"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2015 > Тема ""Джерельце""
#50 за 11.12.2015
В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╢вген БАНДУРЕНКО
В╕н належав до того покол╕ння укра╖нських письменник╕в, що прийшли в л╕тературу з суворих фронтових дор╕г Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. А народився ╢вген Федорович Бандуренко (Бондаренко) 1919 року в с╕м’╖ ки╖вського чоботаря. Згодом батьки пере╖хали в м╕сто Борисп╕ль Ки╖всько╖ област╕, де минули дитяч╕ й юнацьк╕ роки майбутнього поета. Вчився на факультет╕ ф╕лолог╕╖ Ки╖вського ун╕верситету. П╕сля в╕йни, повернувшись до мирно╖ прац╕, оселився в Одес╕. Деякий час очолював Одеську ф╕л╕ю Сп╕лки письменник╕в Укра╖ни. В╕ршувати почав ще в дитинств╕. Перша зб╕рка поез╕й «Меч╕ ╕ струни» вийшла 1945 року. Видав к╕лька книжок для юного читача. Не стало поета 1969 року. ╢. Бандуренко вм╕╓ по╓днувати в сво╖х в╕ршах для д╕тей серйозне з гумористичним, веселим. Зв╕дси й прагнення нав╕ть л╕ричн╕ поез╕╖ огорнути серпанком гумору. ╤ цей гумор св╕жий, дотепний. На теми, здавалося б, давно опрацьован╕ в л╕тератур╕, але осмислен╕ ориг╕нально, в нових ракурсах. Василь ЛАТАНСЬКИЙ
с. Пруди в Криму
ГНАТ-КОТОБ╤Й
╤з рогатки Гнат завзято Бив на вулиц╕ кот╕в, Вдаючи, що в╕н з гармати Б’╓ в Антарктиц╕ кит╕в. А коли до дошки в школ╕ Довелось йому ╕ти, Переплутав мимовол╕, Де КИТИ, а де КОТИ. ╤ п╕д см╕х усього класу Вив╕в крейдою, що К╤Т В мор╕ плава╓, а ласий До мишей ╕ сала — КИТ. Може, й стане китобо╓м, Коли вчитиметься Гнат, Ну а поки котобо╓м Звуть його серед хлоп’ят.
Т╤ЛЬКИ СИН╤
— А покажи-но Чорне море, — Звернувсь учитель до Юрка. Юрко п╕дв╕всь ╕ пильним зором По карт╕ з краю в край блука. Блукав, блукав, а по хвилин╕ Невинно оч╕ п╕дн╕ма: — А тут моря все т╕льки син╕, А чорних — жодного нема!..
ЧОМУ НЕ ТОНЕ ПАРОПЛАВ На прибережному п╕ску Смагляв╕ д╕ти гралися, ╤ в синю далеч╕нь морську З ц╕кав╕стю вглядалися. От показався пароплав, Немов хмарина сиза. — Невже ж в╕н, — Петрик запитав, — Насправд╕ ╕з зал╕за? ╤ дно зал╕зне, ╕ боки, А от пливе — не тоне — Незрозум╕ло для Луки, ╤ нав╕ть для Антона. — А це тому, — сяйнув Олесь Очицями кристальними, — Що в╕н обв╕шаний увесь Кругами рятувальними!
ЗНАЙШОВ ПРИЧИНУ
Просить Гната мати Хмизу назбирати. Каже Гнат ╖й: Н╕коли! Почались кан╕кули!
ЗАХАР ╤ ЗАГАР
Хваливсь-вихвалявся Захар, Який в нього гарний загар. ╤ тиждень, ╕ два вихвалявся, Аж поки в ставку не скупався. З╕в’яв тут в╕дразу Захар: Бо де ж це под╕вся загар?
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2015 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16341
|