Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2626)
З потоку життя (5710)
Душі криниця (3219)
Українці мої... (1416)
Резонанс (1422)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Р╤ЗДВЯНА ЗУСТР╤Ч НА ГАЛИЦЬК╤Й ЗЕМЛ╤
М╕сце зустр╕ч╕ — Червоноградська м╕ська б╕бл╕отека для д╕тей — обрано не випадково.


СВЯТО – НАПЕРЕК╤Р ВСЬОМУ!
У «Св╕тлиц╕» в Криму на Р╕здво знову з╕бралися однодумц╕. Були ╕ кутя, ╕ до кут╕...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ
Все с╕ре на двор╕… Сн╕ги – лиш на гор╕! Гриби у грудн╕ – де таке бува╓? Це,...


МЕЛАНКА ЗАПРОШУ╢ НА ЩЕДРУ КУТЮ
У давнину д╕вчата цього вечора збиралися поворожити, так само, як ╕ в н╕ч на Андр╕я.


УКРА╥НСЬКЕ Р╤ЗДВО
На щастя, укра╖нськ╕ обряди ╕ звича╖ нин╕ в╕дроджуються.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 01.01.2016
ЧИ ╤СНУ╢ "КАТОЛИЦЬКЕ Р╤ЗДВО" ╤ КОЛИ НАРОДИВСЯ СПАСИТЕЛЬ?

Дорога до Храму

19 грудня, на День Святого Миколая, у Ки╓в╕ на Соф╕йськ╕й площ╕ засв╕тилися вогн╕ головно╖ р╕здвяно-новор╕чно╖ ялинки кра╖ни. Цим д╕йством розпочався черговий цикл Новор╕чно-Р╕здвяних свят, який триватиме ц╕лий м╕сяць. А разом ╕з початком цього циклу вчергове унаочнила себе застар╕ла проблема. Бо ж 24 ╕ 25 грудня, а нер╕дко ╕ напередодн╕ цих дн╕в, щороку на всю кра╖ну озвучу╓ться словосполучення "католицьке Р╕здво". Мовляв, цими днями народження Спасителя в╕дзначають католики (╕нколи додають - "╕ протестанти", коли згадують, що ╓ на св╕т╕ ╕ сотн╕ м╕льйон╕в таких християн), а от 7 с╕чня Р╕здво в╕дзначають православн╕…

Що ма╓ бути ран╕ше -
Новий р╕к чи Р╕здво?

Насправд╕, н╕якого "католицького Р╕здва" не ╕сну╓ й ╕снувати не може. Й ось чому. Нараз╕ по вс╕й планет╕ послуговуються григор╕анським календарем (його запровадив Римський Папа Григор╕й XIII), хоча разом ╕з тим у багатьох кра╖нах ╕ в ц╕л╕й низц╕ конфес╕й паралельно ╕снують сво╖ л╕точислення. Але абсолютна б╕льш╕сть християнських Церков користу╓ться саме цим календарем (╖хн╕й перех╕д на нього розпочався 1582 року), натом╕сть менша частина християн дос╕ дотриму╓ться юл╕анського календаря, що не вповн╕ узгоджу╓ться з астроном╕чним часом (наб╕гло вже понад 13 д╕б в╕дставання цього календаря в╕д астроном╕чного часу). При цьому до 221 року день народження Христа пов'язували з 25 березня - як ╕з днем початку весни. А у 221 роц╕ Секстус Юл╕ус Афр╕канус назвав саме 25 грудня Днем народження ╤суса Христа, оск╕льки було вирахувано, що м╕ж днем Благов╕щення ╕ Р╕здвом саме цього дня мина╓ 9 м╕сяц╕в. Тод╕ ще ╓дина Церква майже 1800 рок╕в тому (скоро юв╕лей!) прийняла його аргументац╕ю, а в╕дтак Р╕здво наста╓ 25 грудня. А вже пот╕м ╕де Новий р╕к. Запам'ятаймо це - ╕ рушмо дал╕.
Кр╕м того, заявами про "католицьке Р╕здво" брав╕ журнал╕сти й пол╕тики несамох╕ть в╕длучають в╕д Церкви приблизно п'яту частину в╕д загально╖ к╕лькост╕ православних християн ╕ б╕льш╕сть православних патр╕арх╕в, включно ╕з Вселенським, як╕ в╕дзначають Р╕здво Христове саме 25 грудня, в один день ╕з католиками та майже вс╕ма протестантами. Йдеться не про як╕сь секти, а про Антиох╕йську, Болгарську, Елладську, К╕прську, Румунську, Олександр╕йську й низку ╕нших православних Церков, про православних Грец╕╖, Румун╕╖, Болгар╕╖, Польщ╕, Сир╕╖, Л╕вану, ╢гипту та ╕нших кра╖н. Ба б╕льше: ╕ частина в╕рних Рос╕йсько╖ православно╖ церкви дотриму╓ться ц╕╓╖ норми (скаж╕мо, Латв╕йська православна церква Московського патр╕архату). Вс╕ згадан╕ церкви не перейшли на григор╕анський календар - вони створили так званий новоюл╕анський, що майже не розходиться з григор╕анським.

До чого призводить життя за двома календарями одночасно

А тепер про головне. Вогн╕ запалюють не т╕льки головна ялинка кра╖ни й ялинки в обласних центрах ╕ б╕льш-менш значущих м╕стах; уже почали працювати новор╕чно-р╕здвян╕ ярмарки, набува╓ все б╕льшого розмаху - в╕д Ки╓ва до Хацапет╕вки - сер╕я незчисленних корпоратив╕в, шоу-вистав, програм н╕чних клуб╕в та ╕нших розваг для дорослих. За святковими столами, щедро заставленими напоями ╕ на╖дками, в останню декаду грудня збира╓ться ледь не вся Укра╖на. ╤ гуля╓, як то кажуть, на повну котушку.
А тим часом у православних (належать вони до Ки╖вського чи Московського патр╕архату) та у греко-католик╕в - в Укра╖н╕ ╖хн╕ церкви користуються юл╕анським календарем, тод╕ як сусп╕льство загалом - григор╕анським, - 28 листопада почина╓ться Р╕здвяний п╕ст ("Пилип╕вка"), який трива╓ аж до 6 с╕чня включно. П╕ст же передбача╓ сувор╕ обмеження в ╖ж╕ (виключаються м'ясн╕ та молочн╕ страви й яйця) та забороня╓ вживання алкогольних напо╖в (х╕ба що на День Святого Миколая та щонед╕л╕ дозволено випити келишок освяченого кагору). Ну, а р╕зного роду гульбища дорослого люду у цей пер╕од беззаперечно теж належать до розряду скоромного ╕ ╓ гр╕хом…
А разом ╕з тим, за даними соц╕олог╕в, в╕руючими себе вважають понад 2/3 дорослих громадян Укра╖ни; ╕з них православних ╕ греко-католик╕в - понад 80%. ╤накше кажучи, понад половина укра╖нц╕в мала б дотримуватися Р╕здвяного посту (а в╕н так само, як ╕ кожен п╕ст, передус╕м пов'язаний не з д╕╓тою, а з очищенням духу в╕д повсякденно╖ су╓тност╕ задля осягнення В╕чного) та навчати цього сво╖х д╕тей. Зважаючи ж на почуття християн, притлумити веселощ╕ в цей час мали б й агностики та ате╖сти. Але н╕ - практично вся кра╖на дружно гр╕шить, ╕ не ка╓ться в цьому.
Отож у п╕дсумку ма╓мо серйозну проблему масово╖ "подв╕йно╖ морал╕" та, образно кажучи, "роздво╓ност╕ душ" значно╖ к╕лькост╕ укра╖нських громадян, коли люди д╕ють одночасно й як в╕руюч╕ християни, й як запекл╕ ате╖сти, не вбачаючи в тому великого лиха. Впада╓ в око, що церковн╕ д╕яч╕ фактично з цим змирилися, не знаходячи можливост╕ якось зарадити ╕ в╕дбуваючись резонерством: мовляв, треба дотримуватися канон╕в, ╕ тод╕ все буде добре…
А тим часом роздво╓н╕сть укра╖нських душ наочно проявля╓ себе в ус╕х сферах життя: ╕ в поточн╕й пол╕тиц╕ (коли т╕ сам╕ люди на виборах за зм╕шаною системою голосують за список патр╕отично╖ парт╕╖ ╕ водночас - за мажоритарного кандидата в╕д "Опоблоку"), ╕ в геопол╕тичн╕й стратег╕╖ (хоча тут за останн╕ два роки взяла гору про╓вропейська тенденц╕я, все одно чимало опитаних соц╕ологами прагне одночасно ╕ до ╢враз╕╖, ╕ до ╢вропи), ╕ в культурн╕й сфер╕ (досить послухати, з якими п╕снями на телеконкурсах виступають численн╕ представники вс╕х покол╕нь)… Ясна р╕ч, не можна сказати, що кор╕ння вс╕х згаданих проблем - у сфер╕ церковного життя й у розб╕жност╕ календар╕в. Але й недооц╕нювати новор╕чно-р╕здвяну звичку до лицем╕рства не можна. Все вза╓мопов'язане, ╕ по╓днання непо╓днуваного в сакрально-символ╕чн╕й сфер╕ посилю╓ так╕ сам╕ тенденц╕╖ в ╕нших сферах…
Отож, почавши з тези, що висл╕в "католицьке Р╕здво" ╓ глибоко нев╕рним, ми законом╕рно вийшли на фундаментальн╕ проблеми та суперечност╕ життя кра╖ни. Яким же може бути тут вих╕д? Може, Укра╖н╕, яка одн╕╓ю з перших кра╖н ╕з переважно православним населенням - задовго до указ╕в Петра ╤ - почала в╕дзначати прих╕д Нового року 1 с╕чня (нехай ╕ за юл╕анським календарем), час зробити лог╕чний наступний крок - ╕, нарешт╕, почати на р╕вн╕ православних та греко-католицько╖ церков в╕дзначати Р╕здво Христове не 7 с╕чня, а 25 грудня, насл╕дуючи Вселенський патр╕архат? Ясна р╕ч, спершу будуть проблеми, ╕ проблеми серйозн╕, проте чи не варто вивчити досв╕д такого переходу, скаж╕мо, у Болгарськ╕й церкв╕? Адже там к╕лька десятил╕ть в╕ряни приходили до храм╕в в╕дзначати Р╕здво дв╕ч╕: молодш╕ - 25 грудня, старш╕ - 7 с╕чня. ╤ н╕чого, все нормал╕зувалося…
Я розум╕ю, що коли до "старого" та "нового" Нового року додасться ще ╕ "нове" та "старе" Р╕здво, виникне купа проблем. Але принаймн╕ проблема "подв╕йно╖ морал╕" буде знята. Й Укра╖на в╕дзначатиме вродини Спасителя одночасно не з Рос╕╓ю ╕ Б╕лоруссю, а з ╢вропою, Америкою, Аз╕╓ю, Африкою - ╕ б╕льш╕стю православних Церков планети…
А для початку варто твердо запам'ятати, що 24-25 грудня в╕дзнача╓ться зовс╕м не "католицьке Р╕здво"…

Серг╕й ГРАБОВСЬКИЙ,
кандидат ф╕лософських наук, член Асоц╕ац╕╖ укра╖нських письменник╕в
www.radiosvoboda.org

Сусп╕льство позитивно зустр╕не ╕дею перенесення святкування Р╕здва на 25 грудня, коли в╕дчу╓ д╕╓в╕сть реформ. Про це у коментар╕ "Gazeta.ua" сказав рел╕г╕╓знавець Юр╕й Чорноморець.
"Якщо у наш╕й кра╖н╕ нарешт╕ будуть реформи. Якщо влада не займатиметься "реформами календаря" на тл╕ корупц╕╖ ╕ б╕д на фронт╕. Бо народ не розум╕╓, заради чого в╕н стражда╓. А зв╕дси нароста╓ популярн╕сть будь-яких антиукра╖нських ╕дей ╕ "русского мира". ╤ почнеться: "Не дадим новый календарь" ╕ так дал╕. Не можна допускати тако╖ ╕стер╕╖. Тут потр╕бно бути обережним. ╤, перш за все, об'╓днати вс╕х в ╓дину православну церкву. А вже пот╕м все ╕нше робити, зокрема, ╕ календар", - пояснив в╕н.
Експерт назвав "правильною" ╕дею з перенесення дат.
"Давно пора переходити. Православна церква мала нам╕р у 2016 роц╕ на п'ятидесятницю обговорювати це питання на собор╕. Якщо в╕н в╕дбудеться, то, можливо, буде узгодження. Поки р╕шення не приймуть на р╕вн╕ вс╕х православних, то чекати консенсусу в╕д церковник╕в не варто. Але треба нагадати, що б╕льш╕сть православних церков перейшли на новий календар. Зокрема, так╕ численн╕, як Грецька, Румунська. А також вс╕ церкви д╕аспори. Вони вс╕ святкують 25-го. Як ╕ найдавн╕ша ╢русалимська. Тому не бачу, у чому проблема", - розпов╕в Ю. Чорноморець.
"Так виходить, що не святку╓ менш╕сть православних церков. Тому, д╕йсно, треба бути десь ╕з б╕льш╕стю", - зауважив рел╕г╕╓знавець.
Нагада╓мо, секретар РНБО Олександр Турчинов нещодавно запропонував перенести святкування Р╕здва на грудень.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16441

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков