Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...


МОЛОД╤Й НЕЗАЛЕЖН╤Й УКРА╥Н╤ – МОЛОДИЙ ШЕВЧЕНКО
24 серпня, на День Незалежност╕ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕ в╕дбулося урочисте в╕дкриття...


«ВАША П╤ДТРИМКА Д╤ТЕЙ СЬОГОДН╤ - ЦЕ ПОТУЖНА ╤НВЕСТИЦ╤Я В КВ╤ТУЧЕ МАЙБУТН╢ УКРА╥НСЬКО╥ ЗЕМЛ╤!»
Давайте ще раз подяку╓мо тим, завдяки кому конкурс в╕дбувся!


АФРИКАНСЬК╤ СТУДЕНТИ В УКРА╥Н╤
Нарешт╕ африканець вийшов ╕з ступору розгубленост╕, посм╕хнувся ╕ сказав: «Я не...


СВ╤ТЛИЧАНСЬКО-КОНОНЕНК╤ВСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС - ЯК М╤СТОК ДО НОВОГО УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ
держава Укра╖на ╕ пальцем не зворухнула, аби хоч якось п╕дтримати дитячий л╕тературний конкурс,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2015 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 27.11.2015
ПРОФЕСОР ПАВЛО ВАКУЛЮК: «ЩОБ ЗБЕРЕГТИ Л╤СИ, ТРЕБА ВИХОВУВАТИ Л╤С╤ВНИК╤В-ПАТР╤ОТ╤В»

Професор Павло Вакулюк живе неподал╕к в╕д добре вс╕м в╕домого пам’ятника чек╕стам, що на Либ╕дськ╕й. Цього разу я пом╕тив на ньому чийсь напис червоною фарбою: «Прост╕ть за Холодний Яр». Я зрозум╕в ╕дею: це так, н╕бито чек╕сти каються... В╕дразу пригадав, що десь читав публ╕кац╕╖ Павла Гавриловича на холодноярську тематику. А коли натиснув на кнопку дзв╕нка, то застав 87-л╕тнього Заслуженого л╕с╕вника Укра╖ни ╕з св╕жою газетою «День» у руках. В╕дразу стало зрозум╕ло, чому у Павла Вакулюка такий ╕нтерес до Холодного Яру ╕, взагал╕, до нашо╖ ╕стор╕╖. Побачивши н╕ме запитання в мо╓му погляд╕, л╕с╕вник сказав:
- Читаю цю газету з першого року ╖╖ виходу в св╕т. Вважаю «День» флагманом укра╖нсько╖ преси. У н╕й багато матер╕ал╕в на ╕сторичну тематику, а без знання сво╓╖ ╕стор╕╖ ми взагал╕ не зможемо йти вперед. Колись я товаришував з холодноярським л╕сничим Олександром Найдою. Разом з ним я об╕йшов холодноярськ╕ л╕си десятки раз╕в! Мало того, що Олександр Андр╕йович був закоханий у л╕с╕вничу справу, в╕н був ще й великим патр╕отом Укра╖ни. На вс╕х м╕сцях, пов’язаних з Кол╕╖вщиною, в╕н поставив пам’ятн╕ знаки.Захоплен╕сть ╕стор╕╓ю ╕ доброзичлив╕сть приваблювали до Олександра Андр╕йовича багатьох. Можете соб╕ уявити р╕вень його популярност╕, коли його гостями та слухачами були РасулГамзатов, Олесь Гончар, Натал╕я Ужв╕й, ╤нокент╕й Смоктуновський... Кра╓знавство стало другою профес╕╓ю Олександра Андр╕йовича. Знав в╕н ╕ про Холодноярську республ╕ку 20-х рок╕в, але про це говорити тод╕ ще не можна було.
- Чи можна сказати, що тема Незалежност╕ ╕ тема укра╖нських л╕с╕в десь перетинаються? Якщо не помиляюся, у «Большой советской энциклопедии» у розд╕л╕ «Л╕си»була фраза, що л╕си СРСР мають велике оборонне значення…
- Якщо народ ╓ господарем сво╓╖ територ╕╖, то це так ╕ ╓. А якщо перебува╓ у невол╕, то л╕с мало ряту╓. Свого часу я прийняв активну участь у створенн╕ ╕сторичного клубу «Холодний Яр», яким тепер керу╓ Роман Коваль. Зв╕сно, л╕си Холодного Яру мали оборонне значення, коли там д╕яли укра╖нськ╕ повстанц╕. Мали оборонне значення л╕си Карпат та Волин╕, коли там д╕яла УПА. А ось мешканц╕в черн╕г╕всько╖ Корюк╕вки л╕си не врятували. Коли на початку березня 1943 року н╕мц╕ палили це м╕сто (партизани сам╕ спровокували каральну акц╕ю, напавши на тюрму, де були ув’язнен╕ родич╕ одного з партизанських командир╕в), то к╕лька сотень партизан Федорова стояли в сел╕ Тихонович╕ ╕ нав╕ть не спробували напасти на есес╕вц╕в та врятувати бодай частину мешканц╕в м╕ста.Могли б зробитихочякийсьпрох╕д, в╕двол╕кти ворога стр╕ляниною… Спалення Корюк╕вки ╓ найб╕льшою, найжорсток╕шоюкаральною акц╕╓ю по винищенню мирного населення у роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йн╕. Партизани визволили з тюрми б╕ля п╕всотн╕ людей, зате пот╕м у вогн╕ загинуло понад 7 тисяч корюк╕вчан. Для пор╕вняння: у чеському сел╕ Л╕д╕це було знищено 320 чолов╕к, а у б╕лоруськ╕й Хатин╕ 149 чолов╕к. Сам Федоров про цей випадок зовс╕м не згаду╓ у сво╖й книз╕ «П╕дп╕льний обком д╕╓». ╤ зрозум╕ло чому. Було б дуже багато запитань до партизанського кер╕вництва.
- Над чим ви зараз працю╓те?
- Хочу видати книгу «Л╕совими стежками Укра╖ни». Я 65 рок╕в в╕ддав л╕совому господарств╕ ╕ мен╕ ╓ що сказати людям. Книга вже набрана, але видати поки не можу через в╕дсутн╕сть кошт╕в. А ще хочу видати «╤стор╕ю л╕сового господарства Укра╖ни» у сп╕вавторств╕ з Миколою Медведем – колишн╕м заступником голови Держкомл╕сгоспу Укра╖ни.
- Ви таки тяж╕╓те до ╕стор╕╖…
- Ну, не лише до ╕стор╕╖. П╕дготував ╕ дов╕дник для прац╕вник╕в л╕сового господарства майже на 700 стор╕нок. Там буде все, що необх╕дно в робот╕. Але без вивчення сво╓╖ ╕стор╕╖ нам ╕ справд╕ важко буде рухатися вперед. Чим б╕льше ми зна╓мо, тим б╕льше помилок можемо виправити або просто не допустити ╖х. ╤стор╕я л╕сового господарства Укра╖ни потр╕бна точно так, як ╕ ╕стор╕я визвольних змагань чи, скаж╕мо, ╕стор╕я флоту. Ось ви звертали увагу на велику к╕льк╕сть яр╕в на Кан╕вщин╕?
- Так, бував там, бачив.
- Це поясню╓ться тим, що в 1820-1840 роках по вс╕й Укра╖н╕ почали будувати цукров╕ заводи. Для палива потр╕бен був л╕с, тому упродовж невеликого часу з’явилося багато суц╕льних рубок. Були вони ╕ в ╕нших м╕сцях, але там, де рель╓ф р╕внинний, яри майже не утворювалися. А ось на Кан╕вщин╕ м╕сцев╕сть дуже горбиста, тому яри там утворювалися дуже швидко. Вир╕шити цю проблему було дуже непросто, тому була спец╕ально створена Кан╕вська л╕сомел╕оративна станц╕я для зал╕снення яр╕в. Ми будували навколо яр╕в затримуюч╕ землян╕ вали, донн╕ загати, зал╕зобетонн╕ водоспуски. Врятували в╕д ероз╕╖ 14 тисяч гектар╕в р╕лл╕. Зна╓те, тод╕ щор╕чно понад 2 м╕льйони кубометр╕в земл╕ виносилося в Дн╕про... Якось я був св╕дком, як п╕д час зливи, прямо на наших очах утворився яр! Тому краще було б проблему не створювати, н╕ж пот╕мотак довго ╕ з такими величезними ф╕нансовими затратами л╕кувати нашу зранену землю... Але в пер╕од буд╕вництва цукрових завод╕в, п╕сля громадянсько╖ в╕йни та Друго╖ св╕тово╖ було знищено багато л╕сових насаджень. Ось чому потр╕бна «╤стор╕я л╕сового господарства Укра╖ни» - щоб ми ╕ наш╕ нащадки краще знали минуле, вивчали тенденц╕╖ ╕ могли планувати майбутн╓.
- Пом╕тно, причому, незалежно в╕д рег╕ону, що в л╕сах стало менше порядку. Нер╕дко молод╕ посадки гинуть, тому що в╕дсутн╕й догляд за ними. ╤нколи можуть зрубати в╕дносно молоде соснове насадження, якому б ще рок╕в 10-15 стояти ╕ радувати око людини, натом╕сть у л╕с╕вник╕в довго не доходять руки до ц╕лих всихаючих масив╕в, як╕ треба зр╕зати якомога швидше ╕ посадити там молодий л╕с. Цього ж неможливо приховати, бо л╕си займають велику територ╕ю ╕ вс╕ «гр╕хи» л╕сник╕в на виднот╕…
- Укра╖нськ╕ л╕си тепер переживають нелегк╕ часи. У господарствах нема╓ н╕якого порядку. А чому? Та тому, що в╕дсутня будь-яка пол╕тика в ц╕й галуз╕. Пригадую часи, коли м╕н╕стром л╕сового господарства Укра╖ни був Борис Лук’янов. Це була людина з велико╖ л╕тери – талановита ╕ мудра, ентуз╕аст сво╓╖ справи,патр╕от л╕су. Тому й була епоха порядку, в╕дносно тривалий пер╕од розкв╕ту л╕сового господарства. Тепер таких фах╕вц╕в нема╓... Рок╕в п’ять тому головою Державного агентства л╕сових ресурс╕в призначили В╕ктора С╕вця в╕д Парт╕╖ рег╕он╕в. Той думав про що завгодно, т╕льки не про л╕с. Найкращ╕ насадження вирубувалися заради збагачення окремих ос╕б. Тепер керу╓ л╕совою пол╕тикою Олександр Ковальчук. Це м╕й земляк, родом з Верх╕вн╕. В╕н узагал╕ не ма╓ л╕сово╖ осв╕ти, лише агроном╕чну. Н╕ по л╕н╕╖ л╕сового господарства, н╕ по л╕н╕╖ еколог╕╖ н╕чого не читав ╕ не робив. Це взагал╕ хибна пол╕тика, коли насичують л╕сову галузь нефах╕вцями... Так якби ж у Ковальчука хоч зац╕кавлення л╕сом було! Коли його запитали, чи зна╓ в╕н Павла Вакулюка, - Ковальчук в╕дпов╕в: «А хто це такий?» В╕н не зна╓ односельчанина, з-п╕д пера якого вийшло 32 книги з л╕сового господарства, 524 науков╕ публ╕кац╕╖! Ну, добре, припустимо, л╕сом в╕н н╕коли не ц╕кавився, тому й не зна╓… Але ж мене нагородили медаллю «Горд╕сть Ружинщини», причому медаллю №1! У ф╕льми «Запов╕т матер╕», присвяченому Голодомору, 50% еф╕рного часу займають мо╖ розпов╕д╕. Я багато друкувався в наш╕й газет╕ «Ружинська земля» - писав про топон╕м╕ку краю та про ╕стор╕ю Надросся. Це я до того, що в район╕ мене знають. Принаймн╕, люди, як╕ ц╕кавляться ╕стор╕╓ю краю, життям земляк╕в… ╤ якщо Ковальчук н╕чого не чув про мене, то можете уявити його загальний культурний р╕вень. ╢ багато р╕зних рецепт╕в порятунку л╕су, але я п╕дказав би найефективн╕ший: виховувати л╕с╕вник╕в-патр╕от╕в! Cаме вони повинн╕ стежити за тим, щоб у наш╕й галуз╕ працювали лише т╕, кому дорогий укра╖нський л╕с, хто любить р╕дну землю.

 Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2015 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16260

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков