Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СВ╤Т ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Нещодавно в Ки╓в╕ в рамках М╕жнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко ╓дна╓...


ПЕТРО ПОЧИНА╢ ЗАЖИН
Свято апостол╕в Петра ╕ Павла (12 липня) символ╕зу╓ п╕дготовку до жнив; а в деяких рег╕онах...


КУПАЙЛО: ПРИСТРАСТЬ ╤ ВОГОНЬ ПАЛАЮТЬ
Ким же був Купайло для наших пращур╕в, що його ╕м'я ╕ дотепер береже людська пам'ять?..


З КРИМУ - ДО ХОЛОДНОГО ЯРУ, ЛЬВОВА, СЛОБОЖАНЩИНИ
згадалася мен╕ в ц╕ посушлив╕ л╕тн╕ дн╕ в Криму моя весняна подорож по Укра╖н╕. ╤ н╕би св╕жим...


Алла ОСАДЧА. ╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
(Продовження. Початок у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» №23-26)




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 01.01.2016
"КОЖНА СЛУЖБА ЯК ОСТАННЯ"

Дорога до Храму

╤НТЕРВ'Ю АРХ╤╢ПИСКОПА КРИМСЬКОГО КЛИМЕНТА ГРОМАДСЬКОМУ ТЕЛЕБАЧЕННЮ

"Коли все починалося, перше, що треба було зробити, - це зберегти родини ╕ д╕тей. Тому б╕льш╕сть священик╕в, як╕ мали родини ╕ д╕тей, ви╖хали до Укра╖ни. Протягом трьох-чотирьох м╕сяц╕в вони стали на ноги, влаштували сво╖ родини. А пот╕м сам╕ священики почали повертатися на сво╖ параф╕╖. Тому сьогодн╕ праця в ╓парх╕╖ орган╕зована таким чином: на велик╕ свята, десь раз на м╕сяць, священики при╖жджають на сво╖ параф╕╖, протягом десяти дн╕в працюють у ╓парх╕╖, пот╕м на двадцять ви╖жджають до Укра╖ни. Це виправдано, це зручно з точки зору практичност╕ для мене, як для арх╕╓рея, ╕ для параф╕ян, тому що люди у Криму сьогодн╕ дуже б╕дн╕, ╕ не можуть утримувати священик╕в. Тому коли священик при╖жджа╓ до Криму - це його духовна пожертва для пастви, яка за це його любить, приходить молитися разом з ним, спов╕ду╓ться ╕ причаща╓ться Святих Христових Та╖нств.
Що стосу╓ться людей: на сьогодн╕ церква Ки╖вського патр╕архату у Криму стала культурним центром укра╖нц╕в Криму. Сюди приходять ╕ рос╕йськомовн╕, ╕ т╕ люди, як╕ н╕коли не ходили до церкви, але душею живуть з Укра╖ною, й яким не вистача╓ Укра╖ни. Ми не говоримо про пол╕тику, про т╕ процеси, як╕ в╕дбуваються. По-перше, це дуже небезпечно, тому що я не знаю, хто що дума╓ ╕ що куди переда╓ будь-хто з людей, як╕ приходять до церкви. На початку нав╕ть були так╕ випадки, коли, як п╕д час СРСР, "люди у цив╕льному" приходили до церкви ╕ сид╕ли десь позаду. Пот╕м мен╕ робили зауваження щодо того, де ╕ що треба прибрати з╕ Служби Божо╖, щоб вона не так р╕зала слух, ╕ як треба сказати пропов╕дь: мовляв, не треба говорити про страждання, про те, що ще повернуться добр╕ часи, про те, що Господь п╕дтрима╓... Мен╕ було через це нав╕ть см╕шно, тому що речення на кшталт "Пекельн╕ ворота не здолають Церкву" вони прямо сприйняли як слова про под╕╖ у Криму та тепер╕шню кримську владу. У такому абсурд╕ ми жили й продовжу╓мо жити. Щоправда, дякувати Богов╕, мен╕ сьогодн╕ вже не розпов╕дають, що ╕ як мен╕ треба казати у пропов╕д╕.
Про пол╕тику ми не говоримо ще й тому, що люди втомилися, вони псих╕чно виснажен╕. Тим, хто ╖здить до Укра╖ни, легше. Коли хтось не може ви╖хати - це пост╕йн╕ сльози, пост╕йний стрес. ╤ зайве нагадування про те, в як╕й ситуац╕╖ вони перебувають, - це просто жорсток╕сть щодо людей. Людина приходить до церкви, щоб в╕дпочити душею, в╕дключитися в╕д ус╕х проблем, сховатися за ст╕нами храму в╕д т╕╓╖ жорстоко╖ реальност╕, в яку вони виходять п╕сля завершення богослуж╕ння.
Ц╕ п╕втора року дали нам силу з Божою допомогою зберегти все те, що ми мали, що в нас залишилося п╕сля анекс╕╖ Криму.
Навесн╕-вл╕тку 2014 року в нас був конфл╕кт щодо храм╕в у Перевальному та Севастопол╕, пот╕м була спроба забрати в нас майно у сел╕ Мраморне (дачний кооператив в Ангарськ╕й долин╕): там у нас було невеличке церковне селище, ми викупили близько семи земельних д╕лянок разом з будинками, збудували церкву, планувався православний дитячий таб╕р. ╤ ось одне з цих прим╕щень спалили. Оф╕ц╕йно мен╕ написали, що складу злочину нема╓, оск╕льки не знайдено того, хто п╕дпалив. А неоф╕ц╕йно мен╕ сказали, що, може, об╕рвалися електричн╕ дроти або розбилася пляшка, ╕ коли присв╕тило сонце, сталося займання.
Прямого тиску (на церкву в Криму) нема, а в╕дчуття страху присутн╓. Спокою мого безпечного перебування в Криму нема, - так само, як ╕ в священик╕в. Хочу я цього чи н╕, але кожна служба у п╕дсв╕домост╕ як остання. Так, нема в╕дкритих гон╕нь, тиску. Пол╕тично н╕хто церкву закривати не буде, н╕кому не потр╕бен скандал з припиненням ╕снування УПЦ КП. Але все робиться так, щоб церква сама припинила сво╓ ╕снування. Для цього було створено конфл╕кт з фондом майна, який вимага╓, щоб я за буд╕влю платив неймов╕рну оренду. Вони не заспоко╖лися ╕ зрозум╕ли, що я платити не буду. В нас на першому поверс╕ ╓ структурний п╕дрозд╕л Кримсько╖ ╓парх╕╖, який теж ма╓ догов╕рн╕ стосунки з фондом майна. Що вони роблять? Виставляють штраф близько 900 000 рубл╕в, - т╕льки тому, що вони щось десь колись не доплатили, десь у бухгалтер╕╖ пройшли як╕сь розб╕жност╕, ╕ тепер виходить, що управл╕ння Кримсько╖ ╓парх╕╖ завдало великих економ╕чних збитк╕в АР Крим, ╕ ми тепер ма╓мо платити штраф так званому "м╕н╕стерству земл╕ та майнових стосунк╕в". Адвокати працюють, суди тягнуться. Чим ск╕нчиться - я не знаю. Тобто ось так╕ методи виселення, знищення та л╕кв╕дац╕╖. Зараз може постати питання про те, що ми не заре╓строван╕, тому не ма╓мо жодних прав; якщо не ма╓мо угоди на прим╕щення, - мусимо його залишити. ╤ тому виходить так, що начебто влада робить усе за законом, але цей закон призводить до того, що УПЦ КП може бути л╕кв╕дована.
Мен╕ зда╓ться, що серед тих проблем, як╕ з кожним днем дедал╕ б╕льшають, немов сн╕говий ком, затягують ╕ кримську владу, ╕ людей, як╕ залишилися у Криму, питання церкви в╕д╕йшло на другий план, але воно не зн╕ма╓ться, тому що ре╓страц╕╖ в нас нема, питання про укладання угод з "Крименерго", водоканалом залиша╓ться в╕дкритим. Тобто якщо до 2016 року був коридор, коли ми могли в юридичному пол╕ перебувати ще з документами, виданими за Укра╖ни, то п╕сля 1 с╕чня 2016 року це вже практично неможливо. За ц╕ п╕втора року рел╕г╕йн╕ громади так ╕ не перере╓струвалися, бо з 2300 громад, як╕ були, сьогодн╕ заре╓строван╕ 180. Тому я гадаю, що в Криму питання перере╓страц╕╖ та ре╓страц╕╖ нових громад в╕дкрите ╕ його все одно ще розглядатиме Москва.
Не можна в╕докремлювати рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖ в╕д тих пол╕тичних процес╕в, як╕ протягом 24 рок╕в в╕дбувалися на територ╕╖ Криму. Перше - це те, що Крим, перебуваючи у склад╕ Укра╖ни, кер╕вниками держави був в╕дданий на самов╕дкуп: "Ви перебува╓те у склад╕ Укра╖ни, робите, що заманеться, а ми вас ч╕пати не будемо". ╤ коли порушувалися питання державност╕ на територ╕╖ Криму, про те, що Крим ╓ складовою частиною держави Укра╖на, коли вимагали спочатку, щоб в╕дкривалися укра╖нськ╕ класи, пот╕м укра╖нськ╕ школи, пот╕м укра╖нськ╕ церкви, - вс╕ ц╕ питання, на превеликий жаль, ки╖вська влада не п╕дтримувала. Це все робилося з великим скандалом, з великою напругою. В мене ╓ в╕дпов╕д╕ на вс╕ листи з ус╕х питань. ╤ коли зараз я все це ╕нод╕ гортаю, то дуже шкода, що 24 роки минули даремно. За ц╕ роки, хочемо ми чи н╕, на п╕востров╕ ╕дея державност╕ Укра╖ни була, ╕ вона зм╕цнювалася, формувалася вже на тих молодих людях, як╕ народилися у Криму, як╕ не знали, що таке Радянський Союз ╕ що таке Рос╕я, як╕ вже були громадянами Укра╖ни. Якщо ви згада╓те, коли все в╕дбулося, то в Укра╖нськ╕й г╕мназ╕╖ д╕ти просп╕вали г╕мн Укра╖ни, в Ялт╕ вийшли у вишиванках. Узяти наших молодих хлопц╕в, по сут╕, маленьких геро╖в Укра╖ни, як╕ у Нах╕мовському училищ╕, п╕дпорядкован╕ в╕йськов╕й влад╕, в╕дмовилися стояти п╕д рос╕йський г╕мн та п╕дняття рос╕йського прапора. Це був ╖хн╕й маленький духовний людський подвиг, ╕ таких маленьких подвиг╕в у серцях молодих людей, вихованих у Криму за час╕в Укра╖ни, дуже-дуже багато. ╤ ми, по сут╕, втратили дуже великий генофонд.
Що стосу╓ться церкви: не можна розглядати окремо церкву Московського патр╕архату ╕ церкву Ки╖вського патр╕архату. Питання ма╓ бути глибше: якби в Укра╖н╕ була ╢дина пом╕сна укра╖нська православна церква, - не було б ан╕ Криму, ан╕ Донбасу. Хочемо ми чи н╕ - центром сепаратизму ╓ параф╕╖ Московського патр╕архату. ╤ як би вони не казали, що моляться за Богом бережену в╕тчизну нашу, за мир, - потр╕бно уточнювати: за яку Богом бережену в╕тчизну ви молитеся ╕ за який мир? Якщо церква Ки╖вського патр╕архату молиться за "Богом бережену Укра╖ну нашу, владу ╕ в╕йсько", то це ч╕тко й ясно. Якщо ми кажемо про мир, то ми зна╓мо ц╕ну цього миру. Ц╕на миру - це державн╕сть Укра╖ни. Якщо ми допомага╓мо нашим воякам, в╕дправля╓мо до арм╕╖ сво╖х укра╖нських священик╕в, капелан╕в, як╕ перебувають з╕ сво╖ми хлопцями, з╕ сво╓ю паствою, - ми зна╓мо, для чого вони перебувають там: вони захищають свою землю.
11% населення Криму п╕дтримувало Ки╖вський патр╕архат. Проблема становлення Кримсько╖ ╓парх╕╖ полягала у ф╕нансов╕й складов╕й: ми починали все з нуля, ╓парх╕ю у Криму в╕дкрили т╕льки у 1996 роц╕. У 2000 роц╕ я став ╓пископом. З 1996 до 2002 року була в╕йна за те прим╕щення, в якому ми перебува╓мо. Ус╕ параф╕╖ та церкви ми робили за рахунок кошт╕в, як╕ збирали у Кримськ╕й ╓парх╕╖. Частину майна нам допом╕г придбати патр╕арх Ф╕ларет, коли на самому початку ф╕нансував проекти, щоб ми могли якось зм╕цн╕ти. В результат╕ на 1 с╕чня 2014 року в нас уже реально було збудовано 5 типових храм╕в ╕ придбано близько 7 об'╓кт╕в (будинки, прим╕щення колишн╕х контор чи клуб╕в), як╕ ми реставрували ╕ в яких в╕дкривали храми. Тобто, по сут╕, за 10 рок╕в планом╕рно╖ прац╕ ╓парх╕я зм╕цнилася, ╕ св╕дченням того, що вона не загинула п╕д час окупац╕╖, ╓ люди, як╕ ходять до церкви, ╕ ╖х стало б╕льше: одн╕ ви╖хали, а ╕нш╕ прийшли.
Потр╕бно, щоб депутати зрозум╕ли, що об╕цянки, як╕ вони дали на кров╕ на Майдан╕, треба виконувати, а не топтати цю кров невинно вбитих, по як╕й вони прийшли у Верховну Раду. Це прямий обов'язок держави - турбуватися, пам'ятати ╕ думати про тих людей, як╕ ╓ громадянами Укра╖ни на територ╕╖ Криму".

16 грудня 2015 року
http://www.youtube.com/watch?v=Ib531NGq5hM

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16443

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков