Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«РАТАЙ УКРА╥НСЬКОГО ЕФ╤РУ»
У Нац╕ональн╕й сп╕лц╕ журнал╕ст╕в Укра╖ни в╕дбулась презентац╕я книги спогад╕в про видатного...


УКРА╥НА ПАМ'ЯТА╢ ╤ ВШАНОВУ╢ СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО
Третього травня нин╕шнього року виповнилось 145 рок╕в з тих п╕р, як перестало битись серце...


У ГОСТ╤ ДО ХУДОЖНИКА
1 червня святкував св╕й 81-й день народження в╕домий кримський художник, граф╕к, живописець,...


ЛЕОН╤Д КАНТЕР, РЕЖИСЕР Ф╤ЛЬМУ «М╤Ф» ПРО ЗАГИБЛОГО В АТО ОПЕРНОГО СП╤ВАКА ВАСИЛЯ СЛ╤ПАКА, ПОК╤НЧИВ ЖИТТЯ САМОГУБСТВОМ
«Чолов╕к мав смертельне поранення в щелепу. Характер поранення та передсмертна записка...


ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В╤РИ РО╥К
25 кв╕тня, у 107-й день народження в╕домо╖ кримсько╖ укра╖нсько╖ майстрин╕-вишивальниц╕, Героя...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 08.01.2016 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 08.01.2016
КОЗАЦЬКА ВДАЧА

Культура ╕ життя

25 кв╕тня 2016 року виповниться 105 рок╕в з дня народження нашо╖ знаменито╖ землячки, Майстрин╕-вишивальниц╕, Героя Укра╖ни, незабутньо╖ В╕ри Серг╕╖вни Ро╖к. «Кримська св╕тлиця» в пам’ять про цю видатну ж╕нку розпочина╓ публ╕кац╕ю матер╕ал╕в, присвячених ╖╖ творчост╕ ╕ житт╓вому шляху. Ми зверта╓мося до читач╕в з проханням ╕ пропозиц╕╓ю: надсилайте на нашу електронну адресу сво╖ статт╕, спогади, в╕рш╕, присвячен╕ В╕р╕ Серг╕╖вн╕.

КОЗАЦЬКА ВДАЧА

Не вдалося мен╕ н╕коли побачити, як В╕ра Ро╖к вишива╓. Бачив лише, як мовиться, ╖╖ готову продукц╕ю: численн╕, надзвичайно вишукан╕ вишиван╕ твори на виставках. Уява моя малювала цю маленьку, просто м╕н╕атюрну сиву бабусю, як несп╕шно оруду╓ вона голкою. Навколо все розкладено за порядком: заполоч найкращого ╜атунку р╕зноман╕тних кольор╕в, голки також дуже р╕зн╕, просто таки артистичн╕ руки, як╕ бувають у п╕ан╕сток чи балерин. Може, насправд╕ все воно було не так, бо я н╕коли не бачив В╕ру Серг╕╖вну за ╖╖ святая святих – за роботою, яка принесла ╖й всеукра╖нську ╕ нав╕ть св╕тову славу. Тут, у спогадах, я не хочу робити анал╕з чи оц╕нювати ╖╖ творч╕сть, хоч, здавалося б, моя профес╕я якраз до цього зобов’язу╓.
Набагато б╕льше В╕ра Ро╖к ц╕кавила ╕ продовжу╓ ц╕кавити мене як людина, свого роду феномен опов╕дачки з чудовою пам’яттю. П╕вроку вона не дожила до свого стор╕ччя, але мен╕ ╕нколи зда╓ться, що вона знала особисто все, що в╕дбувалося на ╖╖ р╕дн╕й Полтавщин╕ б╕льш як за сто рок╕в! Вона прийшла на початку 1970-х рок╕в у наш ╤нститут мистецтвознавства, фольклору та етнограф╕╖ в Ки╓в╕ – й одразу завоювала симпат╕ю буквально всього в╕дд╕лу образотворчого мистецтва. Ми в╕д╕рвалися в╕д роботи за сво╖ми письмовими столами ╕ слухали ╖╖, мов народну опов╕дачку з пов╕ст╕ Марка Вовчка «Козачка». Точн╕ дати з днями ╕ роками; топон╕ми с╕л, м╕ст, р╕чок – нав╕ть тих, що були зм╕нен╕ у колишньому Союз╕; але В╕ра Серг╕╖вна пам’ятала ╖хн╕ давн╕ назви, — що за дивовижна пам’ять! Хтось ╕з наших старших сп╕вроб╕тник╕в не втримався ╕ сказав у середин╕ ╖╖ спогад╕в:
— Вам би письменницею бути, а не вишивальницею!
— Я ╕ ╓ письменниця, — не розгубилася В╕ра Серг╕╖вна. – Т╕льки «пишу» сво╓ життя ╕ життя Укра╖ни голкою у сво╖х вишиваних творах!
В╕дтод╕ ми, академ╕чн╕ мистецтвознавц╕, закохалися у В╕ру Ро╖к, писали про кожну виставку ╖╖ роб╕т, як╕ вона часто привозила з Криму в столицю. В Укра╖н╕ багато талановитих вишивальниць, але таких ориг╕нальних ╕ неповторних вдач, як у майстрин╕ Ро╖к, не знали нав╕ть вузьк╕ досл╕дники народно╖ ╕ профес╕йно╖ вишивки.
В╕ра Ро╖к мала великий характер. В╕н не терп╕в неправди ╕ не йшов на компром╕си. З великою точн╕стю, ╕ то швидко, ця ж╕нка вп╕знавала, хто ╓ хто. Я не раз дивувався, як мен╕, щоб узнати людину з нашого мистецтвознавчого кола, потр╕бн╕ були м╕сяц╕, а то й роки сп╕лкування. А В╕ра Ро╖к з великою точн╕стю вп╕знавала людей науки, хто на що здатен, як╕ в кого нам╕ри. Я думаю, що це в н╕й промовляв не т╕льки житт╓вий досв╕д, а й особлива вдача ж╕нки з тонким психолог╕чним чуттям. Наприклад, вона категорично не хот╕ла, щоб певн╕ особи – критики чи мистецтвознавц╕ – писали про ╖╖ творч╕сть, огляди ╖╖ виставок. З першого погляду, можна було б це трактувати, як вередлив╕сть знано╖ майстрин╕ з всенац╕ональною славою, що отримала в╕д влади найвище звання Геро╖н╕ Укра╖ни. Та насправд╕ В╕ра Ро╖к найменше переймалася людською славою ╕ сво╖ми гучними титулами. Вона була прямол╕н╕йно╖ козацько╖ вдач╕, характеру справжньо╖ полтавки, тому хот╕ла мати справу з тими людьми, яких вона поважала й яким в╕рила.
За понад тридцять рок╕в нашого знайомства я отримав в╕д В╕ри Серг╕╖вни з Криму десятки лист╕в. Вона акуратно надсилала каталоги сво╖х виставок в Укра╖н╕ ╕ за кордоном. Вона була одн╕╓ю з найобдарован╕ших знавц╕в нац╕ональних орнамент╕в укра╖нського народу ╕ класичних орнамент╕в цив╕л╕зованих кра╖н Заходу, включаючи античну Грец╕ю. Я переконався в цьому в розмовах з нею п╕д час ╖╖ при╖зду в Ки╖в на виставки або на як╕сь ╕мпрези. Мене не раз дивував ╖╖ син Вадим, який завжди супроводжував мат╕р у ╖╖ мистецьких виставкових мандр╕вках. Завдяки оп╕ц╕ сина та його родини В╕ра Ро╖к нав╕ть у роки похилого в╕ку могла займатися улюбленим мистецтвом вишивки. Для нього потр╕бн╕ не лише артистичн╕ руки, а й ч╕пкий, гострий, точний з╕р. В╕н у не╖ був добрий. Я н╕коли не бачив ╖╖ в окулярах, нав╕ть п╕сля 90 рок╕в життя.
В╕ра Ро╖к нагаду╓ мен╕ наших славних укра╖нських ж╕нок минулого, як╕ зробили славу Укра╖н╕ сво╖м материнством, талантом, характером. Якби В╕ра Серг╕╖вна не мала козацького твердого характеру, то й ╖╖ творча праця була б ╕ншою. Я спостер╕гав за композиц╕ями орнамент╕в сотень ╖╖ вишивок. Вони як╕сь дуже певн╕, тверд╕, ясно окреслен╕; в кольорах ч╕тко розмежован╕. Кожна петелька на сво╓му м╕сц╕. ╤ в ц╕й категоричност╕ ╖╖ праць я завжди вгадував ╖╖ характер з його визначен╕стю, ч╕ткими р╕шеннями та однозначними оц╕нками.
Мало хто з ж╕нок, розмовляючи на побутовому р╕вн╕ рос╕йською мовою, виявляв такий полум’яний укра╖нський патр╕отизм, як В╕ра Ро╖к. Вона не раз мене дивувала тим, як в╕дгукувалася на московськ╕ «на╖зди» на все укра╖нське, — як у пер╕од Союзу, так ╕ п╕сля 1991 року. Часто ╖╖ оц╕нки ╕ рекомендац╕╖ здавалися мен╕ радикальними. Я ╖й якось про це сказав. «Не думайте, що кримськ╕ укра╖нц╕ дадуть соб╕ на вуха нав╕сити лапшу, — категорично в╕дчеканила В╕ра Серг╕╖вна. – Нас там мало, але ми в т╕льняшках, ╕ ми — козаки. А козацькому роду нема переводу!». Ось так. ╥╖ мр╕╖ збулися. Кр╕м одн╕╓╖: вона дуже хот╕ла в╕дзначити сво╓ стор╕ччя в╕д дня народження у кв╕тн╕ 2011 року. Але ╖╖ ориг╕нальний талант замовк назавжди на п╕вроку ран╕ше.

Дмитро СТЕПОВИК,
доктор мистецтвознавства,
професор, академ╕к Академ╕╖ наук Вищо╖ школи Укра╖ни
(З книги спогад╕в про В╕ру Ро╖к «Св╕т у долонях»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 08.01.2016 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16472

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков