Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ ОПУБЛ╤КУВАВ ДЛЯ КРИМЧАН ПАМ'ЯТКУ З РЕКОМЕНДАЦ╤ЯМИ, ЯК ПОВОДИТИСЯ П╤Д ЧАС ЗАТРИМАННЯ ТА ОБШУК╤В
Голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав кримчан пост╕йно тримати при...


УКРА╥Н╤ СЛ╤Д ПРИПИНИТИ ЗАЛ╤ЗНИЧНЕ СПОЛУЧЕННЯ З РФ
Це потр╕бно для м╕н╕м╕зац╕╖ к╕лькост╕ потенц╕йних бранц╕в в Рос╕╖, пише Борис Баб╕н у статт╕ в...


ПОСОЛ УКРА╥НИ НАГАДАВ АВСТР╤ЙЦЯМ, ЯК╤ В╤ДВ╤ДАЛИ КРИМ, ПРО КАТУВАННЯ АКТИВ╤СТА
Посол Укра╖ни в Австр╕╖ Олександр Щерба розкритикував автр╕йських пол╕тик╕в, як╕ в╕дв╕дали...


КОМ╤ТЕТ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН УХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО КРИМУ
Президент Петро Порошенко прив╕тав ухвалення оновлено╖ резолюц╕╖.


РАДА ПРИЙНЯЛА В ПЕРШОМУ ЧИТАНН╤ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВИБОРИ З В╤ДКРИТИМИ СПИСКАМИ
П╕д час виступ╕в перед початком голосування л╕дери фракц╕й та народн╕ депутати висловили думку,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2015 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 20.11.2015
«ЗОЛОТО ОСЕН╤»

Де збер╕га╓ться минуле? Звичайно, в музеях. А ще – в пам’ят╕, але в н╕й воно суб’╓ктивн╕ше ╕ доступне не кожному. В Музе╖ ╕стор╕╖ м╕ста С╕мферополя ╓ на що подивитися ╕ з чим зв╕рити власн╕ враження. Особливо це стосу╓ться стенду з портретами письменник╕в (у Рос╕╖ – Р╕к л╕тератури). Там – молод╕ обличчя тих, з ким мен╕ довелося дуже близько сп╕лкуватися у видавництв╕. Не збагну лише, чому поряд ╕з з╕ркою кримсько╖ л╕тератури Мар╕╓ю Глушко ж╕нка, що ╕ пальцем не торкалася до ╖╖ чар╕вного пера. А хтось, молодий ╕ недосв╕дчений, буде називати ╖хн╕ пр╕звища через кому. Але це мало кого хвилю╓, бо сьогодн╕ л╕тература – не стезя Богом обраних, а просто один ╕з клуб╕в за захопленнями, належати до якого може кожен.
Але одна справа – належати, а ╕нша – бути такою ж з╕ркою, як Мар╕я Васил╕вна, ╕ чим вужче коло посвячених, тим яскрав╕шою, а то й ╓диною у сво╓му род╕. Не буду тримати ╕нтригу – я про неперевершену вишивальницю В╕ру Серг╕╖вну Ро╖к, як╕й ╕ була присвячена традиц╕йна виставка образотворчого мистецтва «Золото осен╕», що в╕дбулася в С╕мферопольському музе╖.
Вже 5 рок╕в, як В╕ра Серг╕╖вна не з нами, але з нами ╖╖ творч╕сть ╕ ╖╖ приклад, який надихав ╕ надиха╓ нов╕ покол╕ння вишивальниць. ╤ ще В╕ра Серг╕╖вна назавжди по╓днала в одному в╕зерунку Укра╖ну ╕ Крим. Бо якщо Крим – кв╕тка, то Укра╖на – та стеблина, що да╓ ╖й життя як часточц╕ одного кв╕тучого поля. Таким символ╕чним рушником ╓днання можна вважати останню велику працю учня В╕ри Серг╕╖вни Юр╕я Савки ╕з Луцька. На рушнику ╕ д╕йсно, як сп╕вають у п╕снях, вишите ц╕ле життя В╕ри Ро╖к. ╥╖ кримський пер╕од символ╕зу╓ найближча до портрета майстрин╕ «дор╕жка», основним елементом яко╖ ╓ виноград; нижче – традиц╕йна вишивка для В╕нниччини, батьк╕вщини батька вишивальниц╕; дал╕ – в╕зерунок у стил╕ Полтавщини, ╕ найнижче – прив╕т безпосередньо з Лубен, де ╕ народилася 104 роки тому В╕ра Серг╕╖вна. Там ╓ вже школа ╖╖ ╕мен╕, а будуть ще й пам’ятник та музей образотворчого мистецтва на ╖╖ честь.
Верхня частина рушника теж сповнена глибинного зм╕сту. Це – ╕стор╕я творчост╕ В╕ри Серг╕╖вни. Спочатку – ледь пом╕тн╕ паростки, як╕ прямо на очах зростають, а апофеозом творчост╕ ╓ верхн╕й ряд – там живе ╕ кв╕ту╓ мр╕я В╕ри Серг╕╖вни, яка так ╕ не встигла зд╕йснитися. У центр╕ уваги – веселий, в╕дчайдушний п╕вник, що символ╕зу╓ торжество життя, безпричинну б╕олог╕чну рад╕сть, у яко╖ нема╓ н╕ минулого, н╕ майбутнього.
╤дею ц╕╓╖ частини рушника Ю. Савка запозичив у само╖ В╕ри Серг╕╖вни, яка вишила сувен╕рний килимок ╕з под╕бним сюжетом п╕д назвою «Життя». ╤ життя це, як ╕ в ╕нтерпретац╕╖ Юр╕я Савки, незвичайне, у нього нема╓ заходу, нема╓ старост╕. Воно лише нароста╓, багатша╓ ╕ ускладню╓ться в╕зерунок. Ось в╕н, п╕к усп╕ху, п╕к слави, максимум досягнень! Отака вона, ця щаслива межа, за яку не хочеться зазирати. Неспод╕вано, як ╕ В╕ра Серг╕╖вна, п╕шов ╕з життя й Юр╕й Савка. В╕дсвяткував св╕й 80-р╕чний юв╕лей, дошив рушник ╕ п╕шов – чи то з вини неуважних л╕кар╕в, чи то просто так на роду йому було написано…
Вс╕ ц╕ роздуми приходять вже п╕зн╕ше, п╕сля сп╕лкування ╕з сином В╕ри Серг╕╖вни Вадимом Михайловичем, а спочатку – головна, урочиста частина заходу, де його орган╕затори розпов╕дають про фестиваль «Золота ос╕нь», в рамках якого вже вп’яте проводиться виставка образотворчого мистецтва. Цього разу на н╕й репрезентовано прац╕ 20 майстр╕в, майже вс╕ вони ╕з С╕мферополя. Це ╕ прац╕ по дереву та декоративн╕ картини, виконан╕ в японськ╕й техн╕ц╕ к╕нусайга, ╕ керам╕чн╕ вироби, ф’юз╕нг, ╕ вишивка, в’язання, вироби ╕з к╕стки й багато ╕ншого, включаючи р╕зьблення на страусячих яйцях.
Але увага була прикута переважно до людини, в пам’ять яко╖ все це в╕дбувалося, – В╕ри Ро╖к. ╤ у кожному виступ╕ в╕дкривалися як╕сь штрихи, неспод╕ван╕ нав╕ть для тих, хто не оч╕кував почути щось нове. Про ветеранський клуб «Вогник», який очолю╓ учениця В╕ри Серг╕╖вни Св╕тлана Лавренюк, я вже чула неодноразово, знаю, що в одн╕й ╕з секц╕й л╕тн╕ люди займаються вишивкою, але пан╕ Св╕тлана змогла розпов╕сти про сво╖х п╕доп╕чних так, що захот╕лося познайомитися не лише ╕з самими рукод╕льницями, а й в╕дв╕дати патр╕отичн╕ заходи клубу.
Пан╕ Св╕тлана в╕дзначила творч╕сть Жанни Морал╕ково╖, Тамари Якимово╖ та Олени Кир╕╓нко. Показала вона ╕ свою власну вишивку, виконану у техн╕ц╕, незвичн╕й нав╕ть для досв╕дченого ока. ╢ в секц╕╖ ╕ чолов╕к, який захоплю╓ться вишивкою, — Фердинанд Саркисян.
При╓мно було побачити серед промовц╕в Владислава ╢рмакова, з яким ран╕ше наш╕ шляхи пост╕йно перетиналися, бо об’╓днувала нас Укра╖на. Владислав Енверович ╕ сьогодн╕ в╕д Батьк╕вщини не в╕дхрестився – очолю╓ Асоц╕ац╕ю культури укра╖нц╕в Криму. Як я ╕ зап╕дозрила, асоц╕ац╕я ця ╕сну╓ формально, як ╕, поряд з рос╕йською та кримськотатарською, укра╖нська державна мова в Криму. Але все ж таки ╓ зач╕пка у раз╕ потреби безстрашно збиратися в к╕лькост╕ б╕льше трьох…
Пан Владислав пригадав, як разом з В╕рою Серг╕╖вною ╖здив по Криму ╕ як д╕тлахи показували ╖й сво╖ вишивки, й не лише д╕вчатка, в Б╕лог╕рську рукод╕ллям захоплювалися ╕ хлопчики. А ще Владислав ╢рмаков подякував ус╕м чиновникам, як╕ внесли свою дещицю в ув╕чнення пам’ят╕ В╕ри Серг╕╖вни. Так я вперше почула, що назвати площу ╖╖ ╕менем запропонував мер С╕мферополя Г. Бабенко.
Добрим словом було згадано ╕ директора музею С╕мферополя ╤рину Вдовиченко, але вже у виступ╕ сина В╕ри Ро╖к Вадима. ╤ тут згадати можна було б ╕ директор╕в б╕бл╕отек ╕м. Пушк╕на та ╕м. Франка. В╕ра Серг╕╖вна й сьогодн╕ об’╓дну╓ не лише укра╖нц╕в, а й ус╕х, хто обрав сво╖м фахом служ╕ння культур╕.
Та, на жаль, не все так гладко. Хоч ╕ кажуть у кримськ╕й «держрад╕», н╕бито все п╕д контролем, але ф╕нансування б╕╓нале на перший квартал наступного року, як було заплановано, не передбачене, а саме у кв╕тн╕ В╕р╕ Ро╖к виповнилося б 105 рок╕в. Тож Вадима Михайловича ╕ сп╕лку художник╕в, членом яко╖ була В╕ра Серг╕╖вна, чекають непрост╕ часи. Та чи треба пояснювати, що все це потр╕бно не В╕р╕ Серг╕╖вн╕ (вона вище за земн╕ турботи) ╕ не ╖╖ р╕дним? Це потр╕бно нам ус╕м, кожному, хто обира╓ пом╕ж долею звичайного споживача ╕ хоча б маленьким, але духовним подвигом! Така людина ма╓ усв╕домлювати його вагу ╕ значення, знати, що кожна жертва окупиться. Якщо не сьогодн╕, то через десятил╕ття.
А дал╕ – в музе╖ просто зазвучала класична музика. П╕дтримати музейник╕в прийшли артисти з музично╖ школи. Золоту ос╕нь треба не лише бачити, а й чути… А надвор╕ кружляло барвисте листя, ╕ зовс╕м не хот╕лося думати, що у танц╕ воно помира╓.

Тамара СОЛОВЕЙ

Якось дуже швидко летить час, чи ми швидко стар╕╓мо? Ось пролет╕ло вже б╕льше п’яти рок╕в, як нема╓ з нами незабутньо╖ В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к, а зда╓ться, що промайнула лише мить. 25 кв╕тня 2016 року виповниться 105 рок╕в з дня ╖╖ народження, ╕ «Кримська св╕тлиця» в пам’ять про цю видатну ж╕нку почина╓ публ╕кац╕ю матер╕ал╕в, присвячених ╖╖ творчост╕ ╕ житт╓вому шляху.
Ми зверта╓мося до читач╕в з проханням ╕ пропозиц╕╓ю: надсилайте на нашу електронну адресу сво╖ статт╕, спогади, в╕рш╕, присвячен╕ В╕р╕ Серг╕╖вн╕. Матер╕али про Майстриню будуть виходити п╕д загальним заголовком, який ми взяли з в╕нка сонет╕в «Я, В╕ра…» нашого кримського поета Серг╕я Сурмача:

Не задля похвали ╕ ср╕бняк╕в
Я вишивала кров густу калини,
За вс╕х, хто не д╕йшов, не догор╕в,
╤ хто не дочекався Укра╖ни…

Наша газета завжди уважно сл╕дкувала за творч╕стю В╕ри Серг╕╖вни ╕ пов╕домляла у сво╖х публ╕кац╕ях про нов╕ усп╕хи Майстрин╕. ╤ сьогодн╕ ми в╕дкрива╓мо рубрику до ╖╖ 105-╖ р╕чниц╕ повторенням першо╖ публ╕кац╕╖ в газет╕. Це сталося 12 червня 1993 року, а 30 жовтня цього ж року з’явилась нова стаття, ╕ з тих п╕р матер╕али про творч╕сть В╕ри Серг╕╖вни стали з’являтися регулярно. Варто зазначити, що за життя В╕ри Ро╖к «Кримська св╕тлиця» за 17 рок╕в видрукувала 117 статей про в╕дкриття ╖╖ виставок, про юв╕лейн╕ заходи та ╕нш╕, присвячен╕ ╖╖ творчост╕, матер╕али.

ШАНОВН╤ ЧИТАЧ╤!
Оск╕льки жодних оф╕ц╕йних наказ╕в або розпоряджень, що стосуються зм╕ни формату випуску «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з моменту окупац╕╖ Криму ми не отримували (а зг╕дно з укра╖нським законодавством, так╕ р╕шення узгоджено приймаються лише сп╕взасновниками засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ або судом), продовжу╓мо готувати до друку щотижнев╕ номери газети ╕ направляти ╖х до ки╖всько╖ друкарн╕. Як ╕ ран╕ше, починаючи з 2002 року, на редакц╕йному сайт╕ щоп’ятниц╕ виставля╓ться електронна верс╕я тижневика, зокрема у pdf-формат╕. Розм╕щену нижче ╕нформац╕ю про умови передплати «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та ╕нших культуролог╕чних видань продовжу╓мо публ╕кувати як нагадування «борцям» за ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни про ╖хн╕ держслужбов╕ зобов’язання перед читачами ╕ державою.
Редакц╕я «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 20.11.2015 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16243

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков