Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«╤ ОЖИВУ, ╤ ДУШУ В╤ЛЬНУ НА ВОЛЮ ╤З ДОМОВИНИ ВОЗЗОВУ»
Б╕льшост╕ народ╕в властивий - в т╕й чи ╕нш╕й форм╕ - культ предк╕в як основа пам'ят╕ роду й...


ВИЗВОЛЕННЯ ДОНБАСУ ╤ КРИМУ СТО РОК╤В ТОМУ
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком книга ╕сторика Серг╕я Коваленка «Пох╕д запорожц╕в на Донбас...


П╤ДЗЕМНИЙ БАТУРИН: МАЗЕПИНСЬК╤ ВАЛИ ТА СХОДИ В ТА╢МНИЦЮ
Археологи досл╕джують «глибинну» ╕стор╕ю Гетьмансько╖ столиц╕


МИ ВИЖИЛИ В ТОМУ ПЕКЛ╤, ЩОБ РОЗПОВ╤СТИ ПРАВДУ ЛЮДЯМ…
Вже дорослою людиною Ра╖с╕ Майстренко довелося почути спогади ╕нших людей. Тих киян, як╕,...


29 СЕРПНЯ – ЧЕТВЕРТА Р╤ЧНИЦЯ ╤ЛОВАЙСЬКО╥ ТРАГЕД╤╥
Насправд╕ пут╕нський «зелений коридор» став для наших в╕йськових справжньою дорогою...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 08.01.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 08.01.2016
НЕ РОС╤ЙСЬКИЙ КРИМ: ╤СТОРИК РОЗВ╤НЧУ╢ М╤ФИ ПРО П╤ВОСТР╤В

У дзеркал╕ ╕стор╕╖

Уже не перший р╕к Рос╕я старанно працю╓ над створенням м╕фу про «рос╕йський Крим». Два роки тому цей великий м╕ф нав╕ть отримав свою назву – «Кримнаш». Але анал╕з ╕сторичних факт╕в доводить неаргументован╕сть тверджень про «рос╕йський Крим».
Кандидат ╕сторичних наук, кримчанин, сп╕вроб╕тник Укра╖нського ╕нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ Серг╕й Громенко розпов╕в «Крим.Реал╕╖», як╕ ╕сторичн╕ факти спростовують кожне ╕з тверджень, що складають м╕ф про «рос╕йський Крим».

«Крим – це споконв╕чно рос╕йська земля»

Цей м╕ф породжений сьогодн╕шньою статистикою. Зараз рос╕ян нарахову╓ться щонайменше 60%, якщо рахувати за укра╖нським переписом 2001 року, а за переписом 2014 року – ще б╕льше.
Але насправд╕ це дуже груба ман╕пуляц╕я, й якщо ми подивимося на ╕сторичн╕ цифри, то в╕д цього м╕фу н╕чого не залишиться. Рос╕яни в Криму почали формувати етн╕чну б╕льш╕сть т╕льки м╕ж 1897 ╕ 1917 роками, тобто т╕льки на початку ХХ стол╕ття Крим став рос╕йським в етн╕чному план╕. До цього рос╕яни становили незначний в╕дсоток населення. М╕ж при╓днанням Криму до Рос╕╖ в 1783-му ╕ аж до 60-х рок╕в Х╤Х стол╕ття в╕дсоток рос╕йського населення в Криму коливався в межах 5-10. ╤ т╕льки п╕сля Кримсько╖ в╕йни, коли царський уряд змусив кримських татар ем╕грувати, рос╕яни сформували б╕льш╕сть.
Рос╕яни наполягають ╕ на тому, що слов’яни жили так давно в Криму, що, мовляв, п╕востр╕в можна вважати слов’янською територ╕╓ю. Але археолог╕чн╕ розкопки не дають жодних доказ╕в присутност╕ тут слов’ян у ранньому середньов╕чч╕, й т╕льки в Х╤-Х╤╤╤ стол╕ттях у Судаку був невеликий квартал, де жили руськ╕ купц╕.
Проте складно стверджувати, що це були саме руськ╕ купц╕. В ╕мперськ╕й Рос╕╖ проводилися заходи для зб╕льшення к╕лькост╕ рос╕ян. Упродовж стол╕ть ця к╕льк╕сть не зм╕нювалась, ╕ лише коли кримських татар змусили ем╕грувати до Туреччини, к╕льк╕сть рос╕ян зросла.
Велика частина сучасних рос╕ян народилась у друг╕й половин╕ ХХ стол╕ття, ╕ ╖м незвично в╕дчувати й називати себе переселенцями, але факт залиша╓ться фактом – вони дом╕нують у Криму менше останн╕х ста рок╕в.

«Крим завжди належав Рос╕╖»

Тут починаються р╕зн╕ ман╕пуляц╕╖. Типу такого: в ус╕х – нав╕ть дитячих – атласах зазначено, що Тмутараканське княз╕вство поширювало свою владу й на сх╕дний Крим, ╕ князь Володимир ходив у походи туди – значить, «Крим завжди належав Рос╕╖». Але якщо ми звернемося до археолог╕╖, то побачимо, що Тмутараканське княз╕вство жодним чином на розвиток Криму не впливало й меж╕ його через сх╕дний Крим не проходили. Це визнають ╕ незаангажован╕ рос╕йськ╕ експерти, а так╕ ╓. Ми допомагатимемо виправляти цю помилку ╕ в укра╖нських п╕дручниках, адже вона допомага╓ п╕дтримувати рос╕йський м╕ф про «Кримнаш».
Це стосу╓ться ╕ поход╕в руських княз╕в. Але треба враховувати, що княз╕ в основному були ки╖вськими. Можна побачити на карт╕, що Крим до складу Ки╖всько╖ Рус╕ не входив.
Таким чином, Крим належав Рос╕╖ в ╖╖ б╕л╕й чи червон╕й, або як╕й-небудь ╕нш╕й форм╕, т╕льки 171 р╕к: ╕з 1783-го до 1954-го, а фактично ще менше, бо потр╕бно зробити перерву на час н╕мецько╖ окупац╕╖. Таким чином, частина волод╕ння Рос╕╓ю Кримом склала 5,6 в╕дсотк╕в ╕з багатов╕ково╖ ╕стор╕╖ п╕вострова.

«Севастополь – м╕сто рос╕йсько╖ слави»

Тут ми бачимо грань м╕ж в╕двертою фальсиф╕кац╕╓ю, як це було в попередн╕х прикладах, ╕ тонким перекручуванням факт╕в. Цей м╕ф народився одразу п╕сля нещасливо╖ Кримсько╖ в╕йни, яку Рос╕я програла, й отримав нове життя п╕сля 1942 року, коли знову невдало обороняли Севастополь. Я нав╕ть не буду детально зупинятись на тому, що обидва рази Севастополь здали, а вороги взяли його штурмом, але ╕нод╕ варто визнати, що бувають поразки, як╕ важлив╕ш╕ за перемоги.
«Севастополь – гордость русских моряков!» – це слова з г╕мну м╕ста. ╤ тут, звичайно, у перес╕чних рос╕ян склада╓ться враження, що «Севастополь – м╕сто рос╕йсько╖ слави» й н╕хто, кр╕м рос╕ян, м╕сто не обороняв. Але приписувати вс╕ заслуги рос╕янам – неправильно.
Д╕аграма ╕люстру╓ факти оборони 1854-1855 рок╕в. Але ц╕ в╕домост╕ показують ╕ сп╕вв╕дношення в 1941-1942 роках. Тобто лише кожен другий захисник був рос╕янином або ╕ноземцем рос╕йського походження, ну нехай 54%. 22% (тобто кожен четвертий) – це був етн╕чний укра╖нець. А ще 24% – це т╕, хто походив ╕з укра╖нських земель ╕ Кубан╕, насамперед, – кубанськ╕ козаки, як╕ походили в╕д козак╕в запорозьких.
При цьому очевидно, що Чорноморський флот формувався ╕з жител╕в чорноморського узбережжя, тобто переважно укра╖нц╕в ╕ вих╕дц╕в ╕з Укра╖ни. ╤ коли 1855 року для Криму почали збирати ополчення, зв╕дки його набирали? З Укра╖ни. Б╕льше того, 1816 року кавалер╕ю в ╓вропейськ╕й частин╕ Рос╕╖ набирали переважно з укра╖нських губерн╕й, тому майже кожен кавалерист, який воював у Севастопол╕, був укра╖нцем.
Рос╕яни дуже стривожено ставляться до розкриття в╕домостей про етн╕чний склад арм╕╖, обробити цю цифру було не те, що дуже складно, – але довелось попрацювати й д╕стати ц╕ в╕домост╕ не з в╕дкритих джерел.

«Кримчан передали як м╕шок картопл╕»

Це нав╕ть не м╕ф, а в╕дверта брехня Володимира Пут╕на. 1991 року в╕дбувся перший в ╕стор╕╖ Радянського Союзу референдум. На цьому референдум╕ в с╕чн╕ абсолютна б╕льш╕сть кримчан п╕дтримала в╕дновлення Кримсько╖ автономно╖ соц╕ал╕стично╖ республ╕ки, яка була л╕кв╕дована 1946 року п╕сля того, як були депортован╕ кримськ╕ татари ╕ зникла необх╕дн╕сть тримати для рос╕ян ╕ укра╖нц╕в кримську автоном╕ю. А в лютому Верховна Рада Укра╖ни затвердила результати референдуму ╕ схвалила автономну соц╕ал╕стичну республ╕ку у склад╕ УРСР.
Пот╕м Укра╖на оголосила про свою незалежн╕сть, призначила всеукра╖нський референдум, який в╕дбувся у грудн╕ 1991 року. Тод╕ 54% кримчан проголосували за незалежн╕сть Укра╖ни. Таким чином бачимо, що кримчани завоювали сам╕ для себе автоном╕ю на початку 1991 року й визначилися, що вони хочуть бути з Укра╖ною наприк╕нц╕ того ж року.

Укра╖нський м╕ф про Крим

Заради справедливост╕ потр╕бно сказати ╕ про нього. Це не дуже при╓мне м╕сце в мо╖й робот╕ – розв╕нчувати м╕ф, який так при╓мно гр╕╓ душу укра╖нцям. Це — м╕ф про те, що Укра╖на отримала абсолютно розгромлений п╕востр╕в ╕ за сво╖ грош╕, сво╖ми силами повн╕стю в╕дбудувала його. Нав╕ть така об’╓ктивна р╕ч, як П╕вн╕чно-Кримський канал, в╕дключення якого зараз показало, наск╕льки Крим залежить в╕д Укра╖ни, був спроектований ще за життя Стал╕на. Те, що його почали будувати за час╕в Хрущова, для Укра╖ни при╓мно, але це була велика будова комун╕зму, ╕ працювали тут не т╕льки укра╖нц╕.
Так, Крим не так п╕сля в╕йни, як п╕сля депортац╕╖ кримських татар, залишився, д╕йсно, майже безлюдним, його населення до 1941 року становило 1,2 м╕льйона, а на той момент залишилось 400 тисяч людей. Рос╕яни, яких масово завозили на п╕востр╕в, не хот╕ли працювати в такому кл╕мат╕ й вести непросте с╕льське господарство тут.
Щодо цифр ф╕нансування: 1950 року загальносоюзна допомога Укра╖н╕ становила 0,6%, а 1955-го (р╕вно через р╕к п╕сля передач╕ Криму Укра╖н╕) зб╕льшилась у 22 рази до 13,4%.
Це й був той внесок ╕нших народ╕в Союзу й союзного центру у в╕дновлення Криму. Я не хочу применшувати внесок укра╖нського народу, й мо╖х д╕д╕в зокрема, як╕ з Черн╕г╕всько╖ област╕ при╖хали до степового Криму, щоб в╕дбудовувати п╕востр╕в, але ми ма╓мо розум╕ти, що це не була жертва одн╕╓╖ лише Укра╖ни, ╕ не т╕льки укра╖нц╕ ф╕нансували Крим. Дотриму╓мось ╕сторично╖ правди.

╤нна АНН╤ТОВА
http://ua.krymr.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 08.01.2016 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16464

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков