Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БАЙДЕН П╤ДПИСАВ ЗАКОН ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤
В╕н п╕дкреслив, що це посилить безпеку Америки ╕ св╕ту, а також п╕дтвердить глобальне л╕дерство...


СЕНАТ США УХВАЛИВ ЗАКОНОПРО╢КТ ╤З ДОПОМОГОЮ УКРА╥Н╤, ╤ЗРА╥ЛЮ Й ТАЙВАНЮ
Документ п╕дтримала переважна б╕льш╕сть американських законодавц╕в…


ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 01.01.2016
А ВИ ОДЕРЖАЛИ ДЕРЖАВНУ ДОПОМОГУ?

"Покращення" по-кримськи

Ще довго з приводу ╕ без рос╕йськ╕ журнал╕сти ╕з захватом згадуватимуть велику щор╕чну прес-конференц╕ю В. Пут╕на. Але не все стало або стане предметом ╖хньо╖ уваги. Скаж╕мо, жодного разу не згадувалося запитання з вуст рег╕онально╖ журнал╕стки, яке сформулювати можна приблизно так: ми чу╓мо про середню зарплату по Рос╕╖ у 30-40 тисяч, але я знаю дуже багато людей, як╕ одержують по 6-7. Як цим людям, оплативши комунальн╕ послуги, що пост╕йно дорожчають, доживати до ново╖ зарплати, аби оплачувати ╖╖ знову? У в╕дпов╕дь президент почав говорити про субсид╕╖, що, оформивши в╕дпов╕дн╕ документи, малозабезпечен╕ зможуть витрачати на комуналку не б╕льше 22% сво╓╖ зарплати ╕ що рег╕ональна влада ма╓ право знижувати цей пор╕г. Про те, як жити доросл╕й працездатн╕й людин╕ на 5 тисяч, або й того менше, в╕н не розпов╕в. Не в╕ддав ╕ в╕дпов╕дних розпоряджень у рег╕они, де влада спить ╕ бачить, як би добров╕льно зменшити св╕й бюджет.
Що таке субсид╕я, знаю не за чутками ще з 90-х рок╕в. Хоча обов'язкова оплата комунальних послуг в Укра╖н╕ була сутт╓во нижчою, н╕ж у Рос╕╖. На мо╓ прохання видати дов╕дку про зарплату, головний бухгалтер довго робив вигляд, що я жартую - нав╕що йому зайва робота. А коли зрозум╕в, що не минеться, - указав у дов╕дц╕ ту суму, кожна четверта чи п'ята гривня з яко╖ йшла на податки. Надати дан╕ про мою чисту зарплату, яку можна потримати в руках, в╕н н╕як не погоджувався. Не збагну й дос╕, чому л╕тня людина так п╕клувалася про державу ╕ так прагнула, аби я, попри закон, в╕ддавала останню коп╕йку. Адже сам бухгалтер мав високу зарплату, в╕йськову пенс╕ю та доплату як ╕нвал╕д в╕йни. Проте субсид╕ю я так ╕ не оформила, уявляючи, ск╕льки стрес╕в на мене чека╓ у вс╕х цих каб╕нетах, як╕ доведеться пройти, коли це питання ╓ таким чутливим нав╕ть для сво╖х р╕дних. Тож оплачувала житло еп╕зодично з випадкових зароб╕тк╕в.
╤ таких, як я, переважна б╕льш╕сть. Тому коли чую про так звану "адресну допомогу" та п╕льги для малозабезпечених, т╕льки г╕рко посм╕хаюся, сприймаючи це не ╕накше як окозамилювання.
Одна ╕з форм тако╖ допомоги, що пост╕йно на слуху, - це допомога родинам ╕з д╕тьми, спрямована на пол╕пшення демограф╕чно╖ ситуац╕╖ в Криму. Але як ╕ кому допомага╓ держава? Реально ╕ нев╕дворотно ус╕м без винятку лише в сум╕ 14 тисяч, яка вида╓ться одразу п╕сля народження дитини. Дал╕ починаються нюанси. ╢ таке поняття, як материнський кап╕тал, яке асоц╕ю╓ться з дуже серйозними укра╖нськими виплатами, що зб╕льшуються з народженням кожно╖ дитини ╕ розтягуються в час╕. Але в Рос╕╖ це зовс╕м ╕нше. Грош╕ вид╕ляються лише на другу дитину, ╕ теж немал╕, починаючи з 453 тисяч рубл╕в, але в руки ╖х н╕хто не в╕дда╓, ╕ вони можуть бути використан╕ виключно з метою пол╕пшення житлових умов. Ут╕м, ╖х недостатньо не лише для придбання ново╖ квартири, а й для задатку, аби одержати п╕д нього кредит у банку. Для того, щоб кошти не пропали, до них треба додати ще к╕лька м╕льйон╕в, залежно в╕д м╕сця проживання. Однак не вс╕ батьки мають таку можлив╕сть ╕ таку потребу. Б╕льш╕сть тих, хто дозволя╓ соб╕ другу дитину, вже забезпечен╕ житлом ╕ хот╕ли б вкласти кошти безпосередньо в те, в╕д чого залежить здоров'я та розвиток малюка. Тож "розвести" таких батьк╕в, аби вони зал╕зли в борги ╕ купили ще одну квартиру, не просто, ╕ ╖хн╕й материнський кап╕тал залиша╓ться невикористаним. Ось так ╕ дають, аби н╕як було взяти.
Не залишаються без уваги держави впродовж трьох рок╕в ╕ т╕, хто народив третю дитину чи наступних малюк╕в. Але т╕льки якщо вони народилися з 2015 до 2017 року ╕ якщо на кожного члена с╕м'╖ припада╓ не б╕льше, н╕ж 2,5 прожиткових м╕н╕муми. Такий м╕н╕мум у Криму для дитини до 18 рок╕в становить 9474 рубля ╕ 9739 рубл╕в для дорослих працездатних громадян.
Органами соц╕ального захисту визначаються с╕м'╖, що потребують допомоги саме на основ╕ цих показник╕в, але… ╤ тут почина╓ться ц╕ла низка умов, що роблять таку допомогу неможливою. В с╕м'╖ кожна людина ма╓ навчатися, працювати або стояти на обл╕ку в центр╕ зайнятост╕. А ми ж добре зна╓мо, що рос╕йськ╕ центри зайнятост╕ виплачують м╕зер, ╕ б╕льш╕сть громадян натом╕сть, щоб бути прив'язаними до них, живуть на випадков╕ зароб╕тки. Водночас далеко не завжди заре╓строван╕ в квартир╕ люди живуть вдома ╕ ведуть сп╕льне з вами господарство. Вони навряд чи будуть надсилати дов╕дки про св╕й зароб╕ток з ╕нших м╕ст чи кра╖н. ╤ вар╕ант╕в, що заважають отриманню допомоги тими, хто ╖╖ д╕йсно потребу╓, безл╕ч.
Не одержать допомоги й особи, в чи╖й родин╕ (або за чи╖м м╕сцем ре╓страц╕╖) хтось зд╕йснив покупку за 100 тисяч рубл╕в ╕ вище, хоча це може бути брат, сват, колишня нев╕стка, ╕ вам в╕д того не жарко ╕ не холодно. Якщо якийсь член вашо╖ родини (той же брат чи сват) придбав мотоцикл, а ви вже ма╓те стареньку машину, тепер ╕ ╖жте зал╕зяку по шматочку, - на допомогу ви втратили право. А якщо ма╓те б╕льш як п╕вгектара земл╕, хоч, можливо, ви - нем╕чн╕ пенс╕онери, не здатн╕ ╖╖ обробляти, ╖жте свою землю. Те ж саме стосу╓ться ╕ додаткового житла. Тобто держава не зглянеться над вами, бодай ма╓те хоча б якийсь невикористаний ресурс, вона сво╖ грош╕ ц╕нувати вм╕╓.
╤ зовс╕м см╕шною формою допомоги ╓ кошти на хл╕б. Тут же треба надати документи про доходи родини за п╕вроку, можливо, ╕ клоп╕тно, але мета виправдову╓ засоби. С╕м'я щом╕сяця одержуватиме аж… по 100 рубл╕в. Це вже республ╕канський бюджет розстарався. За ц╕ кошти реально можна купити 4 буханки с╕рого дарницького хл╕ба (до реч╕, час би вже й перейменувати, як Турецьку вулицю) або дв╕ булочки з повидлом.
У М╕н╕стерств╕ соц╕ального захисту Криму попереджають: не над╕йтесь щось приховати, ми ретельно все перев╕ря╓мо й обов'язково виведемо вас на чисту воду. ╤ таки виведуть, бо склада╓ться враження, що в Рос╕╖ одна половина громадян стежить за ╕ншою ╕ навпаки. Минулого м╕сяця, коли ми жили без св╕тла, мати одержала рахунок на нього ╕з "Крименерго". Смисл його, зда╓ться, полягав у тому, що майже стор╕чна бабуся мала заповнювати бланк, зг╕дно ╕з текстом якого вона дозволяла збирати про себе персональн╕ дан╕. Якщо треба з'ясувати, чи симпатизу╓ вона ╤Д╤Л, то до чого тут "Крименерго"?
Сп╕льними зусиллями ми дали документу зелене св╕тло (мати практично не бачить), а ось з державною допомогою на придбання вуг╕лля таки не пощастило. Якщо дов╕дку про п╕чне опалення за час╕в Укра╖ни можна було взяти в ЖЕО, подавши документи, що це п╕дтверджують, то тепер треба викликати додому спец╕альну ком╕с╕ю, аби та наочно переконалася, що п╕ч таки ╓ ╕ таки нема╓ газу. Але не у понед╕лок, не у наступну п'ятницю, як було об╕цяно, ком╕с╕я не прийшла, ╕ мати вже шукала спос╕б передати ╖й на такс╕ грош╕, а прийшла напередодн╕ дати припинення прийому документ╕в, яка теж трималася в секрет╕. Тож товста папка з десятками документ╕в ╕ коп╕й просто не знадобилася. Не зна╓мо ╕ вже не д╕зна╓мося, чи варта та допомога, яко╖ не буде, втрачених часу ╕ нерв╕в, але почува╓ться мати ошуканою. ╤ справа нав╕ть не в грошах, якщо м╕сяць не ╖сти ╕ не пити, то вистачить на тонну вуг╕лля, - а у самому ставленн╕.
Тим б╕льше, що все це в╕дбува╓ться на тл╕ незбагненно╖ розкош╕ та казкових задоволень для тих, хто не бореться за сво╓ право одержати в╕д держави 100 рубл╕в на хл╕б, а цин╕чно грабу╓ ╖╖ на кожному кроц╕. П╕сля чергово╖ безглуздо╖ смерт╕ людини через л╕карську помилку влада заговорила про те, що ╕ до приватних кл╕н╕к треба застосовувати загальн╕ правила, бо за ухваленим нею ж законом д╕яльн╕сть п╕дпри╓мц╕в в╕д медицини практично не перев╕ряли, а якщо й перев╕ряли, то заздалег╕дь попередивши. Це, щоб мали час спок╕йно приховати все, що не для чужих очей.
Тут особлив╕ права, особлива етика, це ж не шукати мотоцикл у чужому сара╖. Повага до б╕знесу, який заправля╓ людськими життями, ╕ неповага до цих житт╕в ╕ цих людей - все це одного разу може погано ск╕нчитися...

Тамара СОЛОВЕЙ
м. С╕мферополь

ТИМ ЧАСОМ
70% РОС╤ЯН ПЕРЕЙШЛИ НА Б╤ЛЬШ ДЕШЕВ╤ ТОВАРИ

Незважаючи на в╕дновлення пад╕ння курсу рубля, рос╕яни не почали скуповувати продукти ╕ непродовольч╕ товари "про запас", зазначають анал╕тики Sberbank CIB, переда╓ РБК.
На в╕дм╕ну в╕д грудня минулого року, рос╕яни не намагаються врятувати рублев╕ заощадження в╕д девальвац╕╖ в магазинах: вони скорочують витрати нав╕ть у пер╕од передновор╕чних розпродаж╕в.
Проведене Sberbank CIB досл╕дження "Потребительский индекс Иванова" показало, що частка рос╕ян, як╕ перейшли на б╕льш дешев╕ товари, досягла рекордних 70%, стверджують автори. Для небувало високого числа покупц╕в головним критер╕╓м при вибор╕ товар╕в стала низька ц╕на.
Sberbank CIB оц╕нив варт╕сть святкування Нового року на одну людину в 7 тис. руб., що на 1,4% менше р╕вня 2014 року, причому перед святом рос╕яни тепер в╕дв╕дують б╕льше магазин╕в, н╕ж ран╕ше, щоб знайти б╕льш виг╕дну ц╕ну.
"Чутлив╕сть до р╕вня ц╕н досягла абсолютного максимуму в 75%, ╕ покупц╕ прагнуть вибирати б╕льш виг╕дну пропозиц╕ю. Якщо в 2014 роц╕ в цих ц╕лях вони в╕дв╕дували магазини 2,3 торгових мереж, то цього року к╕льк╕сть мереж зросла до 2,6", - наголошу╓ться у зв╕т╕ Sberbank CIB.
Анал╕тики в╕дзначили зростання в тому, що покупц╕ стали част╕ше заходити в магазини великих торгових мереж у пошуках товар╕в, що продаються в рамках рекламних акц╕й. Майже половина кл╕╓нт╕в (44%) зараз приходить у магазини виключно за такими товарами.
Впевнений перех╕д населення Рос╕╖ на ощадну модель повед╕нки, про яке ран╕ше пов╕домляло М╕н╕стерство економ╕чного розвитку, зг╕дно з прогнозами Sberbank CIB, призведе до пог╕ршення результат╕в операц╕йно╖ д╕яльност╕ ритейлер╕в.
Зг╕дно з опубл╕кованими ран╕ше даними Росстату, в листопад╕ 2015 року об╕г роздр╕бно╖ торг╕вл╕ скоротився в р╕чному вирахуванн╕ на 13,1%, що стало найг╕ршим результатом за останн╕ 20 рок╕в. При цьому продаж╕ непродовольчих товар╕в, на яких люди економлять насамперед, знизилися в╕дразу на 14,6%.
(УН╤АН)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16440

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков