Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ ОПУБЛ╤КУВАВ ДЛЯ КРИМЧАН ПАМ'ЯТКУ З РЕКОМЕНДАЦ╤ЯМИ, ЯК ПОВОДИТИСЯ П╤Д ЧАС ЗАТРИМАННЯ ТА ОБШУК╤В
Голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав кримчан пост╕йно тримати при...


УКРА╥Н╤ СЛ╤Д ПРИПИНИТИ ЗАЛ╤ЗНИЧНЕ СПОЛУЧЕННЯ З РФ
Це потр╕бно для м╕н╕м╕зац╕╖ к╕лькост╕ потенц╕йних бранц╕в в Рос╕╖, пише Борис Баб╕н у статт╕ в...


ПОСОЛ УКРА╥НИ НАГАДАВ АВСТР╤ЙЦЯМ, ЯК╤ В╤ДВ╤ДАЛИ КРИМ, ПРО КАТУВАННЯ АКТИВ╤СТА
Посол Укра╖ни в Австр╕╖ Олександр Щерба розкритикував автр╕йських пол╕тик╕в, як╕ в╕дв╕дали...


КОМ╤ТЕТ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН УХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО КРИМУ
Президент Петро Порошенко прив╕тав ухвалення оновлено╖ резолюц╕╖.


РАДА ПРИЙНЯЛА В ПЕРШОМУ ЧИТАНН╤ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВИБОРИ З В╤ДКРИТИМИ СПИСКАМИ
П╕д час виступ╕в перед початком голосування л╕дери фракц╕й та народн╕ депутати висловили думку,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2015 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 27.11.2015
«СК╤ЛЬКИ Б НЕ ЗД╤ЙМАЛИСЯ ХВИЛ╤, КОРАБЛЯ ЦЕРКВИ ВОНИ Н╤КОЛИ В ЖИТТ╤ НЕ ПОТОПЛЯТЬ»....»

Дорога до Храму

╤НТЕРВ’Ю АРХ╤╢ПИСКОПА СIМФЕРОПОЛЬСЬКОГО I КРИМСЬКОГО КЛИМЕНТА ДЛЯ ПЕРЕДАЧ╤ «ГОЛОС КРИМУ» НА ПЕРШОМУ КАНАЛ╤ «УКРА╥НСЬКОГО РАД╤О»

— Владико, сьогодн╕ ╓дине реальне м╕сце в Криму, де укра╖нц╕ можуть в╕дчувати себе укра╖нцями, сп╕лкуватися р╕дною мовою та в╕дчувати себе б╕льш-менш захищеними, — це територ╕я Ки╖вського патр╕архату. Але нин╕, напевно, небезпечно бути параф╕янином вашо╖ церкви?
— Слава Богу, через п╕втора року нашого ╕снування в Криму можна сказати, що УПЦ КП у Криму зберегла себе як церква, збережен╕ параф╕╖, збережен╕ священики ╕, головне, що збережена паства. Богослуж╕ння в╕дбуваються за тим розкладом ╕ тими правилами, як╕ у нас були протягом 20-ти рок╕в. ╤ тому я дуже дякую Богов╕, що в мене ╓ можлив╕сть зараз продовжувати молитися у С╕мферопол╕.
— За останн╕ п╕втора року ви, напевно, отримали чимало погроз на свою адресу, чи, можливо, це були пропозиц╕╖ щодо сп╕впрац╕ з рос╕йською ФСБ?
— Ц╕ п╕втора року можна под╕лити на три пер╕оди. Перший пер╕од — це коли ми н╕чого не знали, як воно буде розвиватися, куди п╕де, чим зак╕нчиться. Тод╕ була загроза й арешту, ╕ л╕кв╕дац╕╖ церкви Ки╖вського патр╕архату. Пот╕м — повне ╕гнорування з боку ╕ м╕сцево╖ влади, ╕ вс╕х зац╕кавлених ос╕б. Був психолог╕чний тиск — чи витримаю я, чи я сам покину територ╕ю Криму, бо все робилося для того, щоб Кримська ╓парх╕я УПЦ КП зак╕нчила сво╓ ╕снування в Криму н╕бито самост╕йно, припинила свою д╕яльн╕сть н╕бито з власно╖ ╕н╕ц╕ативи. Це був дуже складний психолог╕чний пер╕од. Пот╕м ситуац╕я зм╕нилася, в нас були зустр╕ч╕ з Серг╕╓м Аксьоновим, на яких ми порушили низку питань, як╕ хот╕ли би вир╕шити. Одне з них вир╕шу╓ться й дос╕. ╢ ╕нформац╕я, що готу╓ться розпорядження про те, що прим╕щення, в якому ми перебува╓мо, все ж таки залишиться за церквою Ки╖вського патр╕архату. Сьогодн╕, слава Богу, ситуац╕я нормал╕зувалася, ми ма╓мо спок╕й ╕ впевнен╕сть у тому, що щосуботи та щонед╕л╕ богослуж╕ння у храм╕ триватимуть.
— Чи довго ви добивалися ц╕╓╖ зустр╕ч╕ з Серг╕╓м Аксьоновим, як╕ ╖╖ результати?
— Майже р╕к. Але зустр╕ч в╕дбулася в робочому режим╕, я просив, щоб були вир╕шен╕ питання ╕ з прим╕щеннями, ╕ з землею, з гарант╕ями безпеки мен╕ ╕ мо╖м священикам. Питання вир╕шуються.
— Вам особисто рос╕йська служба безпеки пропонувала «сп╕впрацю»?
— Мен╕ особисто не пропонували, але я знаю, що деяк╕ сп╕вроб╕тники, як╕ дуже в╕ддано спочатку служили в СБУ, а пот╕м хот╕ли залишитися в ФСБ, намагалися зламати мо╖х священик╕в, «обробляли» ╖х, примушували п╕дписувати як╕сь папери до сп╕впрац╕, але мен╕ священики все розпов╕ли. Я ╖х просив, щоб вони мен╕ не просто розпов╕ли, а написали в письмовому вигляд╕, як все в╕дбувалося. Сьогодн╕ можу сказати, що ╕ священики, як╕ мали так╕ сп╕вбес╕ди, ╕ ц╕ сп╕вроб╕тники — ╖х у Криму вже нема╓. Одн╕ не працюють, а мо╖ священики просто покинули територ╕ю Криму ╕ ви╖хали.
— Який в╕дсоток священик╕в чи яка ╖хня к╕льк╕сть покинули Крим ╕з с╕м’ями у зв’язку ╕з загрозою для життя?
— Станом на 23 лютого 2014 року в мене було 18 священик╕в. Пот╕м половина з них ви╖хала, частина поверта╓ться до Криму, але працюють у такому режим╕: три тижн╕ на материку разом з д╕тьми та родинами, а на один тиждень при╖жджають до Криму, щоб звершити богослуж╕ння на сво╖х параф╕ях. Разом з╕ мною сьогодн╕ 8 священик╕в.
— В ╤нтернет╕ ╓ красиве промовисте фото, де ви сто╖те перед в╕йськовою частиною. Багато хто боявся виходити, але ви були там. Чому? Що вас кликало?
— Ця под╕я в╕дбулася 2 березня 2014 року в сел╕ Перевальному б╕ля нашо╖, тод╕ ще укра╖нсько╖, в╕йськово╖ частини, на територ╕╖ яко╖ перебувала наша церква Свято╖ Покрови. В ц╕й частин╕ служили наш╕ укра╖нськ╕ солдати, жили наш╕ укра╖нськ╕ родини. Ми не знали тод╕, чим воно все зак╕нчиться, що взагал╕ в╕дбува╓ться. Але ми в╕дчували, що загроза ╖хньому життю могла бути серйозна. Я, як священик, як арх╕пастир, мусив бути з╕ сво╓ю паствою. ╤ в т╕ часи, ╕ зараз я залишаюся з╕ сво╓ю паствою.
— Владико, наск╕льки мен╕ в╕домо, були закрит╕ храми УПЦ КП у Севастопол╕, Перевальному, Красноперекопську та Керч╕. А де лишилися, й у ск╕лькох храмах ведуться служби зараз?
— У Севастопол╕ та Перевальному храми перебували на територ╕╖ в╕йськових частин. У Красноперекопську прим╕щення нам надавав укра╖нський б╕знесмен. Щоб не зашкодити його б╕знесу ╕ його безпец╕, ми були змушен╕ покинути Красноперекопськ. У Керч╕ була дуже складна ситуац╕я, священик ви╖хав, ╓ буд╕вля, але служби там не в╕дбуваються. На сьогодн╕ богослуж╕ння в╕дбуваються у 8 храмах на територ╕╖ Криму.
— Ран╕ше ви казали про проблему, пов’язану з перере╓страц╕╓ю параф╕й зг╕дно з рос╕йським законодавством. Чи п╕шли ви на цей крок?
— На перере╓страц╕ю Кримська ╓парх╕я УПЦ КП не п╕шла. Тому що це буде порушення укра╖нського законодавства. ╤ це може призвести до того, що сама ╓парх╕я може бути л╕кв╕дована вже в Укра╖н╕. Але це дуже складна ситуац╕я, вона стосу╓ться не т╕льки мене, а й УПЦ МП, управл╕ння мусульман Криму. Кожен обрав св╕й шлях. З цього питання я пост╕йно проводжу консультац╕╖ з╕ Свят╕йшим Патр╕архом Ф╕ларетом, в╕н в курс╕ ц╕╓╖ проблеми, в╕н накреслю╓ шляхи, якими я мушу йти, ╕ що я мушу робити.
— Чи в╕дчува╓те ви п╕дтримку укра╖нсько╖ влади або можновладц╕в з Укра╖ни? Хто вас п╕дтриму╓, ╕ чи ╓ так╕ люди?
— В Укра╖н╕ нас п╕дтриму╓ наша укра╖нська громада, ваша редакц╕я, прокурор АРК ╕ його перший заступник; дуже активну пом╕ч у вир╕шенн╕ юридичних питань нам нада╓ Представництво Президента Укра╖ни, яке розташоване у Херсон╕. Ось ╕ вс╕, хто нам допомага╓. На превеликий жаль, М╕н╕стерство культури ╕ Департамент рел╕г╕й, який ╓ складовою частиною цього м╕н╕стерства, зробили все, щоб наш╕ питання не були вир╕шен╕. Тому ми ц╕ вс╕ питання ╕ проблеми зараз намага╓мося вир╕шувати самост╕йно, ╕ це дуже прикро, що держава Укра╖на, яка повинна була захищати сво╖х громадян на територ╕╖ Криму, дос╕ не визначилася, що робити з ц╕╓ю територ╕╓ю й як д╕яти на ц╕й територ╕╖.
— Як╕ настро╖ зараз панують серед кримських параф╕ян вашо╖ церкви?
— Люди стурбован╕, розчарован╕, знаходять спок╕й т╕льки у церкв╕, бо сьогодн╕, по сут╕, вони позбавлен╕ всього укра╖нського. Вони не можуть п╕д╕йти до пам’ятника Шевченков╕, вдягнути сво╖ вишиванки, взяти в руки укра╖нський прапор, читати книги, присвячен╕ ╕стор╕╖, бо цих книг нема, як ╕ ╕нформац╕╖, та й п╕дпада╓ це п╕д пропаганду екстрем╕зму.
— Чи не планували ви особисто пере╖зд на материк?
— Я самост╕йно Крим н╕коли не покину. Це — моя позиц╕я з першого дня. Крим — це моя Батьк╕вщина, це моя ╓парх╕я, моя паства, мо╖ церкви. Тому я залишаюся з╕ сво╓ю паствою ╕ з╕ сво╓ю церквою на територ╕╖ Криму.
— Як╕ р╕шення, на вашу думку, мала чи могла б ухвалити укра╖нська влада, щоб полегшити, зокрема, ╕снування УПЦ КП у Криму?
— Будь-яке р╕шення повинно зб╕гатися з пол╕тикою, з планами д╕й, з розум╕нням ситуац╕╖. Але сьогодн╕ нема пол╕тики щодо Криму. А якщо нема пол╕тики, нема визначення, в якому вектор╕ ми мусимо рухатися, то нема постанов ╕ закон╕в, ╕ тому ╓ громадськ╕ орган╕зац╕╖, пол╕тичн╕ парт╕╖, як╕ декларують багато ╕ не роблять н╕чого. Мене це дуже вража╓: на кров╕ невинних вояк╕в ╕ Геро╖в Небесно╖ Сотн╕, наших укра╖нських геро╖в прийшли до влади, об╕цяли зм╕нити стан держави, об╕цяли зм╕нитися сам╕. До чого д╕йшли? Простий приклад: недоторканн╕сть. Вс╕ кричали: «Як т╕льки сядемо у Верховну Раду, перша постанова буде про недоторканн╕сть». А сьогодн╕ д╕йшло до того, що ╢вросоюз каже: якщо ви не приймете основн╕ потр╕бн╕ закони, то ви н╕коли не одержите безв╕зового режиму. Це — малий приклад ╖хн╕х об╕цянок. А у глобальному план╕ — я вже за це не хочу говорити, бо з цього малого форму╓ться велике. Якщо брешуть у малому, то й в ╕ншому будуть брехати так само. ╤ мен╕ це дуже прикро, мен╕ це дуже болить. Дуже швидко забули, якою ц╕ною зм╕нили владу.
— Владико, ви часто бува╓те на материков╕й частин╕ Укра╖ни. К╕лька дн╕в тому ви перетинали адм╕н╕стративний кордон з Кримом. Яка там ситуац╕я? Чи швидко вас пропустили? Адже правозахисники заявляли про р╕зн╕ порушення, як╕ там ╓.
— Коли ми перетина╓мо не кордон, а адм╕н╕стративний контрольний пункт м╕ж АР Крим ╕ Херсонською областю, порядку як не було, так ╕ нема. На превеликий жаль, тих, хто вважа╓ себе прикордонниками, я не можу вважати такими. Для мене прикордонники — це т╕, хто був на Тузл╕, для мене це голова ДПСУ В╕ктор Назаренко, який чотири тижн╕ захищав державний кордон Укра╖ни, коли були под╕╖ на Тузл╕. Для мене геро╖-прикордонники — це т╕, хто зараз захища╓ державу Укра╖ну на сх╕дних кордонах. А те, що на Чонгар╕...
— А що вас обурю╓ найб╕льше?
— Це дуже довга ╕стор╕я. Одне можу сказати: мен╕ прикро, що людина, яка перетина╓ цей контрольний пункт як у б╕к Укра╖ни, так ╕ в б╕к Криму, залиша╓ться з великим осадом на серц╕, ╕ чим част╕ше вона його перетина╓, тим менше бажання або в’╖хати на територ╕ю Криму, або ви╖хати з Криму.
— Вас диву╓ ╖хн╕й непрофес╕онал╕зм?
— Мене обурю╓ ╖хн╓ ставлення до людей, як╕ в’╖жджають до Криму ╕ ви╖жджають з нього. Вони ╖х, на превеликий жаль, за людей не вважають. Вони не вважають нас громадянами Укра╖ни.
— Чого ви побажа╓те кримчанам?
— Божого благословення, в╕ри, любов╕, терп╕ння. ╤ згадувати слова ╤суса Христа: «Якщо мене гнали, то й вас будуть гнати». Згадувати слова ╤вана Золотоустого: «Ск╕льки б не зд╕ймалися хвил╕, корабля Церкви вони н╕коли в житт╕ не потоплять».

Розмовляла Олена ХАЛ╤МОН
http://voicecrimea.com.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2015 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16263

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков