Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (1967)
З потоку життя (5094)
Душі криниця (2960)
Українці мої... (1367)
Резонанс (1313)
Урок української (969)
"Білі плями" історії (1550)
Крим - наш дім (523)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (229)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (124)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (106)
Смішного! (96)
Додатки
"Джерельце" (827)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЦИФРОВИЙ АРХ╤В «КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤» ПОПОВНИВСЯ ЛИПНЕМ 1994 РОКУ
Cк╕льки не бийте себе там, на Хрещатику, в груди, та як за душею н╕чого нема – не забринить!


СПАСИБ╤ ЗА «СВ╤ТЛИЧКУ»!
Тож як добре, що у нас, в Криму, хоча б в ╕нтернет╕ ╓ своя газета - "Кримська св╕тлиця", своя,...


ПЕРЕМОГЛИ «КНЯЗ╤ ВИШНЕВЕЦЬК╤»
Жур╕ Всеукра╖нського конкурсу «Краща книга Укра╖ни», заснованого Держкомтелерад╕о,...


МЕДОЗБОРИ ГАЛИНИ ЛИТОВЧЕНКО
Нещодавно кримська поетеса, член НСПУ Галина Литовченко надрукувала у видавництв╕ «ФО-П...


«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ»: НЕПРОМИНАЮЧЕ ТЕПЛО
«Св╕тлиця» мала, хай ╕ не надто численну, але особливу читацьку аудитор╕ю.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:


















Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter







оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 18.12.2015
В╤ДКРИТ╤ ДВЕР╤ – В╤ДКРИТ╤ СЕРЦЯ

14 грудня Кримський етнограф╕чний музей в╕дзначив св╕й 23-й день народження. В╕дзначив без урочистостей – днем в╕дкритих дверей для сво╖х шанувальник╕в. До них належу ╕ я, бо ╕ ран╕ше представники ус╕х народ╕в Криму були тут р╕вними ╕ бажаними. Не зм╕нилася позиц╕я його колективу ╕ тепер, х╕ба що пильн╕ше почали спостер╕гати за в╕дв╕дувачами, можливо, наслухавшись ╕нструктаж╕в про терористичну загрозу. Д╕йшла такого висновку, щойно побувавши на автостанц╕╖ при зал╕зничному вокзал╕, де тепер сфокусувалася вся пасажирська активн╕сть. Там гучномовець заляку╓ людей неумовчно. Для нашого життя – це незвично ╕ драту╓.
Вт╕м, Етнограф╕чний музей вартий того, аби згадувати його у зовс╕м ╕ншому контекст╕. Саме в ньому до 20-р╕ччя музею його кер╕вництво вид╕лило три к╕мнати п╕д Музей укра╖нсько╖ вишивки ╕мен╕ Героя Укра╖ни В╕ри Ро╖к, яка ╕ за нових умов залиша╓ться тут у статус╕ укра╖нсько╖ майстрин╕, а не фах╕вця з яко╖сь там незрозум╕ло╖ сх╕днослов’янсько╖ вишивки, як тепер ╖╖ назива╓ кримське «м╕н╕стерство» культури, для якого вже нема╓ ан╕ Укра╖ни, ан╕ ╖╖ мистецтва. Тим не менше, прац╕вники музею з горд╕стю розпов╕дають ╕ про представлений у музе╖ увесь комплекс операц╕й, в результат╕ яких виника╓ вишитий вир╕б, починаючи в╕д виготовлення нитки. ╤ про зразки вишивок з ус╕х рег╕он╕в Укра╖ни, а зовс╕м не Малорос╕╖ чи Новорос╕╖. Таким чесним ╕ неупередженим було ставлення тут до творчост╕ р╕зних народ╕в завжди, але оц╕нити це я змогла лише за нових реал╕й.
Першою у власному прим╕щенн╕ стала виставка «Моза╖ка культур Криму» у 1999 роц╕, коли музей був ще ф╕л╕╓ю республ╕канського кра╓знавчого. Лише через 10 рок╕в в╕н здобув юридичну незалежн╕сть. Серед яскравих заход╕в його самост╕йного життя музейники вид╕ляють зах╕д, присвячений рос╕йському самовару та традиц╕ям чаювання. Виставки «Мо╓ хоб╕», «Образотворче мистецтво народ╕в Криму» ╕ багато ╕нших, що проводилися переважно до нац╕ональних свят. Регулярними стали тут також ╕ фотовиставки та демонстрац╕╖ експозиц╕й ╕нших музе╖в. Не забувають ╕ про д╕тлах╕в, для них на пост╕йн╕й основ╕ д╕╓, зокрема, осв╕тня програма «Весела скринька».
Це щодо загально╖ канви масштабних музейних заход╕в, яких проводиться на р╕к понад 20. А щодо особистих вражень, то вони у мене завжди були яскравими. Пригадую конкурс на кращу нац╕ональну страву, що припав на 13 грудня 2013 року, коли ус╕ чекали напророченого к╕нця св╕ту. ╤ т╕, хто вважав сво╓ життя дорожчим за ╕нш╕, ховалися у п╕дземних бункерах. А в Етнограф╕чному музе╖ в цей час маленьк╕ куховари ╕з проф╕льного училища демонстрували кул╕нарн╕ дива, що створювалися за рецептами представник╕в нац╕онально-культурних товариств. Тож к╕нець св╕ту для учасник╕в д╕йства лишився непом╕ченим.
А як не пригадати тор╕шню виставку-конкурс дитячих вироб╕в до свята Святого Миколая? Краща ялинка, краща ╕грашка, краща лист╕вка – у таких ном╕нац╕ях в╕дбувалося змагання. А ще перед присутн╕ми виступив укра╖нський дитячий вертеп, головною д╕йовою особою якого була маленька к╕зонька. Важко передати т╕ в╕дчуття радост╕ ╕ п╕днесення, що н╕бито повертали у власне дитинство. Це тут молод╕ художники у притаманному для них жанр╕ осв╕дчувалися в любов╕ р╕дному С╕мферополю. Не забулася ╕ виставка роб╕т в╕рменських митц╕в, присвячена р╕чниц╕ геноциду ╖хнього народу.
На сьогодн╕ музейн╕ фонди нараховують понад 13 тисяч одиниць збер╕гання, як╕ активно використовуються його прац╕вниками для створення науково-популярних видань. Це, зокрема, каталоги «Болгари Криму в колекц╕╖ кримського Етнограф╕чного музею (сх╕дн╕ слов’яни Криму, одяг, взуття, аксесуари)», фотоальбом ╕з нарисами, пов’язаними з ╕стор╕╓ю народ╕в Криму «Обличчя Тавриди. Народи», «╤стор╕я н╕мц╕в Криму у лист╕вках», «Науковий пут╕вник по Кримському етнограф╕чному музею». Найсв╕ж╕ше видання – праця «Ювел╕рн╕ прикраси ╕з фонд╕в Кримського етнограф╕чного музею».
А ще прим╕щення завжди в╕дкрите для р╕зноман╕тних заход╕в, ╕н╕ц╕йованих представниками нац╕онально-культурних товариств – сем╕нар╕в, «круглих стол╕в», здеб╕льшого ╕сторичного спрямування.
До свого 23-р╕ччя музей п╕дготував стенди з фотограф╕ями р╕зних час╕в, що дозволяють оглянути його вже немаленький шлях, а також нову колекц╕ю одягу в дус╕ сучасност╕. Кримським бюджетом було вид╕лено кошти на придбання зразк╕в традиц╕йного рос╕йського одягу меж╕ минулого ╕ позаминулого стол╕ть, характерного для Курсько╖, Воронезько╖, Тамбовсько╖, Б╓лгородсько╖, Новгородсько╖ та Вологодсько╖ губерн╕й. Одяг цей досить скромний ╕ дещо незграбний, прикрашений переважно мережками. Значно ефектн╕ше виглядають нац╕ональн╕ костюми на ляльках, подарованих Етнограф╕чному музею. Можливо, тому, що кожен комплект разом з лялькою тут вт╕лю╓ в соб╕ ще й певну ╕дею, нагадуючи нам ту Рос╕ю, образ яко╖ сформувався ще в дитинств╕ ╕ не пов’язу╓ться з нин╕шн╕ми негативними враженнями.
Важко не замислитися, як буде представлений укра╖нський етнос в експозиц╕ях музею в майбутньому ╕ чи буде взагал╕. Сьогодн╕, коли йдеться про дружну багатонац╕ональну кримську сп╕льноту, називають рос╕ян, кримських татар, в╕рмен або болгар чи грек╕в, хоча за чисельн╕стю ц╕ народи не пор╕вняти з укра╖нським, який нав╕ть за нов╕тн╕м переписом, попри пресинг кримсько-рос╕йсько╖ влади, перебува╓ на 2 м╕сц╕. На кримському телебаченн╕ та рад╕о вже не почути укра╖нського слова, його нос╕ям нещодавно оф╕ц╕йно показали на двер╕. Вт╕м, серце мен╕ п╕дказу╓, що прац╕вники Етнограф╕чного музею все одно поводитимуться г╕дно, бо мають внутр╕шн╕й стрижень та й не розбещен╕ високими зарплатами, де врахову╓ться також ╕ндекс особисто╖ в╕дданост╕ влад╕ ╕ 30 ср╕бняк╕в, про як╕ вс╕ ми добре зна╓мо...

Тамара СОЛОВЕЙ
м. С╕мферополь

ШАНОВН╤ ЧИТАЧ╤!
Оск╕льки жодних оф╕ц╕йних наказ╕в або розпоряджень, що стосуються зм╕ни формату випуску «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з моменту окупац╕╖ Криму ми не отримували (а зг╕дно з укра╖нським законодавством, так╕ р╕шення узгоджено приймаються лише сп╕взасновниками засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ або судом), продовжу╓мо готувати до друку щотижнев╕ номери газети ╕ направляти ╖х до ки╖всько╖ друкарн╕. Як ╕ ран╕ше, починаючи з 2002 року, на редакц╕йному сайт╕ щоп’ятниц╕ виставля╓ться електронна верс╕я тижневика, зокрема у pdf-формат╕. Розм╕щену нижче ╕нформац╕ю про умови передплати «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та ╕нших культуролог╕чних видань продовжу╓мо публ╕кувати як нагадування «борцям» за ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни про ╖хн╕ держслужбов╕ зобов’язання перед читачами ╕ державою.
Редакц╕я «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою -
http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16376

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков