Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#52 за 25.12.2015
МАЛЮНКИ — ЯК ОЗНАКИ ЧАСУ

Культура ╕ життя

Персональна виставка заслуженого художника Криму Стан╕слава Володченка в Будинку художника С╕мферополя нав╕ть для тих, хто знайомий з ним давно, стала справжн╕м в╕дкриттям його як живописця ╕ людини-патр╕ота з невгамовною енерг╕╓ю п╕знання св╕ту. Для вс╕х, але не для метр╕в кримського живопису Миколи Моргуна, Льва Балк╕нда та Олександра ╤ванченка. Вони навчалися з ним в один пер╕од, але на р╕зних курсах у Кримському художньому училищ╕ ╕м. М. Самокиша.
— Стан╕слав був одним ╕з тих студент╕в, на роботах якого ми осягали хороший малюнок, — згаду╓ М. Моргун, голова Кримсько╖ сп╕лки художник╕в, заслужений художник Укра╖ни. — А заняття спортом ╕ участь у склад╕ зб╕рно╖ команди училища в р╕зних змаганнях ще б╕льше нас зближували.
Художником, який малю╓ прекрасн╕ акварел╕, С. Володченко ╕ вв╕йшов у кримське художн╓ середовище. ╤ саме р╕зними за колоритом ╕ тоном пейзажами ╕ натюрмортами в ц╕й техн╕ц╕ в╕дкрива╓ться в першому зал╕ його св╕т барв в╕д Алушти, де в╕н, уродженець Мак╕╖вки Донецько╖ област╕, живе з 1973 року, до найдальших окра╖н колишньо╖ велико╖ багатонац╕онально╖ кра╖ни. А одна з його акварелей архангельсько╖ сер╕╖ перебува╓ нин╕ в Центральному будинку художника в Москв╕ у числ╕ б╕льше 230 експонат╕в виставки, присвячено╖ 75-р╕ччю Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ художник╕в.
У 70-80-т╕ роки художник зм╕нив акварель на ол╕йну пал╕тру, як╕й в╕дведений другий зал експозиц╕╖, а трет╕й — граф╕ц╕, результату його д╕яльност╕ як випускника Льв╕вського пол╕граф╕чного ╕нституту ╕м. ╤. Федорова.
Персональн╕ виставки тим ╕ ц╕кав╕ для глядача ╕ самого автора, що в╕н витягу╓ з р╕зних десятил╕ть найдорожч╕, близьк╕ йому картини ╕, як на панорамному пейзаж╕, розгорта╓ перед глядачем увесь св╕й творчий послужний список. У ньому ╓ ╕ велик╕ монументальн╕ роботи, зокрема, тематичн╕ наст╕нн╕ розписи в техн╕ц╕ гарячо╖ та холодно╖ енкаустики, моза╖ки, в╕траж╕, виконан╕ в багатьох установах С╕мферополя та оздоровницях Алушти, ╕ станков╕ полотна, ╕ маленьк╕ замальовки, зроблен╕ на невеликому аркуш╕ паперу.
— Береш у руки папку, в яку не заглядав багато рок╕в, розкрива╓ш, ╕ раптом, як нахлинуть враження, в тебе тод╕ закладен╕, аж до того, що запахи т╕ в╕дроджуються, сп╕в птах╕в на узл╕сс╕, — розпов╕да╓ С. Володченко. — Як же ╖х можна забути? Н╕, ╖х треба довести до того стану, щоб вони ожили. Ось так ╕ з’явилася б╕льш╕сть мо╖х роб╕т, як╕ сьогодн╕ ц╕нн╕ для мене не ст╕льки техн╕чною, ск╕льки композиц╕йною зак╕нчен╕стю.
Як вони створювалися, як╕ передумови були в них, зна╓, кр╕м автора, ще одна людина. Це — Олександр ╤ванченко, якого, за його словами, пов’язу╓ з╕ Стан╕славом Володченком усе творче життя, починаючи з училища. Вони разом зд╕йснили свою першу пленерну по╖здку в Карпати. Шукали там не просто красив╕ кра╓види для етюд╕в, а за прикладом художник╕в-«ш╕стдесятник╕в», як╕ зображували маленьк╕ райцентри та села, також вир╕шили зануритися в життя без прикрас.
— А де його побачиш, як не в горах серед пастух╕в? — говорить С. Володченко.
Зустр╕вся ╖м у дороз╕ гуцул з нав’юченим конем, показав шлях на полонину. ╤, здолавши крутий п╕дйом до двох тисяч метр╕в, подорожн╕ побачили стада кор╕в у кл╕тчатих загородженнях ╕ неприборканих бик╕в на вол╕, як╕ обер╕гають ╖х в╕д хижак╕в. Рев вони видавали такий, в╕д якого в художник╕в мурашки б╕гали по шк╕р╕. Вражень було ст╕льки, що, проникаючи в сутн╕сть, вони тут же виразними картинками перем╕щувалися на пап╕р («В Карпатах», «Гуцульська гребля», «До╖ння овець»).
А пот╕м Стан╕слав Володченко по╖хав на п╕вн╕ч у Заполяр’я. В╕н взагал╕ був легкий на п╕дйом. ╤з студентських рок╕в захоплювався туризмом. Для нього важливим ╕, напевно, головним у творчост╕ ╓ пошук нових вражень ╕ м╕сць. В╕н може подовгу бродити в горах, обходив увесь п╕вденно-сх╕дний Крим ╕ Бахчисарайський район, побував у багатьох рег╕онах Рос╕╖, в Середн╕й Аз╕╖, на Волин╕ та озер╕ Св╕тязь.
╤ з кожно╖ по╖здки привозив величезну к╕льк╕сть замальовок. У кожн╕й з них були закладен╕ нов╕ ╕де╖, думки, враження, як╕ поступово вт╕лювалися в акварел╕ та ╕нших техн╕ках у сер╕ях картин про Пам╕р ╕ Б╕ломор’я. Комусь на виставц╕ б╕льше близьк╕ його рос╕йськ╕ мотиви з Ярославля ╕ Твер╕. Хтось пильно вдивля╓ться в дал╕ Узбекистану та Киргиз╕╖. А ск╕льки теплоти в алуштинських пейзажах! Крим трудовий загартову╓ характер у картинах «Йде руда Балаклави», «Рибальський стан», «Буд╕вництво причалу. Ранок», «Рибалки Чорноморсько╖ коси».
Накопиченого матер╕алу виявилося так багато в майстерн╕, ╕ це видно по виставц╕, на як╕й демонстру╓ться б╕льше 120 роб╕т з понад двох тисяч створених, що можна бути впевненим: у його репортажного живопису обов’язково буде продовження з новими мотивами та ╕ншими напрацюваннями. Нещодавно ним виданий художн╕й альбом.
— Це — моя перша ласт╕вка, — говорить автор. — Через р╕к, спод╕ваюся, буде другий випуск ╕ так дал╕.
Тому що кожен його малюнок пов’язаний з╕ шматком коротким житт╓вим, але в ╕нформативному план╕ дуже насиченим. Це — приголомшлив╕ за красою м╕сця ╕ величезна школа в╕дносин людей, ╖хнього ставлення до сво╓╖ прац╕, профес╕╖, за якими художник вивча╓ життя. Не вивчивши ╖х, вважа╓ С. Володченко, не можна стати профес╕йним живописцем, тим, який несе в соб╕ естетику, ╕нформац╕ю, драму, тобто весь комплекс людських та ╕сторико-культурних ц╕нностей.
Його колишня учениця Тетяна Войнаровська, нин╕ кандидат техн╕чних наук, згаду╓, як Стан╕слав Никифорович, вчитель малювання в ЗОШ № 1 м. С╕мферополя, прин╕с на один з урок╕в репродукц╕╖ картин художник╕в-╕мпрес╕он╕ст╕в ╕ в той час повсюдного деф╕циту ╕ черг за продуктами першо╖ необх╕дност╕ показав, що життя прекрасне ╕ дивовижне, незважаючи на жодн╕ труднощ╕. В╕н в╕дкривав школярам св╕т краси, як ╕ багатьом ╕ншим сво╖м вихованцям, орган╕зовуючи на громадських засадах самод╕яльн╕ студ╕╖ та гуртки образотворчого мистецтва. Був орган╕затором ╕ першим директором Алуштинсько╖ дитячо╖ художньо╖ школи, викладав у Кримському художньому училищ╕ ╕м. М. Самокиша, працював у С╕мферопольському художньому музе╖ ╕ художньому фонд╕. Його твори зачаровують, дивують неспод╕ваними ракурсами вже знайомих кримських м╕сць, спонукають д╕йти до само╖ сут╕ в робот╕, пошуку шляху ╕, тримаючи у сво╖х руках нитки дол╕, жити, думати, зд╕йснювати в╕дкриття!

Валентина ВАСИЛЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #52 за 25.12.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16420

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков