"Кримська Свiтлиця" > #3 за 16.01.2004 > Тема ""Білі плями" історії"
#3 за 16.01.2004
НАЦІОНАЛЬНІСТЬ КОШТУВАЛА ЖИТТЯ
Лідія РАБАН.
Радянська влада відзначалась особливим "вихованням" вільнодумних представників народів, які населяли велику територію Союзу, знищуючи цвіт національної інтелігенції. Так, в одному з найсуворіших таборів Колими комуністичний режим "гноїв" вченого світового значення, провідного українського математика Михайла Пилиповича Кравчука, який був родом з Волині, з села Човниця. Його лекції слухав майбутній конструктор космічних кораблів Сергій Корольов. М. Кравчук - вчений в галузі алгебри, диференціальних інтегральних рівнянь, перший, хто вирахував відстань від Землі до Місяця, можливі витрати часу і пального на її подолання. Саме завдяки його підрахункам американські космонавти змогли дістатися Місяця. Великий вчений загинув 9 березня 1942 року на Колимі.
В соловецьких таборах в 1934 році був розстріляний цвіт української нації: міністр освіти УНР Антон Крушельницький зі всією родиною, Микола Куліш, Михайло Драй-Хмара, Лесь Курбас, Валер'ян Підмогильний. Щороку день Жовтневої революції на Соловках "відзначався" розстрілом сотень в'язнів. Одразу ж по смерті Й. Сталіна - в 1953 році відбулося повстання політв'язнів Норильська, яке тривало 61 добу і розхитало до самих підвалин архіпелаг таборів суворої Півночі - Соловків, Солікамська, Воркути, Колими. Відлуння цієї події пішло далеко за межі Уралу. "Піднялися" політв'язні в Казахстані, тайшеутських таборах. Норильське повстання - це частина тієї великої боротьби українського народу за майбутню вільну, незалежну Українську державу, яку вів наш народ у ХХ столітті. В цій боротьбі брали участь політв'язні з села Несвіч Волинської області. В таборах мордували і моїх односельців, які, за визначенням сталінських посіпак, енкаведистів, вважалися "ворогами народу". Насправді ж ці "вороги" були сильними духом людьми, справжніми патріотами своєї нації, Батьківщини. Вони боролися проти окупантів, загарбників саме своєї, не чужої, землі, яку "дехто" дозволяв собі називати територією. В Норильську, тоді ще селищі, відбувала каторгу зв'язкова УПА, 20-річна Галина Савівна Мельник, яка була родом з села Несвіч. Галина завжди жила надією на те, що колись Україна все ж таки стане вільною. Вона вірила, що наближає цей день, допомагаючи людям, які безпосередньо борються за звільнення України, - шила для них одяг, пекла хліб, збирала інформацію, і навіть - копала криївки. За це радянська влада (а ще - за погляди) запроторила Галину Мельник у табори на 25 років. В Норильську Галина працювала в шахті, видобувала вугілля. Одного разу з нею сталася біда: вагонетка переїхала ноги. Тамтешні лікарі сяк-так склали їй ноги, проте ходити Галя не могла. Про цей випадок дізнався в'язень-лікар з Волині, якому, аби допомогти їй, прийшлося знову ламати кістки і складати їх по-новому, правильно. Після цього Галина вже більш-менш могла ходити. Дівчина незламного духу, вона винесла всі тортури табору. Можна сказати єдине: в таких страшних умовах в'язні не губили своєї людяності, завжди готові були прийти на допомогу, особливо землякам, однодумцям. Вони прагнули триматися гуртом, бо ж поодинці так легко знищити чи не всю націю, що, до речі, і могло статися. На саме таку згуртованість радянська влада не зважила, і це була одна з її помилок в імперській політиці. Коли Галина повернулася у рідне село, все було зруйноване, їй не було де жити. Влаштувалась на роботу в Луцьку на елеватор. Дівчина, яка звикла працювати не покладаючи рук, зі своєї мізерної зарплати відкладала по копійчині на свою оселю. Аби здійснити мрію, стала в чергу на житло, вступила до кооперативу. Одружилася. А вже в нову двокімнатну квартиру вселилася з чоловіком і маленькою донькою Олександрою. Олександра, закінчивши школу з золотою медаллю, продовжила навчання в Київському інституті харчової промисловості. Зараз мешкає в Луцьку разом зі своєю сім'єю. А Галина Савівна померла ще в 1992 році. Це одна з тих небагатьох історій, коли людині пощастило повернутися з тих таборів. Вічна слава борцям за волю!
м. Луцьк.
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 16.01.2004 > Тема ""Білі плями" історії"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1644
|