Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2736)
З потоку життя (5825)
Душі криниця (3286)
Українці мої... (1425)
Резонанс (1439)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1620)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Ярослав Грицак, ╕сторик, професор Льв╕вського католицького ун╕верситету: УКРА╥НСЬКА НАЦ╤Я В╤ДБУЛАСЯ. НАЙКРАЩИЙ ДОКАЗ – КРАХ «РОС╤ЙСЬКО╥ ВЕСНИ»
Сьогодн╕ в Укра╖н╕ не так багато людей, чи╖ думки так важать для сусп╕льства ╕, саме завдяки...


ДИВЕРС╤Я
Под╕╖ останнього тижня вихлюпнули на наш╕ голови надто багато матер╕алу для серйозних роздум╕в,...


РОЗДОР╤ЖЖЯ "КРИМСЬКО╥ СВ╤ТЛИЦ╤": ЧИ ПОТР╤БНЕ ОКУПОВАНОМУ П╤ВОСТРОВУ УКРА╥НСЬКЕ ВИДАННЯ?
Ки╖вське видання «Кримсько╖ св╕тлиц╕» вигляда╓ як прив╕т ╕з 70-х рок╕в минулого стол╕ття


ГАЗЕТУ «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ЗНИЩУ╢ НЕ ОКУПАНТ, А Р╤ДНЕ М╤Н╤СТЕРСТВО
Якщо зайти на ╖хн╕й сайт, можна переконатися, що газета робиться профес╕йно, як╕сно, краще...


ГОВОР╤ТЬ ╤З КРИМОМ!
П╕сля публ╕кац╕╖ результат╕в скандального опитування ВЦ╤ОМ, проведеного в Криму з приводу умов...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2015 > Тема "Бути чи не бути?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 25.12.2015
ЗАВУАЛЬОВАНА РУСИФ╤КАЦ╤Я. МАЛОРОС╤ЙСТВО ВЛАДНИХ ЕЛ╤Т

Ми ╓сть народ!

«Вс╕ ╕нш╕ народи, що д╕йшли добробуту, осв╕ти, доброго ладу, д╕йшли т╕льки завдяки тому, що мали просв╕ту на р╕дн╕й мов╕…»
Михайло Грушевський

Друга р╕чниця Революц╕╖ г╕дност╕ викликала у сусп╕льств╕ сумн╕ роздуми. Практично спод╕вання на зм╕ни в Укра╖н╕ залишилися лише спод╕ваннями: корупц╕я процв╕та╓, н╕хто ╕з винуватц╕в кривавих под╕й на Майдан╕ ╕ загибел╕ Небесно╖ Сотн╕ не покараний, закон К╕валова-Колесн╕ченка активно д╕╓, ╓вропейська перспектива ╕ перспектива членства в НАТО все примарн╕ш╕, реформи пробуксовують, окупац╕я Криму, в╕йна на сход╕ Укра╖ни… П╕дстав для песим╕зму ╕ розчарування б╕льш н╕ж достатньо. Тому варто замислитися над причинами тако╖ невт╕шно╖ постмайданно╖ реальност╕.
Безперечно, причин багато. Переконана, що одн╕╓ю з головних серед них ╓ проблема управл╕ння й управл╕нц╕в, а конкретн╕ше – проблема малорос╕йства владних структур. Саме ця задавнена хвороба наших пров╕дних верств, яку так яскраво точно д╕агностували Донцов ╕ Маланюк, спричинила низку внутр╕шн╕х ╕ зовн╕шн╕х фатальних помилок перших ос╕б держави. Рабська ментальн╕сть, совков╕сть, меншоварт╕сть заздалег╕дь запрограмували оч╕льник╕в на слабку позиц╕ю у в╕дстоюванн╕ нац╕ональних ╕нтерес╕в, на знев╕ру у власний народ, у його потужний потенц╕ал, закладений тисячол╕тньою ╕стор╕╓ю укра╖нц╕в на сво╖й, Богом дан╕й земл╕. В╕дсутн╕сть закор╕нення у глибини укра╖нсько╖ ╕стор╕╖, традиц╕╖, культури дозволило президенту вчинити безпрецедентний акт – виголосити ╕навгурац╕йну промову на Пересопницькому ╢вангел╕╖ разом з державною (укра╖нською) ╕ мовою окупанта – рос╕йською! Такого приниження г╕дност╕ укра╖нц╕в не дозволив соб╕ жоден президент в ╕стор╕╖ нов╕тньо╖ Укра╖ни! ╤ це п╕сля Революц╕╖ г╕дност╕, п╕сля загибел╕ Небесно╖ Сотн╕!
Але милосердн╕, лояльн╕ укра╖нц╕ в ╕м’я миру проковтнули образу (правда, я сказала, що це не той президент, за якого я голосувала!), що дозволило перш╕й особ╕ ╕ дал╕ принижувати укра╖нц╕в. Зокрема, новор╕чне в╕тання було виголошено трьома мовами: укра╖нською, кримськотатарською ╕ мовою окупанта – рос╕йською! А на День злуки, 22 с╕чня 2015 року, у сво╖й промов╕ президент в╕дверто заявив, що буде дбати про розвиток рос╕йсько╖ меншини! Пот╕м низка скоропосп╕шних призначень на ключов╕ посади в держав╕ ╕ноземц╕в ╕ негайне надання ╖м громадянства Укра╖ни без знання державно╖ мови, ╕стор╕╖ ╕ традиц╕й укра╖нського народу. Дал╕ зм╕ни до Конституц╕╖ Укра╖ни з надання особливого статусу окремим рег╕онам держави, де, звичайно, пан╕вною мовою залиша╓ться мова окупанта! До приниження укра╖нц╕в в╕дношу оголошення 2016 року Роком англ╕йсько╖ мови. Невже укра╖нц╕ за ст╕льки стол╕ть гон╕ння укра╖нсько╖ мови знають ╖╖ досконало ╕ не потребують ╖╖ вивчення у вседержавному масштаб╕? Чи задоволений м╕н╕стр осв╕ти ╕ науки ганебними результатами цьогор╕чного тестування з укра╖нсько╖ мови?!
Сьогодн╕шн╓ кер╕вництво порушу╓ 10-ту статтю Конституц╕╖ Укра╖ни тотально! Зас╕дання Радбезу, Кабм╕ну проводяться вперем╕жку то державною, то мовою окупанта. На рад╕о ╕ телебаченн╕ процв╕та╓ канон «штепселя» ╕ «тарапуньки». Депутати нав╕ть не ставлять запитання про скасування сумнозв╕сного закону К╕валова-Колесн╕ченка. Мабуть, ╖м надзвичайно комфортно сп╕лкуватися мовою окупанта, вона ╖м близька ментально ╕ культурно. Виходить, що ми ма╓мо г╕бридну в╕йну, тому що ма╓мо г╕бридну ментальн╕сть наших владних оч╕льник╕в. Зам╕сть стратег╕╖ розбудови «укра╖нського простору», «укра╖нського св╕ту» наше зденац╕онал╕зоване вище кер╕вництво, по сут╕, сприя╓ поширенню «русского мира» на територ╕╖ Укра╖ни. Президент як мантру повторю╓, що ╓диною державною мовою ╓ укра╖нська. Але реально не робить на державному р╕вн╕ жодних крок╕в для ╖╖ утвердження на ус╕й територ╕╖ Укра╖ни. Радше навпаки.
Факти посилення русиф╕кац╕╖ за пер╕од правл╕ння постмайдан╕всько╖ влади перебувають на поверхн╕. Зокрема, за п╕вр╕ччя цього року присутн╕сть укра╖нсько╖ мови на телебаченн╕ з 28% скоротилася до 23% при квот╕ 50% (хоча на початку незалежност╕ планувалася квота 75%!). Рад╕останц╕╖ транслюють всього 4-5% п╕сень укра╖нською мовою! А укра╖нськ╕ ф╕льми (маю на уваз╕ озвучен╕ укра╖нською мовою) ╕ культуролог╕чн╕ програми перенесен╕ на н╕чний час. Мабуть, 78% укра╖нц╕в (за переписом населення 2001 року) на розваги мають т╕льки н╕чний час. Мало того, виявля╓ться, що в Укра╖н╕ на грош╕ укра╖нських платник╕в податк╕в додумалися продукувати рос╕йськ╕ ф╕льми без супроводу субтитрами укра╖нською мовою!!! Члени Нацради з телебачення ╕ рад╕омовлення (б╕льш╕сть з яких призначен╕ за квотою президента) на численн╕ звернення р╕зних укра╖нських орган╕зац╕й т╕льки розводять безпом╕чно руками. Проте в╕дверто антиукра╖нському каналу «╤нтер», незважаючи на спротив громадськост╕, з якогось дива надали л╕ценз╕ю! А чого вартують неприкрит╕ знущання з укра╖нц╕в на «95 квартал╕»!
Як╕сний укра╖нський нац╕ональний продукт практично в╕дсутн╕й на телебаченн╕. ╤ це у пер╕од потужно╖ ╕нформац╕йно╖ в╕йни з п╕вн╕чним сус╕дом. Парадоксально, але сегмент присутност╕ укра╖нсько╖ мови ╕ культури сьогодн╕ в╕дчутно звужу╓ться. Склада╓ться враження, що кер╕вництво держави веде не лише г╕бридну в╕йну, а й розбудову╓ г╕бридну державу, тобто в одн╕й частин╕ держави функц╕ону╓ укра╖нська державна, а в ╕нш╕й – мова окупанта – рос╕йська! Фактично (св╕домо чи несв╕домо?!) реал╕зу╓ться пут╕нський план розбудови Новорос╕╖. А ск╕льки гострих дебат╕в у сусп╕льств╕ викликали дискрим╕нац╕йн╕ М╕нськ╕ угоди (як за зм╕стом, так ╕ за складом перегов╕рник╕в). А як принижують г╕дн╕сть укра╖нц╕в дружн╕ рукостискання перших ос╕б нашо╖ держави окупанту Пут╕ну ╕ його попл╕чникам (в╕дпов╕дно Порошенком ╕ Кл╕мк╕ним) на м╕жнародних зустр╕чах!
Сьогодн╕шньому президенту варто повчитися нац╕онально╖ г╕дност╕, прямостояння у його ╓вропейських колег — поляк╕в, прибалт╕в, француз╕в, н╕мц╕в тощо. Бо поважають сильного, розумного, мужнього, далекоглядного, г╕дного. ╤, зрештою, Пут╕н формально розв’язав з Укра╖ною криваву в╕йну п╕д приводом утиск╕в рос╕йськомовних громадян. Для нього не ╕сну╓ жодних перепон, коли йдеться про захист нац╕ональних ╕нтерес╕в, особливо «великого могучего русского языка». Можна заглибитиcя в ╕стор╕ю пер╕оду Катерини II. Вона, як далекоглядний пол╕тик, не он╕мечувала Рос╕ю, а жорстко взялася за розвиток рос╕йсько╖ мови, культури, ╕стор╕╖ (не гребуючи ╖╖ переписуванням на користь ╕мперських амб╕ц╕й). Вона чудово розум╕ла, що потужна творча енерг╕я може розкритися лише на нац╕ональн╕й основ╕, передовс╕м, ╖╖ мов╕. Саме тому ст╕льки циркуляр╕в про заборону укра╖нсько╖ мови було видано у царськ╕й Рос╕╖, а ген╕я укра╖нського Слова Тараса Шевченка фактично ф╕зично знищено у невол╕. Чому значення р╕дно╖ мови, р╕дного слова для консол╕дац╕╖, цементування нац╕╖ розум╕ли ╕ розум╕ють царедворц╕, корол╕вськ╕ особи, сенатори ╕нших держав, а в Укра╖н╕ такого розум╕ння нема╓?
Без усв╕домлення об’╓днав-чо╖ рол╕ укра╖нсько╖ державно╖ мови ми не розбуду╓мо Укра╖нську Самост╕йну Соборну Державу. На жаль, синдром малорос╕йства завадив постмайданним депутатам одразу проголосувати скасування мовного закону К╕валова-Колесн╕ченка (хоча попередн╕й склад спром╕гся на цей «мужн╕й» вчинок, але тод╕шн╕й Голова Верховно╖ Ради О. Турчинов залишився посл╕довним малоросом ╕ не п╕дписав цього р╕шення). Проте деяк╕ депутати проявляють дивовижну запопадлив╕сть з╕ збору п╕дпис╕в (╕н╕ц╕атор п. Подоляк) щодо зм╕щення з посади м╕н╕стра культури В’ячеслава Кириленка, який перший за 25 рок╕в нашо╖ поз╕рно╖ незалежност╕ зум╕в розробити «Довгострокову стратег╕ю розвитку укра╖нсько╖ культури» ╕ «Концепц╕ю Укра╖нського ╤нституту (╤нституту Тараса Шевченка)», як╕ вин╕с на сайт╕ м╕н╕стерства для всенародного обговорення. В. Кириленко посл╕довно виступав ╕ виступа╓ за скасування деструктивного ╕ небезпечного для ц╕л╕сност╕ Укра╖ни (до реч╕, критикованого Венец╕йською ком╕с╕╓ю за загрози для державно╖ мови) закону «Ка-Ка».
На жаль, н╕ Каб╕нет М╕н╕стр╕в, н╕ Адм╕н╕страц╕я Президента дос╕ не розробили стратег╕чно╖ програми гуман╕тарного розвитку Укра╖ни, центральною метою яко╖ мала б бути реал╕зац╕я нац╕онально╖ ╕де╖ – розбудова Укра╖нсько╖ Самост╕йно╖ Соборно╖ Держави на основ╕ формування й утвердження укра╖нсько╖ ╕дентичност╕, г╕дност╕, патр╕отизму. До реч╕, головний редактор ╕нтелектуально╖ всеукра╖нсько╖ газети «День» визнача╓ нац╕ональну ╕дею такою формулою: «Це — ╕дентичн╕сть ╕ модерн╕зац╕я. Тобто розвиток, зб╕льшення к╕лькост╕ укра╖нц╕в – красивих, здорових, розумних, духовних…». Тобто вирощування в╕льних людей, сповнених г╕дност╕ ╕ поваги до себе ╕ до ╕ншого. А поки що синдром постгеноцидного, постголодоморного, посттотал╕тарного минулого ще м╕цно трима╓ св╕дом╕сть не лише широкого загалу, а й владну ел╕ту та чималий пласт мислячо╖ ╕нтел╕генц╕╖. Тому нам сл╕д шукати сво╖х сучасних мислител╕в-пров╕дник╕в, як╕ вихован╕ в╕льними людьми на запов╕тах наших ген╕альних попередник╕в, зокрема, Г. Сковороди, П. Юркевича, Т. Шевченка, ╤. Франка, А. Шептицького, М. Руденка. Саме ╖м ми ма╓мо дов╕рити виховання укра╖нсько╖ нац╕╖, яка зум╕╓ вив╕льнити потужну тисячол╕тню творчу енерг╕ю наших пращур╕в, залучити ╖╖ для розбудови могутньо╖ демократично╖ Укра╖ни ╕ при╓мно здивувати самих себе ╕ св╕т.
В╕драдно, що на противагу владному Ол╕мпу, в сусп╕льств╕ зароджу╓ться багато громадських рух╕в, як╕ розум╕ють значення укра╖нсько╖ мови, нац╕ональних традиц╕й для розбудови самодостатньо╖ нац╕╖ ╕ держави. Т╕шить, що ╕н╕ц╕аторами цих структур переважно ╓ молодь. Водночас потужно стало на захист укра╖нсько╖ культури, нац╕онально╖ безпеки Всеукра╖нське товариство «Просв╕та», яке орган╕зувало Форум «Укра╖нська ╕н╕ц╕атива» п╕д гаслом «Повага до Укра╖ни, горд╕сть за Укра╖ну, праця ╕ боротьба за Укра╖ну».
Отож починаймо по-справжньому, на державному р╕вн╕ оп╕куватися нац╕ональною осв╕тою, нац╕ональною наукою, нац╕ональною ╕стор╕╓ю, нац╕ональною пам’яттю, нац╕ональною економ╕кою, нац╕ональним в╕йськом, нац╕ональним (у т. ч. рел╕г╕йним) вихованням, тобто нац╕ональною культурою, яка як ун╕версальне явище стосу╓ться екзистенц╕╖ нашого буття. ╤ буде правда ╕ справедлив╕сть. ╤ в╕дбудемося ми як нац╕я, як держава.

Наталя ГУМНИЦЬКА
м. Льв╕в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2015 > Тема "Бути чи не бути?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16411

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков