Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КАНЦЛЕР ШОЛЬЦ БО╥ТЬСЯ ЯДЕРНИХ ПОГРОЗ ПУТ╤НА
Володимир Зеленський, Президент Укра╖ни…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОРУЧИВ ПОСИЛИТИ ППО ДЛЯ ХАРК╤ВЩИНИ, СУМЩИНИ ТА П╤ВДЕННИХ РЕГ╤ОН╤В
Це абсолютно неприйнятно, що ст╕льки кра╖н св╕ту дос╕ думають, як протид╕яти терору…


РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2015 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 11.12.2015
Стан╕слав ШУШКЕВИЧ, колишн╕й Голова Верховно╖ Ради Б╕лорус╕: «НЕ МОЖЕ БУТИ ТАКО╥ ПРОПАГАНДИСТСЬКО╥ МАШИНИ, ЯКА ЗМУСИЛА Б СТР╤ЛЯТИ Б╤ЛОРУС╤В В УКРА╥НЦ╤В...»

Б╕ловезьк╕ угоди, п╕дписан╕ 8 грудня 1991 року Стан╕славом Шушкевичем, Леон╕дом Кравчуком ╕ Борисом ╢льциним, поклали край ╕снуванню СРСР. Один з учасник╕в п╕дписання, колишн╕й Голова Верховно╖ Ради Б╕лорус╕ Стан╕слав Шушкевич в ексклюзивному ╕нтерв’ю «Укр╕нформу» розпов╕в про свою оц╕нку нин╕шньо╖ ситуац╕╖ в Б╕лорус╕, Укра╖н╕ та Рос╕╖. Не будучи любителем альтернативно╖ ╕стор╕╖, в╕н усе-таки припустив, що могло би бути у випадку, якби в 1990-х под╕╖ розвивалися по-╕ншому.

У РОС╤╥ БУЛО НАДТО БАГАТО БАНДИТСЬКОГО ЗБАГАЧЕННЯ

— 8 грудня 1991 року ваш п╕дпис, поставлений поруч ╕з п╕дписами Бориса ╢льцина ╕ Леон╕да Кравчука, здавалося, назавжди зм╕нив ╕стор╕ю Б╕лорус╕. ╤ якщо би ви залишилися при влад╕, то так би все й вийшло. Але щось п╕шло не так. ╤ за Лукашенка зараз кра╖на дедал╕ б╕льше загруза╓ в ╕мпер╕╖, що в╕дроджу╓ться. Якби все повернути, ви вчинили б см╕лив╕ше, р╕шуч╕ше, зал╕зною рукою повертаючи кра╖ну до цив╕л╕зац╕╖?
— Ви зна╓те, в умовному способ╕ нема╓ сенсу розм╕рковувати. Справа в тому, що перший ╕ ╓диний раз Лукашенко був обраний законно 1994 року. Тому говорити, що було б ╕ як було б, абсолютно н╕ до чого. Але я думаю, що якби був обраний В’ячеслав Кебич (в╕н теж був у числ╕ претендент╕в), то було б набагато г╕рше. Тому що в╕н абсолютно бездарним чином п╕дкорився б Рос╕╖. В╕н хот╕в вводити ╓дину валюту з Рос╕╓ю.
А Лукашенко зараз працю╓ просто на р╕вн╕ ╕нстинкт╕в. У нього нема╓ осв╕ченост╕ пол╕тично╖ та яко╖сь людсько╖, ╕ тому в╕н найсувор╕шим чином збер╕га╓ владу. Через це — багато труднощ╕в ╕ непорозум╕нь. Реформування не в╕дбува╓ться. Я прагнув би до реформування економ╕ки.
В Укра╖н╕, загалом, реформування було б╕льшою м╕рою.
При переход╕ в╕д одн╕╓╖ пол╕тично╖ системи до ╕ншо╖, якщо законодавчий орган працю╓ не ╕деально, виходить дуже багато складнощ╕в. З’являються люди, як╕ збагачуються на цьому. Справедливо╖ приватизац╕╖ у принцип╕ бути не може. ╥╖ потр╕бно весь час коригувати, щоб вона не дозволяла розгулятися ол╕гархам.
У Рос╕╖, наприклад, 1996 року, коли вдруге обирався ╢льцин, у нього був дуже низький рейтинг, але в╕н п╕шов на не дуже п╕дготовлену приватизац╕ю ╕ роздержавлення. Просто заради того, щоб бути переобраним. Тому вс╕ ц╕ ол╕гарх╕чн╕ «загини» в Рос╕╖ виявилися надто сильними. Не дуже г╕дн╕ люди збагатилися.
Тому говорити про те, що було б краще чи г╕рше, будувати припущення не будемо. Але устремл╕ння були б ╕нш╕ в будь-якому випадку. Я не бачу в принцип╕ можливостей пол╕пшити ситуац╕ю з економ╕кою без реформування. Прикладом для мене ╓ Польща. Я дуже добре й особисто знаю Л╓шека Бальцеровича, багато раз╕в з ним говорив. Я був би прихильником шоково╖ терап╕╖, але в нас шок╕в багато, а терап╕╖ майже нема╓.
Я можу сьогодн╕ пор╕внювати, припустимо, ВВП у Польщ╕ та Б╕лорус╕. У Польщ╕, Литв╕, Чех╕╖ в╕н набагато вищий. Я не пор╕внюю з Укра╖ною — тут особливий випадок. А в Рос╕╖ занадто багато було, я б сказав, такого безсов╕сного бандитського збагачення. Але, можливо, це краще, н╕ж було б суворе повернення старих порядк╕в. ╤, припустимо, якби комун╕стичний л╕дер був обраний президентом.

ПУТ╤Н, ЯК ╤ Г╤ТЛЕР, ВИЗНАЧИВ ДВОХ ВОРОГ╤В — ЗОВН╤ШНЬОГО ТА ВНУТР╤ШНЬОГО

— Рос╕йськ╕ придворн╕ пол╕тологи не так давно заявили, що Б╕лорус╕ або треба вливатися в РФ, або вона припинить сво╓ ╕снування. Як ви дума╓те, це загроза чи страх кремл╕вських стратег╕в перед можливим ╓вропейським майбутн╕м кра╖ни?
— ╤мперське мислення рос╕йського населення абсолютно очевидне. Тому, якщо б╕льш╕сть населення п╕дтриму╓ пут╕нську агрес╕ю, отже, воно налаштоване по-╕мперськи. Причини такого настрою – пропаганда, яка ведеться.
Я зараз, коли був у Рос╕╖, стикався з дуже багатьма людьми, людьми р╕зного р╕вня. Що стосу╓ться ел╕тарних верств, вони вс╕ добре розум╕ють, що Пут╕н ско╖в злочин. В╕н порушив м╕жнародн╕ закони ╕ зд╕йснив агрес╕ю проти Укра╖ни.
Проте б╕льш╕сть населення, не дуже грамотного пол╕тично, вважа╓, що Пут╕н ряту╓ Рос╕ю в╕д американц╕в. Мовляв, американц╕ хочуть нас п╕дкорити, пригн╕чувати ╕ завоювати. Мовляв, усю ╢вропу вони п╕дпорядкували соб╕, ╕ ось вони зараз хочуть нав’язувати нам сво╓. А в Рос╕╖ «особенная стать»: вони не хочуть бути проамериканськими, не хочуть бути американськими рабами. ╤ ось ця дурнувата ф╕лософ╕я, яка нав’язана б╕льшост╕ населення, на жаль, працю╓. Точно так, як ╕ за радянських час╕в: ми ма╓мо кап╕тал╕стичне оточення, вороже нам. Тобто був зовн╕шн╕й ворог. Ну а всередин╕ — це вс╕ т╕, хто не п╕дкорявся, кого саджали до ГУЛАГу, до в’язниць тощо.
╤ взагал╕, будь-який диктатор, у цьому випадку Пут╕н, повинен мати зовн╕шнього ворога ╕ внутр╕шнього ворога. Це дуже гарно пояснив свого часу Черчилль на приклад╕ Г╕тлера. Г╕тлер в╕дразу визначив двох ворог╕в. Наш╕ внутр╕шн╕ вороги — це ╓вре╖, як╕ оббирають нас, ╕ ми повинн╕ з ними пок╕нчити. Наш╕ зовн╕шн╕ вороги — це французи, як╕ принизили нас завдяки тому, що ╖м допомагали. ╤ ось цей п╕дйом м╕л╕таристичний Н╕меччини будувався на цьому. ╤ зараз Пут╕н робить те ж саме: зовн╕шн╕й ворог — це американц╕, як╕ укра╖нськими руками, кримськими руками та ╕ншими хочуть наступати на Рос╕ю. А внутр╕шн╕й ворог — це опозиц╕я, Навальний та ╕нш╕.
Я н╕ в Укра╖н╕, н╕ в Б╕лорус╕ не бачу ворог╕в для рос╕ян, тобто — ворог╕в Рос╕╖ в сенс╕ не як влади, а як кра╖ни. Коротко скажу про себе так: я — русоф╕л, я люблю рос╕ян, але я — кремлефоб на сьогодн╕. Я не люблю рос╕йську владу, вважаю ╖╖ абсолютно несправедливою.

ЗА «ПРИГОДОЮ» З Б╤ЛОВЕЗЬКОЮ УГОДОЮ НА 99% СТО╥ТЬ ЕКС-ГЛАВА МЗС Б╤ЛОРУС╤

— В╕домо, що в Б╕лорус╕ «загубилися» ориг╕нали Б╕ловезько╖ угоди. Це комусь було потр╕бно, щоб визнати угоду нед╕йсною?
— Я думаю, що це вит╕вки др╕бних наших д╕яч╕в, ╕ мен╕ нав╕ть не дуже хочеться називати пр╕звища, але це жодного значення в план╕ державному, пол╕тичному не ма╓. ╢ 8-й пункт Б╕ловезько╖ угоди про те, що вона написана рос╕йською, б╕лоруською та укра╖нською мовами. Ц╕ угоди над╕слан╕ в╕д ╕мен╕ держав до ООН, вони заф╕ксован╕. Як м╕жнародн╕ угоди вони д╕ють, вони ратиф╕кован╕. Але журнал╕сти завжди шукають якусь пригоду.
Я думаю, що наш колишн╕й м╕н╕стр закордонних справ привласнив ориг╕нал Б╕ловезько╖ угоди соб╕. За н╕ч у Б╕ловезьк╕й пущ╕ було п╕дготовлено проект ц╕╓╖ угоди. Там залишилася лише одна фраза незм╕нна. Це та, яку запропонував Геннад╕й Бурбул╕с. «СРСР як геопол╕тична реальн╕сть ╕ суб’╓кт м╕жнародного права припиня╓ сво╓ ╕снування». А все ╕нше було для того, щоб наповнити зм╕стом цю фразу ╕ щоб об╜рунтувати ╖╖. ╤, загалом, спочатку проект був п╕дготовлений за н╕ч — 18 пункт╕в. Ми його доопрацьовували. Буквально консенсусом брали: там вносилося багато зм╕н, доповнень ╕ скорочень. Залишилося 14 пункт╕в у п╕дсумку. Ми весь час працювали, ╕ ось ц╕ чернетки, з якими ми працювали, я думаю, що привласнила одна людина. Це — наш колишн╕й м╕н╕стр закордонних справ Кравченко Петро Кузьмич. В╕н дума╓ на цьому особисту вигоду д╕стати. Ут╕м, абсолютно╖ переконаност╕ у мене в цьому нема╓. 99,9%, але все-таки 1 десяту залишимо. Можливо, це все ж не так.

РОС╤Я — БАНАНОВА РЕСПУБЛ╤КА, Т╤ЛЬКИ ЗАМ╤СТЬ БАНАН╤В — НАФТА ╤ ГАЗ

— Ваше ставлення до ╢вромайдану, анекс╕╖ Криму ╕ в╕йни Рос╕╖ з Укра╖ною на Донбас╕. Чи можна було б Укра╖н╕ уникнути окупац╕╖?
— Я сол╕дарний з ╢вромайданом. Я був там ╕ з багатьма зустр╕чався, ╕ спод╕ваюся, що ╓вропейський вектор в Укра╖н╕ переможе. Я захоплений д╕ями укра╖нських патр╕от╕в. Я вважаю, що агрес╕я ╕ захоплення Криму — це м╕жнародний злочин пут╕нський, ╕ н╕як ╕накше.
Нав╕що потр╕бна була ця окупац╕я Пут╕ну? Рейтинг Пут╕на впав, тому що пристойних економ╕чних перетворень у Рос╕╖ нема╓, тому нема╓ економ╕чного зростання. ╢ така бананова республ╕ка Рос╕я, яка зам╕сть банан╕в постача╓ нафту ╕ газ усьому св╕ту. Така сировинна економ╕ка н╕чого доброго не об╕цяла. ╤ я думаю, Пут╕н зрозум╕в, що потр╕бно д╕яти старими рос╕йськими методами, тобто методами маленьких перемог. В╕н вважа╓ маленькою перемогою захоплення Криму. ╤ переможця не судять.
╤ друга позиц╕я, типово рос╕йська: найдешевше озбро╓ння для Рос╕╖ — це життя рос╕йських громадян. ╥х не шкода. Жуков ╖х витрачав сотнями тисяч. А для Стал╕на людське життя взагал╕ було нуль. Тому Пут╕н продовжив цю л╕н╕ю. Йому як профес╕йному шпигуну дуже добре було в╕домо, що це таке.
— Лукашенко вголос заявля╓, що Б╕лорусь н╕коли не воюватиме з Укра╖ною. Але м╕н╕стр оборони Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ Серг╕й Шойгу заявив про створення ╓дино╖ в╕йськово╖ орган╕зац╕╖ для захисту Союзно╖ держави Б╕лорус╕ та Рос╕╖. ╤ Пут╕н не може не розглядати Б╕лорусь як один ╕з плацдарм╕в для нападу на Укра╖ну. Це можливо? Чи допустить це б╕лоруський народ? Чи здатний протистояти? Чи змириться з д╕ями старшого брата щодо утихомирення «середнього»?
— Що б там Лукашенко не казав, йому в╕рять т╕льки на╖вн╕ люди. Тому що в╕н бреше, ц╕ла низка його виступ╕в — це добре пом╕тили журнал╕сти ╕ пол╕тологи — початок суперечить к╕нцю. Тому це точно така сама ╕люстрац╕я. Але, зрештою, в╕н робитиме те, до чого зобов’яже його Пут╕н. ╤накше Лукашенко не втрима╓ться при влад╕ н╕ на секунду.
╤нформован╕сть б╕льшост╕ людей — це державна пропаганда. Усе можна подати так, що це будуть палко в╕тати. Чи може народ не ц╕кавитися тим, як використовуються грош╕, що вносяться ним у державу? А референдум показав, що народ цього н╕чого не розум╕╓. Було проведено аг╕тац╕йну роботу, що давайте — голосу╓мо, що людей це не ц╕кавить, ╕ парламент не повинен контролювати, як витрачаються податки. Ця ц╕лковита н╕сен╕тниця могла бути породжена т╕льки такими пол╕тиками, як Лукашенко. Таке пол╕тичне нев╕гластво було суто на його користь, його особисту користь, щоб збер╕гати владу.
Б╕лорусь загрозою для Укра╖ни н╕коли не буде, а Лукашенко може бути, тому що в╕н чинить, як Пут╕н. Я не думаю, що можна переконати б╕лорус╕в стр╕ляти в рос╕ян або стр╕ляти в укра╖нц╕в. Не думаю. Не може бути тако╖ пропагандистсько╖ машини, яка б змусила стр╕ляти б╕лоруських громадян. Ви зна╓те, надто в нас г╕дна перед╕стор╕я. Ус╕ наш╕ непри╓мност╕, як╕ траплялися через Рос╕ю, траплялися не через рос╕ян, а через рос╕йську владу. Ус╕ контакти завжди були позитивними, тут нема╓ жодного людиноненависництва ╕ взагал╕ поганого ставлення.

ПОВ╤РТЕ, БЕЗ ПОГОДЖЕННЯ З НАТО ТУРКИ НЕ ЗБИЛИ Б РОС╤ЙСЬКИЙ Л╤ТАК

— Анекс╕я Криму, в╕йна в Укра╖н╕, тепер в╕йна в Сир╕╖ ╕ конфл╕кт ╕з Туреччиною. Багато хто вважа╓, що св╕т котиться до ново╖ св╕тово╖ в╕йни. А ви як дума╓те?
— А вона почалася. Це зараз отримало найменування г╕бридно╖ в╕йни. Фактично, у ц╕й г╕бридн╕й форм╕ почалася Третя св╕това в╕йна. ╥╖ можна погасити, можна роздмухати. Рос╕я роздмуху╓ ╖╖, тому що вводяться вже комплекси С-400 — найсучасн╕ш╕. Турки збивають рос╕йський л╕так. Вони не самов╕льно його збили, пов╕рте мен╕, — це було узгоджено ╕ з НАТО, ╕ з╕ Штатами, як би це не видавалося Ердоганом ╕ Обамою.
Зараз в╕дбува╓ться те, що фактично було перед Другою св╕товою в╕йною. Тод╕ були ╕ншого виду провокац╕╖, тут ╕накш╕. Але все почалося з Пут╕на. Ран╕ше в╕н був абсолютно непопулярною особою, поки не роз╕грав парт╕ю з Кримом. Мовляв, Крим був в╕чно рос╕йським. Це — н╕сен╕тниця. Крим такий же укра╖нський, як ╕ рос╕йський. ╤ нав╕ть якби в╕н був рос╕йським, то п╕д час роботи там Ялтинських, Постдамських угод були визначен╕ меж╕. Те, що всередин╕ в╕дбувся перерозпод╕л, — сталося формально за п╕дтримки одного й другого парламенту — Верховно╖ Ради РРФСР ╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни. Якщо цю позиц╕ю зм╕нювати, треба зм╕нювати ╖╖ за законом. Треба було поставити питання, н╕хто ж не заважав.
Зараз мен╕ багато рос╕ян кажуть: американц╕ панують у Чорному мор╕, тому що нам там заважали бути укра╖нц╕. Укра╖на ж дала в оренду базу до 2042 року Рос╕╖ в Севастопол╕. Будь ласка, тримайте там свою в╕йськову базу, а за те, що укра╖нц╕ надали територ╕ю ╕ п╕дтримують, — ну плат╕ть там др╕бн╕ грош╕.
Але ж н╕, потр╕бна була перемога. От взяли, захопили Крим, зробили вигляд, що там референдум пройшов. Це все чиста провокац╕я. Я вважаю, що це — неправильн╕ д╕╖. Але ще раз кажу: будучи в Рос╕╖, я переконався, що Пут╕на не п╕дтримують 82%, як каже оф╕ц╕йна статистика. Але думаю, що б╕льш╕сть рос╕ян п╕дтримують д╕╖ Пут╕на, як д╕╖ антиамериканськ╕. Як подолання загрози американського закабалення Рос╕╖. ╥м це так подано. Точно так само, як СРСР перебував «в умовах кап╕тал╕стичного оточення», з яким боровся.

РУСИФ╤КАЦ╤Я Б╤ЛОРУС╤ МАЛА НАЙПОТВОРН╤Ш╤ ФОРМИ

— Укра╖нських журнал╕ст╕в, як╕ нещодавно побували в Б╕лорус╕, непри╓мно здивувало те, що м╕сцев╕ чиновники уникають сп╕лкуватися б╕лоруською мовою. За укра╖нськими м╕рками, сфера застосування р╕дно╖ мови в кра╖н╕ катастроф╕чно звужена. Що це? Страх перед Рос╕╓ю? Чи смиренн╕сть перед пол╕тикою фактично╖ асим╕ляц╕╖ в «русский мир»?
— Почну з того, що з 1794 року в нас увесь час проводилася примусова русиф╕кац╕я Б╕лорус╕. Форми ╖╖ були найпотворн╕шими. Наприклад, викладач рос╕йсько╖ мови в звичайн╕й школ╕ отримував надбавку 12% за те, що в╕н волод╕в ╕ноземною мовою — рос╕йською. ╤ все д╕ловодство велося рос╕йською мовою.
Такий самий тиск був спочатку й на Польщу. Я про це ╕нод╕ нагадую, ось читаю лекц╕╖ у Варшавському ун╕верситет╕. Д╕ловодство у Варшавському ун╕верситет╕ до 1918 року було рос╕йською мовою: ╕ дипломи, ╕ документи. А в Б╕лорус╕ й говорити нема про що. Тут було заборонено б╕лоруську мову. Не можна було навчати б╕лоруською мовою, не можна було здобувати тутешн╕м осв╕ту за кордоном. Тобто царизм, а пот╕м б╕льшовизм однаково огидно д╕яли стосовно Б╕лорус╕. Маючи рос╕йськомовну осв╕ту, я м╕г по╖хати вступати до Москви. А до тих, хто не зна╓ рос╕йсько╖ й ма╓ суто б╕лоруський диплом, могли ще й ставитися якось не так.
Хочу додати, що рос╕йська ╕нтел╕генц╕я, справжня рос╕йська ╕нтел╕генц╕я, завжди шанобливо ставилася до б╕лорусько╖ мови.
Прикладом того ╓ (а я все життя пропрацював у б╕лоруському державному ун╕верситет╕), коли Полежа╓в ╕ видатн╕ рос╕йськ╕ вчен╕ при утвореному 1921 року Б╕лоруському державному ун╕верситет╕ читали там лекц╕╖ б╕лоруською мовою. Рос╕йськ╕ х╕м╕ки вивчали б╕лоруську мову, щоб читати лекц╕╖ б╕лоруською. Зараз про це мало говорять. Хрущов якось при╖хав до Б╕лорус╕ й здивувався, що ╕сну╓ ще якась мова б╕лоруська. При комун╕зм╕ вс╕ повинн╕ говорити рос╕йською. Ми зростали в умовах правл╕ння таких нев╕глас╕в, що нав╕ть Лукашенко, пор╕вняно з ними, — трохи осв╕чена людина. Хрущов казав, що при комун╕зм╕ вс╕ повинн╕ говорити рос╕йською. У Б╕лорус╕ в╕н обурився, що хтось тут виступа╓ б╕лоруською мовою.

Я НАДЗВИЧАЙНО ЩАСЛИВИЙ ЗА АЛЕКС╤╢ВИЧ

— Б╕лоруска Алекс╕╓вич отримала Нобел╕вську прем╕ю з л╕тератури. Як╕ почуття ви в╕дчува╓те? Нема╓ заздрост╕, вас же 2007 року теж ном╕нували?
— Я щасливий, що Алекс╕╓вич отримала Нобел╕вську прем╕ю. ╤ зна╓те, чому я ще щасливий? От н╕хто не зна╓ — я розпов╕даю багатьом таку перед╕стор╕ю. У 1989-1990 роках, а пот╕м в 1991-му в мене був чудовий колега, в╕н, на жаль, помер. Зав╕дувач кафедри теоретично╖ ф╕зики — Лев Комаров. В╕н порадив мен╕ ц╕каву р╕ч: запропонувати Алекс╕╓вич стати головою Конституц╕йного суду. ╤ я справд╕ запропонував ╖й це, але не впевнений, що зараз вона згада╓ такий м╕й дзв╕нок. Вона вв╕чливо в╕дмовилася.
Я на той час, коли присуджували Нобел╕вську прем╕ю Алекс╕╓вич, перебував у Соф╕╖ — там був пол╕тичний сам╕т кер╕вник╕в пострадянських держав. ╤ тут до мене п╕дходить Ющенко ╕ каже: особливо не рад╕й, адже Алекс╕╓вич — ╕ наше надбання теж, вона народилася в ╤вано-Франк╕вську. Я йому в╕дпов╕в, що Алекс╕╓вич народилася в Стан╕слав╕. А вже пот╕м Стан╕слав став вашим ╤вано-Франк╕вськом. Ми поговорили ╕ з╕йшлися на думц╕, що вона та ╖╖ талант — сп╕льне надбання.
Я т╕льки дуже шкодую, що не мав можливост╕ ╖╖ прив╕тати, адже додзвонитися до не╖ не зм╕г. Ще раз повторю — я надзвичайно щасливий, що Св╕тлана отримала Нобеля — це справедливо.

ПЕНС╤Ю МЕН╤ ВИБИЛА ДРУЖИНА

— 1997 року указом Олександра Лукашенка вашу парламентську пенс╕ю було «заморожено». Протягом 18 рок╕в ви отримували дек╕лька цент╕в у перерахунку на долар. ╤ лише зараз М╕н╕стерство прац╕ та соц╕ального захисту Б╕лорус╕ затвердило вам пенс╕ю в розм╕р╕ 210 долар╕в. Чим ви заробляли на життя весь цей час?
— Те, що це неможливо ╕ неприпустимо в наш╕й соц╕ально-ор╕╓нтован╕й держав╕, я нав╕ть коментувати не буду. Це — факт.
Мен╕ вистачало на життя ╕ без пенс╕╖ завдяки тому, що я читав лекц╕╖ в ун╕верситетах по всьому св╕ту. Я отримував у рази б╕льше, н╕ж ця пенс╕я. ╤ я не збирався йти оскаржувати таке р╕шення глави нашо╖ держави.
Д╕ло було так. Ми з дружиною дивилися по телев╕зору одну передачу. Там тема була схожа, соц╕альна. ╤ тут дружина запропонувала роз╕братися. Вона п╕шла до М╕н╕стерства прац╕ та соц╕ально╖ захисту ╕, не пов╕рите, вибила пенс╕ю. Я виписав дружин╕ генеральну дов╕рен╕сть, вона за нею зробила картку й отриму╓ туди пенс╕йн╕. За б╕лоруськими м╕рками, це звичайна пенс╕я, але в доларовому екв╕валент╕ ╖╖ розм╕р значно нижчий, н╕ж найнижчий соц╕альний пор╕г, наприклад, у Польщ╕.
Я ╕ зараз продовжую працювати, читати лекц╕╖. Недавно прилет╕в ╕з ╢катеринбурга — там 25 листопада було урочисте в╕дкриття «╢льцин-центру»: були ╕ Медвед╓в, ╕ Пут╕н, ╕ Кучма. Головне, щоб здоров’я дозволило працювати, нещодавно були певн╕ проблеми з╕ здоров’ям. А пенс╕я не завадить, хоча й отримувати я ╖╖ почав т╕льки зараз...

╤нна КАРДАШ, Юр╕й ГОРБАНЬ
М╕нськ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2015 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16332

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков