Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«╤ ОЖИВУ, ╤ ДУШУ В╤ЛЬНУ НА ВОЛЮ ╤З ДОМОВИНИ ВОЗЗОВУ»
Б╕льшост╕ народ╕в властивий - в т╕й чи ╕нш╕й форм╕ - культ предк╕в як основа пам'ят╕ роду й...


ВИЗВОЛЕННЯ ДОНБАСУ ╤ КРИМУ СТО РОК╤В ТОМУ
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком книга ╕сторика Серг╕я Коваленка «Пох╕д запорожц╕в на Донбас...


П╤ДЗЕМНИЙ БАТУРИН: МАЗЕПИНСЬК╤ ВАЛИ ТА СХОДИ В ТА╢МНИЦЮ
Археологи досл╕джують «глибинну» ╕стор╕ю Гетьмансько╖ столиц╕


МИ ВИЖИЛИ В ТОМУ ПЕКЛ╤, ЩОБ РОЗПОВ╤СТИ ПРАВДУ ЛЮДЯМ…
Вже дорослою людиною Ра╖с╕ Майстренко довелося почути спогади ╕нших людей. Тих киян, як╕,...


29 СЕРПНЯ – ЧЕТВЕРТА Р╤ЧНИЦЯ ╤ЛОВАЙСЬКО╥ ТРАГЕД╤╥
Насправд╕ пут╕нський «зелений коридор» став для наших в╕йськових справжньою дорогою...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 01.01.2016
ДЕЯК╤ СТОР╤НКИ З ╤СТОР╤╥ ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА╥НИ
В╕тал╕й ЛАЗОРК╤Н

Книга в газет╕

(Продовження. Поч. у № 34-52)

"Кримська св╕тлиця" публ╕ку╓ газетний вар╕ант книги полковника В╕тал╕я Лазорк╕на, одного ╕з засновник╕в Збройних Сил Укра╖ни ╕ Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни, про ╕стор╕ю творення Укра╖нського в╕йська, ╕ зверта╓ться ╕з закликом до видавц╕в та потенц╕йних спонсор╕в п╕дтримати видання повно╖ верс╕╖ книги. Звертатися з пропозиц╕ями можна на електронну адресу редакц╕╖ - kr_svit@meta.ua, або автора - vlazorkin@ukr.net.

На п╕дтвердження сво╖х м╕ркувань я пригадав тривожн╕ под╕╖ в ╕стор╕╖ Укра╖ни 2008 року, хоча нав╕ть поверховий анал╕з показник╕в ус╕х проведених в╕йськових навчань у пер╕од 2005-2013 рок╕в давав тривожн╕ сигнали громадянському сусп╕льству про вкрай незадов╕льний стан обороноздатност╕ кра╖ни. Тому, реагуючи на так╕ тривожн╕ сигнали, у к╕нц╕ 2008 року я писав, що ц╕лком стала очевидною безпорадн╕сть вищого в╕йськового кер╕вництва Укра╖ни п╕д час загострення пол╕тично╖ ситуац╕╖ в Криму ╕ в Севастопол╕ п╕сля в╕йськового конфл╕кту м╕ж Рос╕йською Федерац╕╓ю та Груз╕╓ю. Водночас Румун╕я висловила претенз╕╖ на остр╕в Зм╕╖ний та на д╕лянку шельфу у Чорному мор╕ у виключн╕й морськ╕й економ╕чн╕й зон╕ Укра╖ни, а держава Укра╖на була неспроможна довести сво╖ законн╕ права н╕ у мирний спос╕б, н╕ спираючись на авторитет власно╖ в╕йськово╖ могутност╕.
Згадую, що у т╕й складн╕й ситуац╕╖ президент В╕ктор Ющенко посп╕хом запропонував зб╕льшити бюджет М╕ноборони до 34 м╕льярд╕в гривень, натом╕сть прем'╓р-м╕н╕стр Юл╕я Тимошенко заявила, що держава спроможна вид╕лити лише 17 м╕льярд╕в, а м╕н╕стр оборони Ю. ╢хануров (з 19 грудня 2007 до 5 червня 2009 року) заявив, що через брак грошей в╕йська почнуть голодувати.
Ц╕ посадовц╕ штучно створили абсурдну ситуац╕ю через сво╓ нерозум╕ння як норм чинного законодавства в оборонн╕й сфер╕, так ╕ стратег╕╖ оборонного буд╕вництва, яка вимага╓ стаб╕льност╕ ╕ посл╕довност╕ у виконанн╕ в╕дпов╕дних державних програм ╕ план╕в.
Для мене суперечка, яка виникла м╕ж цими трьома високопосадовцями, св╕дчить про те, що або так╕ державн╕ плани ╕ програми в╕дсутн╕, або вони не виконуються через брак кошт╕в державного бюджету. А якщо м╕н╕стр оборони Юр╕й ╢хануров говорить, що через брак грошей в╕йська почнуть голодувати, то ця добра людина ма╓ добров╕льно п╕ти з посади через свою нев╕дпов╕дн╕сть вимогам за ц╕╓ю посадою.
Не маю н╕чого проти пана ╢ханурова, якого знаю особисто як комун╕кабельну особу та хорошого орган╕затора й адм╕н╕стратора, але оборона кра╖ни - це найважлив╕ша функц╕я держави, задля чого ╖╖ й створено, тому високопосадовець ма╓ керувати процесом виконання в╕дпов╕дних державних програм ╕ план╕в оборонного буд╕вництва, як╕ ╓ програмою д╕яльност╕ не т╕льки для м╕н╕стра оборони, а й для будь-якого ╕ншого м╕н╕стра у сфер╕ оборони.
Як на мене, зм╕ст ц╕╓╖ суперечки лежить у площин╕ розум╕ння основних положень чинно╖ В╕йськово╖ доктрини Укра╖ни. При цьому дуже важливо зрозум╕ти ╕ те, наск╕льки як╕сно ╕ терм╕нолог╕чно точно викладений сам текст В╕йськово╖ доктрини, наск╕льки правильними чи хибними ╓ ц╕ основн╕ положення.
Так, наприклад, авторами цього документа було визначено, що В╕йськова доктрина Укра╖ни - це "сукупн╕сть кер╕вних принцип╕в… та… погляд╕в на забезпечення в╕йськово╖ безпеки держави", а це нев╕рно! Держава ма╓ слугувати нац╕╖, яка ╖╖ створила, тобто забезпечувати задоволення ус╕х ╖╖ потреб, або, як записано, нац╕ональних ╕нтерес╕в, визначених Конституц╕╓ю Укра╖ни.
Тому таке визначення В╕йськово╖ доктрини звужу╓ значення цього документа, воно не в╕добража╓ необх╕дно╖ повноти зм╕сту такого документа, як В╕йськова доктрина, оск╕льки зрозум╕ло, що в╕йни ведуть держави накопиченими ними ресурсами, а потерпа╓ в╕д в╕йн кра╖на ╕ народ, тож замало вести мову лише про в╕йськову безпеку держави.
В сучасних умовах ринкових в╕дносин ма╓ йтися про в╕йськову безпеку всього Укра╖нського народу ╕ кра╖ни в ц╕лому, оск╕льки разом з державною економ╕кою ╓ недержавна економ╕ка з р╕вноправними за Конституц╕╓ю Укра╖ни недержавними установами та недержавними орган╕зац╕ями, як╕ ╓ платниками податк╕в. Тобто держава ма╓ слугувати не лише сам╕й соб╕ ╕ боронити не лише саму себе, а всю Укра╖нську нац╕ю, що також ма╓ бути в╕дображено в текст╕ В╕йськово╖ доктрини Укра╖ни.
З цього я для себе зробив важливий висновок: треба р╕шуче в╕дкинути рабське поклон╕ння держав╕, яке виховувалося у радянських громадян у часи диктатури пролетар╕ату. На жаль, у шк╕льних п╕дручниках ╕ п╕сля Революц╕╖ г╕дност╕ 2014 року ще залиша╓ться настанова учням: "Любити нашу державу"! Та не державу треба навчати любити, а свою кра╖ну Укра╖ну, де на ╖╖ територ╕╖ сво╖м повним життям живе сучасна Укра╖нська нац╕я з ус╕м розма╖ттям сво╖х нац╕ональних особливостей, де кожен, незалежно в╕д сво╓╖ нац╕ональност╕, хто прожива╓ ╕ поважа╓ культуру та звича╖ кор╕нних укра╖нц╕в, гордо назива╓ себе укра╖нцем!
П╕д час роботи над документом для мене завжди було принциповим питанням його правильна назва, тому автори В╕йськово╖ доктрини мали б визначитись, про яку доктрину йдеться: про во╓нну доктрину чи про в╕йськову. Якщо йдеться про во╓нну доктрину, то збройна боротьба, як один ╕з способ╕в ведення в╕йни, ма╓ бути лише одним ╕з розд╕л╕в в╕йськово╖ доктрини.
╤ншими розд╕лами в╕йськово╖ доктрини мають бути пол╕тичний, економ╕чний, дипломатичний, ф╕нансовий, ╕нформац╕йний. Тому В╕йськова доктрина Укра╖ни ма╓ охопити вс╕ способи ведення в╕йни, а формулювання основних положень з кожного розд╕лу В╕йськово╖ доктрини вимага╓ вироблення об╜рунтованих п╕дход╕в до вир╕шення всього спектра проблем нац╕онально╖ безпеки, зокрема, ╕ до в╕йськово╖ безпеки кра╖ни та м╕жнародно╖ безпеки у в╕йськов╕й сфер╕.
Як показав досв╕д ведення в╕йни проти Укра╖ни з боку Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, оф╕ц╕йно прийнята В╕йськова доктрина - не д╕юча!
Виявилося, що в Укра╖н╕ просто нема╓ системи нац╕онально╖ безпеки, яка б враховувала, що в╕йни ведуться у р╕зний спос╕б: пол╕тичний, економ╕чний, дипломатичний, ф╕нансовий, ╕нформац╕йний, еколог╕чний, етн╕чний, культуролог╕чний, рел╕г╕йний та у спос╕б збройно╖ боротьби. На це мною ╕ мо╖ми колегами неоднократно зверталася увага сусп╕льства ╕ народних депутат╕в протягом 2006-2014 рок╕в п╕д час проведення науково-практичних конференц╕й, "круглих стол╕в" з актуальних питань нац╕онально╖ безпеки на баз╕ Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни, Народного Руху Укра╖ни, на баз╕ Льв╕всько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ СОУ, М╕жрег╕онально╖ академ╕╖ управл╕ння персоналом, Ун╕верситету "Укра╖на" та Ки╖вського окружного будинку оф╕цер╕в.
На жаль, хоча я залучав до ц╕╓╖ роботи таких в╕домих пол╕тик╕в ╕ народних депутат╕в Укра╖ни, як, наприклад, в╕це-адм╕рал Борис Кожин, юрист Юр╕й Кармазин, В'ячеслав Б╕лоус, Григор╕й Манчуленко, Василь Куйб╕да, Борис Тарасюк, Валер╕й Бебик тощо, влада залишилася глухою до наших потуг ╕ вс╕ кер╕вн╕ документи у сфер╕ безпеки ╕з року в р╕к приймалися з однаковими помилками.
Мен╕ в ц╕й просв╕тницьк╕й робот╕ активно допомагали члени Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни генерал-лейтенант Петро Процик, кап╕тани 1-го рангу Анатол╕й Грищук, В'ячеслав Оксюта, ╢вген Лупаков, п╕дполковники Роман Терешко й Олександр Лалак, журнал╕ст Олег Романчук, головний редактор журналу "Ун╕версум", а полковник Володимир Кривобок ╕ майор Андр╕й Рой ф╕ксували для ╕стор╕╖ вс╕ наш╕ заходи на як╕сних фотокартках.
На мо╓ переконання, система в╕йськово╖ безпеки Укра╖ни ма╓ передбачати систему протид╕╖ розвитку ╕снуючих небезпек, безконтрольний розвиток яких може за певних обставин призвести до м╕жнародного в╕йськового конфл╕кту. ╤ншими словами, ця система в╕йськово╖ безпеки мала б гасити небезпеки у мирний спос╕б ╕ не дати ╖м перетворюватись до р╕вня загроз, а тому ця система ма╓ бути заснована на в╕дпов╕дних механ╕змах запоб╕гання ╕ в╕двертання економ╕чних, ф╕нансових, пол╕тичних, ╕нформац╕йних та ╕нших небезпек, як╕ впливають на повноту задоволення нац╕ональних ╕нтерес╕в. Виникнення ж загрози застосування проти Укра╖ни збройних сил означа╓, що система в╕йськово╖ безпеки вичерпала сво╖ можливост╕ вир╕шення конфл╕кт╕в у мирний спос╕б та передбача╓ залучення Збройних Сил Укра╖ни до протид╕╖ ц╕й загроз╕.
На вс╕х сво╖х конференц╕ях ╕ "круглих столах", як╕ ми проводили протягом 2005-2013 рок╕в, ми пост╕йно наголошували: "Чиновникам треба зрозум╕ти, що в╕йськова небезпека ╕сну╓ й ╕снуватиме доти, доки сус╕дн╕ держави будуть утримувати збройн╕ сили, як╕ за певних умов можуть бути застосован╕ проти Укра╖ни. Це означа╓, що сьогодн╕ для Укра╖ни пост╕йно ╕сну╓ небезпека збройного нападу, яка за певних умов може перерости у в╕йськову загрозу. Тому у мирний час Укра╖на, не вважаючи жодну державу сво╖м в╕йськовим противником, запоб╕га╓ розвитку небезпек у загрози, зд╕йсню╓ оборонне буд╕вництво, готу╓ сво╖ Збройн╕ Сили до збройно╖ боротьби та бере участь у робот╕ системи м╕жнародно╖ колективно╖ безпеки ╕ прагне вступити до НАТО".
Виходячи з цього, було б лог╕чним, що Збройн╕ Сили Укра╖ни не входитимуть до складу системи в╕йськово╖ безпеки, яка протид╕╓ небезпекам у мирний спос╕б, оск╕льки Збройн╕ Сили мають ╓дине сво╓ призначення - ведення збройно╖ боротьби у раз╕ загрози застосування противником збройних сил проти Укра╖ни.
Тому, на мо╓ переконання, в Укра╖н╕ ма╓ бути створена окрема державна система оборони ╕з завданнями ведення збройно╖ боротьби та з в╕дпов╕дною орган╕зац╕╓ю ╕ з в╕дпов╕дною ╕нфраструктурою облаштування можливих театр╕в во╓нних д╕й, забезпечення житт╓д╕яльност╕, навчання, озбро╓ння та в╕дмоб╕л╕зування Збройних Сил Укра╖ни.
Такий в╕йськовий устр╕й держави, що склада╓ться з системи в╕йськово╖ безпеки та системи оборони, конкретизу╓ завдання вс╕х державних орган╕в, з яких склада╓ться в╕йськовий устр╕й держави, й оптим╕зу╓ використання бюджетних кошт╕в на оборону Укра╖ни.
Проте нам, простим смертним, достукатись до Верховного Головнокомандувача протягом ус╕х рок╕в незалежност╕ виявилось непосильним завданням, особливо п╕сля вибор╕в Президента Укра╖ни 2010 року, що зумовило процес руйнац╕╖ обороноздатност╕ Укра╖ни. Та мало що зм╕нилося ╕ п╕сля Революц╕╖ г╕дност╕ та обрання нового Президента Укра╖ни у 2014 роц╕.
В╕йськова доктрина Укра╖ни ма╓ декларувати св╕тов╕, що Укра╖на ма╓ сво╓ бачення на таке явище у м╕жнародних стосунках, як в╕йна, ╕ що Укра╖на ма╓ бажання розв'язувати будь-як╕ м╕жнародн╕ проблеми у мирний спос╕б, без застосування збройних сил, а у раз╕ загрози збройно╖ агрес╕╖ проти Укра╖ни вона буде застосовувати адекватн╕ заходи аж до застосування власних Збройних Сил для ведення збройно╖ боротьби.
В╕йськова доктрина, на мо╓ переконання, також ма╓ дати св╕тов╕й сп╕льнот╕ зрозум╕ти, якщо справа д╕йде до загрози застосування проти Укра╖ни в╕йськово╖ сили з боку будь-яко╖ сус╕дньо╖ держави, укра╖нська сторона прийма╓ р╕шення про застосування упереджувального удару по територ╕╖ держави-агресора. Характер такого удару мають визначати в╕йськов╕, виходячи з наявних сил ╕ засоб╕в, з метою зриву агрес╕╖.
Так╕ м╕ркування я закладав ╕ до проекту В╕йськово╖ доктрини, ╕ до свого проекту в╕йськово╖ реформи, на завад╕ яко╖ стояла вся ╕снуюча система влади. За 25 рок╕в я з сумом спостер╕гав за засто╓м нац╕онально╖ в╕йськово╖ думки: жоден м╕н╕стр оборони не спром╕гся провести в╕йськово╖ реформи.
Результат ц╕╓╖ злочинно╖ безд╕яльност╕ проявився наприк╕нц╕ 2015 року крахом М╕нських домовленостей, як╕ не дали Укра╖н╕ переваги, проте дали майже п╕втора року часу нашим ворогам закр╕питися на окупованих територ╕ях, накопичити озбро╓ння та бо╓припаси, сформувати власн╕ в╕йська в так званих ДНР ╕ ЛНР, а Пут╕ну на м╕жнародн╕й арен╕ - подавати окупован╕ територ╕╖ як державн╕ утворення сепаратистського типу.
Мо╖ думки под╕ляв пом╕чник м╕н╕стра оборони Укра╖ни у 2008-2010 роках кап╕тан 1-го рангу Анатол╕й Грищук, голова Товариства в╕йськових ╕сторик╕в Укра╖ни. В╕н дуже бол╕сно сприймав безпорадн╕сть посадовц╕в М╕н╕стерства оборони Укра╖ни у п╕дтриманн╕ бо╓здатност╕ в╕йськ.
Познайомившись з Анатол╕╓м Володимировичем ближче, я побачив, що цей суворий морський оф╕цер був дуже чуйною ╕ талановитою людиною, яку в╕др╕зняли в╕д багатьох ╕нших мо╖х знайомих чесн╕сть, в╕дверт╕сть, порядн╕сть та профес╕онал╕зм.
В╕н самотужки створив "В╕йськово-пол╕тичний енциклопедичний словник" у двох томах та "Словник педагога", як╕ користуються високим попитом фах╕вц╕в.
 У 1993-2008 роках в╕н об╕ймав посади заступника начальника Ки╖вського вищого в╕йськово-морського училища та заступника начальника факультету Нац╕онально╖ академ╕╖ оборони Укра╖ни. Серед його випускник╕в ╓ ╕ в╕дом╕ нин╕ посадовц╕, наприклад, м╕н╕стр оборони Укра╖ни генерал Арм╕╖ Степан Полторак. Вийшовши у запас, кап╕тан 1-го рангу Анатол╕й Грищук продовжу╓ виховувати майбутн╕х оф╕цер╕в Збройних Сил Укра╖ни у в╕йськовому л╕це╖ ╕мен╕ Богуна.
Великим ╕ при╓мним сюрпризом для мене було те, що Анатол╕й Володимирович пише дитяч╕ казки, як╕ дуже подобаються д╕тям, зокрема, ╕ його улюблен╕й онуц╕.
Проводячи конференц╕╖ ╕ "кругл╕ столи" з питань нац╕онально╖ безпеки, Анатол╕й Грищук сво╓ю наполеглив╕стю да╓ мен╕ над╕ю, що рано чи п╕зно нам вдасться переламати ситуац╕ю ╕ змусити посадовц╕в поважати в╕йськову науку та розпочати, нарешт╕, в╕йськову реформу.

(Продовження буде)

Учасники науково-практично╖ конференц╕╖ в╕д Льв╕всько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ СОУ, 25 жовтня 2008 року, м. Льв╕в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2016 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16446

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков