Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МИТРОФАН НАВЧА╢ Д╤ВЧАТ МУДРОСТ╤
Ще з давн╕х час╕в чомусь саме з днем Митрофана (17 червня) пов'язували традиц╕ю передавати...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. В╕ктор╕я ТОРОН
Господинею сьогодн╕шньо╖ «Поетично╖ Св╕тлиц╕» ╓ В╕ктор╕я Торон з доб╕ркою ╖╖...


╢ВТИХ╤Й МА╢ БУТИ ТИХИЙ...
Уже засаджено городн╕ культури, зр╕ють хл╕бн╕ злаки на полях А яким буде врожай?


╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
розпочина╓мо публ╕кац╕ю спогад╕в Алли Осадчо╖ ╕ продовжу╓мо писати нашу «Св╕тличну»...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. Володимир САЧКО
Нетерпимий до здирництва, хрун╕вства, цин╕чно╖ брехн╕, зради ╕ до «п╕вн╕чного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 08.01.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 08.01.2016
СВЯТО СПОР╤ДНЕНИХ ДУШ

Трива╓ цикл Новор╕чно-Р╕здвяних свят — винятково багатий, рад╕сний, одухотворений пер╕од, що в╕др╕зня╓ться в╕д ус╕х ╕нших сво╓ю особливою обрядов╕стю, багатством фольклорно-етнограф╕чних елемент╕в, найб╕льшим збереженням стародавньо╖ рел╕г╕йно-культурно╖ спадщини пращур╕в.
Сп╕льнослов’янське кор╕ння двох сус╕дн╕х народ╕в — укра╖нц╕в ╕ поляк╕в — обумовило наявн╕сть схожо╖ рел╕г╕йно╖ обрядовост╕, що сяга╓ у найдавн╕ш╕ часи дохристиянсько╖ культури. Тому багато р╕здвяних звича╖в у католик╕в не в╕др╕зняються в╕д традиц╕й православних християн. Хоча у польського Р╕здва все ж таки ╓ сво╖ особливост╕, як╕ в╕дтворюють багатов╕кову ╕стор╕ю кра╖ни.

Поляки – глибоко в╕руючий народ, тому рел╕г╕йн╕ свята мають велике всенародне значення. Найб╕льш довгооч╕куваним святом року ╓ Boze Narodzenie – Р╕здво Христове. В цей час дом╕ну╓ атмосфера святкового п╕днесення, а в держав╕ майже завмира╓ св╕тське життя. Переддень Р╕здва 24 грудня ма╓ назву В╕г╕л╕я (Wigilia), vigilare з латини означа╓ бути чуйним (чувати). У польськ╕й традиц╕╖ В╕г╕л╕я – день прощення, злагоди ╕ любов╕. М╕ж ╕ншим, далеко не вс╕ християнськ╕ народи прид╕ляють ст╕льки уваги саме передр╕здвяному вечоров╕, але в Польщ╕ – це особливий час. В╕н зазвичай сповнений турбот, приготувань ╕ при╓мних клопот╕в у кол╕ с╕м’╖. До Р╕здва поляки так само, як ╕ укра╖нц╕, готуються ретельно: прибирають оселю, готують святкове вбрання, створюють добрий настр╕й, прикрашають р╕здвяну ялинку, п╕д яку кладуть подарунки з нагоди свята.
Коли на неб╕ з’явиться перша з╕рка, вс╕ сходяться до святкового столу. Ст╕л обов’язково ма╓ бути застелений б╕лою скатертиною, щоб показати, що у присутн╕х за столом т╕льки чист╕ помисли. П╕д скатертину зазвичай клали невелику к╕льк╕сть с╕на на знак того, що немовля ╤сус лежав в яслах на с╕н╕. В Польщ╕ ╕сну╓ звичай залишати в╕льне м╕сце за святковим столом для випадкового гостя, для подорожнього, який, прийшовши в цей веч╕р, вважався б членом с╕м’╖. Або для того, хто в даний час не може бути разом з родиною. Також в╕льне м╕сце може означати пам’ять про померлого родича.
Найважлив╕шим ╕ кульм╕нац╕йним моментом в╕г╕л╕йно╖ трапези в Польщ╕ ╓ звичай д╕литися облаткою (польською мовою – oplatek) перед споживанням р╕здвяних страв. Етимолог╕чно слово походить з латини oblatum ╕ означа╓ самов╕дданий, жертовний дар. Облатка – це тонка, як пап╕р, вип╕чка з б╕лого борошна ╕ води у вигляд╕ невеликого прямокутника, на якому зображен╕ певн╕ сцени Р╕здва, рел╕г╕йн╕ символи. Члени родини, обм╕нюючись шматочками облатки, бажають одне одному здоров’я ╕ щастя, просять вибачення за завдан╕ кривди. Вза╓мне д╕лення священним хл╕бом ╓ вираженням доброти, примирення, злагоди, любов╕ ╕ ╓дност╕ з Богом.
Сп╕льною для поляк╕в ╕ укра╖нц╕в ╓ традиц╕я ставити на ст╕л 12 р╕здвяних страв на честь 12 апостол╕в ╕ 12 м╕сяц╕в року. Сво╓р╕дним символом щастя ╕ добробуту на святковому стол╕ ╓ головна традиц╕йна обрядова страва – р╕здвяна кутя. ╤сну╓ безл╕ч старопольських рецепт╕в приготування ц╕╓╖ обрядово╖ страви. А кр╕м кут╕, традиц╕йними, суто польськими ╓ в╕г╕л╕йн╕ страви з риби, найчаст╕ше це короп смажений або заливний, оселедець маринований, до того ж ма╓ бути капуста з грибами, борщ з вушками, голубц╕ з картоплею та грибами, квасоля, вареники, б╕гос, смажен╕ гриби, мочен╕ яблука, медова бабка та ╕нш╕ р╕зн╕ смаколики, як-от: марципан, мазурек, пляцек з родзинками, маковець, пряники та багато чого ╕ншого залежно в╕д особливостей рег╕ону. За традиц╕╓ю треба обов’язково скуштувати кожну страву, щоб у новому роц╕ жити в достатку ╕ благополучч╕.
В╕г╕л╕йний веч╕р завершу╓ урочиста меса, так звана Pasterka, зд╕йснювана оп╕вноч╕ в костелах. Зг╕дно з традиц╕╓ю вона ╓ ув╕чненням прибуття до Вифле╓ма пастир╕в, як╕ першими склали честь новонародженому Христу. Наступний день п╕сля В╕г╕л╕╖ — 25 грудня – званий днем Bozego Narodzenia, а 26 грудня — в Польщ╕ другий день свят, присвячений пам’ят╕ святого Стефана (Szczepana), першого мученика за в╕ру християнську. ╢ то зазвичай дн╕ в╕дпочинку, с╕мейних зустр╕чей, а також колядування, без якого не обходиться святкування Р╕здва Христового як в Польщ╕, так ╕ в Укра╖н╕. Це ще один звичай, що спор╕дню╓ сус╕д╕в. Ц╕кавий факт: найдавн╕ша польська колядка «Zdrow badz krolu anielski» в╕дома з 1424 року. Та найб╕льш популярними в сучасн╕й Польщ╕ ╓ колядки «Cicha noc», «Wsrod nocnej ciszy», «Gdy sie Chrystus rodzi» та ╕н. Сам процес колядування, ход╕ння колядник╕в з р╕здвяною з╕ркою ╓ типово слов’янським звича╓м у Польщ╕ ╕, власне, характерним однаково як для католицизму, так ╕ для православ’я. ╤ ще один р╕здвяний атрибут, який доводить, що у видовищному оформленн╕ свята ╕сну╓ под╕бн╕сть м╕ж укра╖нськими ╕ польськими традиц╕ями. Йдеться про те, що в╕дпов╕дником укра╖нському вертепу в Польщ╕ виступа╓ шопка (szopka), де у в╕дпов╕дних декорац╕ях м╕сця народження Спасителя зад╕ян╕ персонаж╕ Свято╖ Мар╕╖, ╤суса Христа, Трьох Мудрец╕в, ф╕гурки янгол╕в, овець, пастух╕в. Прикметно, що наш класик л╕тератури, видатний укра╖нський письменник ╤ван Франко, який добре був об╕знаний з традиц╕ями ╕ звичаями слов’янських народ╕в, проанал╕зувавши величезну к╕льк╕сть р╕зноман╕тних джерел, аргументовано доводив, що укра╖нська вертепна драма виника╓ одночасно з польською шопкою.
Святкування Р╕здва трива╓ в╕с╕м дн╕в, з 25 грудня до 1 с╕чня, як╕ утворюють Октаву Р╕здва. Р╕здвяний час трива╓ ╕ п╕сля зак╕нчення Октави аж до свята Богоявлення Господнього (Swieto Objawienia Panskiego), яке в римсько-католицькому календар╕ в╕дзнача╓ться 6 с╕чня.
Загалом, Р╕здво ╓ улюбленим святом у Польщ╕. Адже це с╕мейне свято, сповнене тепла ╕ добра. Саме тому поляки повертаються до сво╖х дом╕вок з р╕зних куточк╕в св╕ту, щоб принаймн╕ к╕лька дн╕в провести з р╕дними та друзями.
У тепл╕й родинн╕й атмосфер╕, пройнят╕й позитивними емоц╕ями, загальним святковим п╕днесенням, з почуттям причетност╕ до духовних ц╕нностей сво╖х генетичних сп╕вв╕тчизник╕в в╕дбулося р╕здвяно-новор╕чне свято в Кримському товариств╕ поляк╕в. Зг╕дно з усталеними традиц╕ями, члени громади п╕дготували урочисту програму, оздобили к╕мнату тематичними ╕люстрац╕ями, текстами побажань, прикрасами у вигляд╕ янгол╕в, сн╕жинок, г╕рлянд, п╕д╕брали в╕дпов╕дний музичний супров╕д. На святковому стол╕ – традиц╕йн╕ р╕здвян╕ страви польсько╖ кухн╕, серед яких головне м╕сце, як ╕ годиться, займала кутя. Голова Товариства пан╕ Юзефа Мишковська прив╕тала присутн╕х з╕ святом ╕ на правах найстаршого члена польсько╖ родини зг╕дно з традиц╕╓ю почала обряд д╕лення (ламання) облаткою. Вс╕ по колу обм╕нялися облатками, висловили найщир╕ш╕ побажання на Новий р╕к. Лунали у виконанн╕ вс╕х присутн╕х популярн╕ колядки, вивчен╕ заздалег╕дь на заняттях з польсько╖ мови. Святковий настр╕й пожвавився з появою Д╕да Мороза (в╕н же польський Святий Миколай) та його сво╓р╕дного аналога Gwiazdora — р╕здвяно╖ постат╕, популярно╖ в деяких во╓водствах Польщ╕. Звичайно, вони обдаровували присутн╕х презентами з доданими до них прив╕таннями та побажаннями. Тим часом пан╕ Юзефа попросила слова для того, щоб з нагоди свята нагородити грамотами активних член╕в польсько╖ громади. Серед них грамоту одержала ╕ ведуча святково╖ програми Валентина Волкова, для яко╖ цей веч╕р був прощальним, оск╕льки через к╕лька дн╕в вона в╕д’╖жджала до Польщ╕ на працевлаштування ╕ пост╕йне проживання. Вс╕ ╖й щиро побажали усп╕х╕в ╕ благополуччя на новому м╕сц╕.
З пошаною ╕ приязню зустр╕ли в Товариств╕ заздалег╕дь запрошених гостей – редактора «Кримсько╖ св╕тлиц╕» В╕ктора Володимировича Качулу та його дружину, учительку одн╕╓╖ ╕з с╕мферопольських шк╕л Галину Володимир╕вну. П╕сля вза╓мних поздоровлень ╕ щирих побажань голова Кримського товариства поляк╕в пан╕ Юзефа Мишковська вручила редактору в╕д ╕мен╕ Товариства почесну грамоту з нагоди 23-╖ р╕чниц╕ газети «Кримська св╕тлиця». А ще орган╕затори вечора п╕дготували гостям музичний дарунок – укра╖нську колядку «Добрий веч╕р тоб╕, пане господарю» у виконанн╕ Волинського народного хору, земляк╕в В╕ктора Володимировича. А у в╕дпов╕дь – о диво! (бувають же дива у Р╕здвяно-Новор╕чн╕ свята) пан В╕ктор презентував св╕й подарунок: ту ж колядку, записану в польському м╕ст╕ Вроцлав╕ у виконанн╕ хору сакрально╖ музики «Psalterion», серед учасник╕в якого ╓ ╕ кримчани! Очевидно, той факт, що прозвучав один ╕ той же музичний тв╕р, виконавц╕ якого перебувають одне в╕д одного за тисяч╕ к╕лометр╕в, ╓ певною м╕рою символ╕чним: незважаючи на в╕дстань, Укра╖ну ╕ Польщу об’╓дну╓ чуття спор╕дненост╕ душ, усв╕домлення того, що ма╓мо сп╕льн╕ горизонти нашо╖ в╕ри й одного Бога, який пост╕йно ╓ з нами.

Лариса ДАНИЛЕЙЧЕНКО
м. С╕мферополь


ШАНОВН╤ ЧИТАЧ╤!
Оск╕льки жодних оф╕ц╕йних наказ╕в або розпоряджень, що стосуються зм╕ни формату випуску «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з моменту окупац╕╖ Криму ми не отримували (а зг╕дно з укра╖нським законодавством, так╕ р╕шення узгоджено приймаються лише сп╕взасновниками засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ або судом), продовжу╓мо готувати до друку щотижнев╕ номери газети ╕ направляти ╖х до ки╖всько╖ друкарн╕. Як ╕ ран╕ше, починаючи з 2002 року, на редакц╕йному сайт╕ щоп’ятниц╕ виставля╓ться електронна верс╕я тижневика, зокрема у pdf-формат╕. Розм╕щену нижче ╕нформац╕ю про умови передплати «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та ╕нших культуролог╕чних видань продовжу╓мо публ╕кувати як нагадування «борцям» за ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни про ╖хн╕ держслужбов╕ зобов’язання перед читачами ╕ державою.
 
Редакц╕я «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 08.01.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16484

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков