Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 27.11.2015
ДЕЯК╤ СТОР╤НКИ З ╤СТОР╤╥ ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА╥НИ
В╕тал╕й ЛАЗОРК╤Н

Книга в газет╕
(Продовження. Поч. у № 34-47)

«Кримська св╕тлиця» публ╕ку╓ газетний вар╕ант книги полковника В╕тал╕я Лазорк╕на, одного ╕з засновник╕в Збройних Сил Укра╖ни ╕ Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни, про ╕стор╕ю творення Укра╖нського в╕йська, ╕ зверта╓ться ╕з закликом до видавц╕в та потенц╕йних спонсор╕в п╕дтримати видання повно╖ верс╕╖ книги. Звертатися з пропозиц╕ями можна на електронну адресу редакц╕╖ — kr_svit@meta.ua, або автора — vlazorkin@ukr.net.

В╕тал╕й ЛАЗОРК╤Н
ДЕЯК╤ СТОР╤НКИ З ╤СТОР╤╥ ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА╥НИ

Глава 20
ПРОБЛЕМИ ОБОРОННОГО БУД╤ВНИЦТВА

На початках утворення ново╖ незалежно╖ держави Укра╖на, 2 вересня 1991 року в проект╕ Закону Укра╖ни «Про оборону Укра╖ни» я написав таке визначення: «оборона Укра╖ни - система пол╕тичних, економ╕чних, соц╕альних, во╓нних, наукових, науково-техн╕чних, ╕нформац╕йних, правових, орган╕зац╕йних, ╕нших заход╕в держави щодо п╕дготовки до збройного захисту та ╖╖ збройний захист у раз╕ збройно╖ агрес╕╖ або збройного конфл╕кту».
З цього визначення очевидно, що оборона держави Укра╖на базу╓ться на результатах д╕яльност╕ вс╕х державних ╕нституц╕й, як╕ зад╕ян╕ у п╕дготовц╕ до збройного захисту ╕ зд╕йсненн╕ безпосередньо збройного захисту у раз╕ збройно╖ агрес╕╖ або збройного конфл╕кту.
Тобто у мирний час вс╕ державн╕ ╕нституц╕╖, зад╕ян╕ в оборон╕, працюють над виробництвом ╕ накопиченням вс╕х необх╕дних ресурс╕в, над створенням реальних можливостей для зд╕йснення збройного захисту та роблять усе можливе для уникнення збройного конфл╕кту.
Якщо ж уникнути збройного конфл╕кту неможливо, то держава застосову╓ сво╖ Збройн╕ Сили для зд╕йснення збройного захисту з використанням вс╕х накопичених та моб╕л╕зац╕йних ресурс╕в.
З ц╕╓ю метою держава форму╓ в╕дпов╕дн╕ плани оборони з застосуванням Збройних Сил, визнача╓ вс╕ потреби для ведення збройно╖ боротьби та створю╓ в╕дпов╕дну систему функц╕онування державних орган╕в, що зд╕йснюють весь комплекс заход╕в, необх╕дних для створення ╕ накопичення вс╕х необх╕дних матер╕ально-техн╕чних та моб╕л╕зац╕йних ресурс╕в для збройного захисту, починаючи в╕д патр╕отичного виховання молод╕ ╕ п╕дготовки в╕йськових кадр╕в до в╕дпов╕дного облаштування територ╕╖ театру можливих в╕йськових д╕й для утворення ешелоновано╖ оборони та подач╕ в╕дпов╕дних накопичених матер╕альних ╕ техн╕чних ресурс╕в, стратег╕чних запас╕в, техн╕ки ╕ озбро╓ння.
Збройн╕ Сили у мирний час проводять в╕дпов╕дн╕ навчання для удосконалення роботи ц╕╓╖ системи функц╕онування державних орган╕в та налагодження ╖╖ вза╓мод╕╖ з в╕йськами у процес╕ ведення боротьби з ймов╕рним противником.
Держава Укра╖на для ф╕нансового забезпечення план╕в оборони та житт╓д╕яльност╕ Збройних Сил ╕ системи функц╕онування державних орган╕в для забезпечення збройно╖ боротьби мала б формувати щор╕чний оборонний бюджет не менше 5% в╕д валового нац╕онального продукту.
З метою полегшення всього тягаря утримання ╕ забезпечення Збройних Сил у мирний час та збереження сво╖х оборонних можливостей держава застосову╓ принцип оборонно╖ достатност╕, який поляга╓ у наявност╕ в держав╕ структурованих Збройних Сил на мирний ╕ во╓нний час.
Повна структура Збройних Сил, на мою думку, у сво╓му склад╕ мала б мати:
- Стратег╕чн╕ Сили стримування, що за сво╓ю вогневою ╕ техн╕чною потугою здатн╕ завдати супротивнику неприйнятно╖ шкоди на його територ╕╖ (ракетн╕ в╕йська, стратег╕чна ав╕ац╕я, оснащен╕ бойовими надпотужними зарядами у без’ядерному вар╕ант╕, ╕ в╕йська протипов╕тряно╖ оборони, здатн╕ викрити ╕ в╕дбити перший ракетно-ав╕ац╕йний удар ворога);
- Сили загальнов╕йськового призначення (Сухопутн╕ В╕йська, В╕йськово-Пов╕трян╕ Сили, В╕йська Протипов╕тряно╖ оборони, В╕йськово-Морськ╕ Сили) для виконання бойових завдань зг╕дно з затвердженими планами оборони та ведення в╕йськових операц╕й з розгрому ворога;
- Сили спец╕ального призначення: Прикордонн╕ в╕йська для прикриття державного кордону; Нац╕ональна Гвард╕я для зд╕йснення функц╕й територ╕ально╖ оборони, цив╕льного захисту населення, реагування на надзвичайн╕ ситуац╕╖ природного та техногенного характеру, п╕дтримання правового порядку на територ╕╖ Укра╖ни п╕д час д╕╖ режиму надзвичайних стану; Внутр╕шн╕ В╕йська та м╕л╕ц╕я (пол╕ц╕я) для п╕дтримання правопорядку, охорони ╕ захисту спец╕альних об’╓кт╕в, визначених законодавчими актами ╕ п╕дзаконними документами.
У мирний час держава утриму╓ у повному чисельному склад╕ ╕ в╕дпов╕дно у повн╕й бойов╕й готовност╕ Стратег╕чн╕ Сил стримування ╕ частину Сил загальнов╕йськового призначення та Сил спец╕ального призначення. Решта в╕йськ, визначенних планами Генерального штабу ЗС Укра╖ни утриму╓ться у стан╕ скорочено╖ чисельност╕ особового складу або у кадрованому стан╕.
У загрозливий пер╕од та у во╓нний час ма╓ проводитись планове доукомплектування в╕йськових частин скороченого складу та формування кадрованих в╕йськових частин зг╕дно з державним планом моб╕л╕зац╕╖ при загроз╕ збройно╖ агрес╕╖ проти Укра╖ни.
Я вважав, що для цього в держав╕ Укра╖на ма╓ бути сформована в╕дпов╕дна галузь державно╖ економ╕ки – во╓нна економ╕ка, яка функц╕онально ма╓ об’╓днати в╕дпов╕дн╕ органи державно╖ влади ╕ промисловост╕ з в╕дпов╕дними функц╕ями забезпечення виконання оборонних замовлень для задоволення потреб ведення збройно╖ боротьби.
Во╓нна економ╕ка ма╓ бути ╕нтегрована у нац╕ональну економ╕ку на вс╕х р╕внях, починаючи в╕д вир╕шення науково-техн╕чних завдань та утворення техн╕ко-технолог╕чних ╕ виробничих потужностей оборонно-промислового комплексу до виконання оборонних замовлень щодо техн╕чного ╕ комун╕кативного облаштування територ╕╖ театр╕в можливих в╕йськових д╕й, цив╕льного захисту населення, п╕дготовки моб╕л╕зац╕йно навченого резерву та накопичення необх╕дних стратег╕чних запас╕в ╕ ресурс╕в, р╕вном╕рно розм╕щених по вс╕й територ╕╖ Укра╖ни на в╕дпов╕дних можливих операц╕йних напрямках, визначених планами оборони.
Управл╕ння во╓нною економ╕кою, на мою думку, ╕ мало б взяти на себе М╕н╕стерство оборони Укра╖ни, в╕дмовившись в╕д функц╕й кер╕вництва Збройними Силами Укра╖ни.
Функц╕╖ кер╕вництва Збройними Силами Укра╖ни мав б зд╕йснювати окремий державний орган в╕йськового управл╕ння – Головне командування Збройних Сил Укра╖ни, п╕дпорядковане Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил Укра╖ни, яке б зд╕йснювало планування збройно╖ боротьби з ймов╕рним ворогом ╕ п╕дготовки Збройних Сил до ведення оборонних операц╕й.
Розпод╕л Збройних Сил Укра╖ни на Збройн╕ Сили мирного часу ╕ Збройн╕ Сили во╓нного часу мав сутт╓во облегшити витрати кошт╕в оборонного бюджету на ╖х утримання та забезпечити таку поточну чисельн╕сть особового складу, яка зг╕дно з планами оборони необх╕дна для адекватного реагування на в╕дпов╕дний стан в╕йськово-пол╕тично╖ ситуац╕╖ навколо Укра╖ни.
За такою схемою ГК ЗС Укра╖ни ставало б замовником комплексних потреб для забезпечення оборони кра╖ни, а М╕ноборони стало б центральним органом, в╕дпов╕дальним за виконання ус╕х державних замовлень зг╕дно з затвердженими планами оборони. Така схема встановлю╓ персональну в╕дпов╕дальн╕сть вс╕х посадових ос╕б за п╕дготовку держави до оборони, за п╕дготовку до збройного захисту та за результати ведення збройно╖ боротьби, спрямовано╖ на розгром ворога.
Це було закладено мною у проект Во╓нно╖ доктрини Укра╖ни у 1992 роц╕, яку я узгодив з В’ячеславом Чорноволом, ╕ це склада╓ сутн╕сть во╓нно╖ реформи для держави-Укра╖на, яка протягом 23-х рок╕в так ╕ не була проведена аж донин╕, оск╕льки в Укра╖н╕ в╕йськове кер╕вництво держави, що переважаючою б╕льш╕стю складалося з генерал╕в, вих╕дц╕в з╕ старо╖ системи, як╕, залишили в Укра╖н╕ по сут╕ прототип радянсько╖ системи п╕дготовки до оборони, вважаючи Рос╕йську Федерац╕ю сво╖м головним в╕йськовим союзником ╕ кооперуючись з нею, розраховували на отримування з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ техн╕ки ╕ озбро╓ння нового покол╕ння.
Та в умовах ринково╖ економ╕ки така система п╕дготовки до оборони не працю╓ належним чином ╕ сприя╓ виникненню р╕зного роду корупц╕йних схем у сфер╕ матер╕ально-техн╕чного забезпечення Збройних Сил. Вс╕ недол╕ки тако╖ системи почали в╕дчуватися вже з 1997 року, коли припинилося проведення комплексних навчань Збройних Сил, та вкрай негативно проявилися у 2010-2014 роках, коли на посад╕ м╕н╕стра оборони перебували сумнозв╕сний адм╕рал ╢жель, громадян Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ Саламат╕н та укра╖нський б╕знесмен Лебед╓в, а Генеральний штаб очолювали корумпован╕ генерали, яких б╕льше ц╕кавило, як виг╕дн╕ше для себе реал╕зувати надлишкове майно в╕д подальшого скорочення в╕йськ. Саме протягом 2010-2014 рок╕в фактично була зруйнована вся система оборони, а Збройн╕ Сили Укра╖ни, що були позбавлен╕ всього комплексу матер╕ально-техн╕чного забезпечення, майже втратили свою бо╓здатн╕сть.
Кооперац╕я ж укра╖нських виробничих п╕дпри╓мств оборонно-промислового комплексу з в╕дпов╕дними рос╕йськими, де зд╕йснювались зб╕рка ╕ випуск готово╖ продукц╕╖, несла в соб╕ небезпеку для оборонного буд╕вництва в незалежн╕й Укра╖н╕, бо у раз╕ зм╕ни пол╕тичного курсу Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ стосовно Укра╖ни, Збройн╕ Сили Укра╖ни позбавлялися б поставок техн╕ки ╕ озбро╓ння з Рос╕╖. Так врешт╕ ╕ сталося починаючи з 2010 року, коли ╕мперськ╕ амб╕ц╕╖ стосовно Укра╖ни проявилось повною м╕рою, нав’язуванням кабальних Харк╕вських угод щодо подовження терм╕ну перебування Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, дислокованого в Криму ╕ в м╕ст╕ Севастопол╕, та умов його перебування ╕з зб╕льшенням чисельного складу до обсяг╕в, як╕ робили Чорноморський флот господарем на територ╕╖ п╕вострова, що само собою несло загрозу державному суверен╕тету Укра╖ни.
Починаючи з 2005 року, Сп╕лка оф╕цер╕в Укра╖ни неодноразово звертала увагу пол╕тичних к╕л ╕ громадськост╕ на незадов╕льний стан, в якому перебувають Збройн╕ Сили. Ми проводили тематичн╕ кругл╕ столи ╕ науково-практичн╕ конференц╕╖ з актуальних проблем системи нац╕онально╖ безпеки та незадов╕льного стану Збройних Сил Укра╖ни.
25 жовтня 2008 року на баз╕ Льв╕всько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни була проведена науково-практична конференц╕я на тему: «Збройн╕ Сили Укра╖ни. ╤стор╕я та сучасн╕сть», за результатами яко╖ окремою брошурою були надрукован╕ матер╕али з допов╕дями Бориса Кожина, Олександра Ск╕пальського, В╕тал╕я Лазорк╕на, В’ячеслава Б╕лоуса, Василя Казм╕рчука, Олега Романчука, Ярослава Сватко та Зверненнями до президента, прем’╓р-м╕н╕стра та голови Верховно╖ Ради Укра╖ни з вимогою звернути увагу на незадов╕льний стан ф╕нансування Збройних Сил Укра╖ни та забезпечити належне ╖х ф╕нансування на 2009 р╕к.
Найб╕льш активн╕ члени Сп╕лки оф╕цер╕в виступали в засобах масово╖ ╕нформац╕╖, зокрема, полковник В’ячеслав Б╕лоус, голова СОУ, генерал-лейтенант Петро Процик, редактор журналу «Ун╕версум» Олег Романчук. Вийшла ╕ моя стаття «В╕йськова реформа - порятунок укра╖нсько╖ арм╕╖» в журнал╕ «Ун╕версум» Олега Романчука.
А у травн╕ 2010 року я попросив в╕це-адм╕рала Бориса Кожина, який особисто добре знав нового м╕н╕стра оборони адм╕рала Михайла ╢желя, домовитись про зустр╕ч. ╤ от ми в каб╕нет╕ м╕н╕стра оборони. Я висловив йому занепоко╓ння станом, що склався в оборонному буд╕вництв╕, пояснював, що його використовують певн╕ пол╕тичн╕ сили, як╕ прагнуть послаблення Збройних Сил, ╕ що його скоро пом╕няють на ╕ншу особу, тому просив врахувати думку громадськост╕.
Та Михайло ╢жель не погоджувався з нами. В╕дчувалося, що в╕н вважа╓ себе «на кон╕» сво╓╖ щасливо╖ дол╕, а наша розмова аж н╕як не додала йому в╕дпов╕дно╖ радост╕. В╕н заявив, що ми марно хвилю╓мося, що в╕н не дозволить себе використовувати, ╕ з розмаху грюкнув кулаком по столу так сильно, що в╕д гуркоту до каб╕нету вб╕г черговий по приймальн╕ м╕н╕стра - побачивши, що н╕чого не сталося, мовчки вийшов. Даремно ╢жель не дослухався.
Вже через п╕втора роки Михайло ╢жель завершив сво╓ н╕кчемне перебування на посад╕ м╕н╕стра оборони, протягом якого Чорноморський флот Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ зб╕льшив свою чисельн╕сть, а Рос╕я посилила св╕й пол╕тичний тиск на Укра╖ну. Михайло ╢жель згодом опинився у М╕нську в якост╕ посла Укра╖ни в Республ╕ц╕ Б╕лорусь, а восьмого лютого 2012 року указом № 72/2012 президент Укра╖ни В╕ктор Янукович призначив на посаду м╕н╕стра оборони Укра╖ни рос╕йського агента впливу Дмитра Саламат╕на, який був широко в╕домий тим, що брав активну участь у б╕йках у Верховн╕й Рад╕. Так, п╕д час ратиф╕кац╕╖ Харк╕вських угод у Верховн╕й Рад╕ в╕н вчинив б╕йку ╕ в запал╕ боротьби зламав н╕с народному депутату Володимиру Карпуку, а 16 грудня 2010 року за участ╕ Саламат╕на були побит╕ п’ятеро депутат╕в, яких було доставлено до л╕карн╕ в Феофан╕╖ з т╕лесними ушкодженнями. П╕зн╕ше прямо в службовому прим╕щенн╕ «Укрспецекспорту» Саламат╕н побив ст╕льцем директора «Термохолоду» Юр╕я Кисельова.
24 грудня 2012 року на посаду м╕н╕стра оборони Укра╖ни було призначено ф╕нансиста Павла Лебед╓ва, який запам’ятався сво╖ми буд╕вельними аферами за рахунок земель М╕ноборони.
Рос╕я п╕сля п╕дписання ╕ реал╕зац╕╖ Харк╕вських угод та призначення сво╖х людей в кер╕вництво силових в╕домств розпочала ╕нформац╕йний ╕ економ╕чний тиск на Укра╖ну.
Так, журнал╕ст Олесь Олекс╕╓нко 18 жовтня 2012 року в часопис╕ «Укра╖нський Тиждень» прямо виступив з гострим викриттям Парт╕╖ Рег╕он╕в як виконавця чорново╖ роботи з п╕дготовки ╜рунту для рос╕йсько╖ окупац╕╖ Укра╖ни: «Загроза укра╖нськ╕й державност╕ з боку Москви може незабаром стати реальн╕стю, оск╕льки русиф╕кована в сусп╕льно-пол╕тичному сенс╕ Укра╖на Януковича не зможе встояти перед натиском Кремля. Так, уже зараз Микола Азаров визнав, що для виплати чергового м╕сячного платежу за газ Рос╕╖ уряд змушений тимчасово блокувати рахунки м╕сцевих орган╕в влади, тод╕ як Б╕локам’яна продовжу╓ зваблювати майже трикратним зниженням ц╕ни на паливо у раз╕ вступу до Митного союзу. Кремль актуал╕зу╓ ╕ проекти м╕жгалузево╖ ╕нтеграц╕╖, як-от у сфер╕ зовн╕шньо╖ торг╕вл╕ зерном», написав в╕н. Кр╕м того, автор зазначав, що так╕ питання, як державний статус для рос╕йсько╖ мови, зняття обмежень на базування ЧФ РФ у Криму, за умови наявност╕ в Парт╕╖ Рег╕он╕в конституц╕йно╖ б╕льшост╕ й потужного пророс╕йського блоку в новому парламент╕, ц╕лком можуть стати предметом торгу, як ╕ перех╕д п╕д контроль сус╕да стратег╕чних галузей, як-от електроенергетики та роздр╕бного ринку газу.
Автор в╕дзначив, що, звичайно, режим Януковича прагне збер╕гати власний суверен╕тет ╕ залишатися неп╕двладним Москв╕, демонструвати непоступлив╕сть у питаннях «нац╕ональних» ╕нтерес╕в – але т╕льки там, де до них причетний особистий ╕нтерес.
Тож вс╕ наш╕ потуги зм╕нити стан нац╕онально╖ безпеки на краще були марними, як ╕ тод╕, у 1992 роц╕, бо не було кому нас почути.
Ус╕ мо╖ намагання у 1992 роц╕ провести во╓нну реформу та перетворити М╕ноборони з де-факто м╕н╕стерства збройних сил на справжн╓ м╕н╕стерство оборони, як центральний державний орган управл╕ння во╓нною економ╕кою, наражалися на спротив як самого м╕н╕стра оборони, який тяж╕в до управл╕ння Збройними Силами, так ╕ на спротив генерал╕тету, який тяж╕в до формального механ╕чного виконання вказ╕вок «зверху». А щодо п╕дтримки з боку народних депутат╕в ╕ мо╖х колег по Сп╕лц╕ оф╕цер╕в, то вони як д╕ти рад╕ли тому, що в Укра╖н╕ в╕дбува╓ться сам процес створення нац╕ональних Збройних Сил, та готов╕ були об’явити генерала Морозова геро╓м Укра╖ни лише за те, що в╕н почав розмовляти укра╖нською мовою. Зда╓ться, що вони просто не розум╕ли, про що йдеться, тому у сво╖х прагненнях я лишився без ╖х громадсько╖ п╕дтримки, а загальна справа оборонного буд╕вництва в╕д цього лише постраждала.
На мо╓ глибоке переконання, Укра╖на мала б сво╓ оборонне буд╕вництво зд╕йснювати, спираючись на власн╕ сили, виходячи з наявних можливостей, що вона мала на той час, виходячи з наявного в╕йськового майна, техн╕ки ╕ озбро╓ння, що залишились в Укра╖н╕ в╕д ЗС СРСР, та паралельно зд╕йснювати заходи щодо вступу Укра╖ни до НАТО з втягуванням до ц╕╓╖ орган╕зац╕╖ ╕ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ з метою приборкання ╖╖ ╕мперських амб╕ц╕й та створення на основ╕ такого розширення НАТО ╢вро-Аз╕йсько╖ системи колективно╖ безпеки, про що я говорив у сво╖х ╕нтерв’ю кореспондентам зах╕дних ЗМ╤.

(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2015 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16256

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков