Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ГАЗЕТА «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ОГОЛОШУ╢ ВСЕУКРА╥НСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС «МИ — Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» ╤МЕН╤ КРИМСЬКОГО УКРА╥НСЬКОГО ПОЕТА ДАНИЛА КОНОНЕНКА
УМОВИ КОНКУРСУ


╤НШ╤
В’╓ться прапор Укра╖ни: Жовте поле, небо син╓. Гордо ма╓ ╕ тр╕поче, Може що пов╕дать хоче?


ДМИТРУ ШУПТ╤ – 80!
«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» СЕРДЕЧНО ЗДОРОВИТЬ ШАНОВНОГО ДМИТРА РОМАНОВИЧА З ЮВ╤ЛЕ╢М!


«ХРИСТОС ХРЕСТИВСЯ Й ВОДУ ОСВЯТИВ...»
Може виникнути слушне запитання: “Чому Богоявленням називають не день народження ╤суса...


«…Я СИЛИ П’Ю В ТАРАСОВОМУ СЛОВ╤»
У т╕ хвилини важко було говорити, сльози заважали, адже почуття щему ╕ радост╕, хвилювання ╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 08.01.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 08.01.2016
ЧИ ВТРАТИТЬ В УКРА╥Н╤ СВО╥ ПАРАФ╤╥ МОСКОВСЬКИЙ ПАТР╤АРХАТ?

Чи потр╕бно держав╕ втручатися в церковн╕ справи?

В Укра╖н╕ досить поширеною серед рел╕г╕╓знац╕в-експерт╕в та пол╕тик╕в ╓ теза, що держава не повинна втручатися в церковн╕ справи. На це зор╕╓нтоване й укра╖нське законодавство. Це н╕би в╕дпов╕да╓ практиц╕, яка ╕сну╓ в розвинутих кра╖нах Заходу, зокрема в США. При цьому забува╓ться, що багато кра╖н Заходу прийшли до нин╕шнього стану речей у сфер╕ рел╕г╕╖ п╕сля тривалих рел╕г╕йних конфл╕кт╕в, коли були збалансован╕ ╕нтереси р╕зних конфес╕й. Щодо США, то ця держава ╕з самого початку формувалася як пол╕конфес╕йна. Тому тут ╓диною можливою пол╕тикою було невтручання держави в рел╕г╕йн╕ справи. Але нав╕ть при цьому конфес╕╖ США демонструють лояльн╕сть до сво╓╖ держави.
У нас же ╕снують ╕нш╕ традиц╕╖ й ╕нша ситуац╕я. В Укра╖н╕, попри ╕снування р╕зних конфес╕й, переважаючим ╓ православ’я, яке, в свою чергу, ╓ конфес╕йно роздробленим. При цьому к╕льк╕сно дом╕нуючою ╓ т. зв. Укра╖нська православна церква (УПЦ), яка, насправд╕, ╓ ф╕л╕╓ю Рос╕йсько╖ православно╖ церкви (РПЦ), керовано╖ Московським патр╕архатом. Ця конфес╕я фактично ╓ агентом ╕ншо╖ держави. До того ж держави, яка окупувала в нас територ╕ю й веде проти нас в╕йну. Парадоксальн╕сть ситуац╕╖ поляга╓ ще в тому, що, за р╕зними оц╕нками, б╕льш╕сть православних в Укра╖н╕ висловлюються за те, щоб мати свою незалежну церкву. А для багатьох ╕з них такою ╓ Укра╖нська православна церква Ки╖вського патр╕архату (УПЦ КП).

Чому склалася така ситуац╕я?

Почнемо з того, що УПЦ (Московського патр╕архату) ╓ насл╕дком нашо╖ колон╕ально╖ залежност╕ в╕д Рос╕╖. На початках ╕снування Укра╖нсько╖ держави була можлив╕сть створити в Укра╖н╕ незалежну православну церкву. Тим паче, що це п╕дтримували ╕ тод╕шн╕й ки╖вський митрополит Ф╕ларет (Денисенко), ╕ Президент Укра╖ни Леон╕д Кравчук. Але вони не змогли протистояти тиску рос╕йських церковних та й урядових к╕л, а також численн╕й рос╕йськ╕й агентур╕ в Укра╖н╕. У результат╕ ми отримали УПЦ (МП) ╕ незалежну в╕д Рос╕╖ УПЦ КП. При цьому часто на м╕сцях колишня комун╕стична номенклатура, в руках яко╖ опинилася влада, переважно п╕дтримувала УПЦ (Московського патр╕архату). Це, а також п╕дтримка з боку Рос╕╖, в тому числ╕ й ф╕нансова, дозволила ц╕й конфес╕╖ значно розбудувати свою структуру.
Реально з боку державних структур за час╕в незалежност╕ Укра╖ни зд╕йснювалася й зд╕йсню╓ться п╕дтримка саме УПЦ (МП). Особливо це ч╕тко простежувалося за час╕в президентства В╕ктора Януковича. Останн╕й на велик╕ рел╕г╕йн╕ свята демонстративно в╕дв╕дував лише храми УПЦ (Московського патр╕архату), зд╕йснював з╕ сво╓ю чиновницькою раттю «паломництва» в «канон╕чн╕» монастир╕. Однак п╕дтримка УПЦ (МП) була не лише з боку пол╕тичних сил, як╕ в╕дверто демонстрували свою пророс╕йськ╕сть. Часто цю п╕дтримку демонстрували й представники сил, як╕ декларували проукра╖нськ╕сть. Чому це вони робили? Дехто спод╕вався, що УПЦ (МП) забезпечить ╖м електоральний ресурс. Дехто, прикриваючись укра╖нським патр╕отизмом, працював на Москву. А дехто був просто «корисним ╕д╕отом».

Ход╕ння по муках

Звичайно, такий ненормальний стан речей викликав ╕ буде викликати супротив. Наприклад, п╕сля Помаранчево╖ революц╕╖ траплялися випадки, коли окрем╕ громади УПЦ (МП) виявляли бажання перейти в УПЦ Ки╖вського патр╕архату. Так, мен╕ довелося бути св╕дком одного такого переходу. Р╕вно 10 рок╕в тому громада Воскресенсько╖ церкви в Остроз╕ виявила таке бажання, яке п╕дтримав ╕ священик. Дал╕ под╕╖ розвивалися таким чином. З’явилася невелика група людей, як╕ були проти цього переходу. Б╕льш╕сть з них не ходили до ц╕╓╖ церкви. Але вони н╕би представляли «законну», юридично заре╓стровану громаду УПЦ (МП). До Воскресенсько╖ церкви на акц╕╖ протесту «канон╕чн╕» батюшки почали звозити сво╖ «бойов╕ дружини» з ус╕х усюд – не лише з ближн╕х параф╕й, Поча╖вського монастиря, а нав╕ть ╕з Криму. Дал╕ справа д╕йшла до суду. А суд ухвалив р╕шення на користь ф╕ктивно╖ громади УПЦ (МП), при цьому пославшись… на закони Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Скажете: абсурд. Але такого абсурду в нас вистача╓. Тим паче, коли за ним стоять ц╕лком реальн╕ ╕нтереси, у тому числ╕ ф╕нансов╕. Показово, яку позиц╕ю зайняли проукра╖нськ╕ пол╕тичн╕ сили в цьому конфл╕кт╕. Фактично вони вмили руки, а ╕нод╕ нав╕ть п╕д╕гравали «канон╕чним». Через п’ять рок╕в п╕сля цього конфл╕кту в╕дбулося святкування 100-р╕ччя Острозько╖ Воскресенсько╖ церкви, яка опинилася в руках УПЦ (МП). Так ось на цей юв╕лей поприходили не лише представники адм╕н╕страц╕╖, як╕ представляли тод╕ рег╕онал╕в (що було ц╕лком зрозум╕ло), а й представники Острозько╖ м╕сько╖ та районних рад, як╕ репрезентували БЮТ ╕ «Нашу Укра╖ну».
Сьогодн╕ ма╓мо в Укра╖н╕ чимало под╕бних ситуац╕й. П╕сля того, як Рос╕я окупувала Крим ╕ розв’язала в╕йну на Донбас╕, УПЦ (МП) не прихову╓ сво╓╖ пророс╕йсько╖ позиц╕╖, а окрем╕ ╖╖ священнослужител╕ в╕дверто п╕дтримують пророс╕йських сепаратист╕в. Законом╕рно, патр╕отично налаштован╕ в╕ряни не хочуть дал╕ лишатися в ц╕й церкв╕. Найб╕льша к╕льк╕сть параф╕й, як╕ виявили бажання перейти з УПЦ (МП) в УПЦ КП, зараз заф╕ксована на територ╕╖ Р╕вненсько╖ област╕, а також ╕нших районах Велико╖ Волин╕. Саме тут найб╕льший в╕дсоток прихильник╕в незалежно╖ православно╖ церкви в Укра╖н╕.
Але под╕╖ розвиваються за апробованим сценар╕╓м. Вигляда╓ в╕н приблизно таким чином. Церковна громада виявля╓ бажання перейти ╕з УПЦ (МП) до УПЦ Ки╖вського патр╕архату. Тут же перебува╓ к╕лька «незгодних» (переважно це люди, п╕дгодован╕ «канон╕чним» священиком). Раптом з’явля╓ться ззовн╕ група п╕дтримки цих «незгодних». Наприклад, для цього часто використовують р╕зних «канон╕чних» т╕тушок – сем╕нарист╕в ╕ «монашествующих». Провоку╓ться м╕жконфес╕йний конфл╕кт. З’являються «православн╕ журнал╕сти», як╕ спец╕ально цей конфл╕кт роздувають ╕ представляють у в╕дпов╕дному св╕тл╕. Дал╕ йдуть заяви високопоставлених ╕╓рарх╕в. Наприклад, про конфл╕кт у сел╕ Птича Дубенського району Р╕вненсько╖ област╕ говорив сам патр╕арх РПЦ Кирил (Гундя╓в).
Влада Укра╖ни при цьому переважно намага╓ться збер╕гати нейтрал╕тет. А «патр╕отичн╕» парт╕╖, як╕ при влад╕, традиц╕йно умивають руки. Знаходяться також «корисн╕ ╕д╕оти» (якщо не агенти Кремля), котр╕ починають щось глаголити про рел╕г╕йну толерантн╕сть, про невтручання держави у справи церковн╕ та ╕нш╕ «правильн╕» реч╕. Включаються правоохоронн╕ органи. ╤ тод╕ ситуац╕я переважно або «заходить у глухий кут», або… вир╕шу╓ться на користь так звано╖ «канон╕чно╖» меншост╕.
Чи будуть громади УПЦ (МП) хот╕ти переходити в УПЦ КП, спостер╕гаючи за такими ситуац╕ями? Думаю, в╕дпов╕дь очевидна. На жаль, в Укра╖н╕ нема╓ ч╕тких юридичних механ╕зм╕в переходу рел╕г╕йних громад з одн╕╓╖ конфес╕╖ в ╕ншу. Нема╓ й бажання з боку влади, судово╖ зокрема, пол╕тичних сил справедливо врегульовувати ц╕ питання. Зрештою, нема╓ й розум╕ння того, що в рел╕г╕йному житт╕ нашо╖ держави ма╓мо кричущ╕ конфес╕йн╕ диспропорц╕╖, як╕ треба вир╕шувати. Але як╕ так ╕ не вир╕шуються.

Петро КРАЛЮК,
проректор Острозько╖ академ╕╖
radiosvoboda.org

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 08.01.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16466

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков