельнер.
— Ну, тод╕ я не ╖стиму вашого борщу, в╕н мен╕ к╕лком сто╖ть у горл╕. Я не буду у вас об╕дати ╕ принес╕ть мен╕ книгу скарг.
«Книгу» принесли. Я д╕став самописку ╕ почав писати скаргу, хоч ╕ розум╕в, що це буде «холостим постр╕лом», адже сам шеф установив так╕ правила гри.
Невдовз╕ за спиною почув ж╕ночий вереск ╕з кухн╕:
— То що, я буду за той борщ грош╕ платити? Нехай ╖сть ╕ йде соб╕.
— В╕н в╕дмовля╓ться, – стиха мовив оф╕ц╕ант.
— Тод╕ викликайте охорону! – не угавала ж╕нка.
Справд╕, за хвилину з’явилася охорона в бронежилетах, з кийками при боц╕. Два кремезн╕ хлопц╕ в ун╕форм╕ з шевронами на рукавах «Кобра» п╕д╕йшли до барно╖ ст╕йки ╕ запитали:
— Викликали? Хто тут буянить?
— Он той мужик з оселедцем! – вказали у м╕й б╕к. – Не хоче борщ ╖сти, який замовив. То що, я маю платити за нього? – обурювалася ж╕нка ╕з кухн╕.
Настала тиша. Хвилину-другу охоронц╕ стояли розгублен╕, не знаючи, що робити. Н╕хто ж не буянить, не дебоширить, нав╕ть не матюка╓ться. Чолов╕к, на якого вказали, чемно сидить за столиком ╕ спок╕йно щось пише. ╤нциденту нема╓, хул╕ганських д╕й не пом╕чено, тому й замешкались, мабуть, розм╕рковуючи, як тут вчинити. Та згодом п╕д╕йшли до столика, за яким я сид╕в.
— Прошу пана, – звернувся один, мабуть, старший. – Чому ви не хочете ╖сти борщу, коли замовили?
— Мен╕ взагал╕ перехот╕лося тут об╕дати, бо умови в бар╕ антиукра╖нськ╕! – мовив я, стримуючи роздратування. – Московська попса, яка р╕же слух, виклика╓ у мене духовний та енергетичний спротив. У мене друг-козак загинув на сход╕ в╕д рук сепаратист╕в. Мен╕ в╕д т╕╓╖ московсько╖ попси н╕чого в горло не йде. Х╕ба можна спок╕йно об╕дати, коли тут така нездорова атмосфера? Як сказала народна артистка Мар╕я Бурмака, «рос╕йська попса – це та м’яка сила, яка заволод╕ла розумом середньостатистичного укра╖нця. ╤ де ця музика побутувала, де укра╖нськ╕й п╕сн╕ м╕сця не було, там зараз рос╕йськ╕ в╕йська».
╤ нав╕ть у нас, на Волин╕, де зародилася УПА, у маршрутках повсякчас чути рос╕йську попсу на рад╕охвилях «Наше рад╕о». Н╕би нема╓ укра╖нських канал╕в, таких, як «ФМ Галичина», «Рад╕о Луцьк», та ╕нших. Заходиш у бар – ╕ тут те саме.
Це — прям╕ ознаки побутового сепаратизму. Важка артилер╕я ╕деолог╕чно╖ в╕йни, п╕сля яко╖ з’явля╓ться бойова артилер╕я, як це ми ма╓мо на сход╕ кра╖ни. З цього приводу ╓ нав╕ть р╕шення виконкому м╕сько╖ ради Луцька, де ч╕тко прописано, що «заклади культури, ресторани, клуби, караоке, п╕дпри╓мства та п╕дпри╓мц╕, як╕ зд╕йснюють перевезення пасажир╕в на територ╕╖ Луцька, зобов’язан╕ припинити публ╕чне виконання рос╕йсько╖ попси ╕, зокрема, твор╕в окремих артист╕в».
Але для деяких власник╕в бар╕в ╕ маршруток закон – не закон, указ – не указ. Вони народились «в саветском саюзе ╕ род╕на у н╕х – СССР…». Тому ╕ насаджують нам свою рабську ментальн╕сть, що згодом призводить до траг╕чних насл╕дк╕в для кра╖ни в ц╕лому.
Ми, укра╖нц╕, — автохтонна нац╕я, що за статистикою становить 80% населення держави. ╤ не повинн╕ себе почувати «на наш╕й, не сво╖й земл╕» як вигнанц╕. То, можливо, уже в ХХ╤ стол╕тт╕, п╕сля двох Майдан╕в, Укра╖на нарешт╕ одягне чисту сорочку нац╕онально╖ г╕дност╕? Аби ми «запанували у сво╖й сторонц╕»!

Олександр СЕРЕДЮК,
письменник ╕ публ╕цист, ╕нструктор Бойового Гопака

P.S. А прац╕вник╕в бару прошу вибачитись перед╕ мною зг╕дно ╕з Законом Укра╖ни «Про захист прав споживач╕в».
(Газета «Волинь»)

Василь МАРСЮК
* * *
Я вже стомивсь
боротись словом
за укра╖нський св╕т ╕ лад,
╕ хоч старий,
а все ж готовий
узяти в руки автомат!
Коли ворож╕ вовч╕ згра╖
в степу кругом
 нас облягли,
шлях╕в для в╕дступу нема╓,
сл╕д стати в коло, як воли:
спина — до спини,
 зовн╕ — роги —
пороти вовч╕ животи,
пороти ╖х до перемоги
╕ враж╕ трупи розтовкти!
Хай вороння
 над степом кряче,
хай впадемо в знемоз╕ ми,
хай вит╕ка╓ кров воляча —
ми з не╖ встанемо людьми!
Вже мало битись
 т╕льки словом
за укра╖нський св╕т ╕ лад —
╕ я перо зм╕нять готовий
на автомат!
05.05.2014 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16236

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков