Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«╤ ОЖИВУ, ╤ ДУШУ В╤ЛЬНУ НА ВОЛЮ ╤З ДОМОВИНИ ВОЗЗОВУ»
Б╕льшост╕ народ╕в властивий - в т╕й чи ╕нш╕й форм╕ - культ предк╕в як основа пам'ят╕ роду й...


ВИЗВОЛЕННЯ ДОНБАСУ ╤ КРИМУ СТО РОК╤В ТОМУ
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком книга ╕сторика Серг╕я Коваленка «Пох╕д запорожц╕в на Донбас...


П╤ДЗЕМНИЙ БАТУРИН: МАЗЕПИНСЬК╤ ВАЛИ ТА СХОДИ В ТА╢МНИЦЮ
Археологи досл╕джують «глибинну» ╕стор╕ю Гетьмансько╖ столиц╕


МИ ВИЖИЛИ В ТОМУ ПЕКЛ╤, ЩОБ РОЗПОВ╤СТИ ПРАВДУ ЛЮДЯМ…
Вже дорослою людиною Ра╖с╕ Майстренко довелося почути спогади ╕нших людей. Тих киян, як╕,...


29 СЕРПНЯ – ЧЕТВЕРТА Р╤ЧНИЦЯ ╤ЛОВАЙСЬКО╥ ТРАГЕД╤╥
Насправд╕ пут╕нський «зелений коридор» став для наших в╕йськових справжньою дорогою...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 15.01.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 15.01.2016
НА СМЕРТЬ СОВКА

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

Зда╓ться, 100-р╕ччя б╕льшовицького перевороту, званого «Великою Жовтневою соц╕ал╕стичною революц╕╓ю», в╕дзначатиметься у вузькому кол╕. Точн╕ше, у вузьких маленьких колах: окремо – комун╕сти Казахстану й Киргизстану, окремо – любител╕ «св╕тлого майбутнього» в Б╕лорус╕, останн╕ три десятки стал╕нц╕в у Груз╕╖ ╕, звичайно, населення Рос╕╖. Якщо в Пут╕на ще залишиться трохи грошей. В╕н любить пишатись чужими й вигаданими подвигами, а б╕льшовицький переворот ╕ справд╕ мало не роздмухав «св╕тову пожежу», його вчасно зупинили.
Приводом, щоб пом╕ркувати про кончину Совка, стала ще одна дата – 30 грудня була чергова р╕чниця створення Радянсько╖ ╕мпер╕╖. 1922 року п╕сля чотирир╕чних каральних операц╕й ╕з захоплення околиць Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, що оголосили незалежн╕сть, б╕льшовики вир╕шили, що Рос╕я без окупац╕╖ не проживе, й в╕дновили пол╕тику останн╕х дек╕лькох стол╕ть. Т╕льки к╕лька м╕сяц╕в Лен╕н ╕з товаришами говорили про тяжку спадщину царського минулого, про те, як страждали народи п╕д ярмом царизму, а пот╕м взяли ╕ знову завоювали вс╕х – тепер п╕д гаслом «св╕тлого майбутнього» – страждати в╕д б╕льшовизму.
За 97 рок╕в «св╕тлого майбутнього» й 93 роки «буд╕вництва комун╕зму» були вбит╕, репресован╕ й загинули на численних радянських в╕йнах, померли в╕д голоду й алкогол╕зму к╕лька десятк╕в м╕льйон╕в людей. Ст╕льки ж ем╕грували, не витримавши перспективи жити з б╕льшовиками ╕ прийняти нову радянську культуру – жахливий зам╕с пропаганди, цензури й чек╕зму. «Кухарчин╕ д╕ти» стали основою радянсько╖ ел╕ти, ╕ якщо подивитись на депутат╕в Державно╖ думи Рос╕╖, то можна побачити насл╕дки майже 100-р╕чного буд╕вництва «св╕тлого майбутнього». Щоправда, зам╕сть «св╕тлого майбутнього» вийшли в основному темн╕ особистост╕. ╤ не т╕льки в Рос╕╖: спадщина б╕льшовизму в╕дчува╓ться в б╕льшост╕ колишн╕х радянських республ╕к, як╕ формально стали незалежними 1991 року, але насправд╕ – ц╕лком соб╕ залежн╕ в╕д Кремля.
Зг╕дно з теор╕╓ю професора Преображенського, можна см╕ливо говорити про те, що Совок помер не в Б╕ловезьк╕й пущ╕. Точн╕ше, в╕н живий, поки ╕сну╓ в головах частини населення ╕ в планах в╕дтворювач╕в Радянсько╖ ╕мпер╕╖. Перш╕ дев’ять рок╕в ╢льцин намагався збер╕гати територ╕ю – особливо завзятих президент╕в лякали, в ╕нших забирали територ╕╖ – в Груз╕╖, Молдови й Азербайджану. Пут╕н прийшов «мес╕╓ю», рят╕вником ╕ збирачем «сп╕льного дому». В╕н так ╕ сказав, коли його за руку завели до майбутнього кремл╕вського каб╕нету, – що буде особливу увагу прид╕ляти в╕дтворенню колишн╕х в╕дносин, чомусь назвавши ╖х братн╕ми.
Що об’╓днувало «братн╕» народи в СРСР? По-перше, м╕ф про «св╕тле майбутн╓», який ╕з роками розмивався ╕ втрачав актуальн╕сть. По-друге, «зал╕зна зав╕са», яку зв╕в Лен╕н 1919 року й яка оперезала величезну територ╕ю колючим дротом, надавши Радянському Союзу вигляду концтабору. По-трет╓, радянських людей утримував страх, часто тваринний страх перед майбутн╕м, перед пост╕йною загрозою бути заарештованим ╕ розстр╕ляним. Цей страх п╕дсв╕домо дос╕ живе нав╕ть у новому покол╕нн╕, яке не зна╓, що таке СРСР. По-четверте, фальшива ╕деолог╕я, заснована на цензур╕ ╕ пропаганд╕. ╤, нарешт╕, планова економ╕ка: коли населення, позбавлене приватно╖ власност╕ ╕ приватного п╕дпри╓мництва, повн╕стю залежало в╕д планово╖ радянсько╖ економ╕ки, в╕д деф╕циту, що перетворювало людей на тварин, готових за к╕лограм сосисок ╕ пачку гречки продати й сов╕сть, ╕ голос, ╕ родич╕в.
Пут╕н, за його власним висловом, як «раб на галерах», в╕дновлював колишню ╕мпер╕ю, не розум╕ючи, що тепер зм╕нились умови. По-перше, нема╓ «зал╕зно╖ зав╕си» ╕ люди, хоч ╕ небагато, але можуть ╖здити за кордон. По-друге, з’явився ╤нтернет, який знищив цензуру ╕ пропаганду для т╕╓╖ частини населення, яка ц╕кавиться пол╕тикою й економ╕кою. По-трет╓, при вс╕х огр╕хах законодавства в багатьох пострадянських кра╖нах в╕дновлена приватна власн╕сть, а значить, впевнен╕сть у майбутньому, яка залежить не в╕д вожд╕в, а в╕д самого себе. До цього варто додати новий чинник – нин╕шн╕ вожд╕ пострадянських кра╖н, ск╕льки б вони не посм╕халися Пут╕ну, тепер без окрику з Кремля можуть самост╕йно вибудовувати м╕жнародн╕ в╕дносини та ╖здити до Вашингтона або Пек╕на, п╕дписувати м╕жнародн╕ договори ╕ сам╕ визначати, що виг╕дно – бути, як ╕ ран╕ше, сател╕том Кремля чи р╕вноправним партнером.
У Кремля ж, як не дивно, пол╕тика щодо пострадянських кра╖н не зм╕нилася – така ж поблажлива «братська», коли в переговорах з Душанбе, Б╕шкеком чи М╕нськом ма╓ прийматись т╕льки позиц╕я Москви. Наприклад, узяти Киргизстан – на чверть ╕з рос╕йським населенням ╕ в ц╕лому сусп╕льством, що ностальгу╓ за Совком. Кремль натиснув на нового президента Алмазбека Атамба╓ва – ╕ той роз╕рвав стосунки з Вашингтоном, змусивши наприк╕нц╕ 2014 року розформувати в╕йськову базу в аеропорту «Манас». Навза╓м Кремль щось мав об╕цяти. Що – нев╕домо, але к╕лька тижн╕в тому в Б╕шкеку пов╕домили, що втомились чекати об╕цяних трьох м╕льярд╕в долар╕в ╕нвестиц╕й у буд╕вництво к╕лькох ГЕС. У словах президента Атамба╓ва чутно неприховане роздратування: «Разом ╕з главою Рос╕╖ Володимиром Пут╕ним я обговорював це питання з м╕н╕стром енергетики Рос╕╖. Навесн╕ в╕н наводив одн╕ доводи, вл╕тку – ╕нш╕, а зараз в╕н говорить трет╓. Так не може тривати в╕чно».
Киргизстан – не ╓дина пострадянська кра╖на, яку Кремль обдурив за останн╕ роки, особливо коли зах╕дн╕ санкц╕╖ довели стан рос╕йсько╖ економ╕ки до критичного р╕вня. У такому ж становищ╕ опинились ус╕ кра╖ни, як╕ п╕ддались на вмовляння Пут╕на вступити до вс╕ляких орган╕зац╕й – в╕д ОДКБ до ╢врАзЕС (Орган╕зац╕я договору про колективну безпеку, ╢враз╕йське економ╕чне сп╕втовариство, – ред.). Коли ц╕ни на нафту приносили Кремлю шален╕ прибутки, вс╕ чекали подачок ╕ уваги Пут╕на, тепер, як виявилося, ╖х по╓днувала не нова рос╕йська пол╕тика й не ностальг╕я за Совком. Ус╕ чекали дармових грошей чи принаймн╕ реал╕стично╖ економ╕чно╖ пол╕тики. Багато з них почали здогадуватися, що рос╕йськ╕ проекти швидше нагадують договори про куп╕влю-продаж, а об’╓ктом договору часто ста╓ банальне п╕дпорядкування, а не конкретн╕ б╕знес-програми.
У так╕й незадов╕льн╕й ситуац╕╖ опинився й Казахстан. В Астан╕ зрозум╕ли, що чекати в╕д Рос╕╖ виконання зобов’язань не варто. Ще ран╕ше ухвалене р╕шення не обмежувати себе в торгових в╕дносинах ╕з Укра╖ною, незважаючи на те, що Казахстан завжди мав славу найближчого партнера Москви. Таку ж позиц╕ю зайняла й Б╕лорусь, яка найб╕льше отримувала рос╕йських кредит╕в та ╕нвестиц╕й. Жодна з пострадянських кра╖н не стала бруднити себе визнанням Криму ╕ двох незаконнонароджених Кремлем територ╕й – «ЛНР» ╕ «ДНР». Б╕льше того, в Казахстан╕ провели показов╕ судов╕ процеси, що винесли вироки за найманство – участь сво╖х громадян у в╕йн╕ на Донбас╕ на боц╕ пророс╕йських терорист╕в.
За останн╕ роки – особливо п╕сля в╕йни у Груз╕╖ в серпн╕ 2008 року ╕ найб╕льше зараз, п╕сля окупац╕╖ Криму й в╕йни на Донбас╕, – залишки ново╖ Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ в╕дходять в╕д Кремля. Одним не подоба╓ться пост╕йна брехня й обман, ╕нш╕ в╕дчувають страх перед черговою кремл╕вською авантюрою й можлив╕стю чергово╖ в╕йни, але майже вс╕ розум╕ють: зовн╕шня пол╕тика Кремля завжди буду╓ться на шантаж╕. Вс╕ останн╕ кроки до сп╕впрац╕ з Москвою в рамках ╢врАзЕС – не добров╕льн╕, а вимушен╕. Б╕лорусь, Казахстан, а тепер ╕ Киргизстан мають потенц╕йну «п’яту колону» з рос╕йськомовних, як╕, як св╕дчать под╕╖, Кремль може легко ╕ швидко моб╕л╕зувати на боротьбу ╕з владою. В╕рмен╕я останн╕ 25 рок╕в живе п╕д моральним ╕ пол╕тичним захистом Рос╕╖ у сво╓му протистоянн╕ з Азербайджаном. Ц╕ огризки колишньо╖ велич╕ ╕мпер╕╖ зараз б╕льше виглядають зайвим вантажем, але вони гр╕ють душу Пут╕ну сво╓ю присутн╕стю, створюють вигляд, що Пут╕н – н╕бито св╕товий л╕дер.
Санкц╕╖ вже серйозно вдарили по економ╕ц╕ й репутац╕╖ Пут╕на. У найближч╕ к╕лька м╕сяц╕в Рос╕я перетвориться на в╕дсталу кра╖ну, в яко╖ вже нема╓ економ╕чного потенц╕алу, а кремл╕вська ел╕та почне в╕дчувати ф╕нансов╕ труднощ╕. Зрозум╕╓ не т╕льки Алмазбек Атамба╓в або Серж Саргсян, що Рос╕я ста╓ банкрутом, вони почнуть пошук виходу з рос╕йського пол╕тичного лаб╕ринту. Кремль уже н╕чого не вряту╓ – н╕ «п’ята колона», н╕ в╕йськов╕ бази за межами Рос╕╖. Ран╕ше стосунки будувались за мотивами популярно╖ колись п╕сн╕ у виконанн╕ Рашида Бейбутова: «Грош╕ ╓? ╢, ╓. У тебе багато ╖х, вистачить нам на двох. Грош╕ ╓ – вийду я. Ах ти, к╕зонько моя». Тепер грошей не буде, а вмовляння просто так любити одне одного, безкоштовно, н╕кого не ц╕кавить. Совок помре довол╕ швидко.

Олег ПАНФ╤ЛОВ,
професор Державного ун╕верситету ╤л╕╖ (Груз╕я), засновник ╕ директор московського Центру екстремально╖ журнал╕стики (2000-2010 рр.)
http://ua.krymr.com

Севастополь, 1 березня 2015 року

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 15.01.2016 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16496

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков