Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТОР╤НКАМИ “М╤СЦЕВОГО ЧАСОПИСУ”
Ще наприк╕нц╕ 2013-го, до початку под╕й на Майдан╕, поет та проза╖к ╤гор Дах (м. Червоноград)...


НЕЗР╤ВНЯНИЙ СВ╤Т ПЕТРИК╤ВСЬКОГО РОЗПИСУ
Нещодавно мала при╓мну зустр╕ч – на виставц╕ «╤нноватика в сучасн╕й осв╕т╕»...


СП╤ЛКА В╤ДЗНАЧИЛА ПИСЬМЕННИК╤В-КРИМЧАН
Михайло Вишняк вручив нагороди ╕ побажав Галин╕ Литовченко ╕ В╕ктору Стусу нових щедрих ужинк╕в...


СТЕПОВ╤ ОБРИСИ ПОЕТА
Не буде переб╕льшенням, якщо сказати, що Василь Латанський, якому 18 листопада виповню╓ться 79...


ЗИМА С╤ДА╢ НА ПОКУТЬ...
З Феодора-Студита ста╓ холодно й сердито.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 27.11.2015
ПИЛИП╤ВКА

НАШ╤ ТРАДИЦ╤╥

Р╕здвяний п╕ст – останн╕й багатоденний у роц╕. В╕н почина╓ться 28 листопада ╕ трива╓ до 7 с╕чня (тобто сорок дн╕в). Тому в Церковному Устав╕ його називають Чотиридесятницею (як ╕ Великий Передвеликодн╕й п╕ст). Оск╕льки заговини (запусти) на п╕ст припадають в день пам’ят╕ Святого апостола Пилипа (27 листопада), то в народ╕ його ще називають Пилип╕вкою, а саме свято Пилипа – заговинами, запустами або «малими запустами». Чому «малими»?
Як правило, запусти (чи Масляну) справляють перед Великодн╕м постом. ╤ ц╕ обряди, традиц╕╖ б╕льш поширен╕ в Укра╖н╕, н╕ж Пилип╕вськ╕ запусти. Але оск╕льки Великий Передвеликодн╕й п╕ст ╓ б╕льш строгим, ан╕ж Пилип╕вський, тому вступ до нього отримав назву «мал╕ запусти». Однак така назва спричинена не т╕льки категор╕ями строгост╕ посту, а й тим, що його легше, як то кажуть, перенести, прожити. Це, передус╕м, зумовлено селянсько-аграрним способом життя укра╖нц╕в, що сяга╓ сиво╖ давнини.
У роботящого, дбайливого господаря п╕сля завершення польових роб╕т всього було вдосталь на стол╕: хл╕ба з нового врожаю, картопл╕, капусти, моркви, ╕ншо╖ городини. А ще ос╕нь щедро обдаровувала садовиною, грибами. Власне, ц╕ продукти ╓ основою харчування у часи Пилип╕вки. Тож на початках господар не вельми ощадив, аби дочекатися збору наступного врожаю. А ось в часи Великого посту вже сл╕д бути розсудлив╕шим та ощадлив╕шим.
«Мал╕» Пилип╕вськ╕ запусти фактично н╕чим не в╕др╕зняються в╕д Передвеликодн╕х. Ситно харчувалися, споживали м’ясн╕ страви, годували млинцями кот╕в, але н╕коли не забували про духовне очищення.
Встановлення Р╕здвяного посту, як й ╕нших багатоденних пост╕в, належить до древн╕х час╕в християнства. Вже у IV стол╕тт╕ Свят╕ Амврос╕й Мед╕оланський, Ф╕ластр╕й, блаженний Аврел╕й Августин згадують у сво╖х творах Р╕здвяний п╕ст. У V стол╕тт╕ про древн╕сть Р╕здвяного посту писав Святий Лев Великий. Спершу цей п╕ст тривав в одних християн с╕м дн╕в, а в ╕нших – трохи б╕льше.
На Собор╕ 1166 року, що проходив при Константинопольському патр╕архов╕ Луц╕ та ╕мператор╕ Ману╖л╕, вс╕м християнам було вказано збер╕гати п╕ст перед великим святом Р╕здва Христового сорок дн╕в. «Р╕здвяний п╕ст – зимовий, в╕н служить нам для освячення останньо╖ частини року», — циту╓мо отця Василя Пруса.
У грудн╕ Церква в╕дзнача╓ багато свят: Введення у храм Пресвято╖ Богородиц╕, Великомучениць Катерини та Варвари, апостола Андр╕я Первозванного, Святого Миколая Чудотворця, Зачаття Праведною Анною Пресвято╖ Богородиц╕. Згадуючи молитовно пам’ять цих святих, ми сповню╓мось духовно╖ радост╕ в╕д ╖хнього неустанного заступництва. Саме через те Р╕здвяний п╕ст у народн╕й традиц╕╖ ще називають «веселим постом».
У свята, в╕дпов╕дно до духовних розваг, Церква благословля╓ трапезу багату, в пости – припису╓ пом╕рне вживання ╖ж╕ ╕ пиття. ╤сну╓ п’ять ступен╕в суворост╕ посту:
— повне стримання в╕д ╖ж╕;
— суха ╖жа;
— гаряча ╖жа без ол╕╖;
— гаряча ╖жа з ол╕╓ю;
— вживання риби.
Продукти, в╕д яких сл╕д утримуватись в пост╕, це – м’ясо, сир, коров’яче масло, молоко, яйця, а ╕нод╕ ╕ риба. Правила стримання в╕д ╖ж╕, прописан╕ Церквою у Р╕здвяному пост╕, так╕ ж сувор╕, як ╕ в Петр╕вському пост╕ («Петр╕вц╕»). Риба п╕д час Р╕здвяного посту дозволя╓ться в суботу, нед╕лю, у велик╕ та храмов╕ свята, якщо вони припадають на в╕второк або четвер. Якщо свята припадають на середу чи п’ятницю, то не дозволя╓ться вживати вино та ол╕ю. З 2 до 7 с╕чня п╕ст посилю╓ться. ╤ в ц╕ дн╕, нав╕ть у суботу та нед╕лю, риба не благословля╓ться.
Зрозум╕ло, що для д╕тей, старих ╕ хворих людей, ваг╕тних ╕ для ж╕нок, як╕ годують, людей, як╕ зайнят╕ важкою ф╕зичною працею (наприклад, шахтар╕), з благословення священика правила посту послаблюються.
Але т╕лесний п╕ст без посту духовного н╕чого не приносить для спас╕ння душ╕.
За народними традиц╕ями, у Пилип╕вку починали збиратися подружн╕ пари, а ж╕нки – пряли куж╕ль на полотно.
Прогностичн╕ прикмети стверджують:
— ╤н╕й на Пилипа – буде овес, як липа.
— ╤н╕й – на врожай в╕вса, а дощ – на добру пшеницю.
— Якщо на Пилипа сн╕жно ╕ хмарно – травень буде негожий.
— Якщо в цей день лежить сн╕г, то долежиться до повен╕.
— Яка н╕ч у Пилип╕вку – такий день у Петр╕вку.

П╕дготував Тарас ЛЕХМАН

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 27.11.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16264

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков