Версiя для друку Обговорити в форумi

- НАБЛИЗИТИ НАВЧАННЯ Й ВИХОВАННЯ ДО СУТНОСТІ КОНКРЕТНОЇ ЛЮДИНИ"

Розвиток освіти як один з пріоритетів нашої держави вимагає значного фінансування і постійної уваги органів центральної й місцевої влади та цілеспрямованої роботи усіх ланок управління галуззю. І за останні роки спільними зусиллями чимало зроблено для модернізації діяльності освітянських закладів країни відповідно до вимог часу. Про ці досягнення, нагальні завдання та перспективи на майбутнє розповідає міністр освіти і науки України Василь Кремень.

- Василю Григоровичу, давайте нашу розмову обмежимо лише середньою освітою і для початку розкажіть, будь ласка, що їй дасть нещодавно прийнятий Верховною Радою і підписаний Президентом України бюджет країни.
- Перш за все я хотів би сказати про наше невдоволення бюджетами кожного року. Адже хочеться, щоб сфера освіти працювала краще, а для цього потрібне збільшення асигнувань. Проте задля об`єктивності слід зазначити сталу тенденцію постійного зростання витрат на освіту. Також підкреслю, що на відміну від усіх попередніх років у 2003 році наша галузь профінансована на 100 відсотків. Мені приємно відзначити, що значні суми витрачено на комп`ютерні класи. Лише для сільської школи їх в цьому році придбали 1720. Здебільшого вони мають по одинадцять комп`ютерів - учительський і для школярів.
- А що отримає вчитель у новому році?
- Та зарплата, яку в 2003 році підвищили на 30 відсотків, повністю забезпечена на наступний рік. Крім цього, з першого березня передбачено її збільшити завдяки приведенню у відповідність співвідношення посадових окладів до нової мінімальної заробітної плати. З урахуванням різних надбавок це дасть підвищення на 15 відсотків. Звичайно, хотілося б більше, але такі реалії бюджету.
Серед інших приємних ознак нового року назву фінансування загальнодержавної програми "Шкільний автобус". Уряд Віктора Януковича за поданням Міністерства освіти і науки затвердив програму і ми починаємо її виконувати. Передбачені 34 мільйони гривень дадуть можливість придбати для шкіл понад 200 автобусів. У першу чергу вони підуть у ті області, які й самі їх закуповуватимуть. Так ми скоріше вирішимо цю проблему.
При цьому хочу наголосити: програма ця створена не для закриття шкіл, а для підвезення дітей, які живуть за межею пішохідної доступності. А таких майже 300 тисяч. І взагалі наявність шкільного автобуса відкриває нові можливості для екскурсій по цікавих історичних місцях, відпочинку тощо.
Зберігається й надалі програма комп`ютеризації сільських шкіл і середньої освіти взагалі. На це ми будемо мати 65 мільйонів гривень і закупимо понад тисячу комп`ютерних класів. Отже, з урахуванням усіх можливостей, у тому числі зусиль на місцях, сподіваємося у 2004 році в основному завершити комп'ютеризацію середніх шкіл.
Зберігається й фінансування 94 мільйонів гривень на видання підручників. І головну увагу зосередимо на четвертих класах, які входять у дванадцятирічну систему освіту. Намічено їх повністю забезпечити і таким чином перші, другі, треті та четверті класи матимуть усі підручники. А далі підуть п'яті, шості й інші класи. Для нинішніх п`ятих та інших класів будемо друкувати за потребою.
- А які на основі цих фінансових можливостей мають відбутися якісні зміни в середній школі на шляху її модернізації?
- Тут я хочу зазначити, що ми стільки робимо, скільки можемо фінансово забезпечити. І все-таки зараз ми вступили в етап спокійної, важливої роботи з модернізації освіти.
- Мабуть, оце слово "спокійної" і є ключовим у цьому визначенні?
- Саме так. Бачите, ми національною доктриною розвитку освіти та іншими документами визначили стратегію нашої роботи. Перейшли на дванадцятирічну освіту, змінили систему оцінок, здійснили інші речі. А тепер повинні ввести кожний клас у цю нову парадигму навчальної діяльності. У цьому плані найголовнішим є завершення роботи над державними стандартами базової та старшої шкіл. Цей документ визначатиме сутність навчальної діяльності усіх шкіл України. Його ми вже подали до Кабінету Міністрів на затвердження.
На основі цих стандартів завершимо роботу над навчальними програмами з кожного предмету і активно розроблятимемо відповідні підручники. Таким чином, середня освіта набуде певних змін. По-перше, буде оновлено її зміст. Це дуже широка тема і складне завдання. Скажу коротко, що ми намагаємося чіткіше розрізнити базові знання, що має засвоїти учень, від їх інформаційного супроводу, які більше носять допоміжний характер і їх не обов'язково запам`ятовувати.
- Наприклад?
- Скажімо, сутність історичної події треба знати й розуміти. Але пам`ятати, скільки з кожного боку було вояків і на якому пагорбі вони стояли, не обов`язково. Так ми хочемо сформувати вміння бачити основи знань і творчо мислити. А ще це допоможе зменшити навантаження на учнів.
По-друге, ми вводимо ряд нових предметів. Нагадаю про вже запроваджені і добре сприйняті у початковій школі. Зокрема, дисципліну "Я і Україна". Її мета в тому, щоб дитина не просто знала про навколишній світ, а й сприймала себе у співвідношенні з ним, щоб вона пошановувала країну й себе. Щоб людина вчилася врешті-решт шанувати сама себе.
- Василю Григоровичу, скільки я Вас слухаю, в тому числі під час виступів на зборах Академії педагогічних наук, і майже завжди Ви наголошуєте на необхідності формування саме особистості.
- Я хотів би, щоб навчання було у діалозі. Вітчизняна авторитарна педагогіка ще дається взнаки. Наші діти слухняні. З одного боку, це добре, а з другого - при надмірній слухняності дитина може закреслити себе як особистість.
Ми з третього класу ввели вивчення іноземної мови, а з п`ятого намічаємо ще суттєве її збільшення. Вперше вводимо "Етику". Вона повинна допомогти школяреві опанувати моральні цінності, способи поведінки відповідно до цих моральних цінностей і орієнтуватиме на більш високе духовне суспільство й життя. Вона базуватиметься на всій позитивній спадщині - загальнолюдській і релігійній, перш за все християнській.
Пізніше вивчатимуться основи права, громадянське суспільство, а у випускному класі введемо курс, який узагальнить знання про людину й природознавство, тобто покаже співвідношення її з природним середовищем і допоможе зрозуміти своє місце в природі. Ці й інші предмети теж сприятимуть вихованню особистості людини.
І ще одне. У викладанні світової історії та історії України ми так побудуємо горизонтальні зв'язки між ними, щоб у часі вони були співзвучні. Те ж стосується фізики, хімії, математики.
Далі. Ми затвердили концепцію профільного навчання, розроблену вченими Академії педагогічних наук, і будемо її реалізовувати. Але штурму, так би мовити, не буде, повністю цей перехід завершиться, коли нинішній третій клас дійде до десятого. Хоча там, де є умови для профільного навчання, будемо його підтримувати. Це дасть можливість враховувати власні здібності й прагнення учня.
І одне з найголовніших завдань, яке ми вирішуємо, я б сказав, без надмірного галасу і послідовно, це все більше утвердження укра-їнської мови як мови на-
вчання. І за часи незалежності багато чого зроблено. Якщо в 1991 році у нас менше половини дітей навчалося українською мовою, то нині вже 74 відсотки. Особливо нас турбує ситуація в декількох регіонах. Там вона склалася об`єктивно, історично - це той же Крим, Донбас, Запоріжжя. Я з шаною й повагою ставлюся до тих освітян, але їх можна зрозуміти. Коли 1991 року там українською навчалося лише 3 відсотки, а зараз 18, то це вже значний результат. Ми разом із Донецькою обласною державною адміністрацією розробили програму поширення україномовного навчання по кожному місту, району до 2010 року. Програма абсолютно конкретна. Її показники були завізовані керівниками міст і районів. І вони досить суттєві. Є райони, в яких до 80 - 90 відсотків дітей навчатимуться українською мовою.
З метою вироблення цієї стратегії та її реалізації ми провели засідання колегії Міністерства в Донецьку. І я намагався показати донеччанам і мешканцям інших регіонів, як важливо, щоб у вивченні української мови були зацікавлені не тільки держава або нація, а й ще більше кожний конкретний громадянин. Бо без знання української мови він суттєво зменшує свої можливості.
- Він не може стати президентом країни.
- Президентом, прем`єром і взагалі державним службовцем. Він не може виїхати вчитися, скажімо, до столиці чи в інші області, розташовані західніше наших східних кордонів. І ми вчиняємо нерозумно, коли не забезпечуємо дитині можливість оволодіти українською мовою.
І друге. Якщо у тому чи іншому регіоні велика маса людей не володіє українською мовою, то і вплив цього регіону у житті країни теж зменшується. І буде відчуватися їх певна меншовартість. Через це у поширенні й вивченні української мови збігаються інтереси і держави, і регіону, й особливо - конкретної людини.
- Мабуть, все це можна вивести на якийсь узагальнюючий показник?
- Можна. Врешті-решт, моя золота мрія - наблизити навчання й виховання до сутності конкретної людини. Щоб кожна людина стала сама собою. Тоді вона буде щасливою. В принципі, в школі ми повинні вирішити два завдання. Допомогти дитині пізнати себе, тобто - в чому вона сильніша, де слабша, які має психологічні особливості і таке інше - перше. І допомогти саморозвинутися - друге. А вже у дорослому житті це реалізується максимально. І вона буде щасливою, бо займається улюбленою справою, і фахово це зробить. І суспільство буде ефективне, адже мільйони людей займатимуться своєю справою. Тим самим ми забезпечимо і динамічний прогрес суспільства.
У цьому ж контексті слід згадати й демократизацію відносин в системі освіти. Передусім, між вчителем і учнем, щоб кожний себе відчував особистістю. Не втрачаючи при цьому шану і повагу до вчителя.
Ми повинні демократизувати відносини також між вчителем і директором школи й орієнтуватися не на формальні ознаки роботи, а на кінцевий результат, тобто - на якість розвитку дітей, яких навчає вчитель. Потребують подальшої демократизації й стосунки управління освіти й директора школи. Треба взагалі позбутися залякування, репресивної педагогіки.
А наостанок, користуючись нагодою, хочу привітати всіх освітян з Новим роком, Різдвом і побажати їм творчої наснаги, здоров'я, щастя.

(Укрінформ).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #2 за 09.01.2004 > Тема "З перших уст"