Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2016 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 01.01.2016
ПРО СТРАТЕГ╤ЧН╤ ЗАСАДИ ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ ТА ЙОГО ОНОВЛЕНО╥ ╤НТЕГРАЦ╤╥ В УКРА╥НУ
Петро С╤ЧЕСЛАВСЬКИЙ

(Зак╕нчення. Поч. у № 51-52)

Повернення Криму й усп╕шне завершення нав'язано╖ нам в╕йни значною м╕рою залежить ╕ в╕д вир╕шення внутр╕шн╕х болючих ╕ гострих економ╕чних, соц╕альних та пол╕тичних проблем. Без подолання зубож╕ння укра╖нських громадян, в╕дродження економ╕ки й оборонно╖ м╕ц╕ держави, без поборювання корупц╕╖, свав╕лля й необмежено╖ влади ол╕гархату, ╕стотних реформ в управл╕нн╕ та докор╕нних зм╕н у судах, прокуратур╕ та правоохоронних органах вибороти ╕ зберегти ц╕л╕сн╕сть та ун╕тарн╕сть Укра╖ни ╕ повернути Крим найближчим часом нам не вдасться.
Серед нев╕дкладних проблем, як╕ потр╕бно вир╕шити нин╕шн╕й влад╕, ╓ ц╕ла низка найголовн╕ших. Укра╖нська влада, врешт╕-решт, ма╓ визначитися з подальшим статусом Криму як складово╖ ╕ нев╕д'╓мно╖ частини Укра╖ни. Потребу╓ зм╕ни й ╕деолог╕я та концепц╕я управл╕ння ц╕╓ю територ╕╓ю. В╕дновлювати в Криму попередн╕й статус п╕вострова як рос╕йського анклаву не лише недоц╕льно, а й вельми небезпечно для Укра╖нсько╖ держави. Звол╕кання з конституц╕йним закр╕пленням статусу Криму як нац╕онально-територ╕ально╖ автоном╕╖ кримськотатарського народу у подальшому загрожу╓ нац╕ональн╕й безпец╕ Укра╖ни. ╤ про це нин╕шн╕й влад╕ потр╕бно прямо ╕ в╕дверто заявити вже тепер. Питання про зм╕ну статусу автоном╕╖ потребу╓ широкого громадського обговорення ще до повернення Криму. Нам вида╓ться, що це був би досить вагомий крок влади назустр╕ч кримськотатарському народу. В╕н сприяв би консол╕дац╕╖ кримськотатарського соц╕уму. Адже Рос╕я робить в╕дчайдушн╕ кроки, аби порушити кримськотатарську ╓дн╕сть.
Для пришвидшення повернення Криму Укра╖н╕ нам потр╕бно подолати ╕нформац╕йну блокаду п╕вострова з боку окупац╕йно╖ влади. Наша держава ма╓ в╕двоювати св╕й укра╖нський ╕нформац╕йний прост╕р на окупован╕й територ╕╖ через в╕дновлення рад╕омовлення ╕ телебачення. Якщо ╕ йти окупантам на як╕сь поступки в енергопостачанн╕, то ╖х потр╕бно робити в обм╕н на функц╕онування укра╖номовних шк╕л, дитячих садочк╕в та в╕дновлення укра╖номовних ЗМ╤. Кримських д╕тей та студентську молодь потр╕бно вже зараз рятувати в╕д ╕мперсько-шов╕н╕стичного укра╖ноненависницького виховання. Це потр╕бно було робити з перших дн╕в окупац╕╖ Криму. Аби зберегти наше майбутн╓, мусимо вс╕ма силами ╕ способами рятувати це покол╕ння, надаючи можлив╕сть д╕тям навчатися у школах сус╕дньо╖ Херсонщини та укра╖нських вишах. Осв╕тянськ╕ чиновники мають знайти д╕╓вий спос╕б сп╕лкування з десятками тисяч представник╕в патр╕тичного вчительства, перш за все викладачами укра╖нсько╖ мови та л╕тератури, ╕стор╕╖ та сусп╕льствознавства. За п╕дтримки м╕жнародних правозахисних орган╕зац╕й мусимо в╕дновити д╕яльн╕сть в окупованому Криму укра╖нських та кримськотатарських демократичних громадських орган╕зац╕й. Як найважлив╕ший осередок укра╖нства та державотворення нам необх╕дно зберегти в╕д знищення окупантами церков та громад УПЦ Ки╖вського патр╕архату. На жаль, центральна влада та громадськ╕сть Укра╖ни залишаються глухими до безчинств пут╕нського окупац╕йного режиму щодо церковних громад та священнослужител╕в УПЦ Ки╖вського патр╕архату. Симетричн╕ д╕╖ проти церковних структур Московського патр╕архату на материков╕й Укра╖н╕ могли б посприяти протверез╕нню як пут╕нських опричник╕в, так ╕ церковних ╕╓рарх╕в, як╕ освячують цей злочин.
У подальшому, п╕сля повернення Криму в Укра╖ну, розширення мереж╕ громад УПЦ Ки╖вського патр╕архату та Греко-католицько╖ церкви мають стати пр╕оритетними.
Нам ус╕м потр╕бно усв╕домлювати, що повернення Криму - це тривалий процес, тяжка, клоп╕тка ╕ виважена праця. Без створення спец╕ально╖ державно╖ структури не з ки╖вського "асфальтного" чиновництва, а з укра╖нських ╕ кримськотатарських патр╕от╕в, як╕ змушен╕ були покинути Крим, це неможливо. Потр╕бно з╕знатися, що н╕ Представництво Президента Укра╖ни в АР Крим, н╕ щойно створен╕ ╕нш╕ структури з цим завданням не впораються. Давно назр╕ло питання створення в Укра╖н╕ спец╕ально╖ президентсько-урядово╖ структури, яка б оп╕кувалася вир╕шенням болючо╖ проблеми укра╖нських громадян, що не з╕ сво╓╖ вол╕ опинилися в окупац╕╖. Кер╕вник ц╕╓╖ структури мав би мати статус ╕ Представника Президента в Криму, ╕ в╕це-прем'╓ра укра╖нського уряду. Сп╕льне кер╕вництво перших ос╕б держави ц╕╓ю структурою зробило б ╖╖ д╕яльн╕сть не лише ефективною, динам╕чною, а й б╕льш в╕дпов╕дальною перед укра╖нським сусп╕льством. У коло його першочергових завдань ма╓ ув╕йти опрацювання стратег╕╖ повернення Криму та його оновлено╖ ╕нтеграц╕╖ в Укра╖ну. Не громадськ╕ актив╕сти та безв╕дпов╕дальн╕ експерти-аматори, як╕ сьогодн╕ так рясно плодяться в Укра╖н╕, мають в╕дпов╕сти на два важлив╕ запитання: як найшвидше ╕ безбол╕сно повернути окупований Крим ╕ яким його будувати п╕сля повернення? В╕дтворювати ╕ вживлювати його у т╕ло Укра╖ни у попередньому стан╕ так само безглуздо ╕ небезпечно, як трансплантувати ракову пухлину в здоровий орган╕зм. В╕дпов╕дь на друге запитання не менш важлива, як ╕ механ╕зм деокупац╕╖ п╕вострова.
Рос╕йська окупац╕я в Криму ╕ розв'язана пут╕нським режимом рос╕йсько-укра╖нська в╕йна перекреслила й автоматично денонсувала вс╕ м╕ждержавн╕ угоди Укра╖ни з державою-агресором, у тому числ╕ Великий укра╖нсько-рос╕йський догов╕р, догов╕р про базування ЧФ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ в м. Севастопол╕ та на ╕нш╕й територ╕╖ Укра╖ни. Ма╓мо вимагати перегляду розпод╕лу ЧФ п╕сля розпаду СРСР. Рос╕я ма╓ компенсувати також не лише матер╕альн╕, економ╕чн╕, еколог╕чн╕ збитки, запод╕ян╕ окупац╕╓ю та в╕йною, але, як спадко╓мець СРСР, повернути депозити з в╕дсотками заощадження укра╖нських громадян. За участ╕ м╕жнародних орган╕зац╕й ма╓мо, врешт╕-решт, провести демаркац╕ю територ╕альних вод в Азовському мор╕ та Керченськ╕й протоц╕ ╕ вимагати в╕д Рос╕╖ л╕кв╕дац╕╖ еколог╕чно небезпечно╖ дамби навпроти острова Тузла.
Укра╖на ма╓ повернути все захоплене окупантами майно, провести його ретельну ╕нвентаризац╕ю та унебезпечити традиц╕йне рос╕йське мародерство.
Укра╖нська влада, посилаючись на м╕жнародне право, повинна ч╕тко заявити, що все втрачене укра╖нськими громадянами майно, захоплена нерухом╕сть мають бути повернут╕ окупантом попередн╕м власникам. Кожен окупант, який опинився в Криму п╕сля його захоплення, ма╓ також знати, що в╕н не лише ма╓ покинути Крим, а й несе крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть за незаконний перетин кордону Укра╖ни. Набуте будь-яким окупантом майно, нерухом╕сть та б╕знес п╕сля повернення Криму за судовим р╕шенням переходить у власн╕сть держави. Крим з конф╕скац╕╓ю майна мають покинути вс╕ прац╕вники силових структур, держслужбовц╕ р╕зних ранг╕в, колаборац╕он╕сти та активн╕ сепаратисти, "козач╕" та "самооборон╕вськ╕" бандформування. До очищення п╕вострова в╕д ус╕╓╖ ц╕╓╖ нечист╕ Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни необх╕дно ухвалити ц╕лу низку закон╕в, як╕ б не лише дозволяли притягнути до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ вс╕х окупант╕в, сепаратист╕в, колаборац╕он╕ст╕в та вс╕ляк╕ озбро╓н╕ бандформування, а й унеможливити ╖хню появу у майбутньому. Президентсько-урядова структура з питань Криму ма╓ ╕н╕ц╕ювати ╕ розробити в╕дпов╕дну законодавчу базу. П╕сля широкого громадського обговорення зазначен╕ законопроекти мають бути внесен╕ на розгляд ВРУ. Необх╕дно зазначити, що нав╕ть ╕снуюча законодавча база дозволя╓ притягнути до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ за зраду Батьк╕вщини не лише колишн╕х прац╕вник╕в силових структур, а й тих колишн╕х укра╖нських службовц╕в, як╕ заплямували себе сепаратизмом та ганебним сп╕вроб╕тництвом з окупантами. Тож ретельна та широкомасштабна люстрац╕я ма╓ стати першою неодм╕нною умовою при формуванн╕ в повернутому Криму нового управл╕нського апарату. В╕дпов╕дн╕ державн╕ органи за широко╖ п╕дтримки громадських орган╕зац╕й вимушених переселенц╕в та актив╕ст╕в, як╕ лишились на п╕востров╕, мають вже сьогодн╕ готувати ╕нформац╕йну базу для майбутньо╖ люстрац╕╖. ╤ вже сьогодн╕ держава мала б подбати про п╕дготовку управл╕нсько-кадрового резерву для оновлення Криму. Таких людей потр╕бно шукати, насамперед, у середовищ╕ вимушених переселенц╕в укра╖нських ╕ кримськотатарських громадських д╕яч╕в, серед тих, хто брав активну участь у Кримському майдан╕, хто блокував окупований Крим ╕ хто з╕ збро╓ю в руках захищав Укра╖ну на сход╕. Особливу увагу потр╕бно звернути на ту студентську молодь з Криму, яка п╕сля окупац╕╖ була змушена пере╖хати на материк ╕ продовжу╓ сво╓ навчання в Укра╖н╕. Тому потр╕бно вс╕ма силами та державними засобами сприяти ╕ вс╕ляко стимулювати здобуття нав╕ть середньо╖ осв╕ти талановитими ╕ патр╕отичними школярами у закладах, створених поблизу Криму. Зазначена молодь - золотий кадровий скарб Укра╖ни.
П╕сля повернення Криму до Укра╖ни укра╖нська влада, нац╕онал-патр╕отичн╕ ╕ державницьк╕ парт╕╖ ╕ все укра╖нське сусп╕льство мають зосередити всю свою увагу на дерусиф╕кац╕╖, де╕мпер╕ал╕зац╕╖ та дешов╕н╕зац╕╖ осв╕тньо╖ сфери (дошк╕льно╖, середньо╖ ╕ вищо╖) на п╕востров╕. Питання осв╕ти для деокупованого Криму мають величезне значення. Потр╕бно буде повн╕стю люструвати та оновити кер╕вництво вс╕х осв╕тн╕х заклад╕в, починаючи в╕д дитячого садочка до виш╕в. Призначення нових кадр╕в, нових керманич╕в осв╕тн╕х заклад╕в потр╕бно узгоджувати з громадськ╕стю, враховуючи як профес╕йн╕, так ╕ державницько-патр╕отичн╕ якост╕. Так╕ ж вимоги ма╓мо висунути ╕ до всього викладацько-педагог╕чного корпусу. Обов'язковою умовою для прац╕вник╕в осв╕тньо╖ ланки ма╓ бути патр╕отизм ╕ знання державно╖ мови або бажання ╖╖ вивчити у стисл╕ терм╕ни. Кримськотатарськими осв╕тн╕ми закладами мають керувати або об╕ймати в них педагог╕чн╕ посади люди, як╕, кр╕м державно╖, волод╕ють ще й кримськотатарською мовою.
У перш╕ роки деокупац╕╖ Криму чисельн╕сть дитячих садочк╕в, середн╕х осв╕тн╕х заклад╕в потр╕бно поставити в пропорц╕йну залежн╕сть до чисельност╕ етн╕чно╖ сп╕льноти. В перспектив╕ державницьке наповнення в кримських осв╕тн╕х закладах ма╓ дом╕нувати. Потр╕бно створити пр╕оритетн╕ умови для всеб╕чного розвитку кримськотатарсько╖ осв╕ти, вс╕ляко стимулюючи вивчення кримськотатарсько╖ мови в укра╖номовних навчальних закладах. У майбутньому вивчення кримськотатарсько╖ мови ма╓ бути обов'язковим.
Стосовно вищо╖ осв╕ти, то вона повинна бути лише укра╖номовною. У Кримському ╕нженерно-педагог╕чному ун╕верситет╕ ма╓ бути запроваджений двомовний (кримськотатарський ╕ укра╖номовний режим) навчання. Рос╕йськомовн╕й осв╕т╕ в кримських вишах потр╕бно покласти край.
Якщо ми не зробимо р╕шучих зм╕н у повернутому та оновленому Криму, то нас чека╓ новий сепаратизм ╕ остаточна й уже дов╕чна окупац╕я рос╕йським агресором. До опрацювання стратег╕╖ повернення Криму ╕ його п╕сляокупац╕йного в╕дродження п╕д ег╕дою президентсько-урядового ком╕тету мають бути залучен╕ вс╕ державн╕ структури та галузев╕ м╕н╕стерства.
Рос╕йська окупац╕я в Криму ╕ розв'язана пут╕нськими пос╕паками в╕йна на сход╕ докор╕нно зм╕нили В╕йськову доктрину Укра╖ни. ╤з колишнього гаранта незалежност╕ ╕ стратег╕чного партнера Рос╕я стала не лише ймов╕рним, а й реальним агресором. В╕д такого небезпечного й агресивного сус╕да потр╕бно в╕дгороджуватися не лише прикордонними мурами, а й пост╕йно нарощувати м╕л╕тарну м╕ць. Якщо ядерн╕ держави - п╕дписанти Будапештського меморандуму не в змоз╕ забезпечити безпеку ╕ гарантувати незалежн╕сть, територ╕альну ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни, то вона ма╓ право на в╕дмову в╕д без'ядерного статусу. ╢ ╕нший вар╕ант - захистити Укра╖ну в╕д агресора натовською "парасолькою". Залежно в╕д ситуац╕╖ Укра╖на ма╓ вир╕шувати, як ╖й захиститись в╕д рос╕йського агресора. Самотужки, без ядерного прикриття вона зробити це не зможе. Сировинний, науковий та ╕нтелектуальний потенц╕ал дозволяють мати ядерну тактичну зброю в найстисл╕ш╕ терм╕ни. Паралельно Укра╖на ма╓ нарощувати свою оборонну м╕ць.
У Криму п╕сля видворення окупант╕в збройн╕ сили потр╕бно в╕дроджувати з нуля. Постане гостра необх╕дн╕сть реан╕мувати колись досить потужний 32-й арм╕йський корпус, докор╕нно модерн╕зувати протипов╕трянну оборону, в╕йськову ав╕ац╕ю та ВМС Укра╖ни.
Потр╕бно врахувати, що нав╕ть при добров╕льно-вимушеному поверненн╕ Криму окупант вщент знищить ус╕ важлив╕ в╕йськов╕ об'╓кти та ╖хню ╕нфраструктуру. Мусимо усв╕домлювати, що ми ма╓мо справу з цин╕чним, аморальним ворогом та генетично запрограмованим мародером. Той, хто бачив в╕йськов╕ частини, як╕ полишали рос╕яни п╕сля розпод╕лу в╕йськового майна та флоту м╕ж Рос╕╓ю та Укра╖ною в середин╕ 90-х рок╕в, добре зна╓, що вс╕ об'╓кти, як╕ передавались наш╕й держав╕, нагадували справжн╕ ру╖ни. У склад╕ неоф╕ц╕йно╖ ком╕с╕╖ Кримського в╕дд╕лення НАН Укра╖ни на чол╕ з незабутн╕м академ╕ком Валер╕╓м Б╓ля╓вим мен╕ довелося бути на деяких таких об'╓ктах в ╤нкерман╕ та Балаклав╕. Те, що ми побачили п╕сля "братерського" розлучення, нагадало мен╕ добре знайом╕ ще з дитинства картини вщент зруйнованого ╕ пограбованого фашистськими окупантами запор╕зького м╕стечка Токмак, зв╕льненого глибокою ос╕нню 1943 року. Тож ма╓мо бути готовими до того, що не лише в╕йськов╕ об'╓кти, а й увесь Крим рос╕йськ╕ окупанти перетворять у другий Грозний. Тому виведення окупац╕йних в╕йськ ╕з Криму повинно в╕дбуватись п╕д контролем м╕жнародних миротворчих в╕йськ. ╤ це ╓ ще одним ╕з вагомих доказ╕в необх╕дност╕ дипломатично╖ деокупац╕╖ Криму. Коли ж ╕ надал╕ св╕т залишатиме Укра╖ну наодинц╕ з агресивною Рос╕╓ю, то у нас ╓ вс╕ моральн╕ та юридичн╕ м╕жнародн╕ п╕дстави будувати в╕йськову доктрину з використанням ус╕х можливих оборонних, у тому числ╕ й ядерних засоб╕в. Тема в╕дновлення оборонного потенц╕алу в зв╕льненому в╕д окупанта Криму потребу╓ окремого фахового обговорення.
Лише широке громадське обговорення ╕ залучення фахових експерт╕в з р╕зних галузей дозволить кер╕вництву держави не т╕льки опрацювати, а й реал╕зувати стратег╕ю повернення Криму та його оновлену ╕нтеграц╕ю в Укра╖ну.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2016 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16437

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков