Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СОЛ╤ДАРН╤ З УКРА╥НОЮ
Пошти св╕ту презентують поштов╕ випуски, зокрема благод╕йн╕, на п╕дтримку укра╖нц╕в…


СЕРЕД ПОВЕРНЕНИХ ╤З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ ЗАХИСНИК╤В МАР╤УПОЛЯ ╢ ДВО╢ КРИМЧАН
Серед захисник╕в, яких внасл╕док обм╕ну повернули з рос╕йського полону, ╓ дво╓ кримчан.


УКРА╥НА ПОВЕРНУЛА З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ 215 ЛЮДЕЙ, ЗОКРЕМА Й ЗАХИСНИК╤В «АЗОВСТАЛ╤»
«Це найпотужн╕ший результат у питанн╕ зв╕льнення полонених за весь час повномасштабного...


ЩАСЛИВА ЛЮДИНА СЕРГ╤Й МАРТИНЮК
- Я щаслива людина, - говорить письменник Серг╕й Мартинюк, якому 10 липня нин╕шнього року...


ПЕРЕМОГА НА П╤ДСТУПАХ ДО КИ╢ВА
Виставка присвячена геро╖чн╕й оборон╕ столиц╕ Укра╖ни в╕д московських окупант╕в.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2016 > Тема ""Будьмо!""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 01.01.2016
НЕЗАК╤НЧЕНА В╤ЙНА ТИМУРА БАРОТОВА

Ми ╓сть народ!

Постать Тимура Баротова по-сво╓му символ╕чна. В╕н - колишн╕й оф╕цер ВМС Укра╖ни, п╕зн╕ше - бо╓ць "Айдару". Вважа╓ себе таджиком, хоч по матер╕ - все ж укра╖нець. Але ця обставина лише п╕дкреслю╓ його дел╕катне ставлення до ╕дентичност╕. Адже батько - також колишн╕й оф╕цер, в╕йськовий льотчик, "афганець". Х╕ба м╕г Тимур в╕дректися в╕д нац╕ональност╕ батька? Разом з тим у нього гарна, вишукана укра╖нська мова. Про державний патр╕отизм ╕ говорити н╕чого - якби було таких оф╕цер╕в поб╕льше, то Укра╖на в╕дчувала б себе захищеною. Але таких в силу низки причин на флот╕ було небагато (на цьому я зупинюся нижче), та й Тимур покинув флотську службу у 2010 роц╕. П╕шов тому, що не хот╕в служити п╕д кер╕вництвом злод╕йкуватого "головнокомандувача" з двома судимостями за плечима. Погодьтеся - далеко не вс╕ наш╕ оф╕цери можуть похвалитися под╕бною принципов╕стю. Але дек╕лька побратим╕в усе ж п╕шло тод╕ разом з Тимуром...
Отже, постать кап╕тана 2-го рангу Баротова да╓ нам уявлення про те, якими могли б бути наш╕ флотськ╕ оф╕цери, якби до створення В╕йськово-Морських Сил укра╖нський народ п╕д╕йшов з максимальною серйозн╕стю. Але сталося те, що сталося, ╕ Тимуру довелося воювати з Рос╕╓ю вже не на мор╕, а в донецькому степу… Причому вже рядовим у склад╕ добровольчого батальйону. ╤ т╕льки тод╕, коли у бою був убитий командир, Тимур узяв на себе кер╕вництво п╕дрозд╕лом. Добре, що тод╕ вдалося зупинити ворога на дальн╕х п╕дступах. А тепер, мешкаючи у Львов╕ (пере╖хав ще навесн╕ 2014 року разом з ╕ншими кримськими б╕женцями), Тимур бере активну участь у житт╕ проукра╖нських кримчан, керу╓ орган╕зац╕╓ю "Кримська хвиля".
Мен╕ пощастило побувати на одн╕й з численних патр╕отичних акц╕й, як╕ осв╕чений ╕ д╕яльний оф╕цер регулярно проводить у Львов╕. Цього разу в╕н виступав в Укра╖нськ╕й академ╕╖ друкарства ╕ демонстрував студентам документальний ф╕льм, який сам ╕ зняв, коли воював у зон╕ АТО на Луганщин╕. П╕сля перегляду ф╕льму з боку студент╕в було багато запитань. Одне з них було найболюч╕шим: як же так сталося, що ми втратили пильн╕сть? Чому наша арм╕я не була бо╓здатною у лютому 2014 року? Тимур в╕дпов╕дав аргументовано ╕ ц╕лком в╕дверто, видно, що й сам над цим багато думав. Спочатку торкнувся перед╕стор╕╖ анекс╕╖ (а з нашого боку - ганебно╖ здач╕!) укра╖нського Криму. Виявля╓ться, що на початку 90-х у Севастопол╕ оф╕цер╕в, як╕ складали присягу на в╕рн╕сть Укра╖н╕, на другий день… не пускали на трап корабля. Направляли в штаб ЧФ, а там давали припис: служити на П╕вн╕чному флот╕. Або на Тихоокеанському. ╤ виходило, що укра╖нська присяга не мала такого вир╕шального значення, як дисципл╕на на Чорноморському флот╕. Його поступово ╕ наполегливо робили де-факто рос╕йським. До 1997 року на кораблях ЧФ уже не лишалося оф╕цер╕в, як╕ хот╕ли б служити Укра╖н╕. А до того ж вони ще були! Г╕ркий досв╕д 1918 року, коли укра╖нськ╕ ек╕паж╕ вир╕шили й долю флоту, рос╕яни врахували. Тепер було ╕накше: укра╖нц╕ робили поступку за поступкою... Наприклад, коли поряд стояли два в╕йськов╕ корабл╕, на одному був двигун у хорошому стан╕, але поганий корпус, а на ╕ншому навпаки, то рос╕яни просто м╕няли на кораблях мотори ╕ робили з двох один д╕╓вий бойовий корабель, а металобрухт… в╕ддавали Укра╖н╕. Коли Укра╖н╕ в╕ддавали кабелеукладчик (з 600 к╕лометрами кабелю), то ц╕нний м╕дний кабель перед тим р╕зали ╕ продавали. А що таке кабелеукладчик без кабелю? Наш╕ моряки сигнал╕зували Ки╓ву, але столиця не чула. Або ж… н╕чого не могла вд╕яти. Тому п╕д час виступу червоною ниткою проходила думка: у держав╕ не повинно бути територ╕й першого ╕ другого сорту. Якщо у Львов╕ таку ситуац╕ю з в╕йськовим майном год╕ було соб╕ уявити, то в Севастопол╕ все "проходило". Але столиц╕ не треба було з цим погоджуватися! Адже фактично Крим ми почали здавати ще тод╕. Було й ╕нше запитання. А що, якби укра╖нськ╕ десантники ╕ морськ╕ п╕хотинц╕, а також танк╕сти з Перевального покинули сво╖ в╕йськов╕ частини ╕ вирушили на п╕вн╕ч? Але не до самого Перекопу, а зупинилися б на л╕н╕╖: Саки, Нижньог╕рськ, Джанкой… Прикрили б Донузлав з нашими бойовими кораблями та забезпечили б контроль над 30% територ╕╖ Криму. ╤ референдуму всекримського не в╕дбулося б, а головне - Пут╕ну було б не до в╕йни на Донбас╕... На це Тимур Баротов в╕дпов╕в, що рос╕йськ╕ в╕йська на той час були вже скр╕зь, у тому числ╕ ╕ в п╕вн╕чному Криму. Варто було б пролитися перш╕й кров╕, як Рос╕я негайно ввела б в╕йська в Укра╖ну. У них вже й в╕йськова техн╕ка ╕з заведеними моторами стояла на кордон╕ (до реч╕, з абрев╕атурою "МС", тобто "Миротворческие силы"). ╤ Зах╕д навряд чи втрутився б, адже все виглядало б як громадянська в╕йна, а Рос╕я мала в╕дпов╕дний миротворчий мандат. Отже, що було, те було. Лише тепер настав час рефлекс╕й та значно потужн╕шо╖ моб╕л╕зац╕╖ укра╖нських ресурс╕в. ╤ якщо цього поки що не роблять ол╕гархи та деяк╕ чиновники-клептократи, то Тимуру Баротову важко чимось дор╕кнути. Пас╕онарний оф╕цер залиша╓ться в╕рним укра╖нськ╕й присяз╕, залиша╓ться прикладом для ╕нших.
*  *  *
Щоб читач╕ мали уявлення про ефективн╕сть ╕ "щ╕льн╕сть" передновор╕чних заход╕в у Львов╕, розпов╕м ще й про таке. П╕сля виступу в Укра╖нськ╕й академ╕╖ друкарства ми з Тимуром по╖хали в Пол╕техн╕чний ╕нститут, де його побратим по "Айдару" Микола Павлюченко представляв колекц╕ю нац╕онального одягу, викуплену особисто ним за 8 тисяч гривень у м╕сцево╖ народно╖ майстрин╕. В╕н зробив це, щоб вивезти ун╕кальну колекц╕ю ╕з зони бойових д╕й. Тод╕ ще були побоювання, що й п╕вн╕чну частину Луганщини захоплять сепаратисти. На щастя, ворога тод╕ вдалося зупинити, але колекц╕я розпочала жити сво╖м "мандр╕вним" життям разом з непосидючим Миколою Павлюченком. Вона побувала у р╕зних м╕стах Сх╕дно╖ ╕ Центрально╖ Укра╖ни, а тепер з одягом луганчан ознайомлюються мешканц╕ Галичини (репортаж про це читайте нижче). Тимур Баротов тепло прив╕тав свого побратима ╕ вибачився за деяке зап╕знення. Мовляв, не м╕г не в╕дпов╕сти на вс╕ запитання студент╕в Академ╕╖ друкарства... А пот╕м на Тимура чекала молода мешканка Херсона Натал╕я Блок. Вона напередодн╕ демонструвала у Львов╕ св╕й ф╕льм "66%" про б╕женц╕в з Луганщини, як╕ ви╖хали на Херсонщину. Наталка под╕лилася з Тимуром (також плодовитим режисером-к╕нодокументал╕стом) сво╖ми планами на майбутн╓. Зокрема, бажанням зняти документальний ф╕льм про психолог╕чну реаб╕л╕тац╕ю колишн╕х во╖н╕в АТО. Просила у досв╕дчен╕шого режисера п╕дказки - як це найкраще зробити? А пот╕м до нас п╕д╕йшла в╕рна "св╕тличанка" й авторка багатьох матер╕ал╕в Натал╕я Гумницька, яка поц╕кавилася - чи виходитиме паперовий вар╕ант "Кримсько╖ св╕тлиц╕", ╕ чи варто ╖╖ передплачувати? Встиг зробити групове фото - для ╕стор╕╖. На ньому - колишн╕й севастополець, мешканка "столиц╕" Тавр╕╖ та льв╕в'яни, небайдуж╕ до справ на укра╖нському П╕вдн╕.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2016 > Тема ""Будьмо!""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16448

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков